"Взяти б цього Канта, та за такі докази років на три в Соловки!"

Колаж Олени Зеленіної. "Взяти б цього Канта, та за такі докази років на три в Соловки!"    на порталі Gromada Group
Колаж Олени Зеленіної

"Дві речі наповнюють душу завжди новим і дедалі сильнішим подивом і благоговінням, чим частіше і триваліше ми розмірковуємо про них, - це зоряне небо наді мною і моральний закон усередині мене".

Ну, звісно ж, більшість із вас чули цю широко цитовану фразу з "Критики чистого розуму" Іммануїла Канта (1724 - 1804). Навіть якщо залік із зарубіжної філософії здавали нашвидкуруч і благополучно забули зміст відповіді на запитання про праці цього незвичайного мислителя і, між іншим, космогоніста.

 

Космогоніст - це прихильник вчення про походження Всесвіту.

 

Тому його фраза про "зоряне небо" - не просто романтичний образ. Іммануїл Кант - автор космогонічної гіпотези походження Сонячної системи ("Загальна природнича історія і теорія неба", 1755).

 

І це не випадково! Хоч би як здавалося дивним, саме масштаби Світобудови і вселенські процеси необхідно уявляти для пошуку відповіді на філософське запитання: у чому сенс існування Людства?

 

І, справді, щойно ми починаємо усвідомлювати себе, ми звертаємо свій погляд до неба, до його безкрайніх і загадкових далей, і замислюємося над одвічним питанням про еволюцію Всесвіту і сенс існування всього живого на Землі, в першу чергу - унікального, незбагненного явища - людини розумної (homo sapiens).

 

Ми з боязкістю й одночасною жагою осягнення розуміємо, що на пошуки відповіді на це питання, ймовірно, знадобиться все життя.

 

Життя! Але є в історії людства розумні генії, які наближають нас до цього осягнення і дають орієнтири.

 

У Канта - це той самий моральний закон, який відрізняє людину від тварини, що керується інстинктами. Якщо "в тобі" немає морального закону, значить, ти - проти законів Всесвіту і Бога. Так думав Кант...

 

Приводом для цих роздумів стало гучне цитування висловлювань на з’їзді російського товариства політологів калінінградського губернатора Аліханова про німецького філософа Іммануїла Канта.

 

Путінський чиновник звинуватив мислителя (який жив у XVIII столітті) в тому, що «сьогодні, у 2024 році, ми маємо сміливість стверджувати, що не тільки Перша світова почалася з роботи Канта, але і нинішній конфлікт в Україні почався там же…».

 

Ну, пустоголовий чиновник, який залік із зарубіжної філософії, ймовірно, здав із сотої спроби, і на його щастя, йому попався квиток не "про Канта".

 

Але, як цікаво, на широких російських просторах він такий не один. Кілька років тому російський віце-адмірал зі штабу Балтійського флоту заявив, що Кант - зрадник Батьківщини.

 

"Усі кажуть Кант, Кант, філософ, там ще чогось - це людина, яка зрадила свою батьківщину..., писала якісь незрозумілі книжки, які ніхто з тих, хто тут стоїть, не читав і ніколи читати не буде", - сказала людина, схожа на начальника штабу Балтійського флоту, обговорюючи пропозицію назвати калінінградський аеропорт ім'ям геніального мислителя.

 

Мовляв, аеропорту Калінінграда "негоже носити ім'я чужоземця".

 

Кант, який народився, виріс, викладав і помер у Кенігсберзі, - чужоземець і зрадник... Калінінграда?

 

Сьогодні мало хто згадує, що 1945 року на Потсдамській конференції Кенігсберг було передано СРСР лише на... 50 років. Таким чином, РФ зобов'язана була повернути Німеччині Калінінградську область разом з обласним центром ще 1995 року!

 

Але це питання в Євросоюзі ніхто не порушував, побоюючись викликати геополітичну кризу. Сьогодні Кремль викликав цю саму кризу в таких масштабах, що рікою полилася кров. І ніяка криза "путіних-лаврових" не бентежить...

 

Молодий губернатор, солдафон віце-адмірал... Ви скажете, їм можна пробачити, що вони не знають хоча б на рівні кількох абзаців із підручників про "незрозумілі книжки, які ніхто не читає".

 

У 2022 році ФСБ заборонило в'їзд у регіон голові міжнародного Товариства друзів Канта і Кенігсберга Герфріду Хорсту. Товариство було утворено 2011 року в Берліні, для збереження традицій і співпраці "між німцями, росіянами і друзями Канта інших національностей". У Калінінграді члени товариства проводили безліч культурних заходів, присвячених пам'яті філософа, запрошували відомих світових учених.

 

І, нарешті, всі маски інтелектуальна "еліта" РФ остаточно з себе зірвала! В Інституті філософії Російської академії наук (!) було заявлено, що європейська філософія, а особливо - класична німецька філософія, шкідливі для Росії. Мовляв, Росія повинна створити свою власну філософію, яка має бути заснована на скрепах "русского мира".

 

І тут виходить на екрани новий фільм "Майстер і Маргарита" (2024) - фентезійний драматичний фільм режисера Михайла Локшина за мотивами однойменного роману Михайла Булгакова...

 

І там, о жах! - теж Кант. Шостий доказ буття Бога!

 

Відповідаючи на запитання Воланда, Берліоз називає п'ять доказів буття Бога Фоми Аквінського (якщо забули, хто це - погугліть) вельми сумнівними.

 

Воланд, зі свого боку, порівнює цю думку з твердженнями Канта, який повністю зруйнував усі аргументи знаменитого теолога. При цьому не забуває згадати, що тим самим Кант сформулював власний шостий доказ:

 

№ 6. Мета буття людини - у досягненні вищого блага, причому мета ця має бути цілком реальною.

 

Вище благо для людства - досягнення Божественної благодаті, тієї самої, якої воно позбулося, оскільки вигнане було з Раю за гріхи свої...

 

Від гріхопадіння людину утримує тільки одне - моральний закон усередині неї. І людина повинна в своїх вчинках орієнтуватися тільки на моральні норми, що не залежать від природних законів і суб’єктивних уявлень.

 

Моральна свобода особи складається в усвідомленні і виконанні боргу перед самим собою й іншими людьми, коли вільна воля і воля, підпорядкована моральним законам, - це одне і теж.

 

"Взяти б цього Канта, та за такі докази роки на три в Соловки!" - відповідає Берліоз.

 

Фраза стала крилатою.

 

Нову кіноверсію "Майстра і Маргарити" в РФ миттєво заборонили. І тепер зрозуміло, чому вже давно намагаються знищити самого Канта з його теорією про "свободу волі".

 

Адже свобода волі людини, за Кантом, формує і мораль (моральний закон!), і відповідальність.  З філософських уявлень Канта випливає убивчий для Кремля і путінізму загалом висновок: не можна перекласти відповідальність на жертву агресії, на Польщу, на Україну тощо.

 

Російський режим, який пролив річки крові, порушив моральний закон, дарований нам Богом, несе відповідальність за все, що він чинить, зокрема і за жахливу війну, розв'язану в Україні.

 

Ось чому класична німецька філософія особливо небезпечна для путінського режиму.

 

За Кантом, без свободи волі не було б і моралі. Ось звідки це кремлівське бажання позбутися класичної німецької філософії та побудувати свою - "скрепную" фашистську.

 

Кант перевернувся б у труні, якби дізнався, що він винен у розв'язанні російсько-української війни. Напевно, скоро ми побачимо в російських університетах захисти докторських на тему типу "Вплив Канта на СВО"

 

Утім, у своєму знаменитому трактаті "До вічного миру" Кант писав, що "жодна держава не повинна насильно втручатися в політичний устрій і управління іншої держави" і що "постійні армії згодом повинні повністю зникнути. Бо, будучи постійно готовими до війни, вони невпинно загрожують нею іншим державам".

 

Його робота "До вічного миру" - це якраз найважливіший текст, де накидано проєкт міжнародного права, як воно повинно бути організоване, щоб припинити війни. І Кант - найбільший пацифіст, найбільший теоретик пацифізму. За кантівськими канонами організовано Європейський союз.

 

А це для путінської диктатури особливо небезпечно!

 

"Сьомий доказ" буття Бога від Булгакова

 

По суті, розмова на Патріарших ставках Берліоза і Воланда виступає таким собі останнім - сьомим доказом буття Бога, адже в ній бере участь сам Диявол в особі Воланда.

 

Не розкриваючи своєї сутності, він пропонує своїм співрозмовникам повірити хоча б в існування Сатани, якщо в Бога вони не вірять.

 

Воланд навіть відкриває подробиці смерті Берліоза. "Вам відріжуть голову!" - каже він голові правління МАССОЛІТу.

 

Уже за кілька хвилин пророцтво збувається як підтвердження сьомого емпіричного доказу - якщо є на Землі Диявол, то й існування Бога як його протилежності безперечне.

 

"Сьомий доказ" - саме так називається третій розділ роману, в якому гине Берліоз, підтверджуючи своєю загибеллю реальність і могутність Сатани.

 

... 1977 рік. В аудиторії МДУ - видатний радянський германіст і неперевершений перекладач класичної німецької літератури, доцент Станіслав Рожновський (1926 - 2003).

 

Цілий семестр із тижня в тиждень він нудно (як нам, двадцятирічним, здавалося) і докладно розповідає майбутнім журналістам про вплив філософії Канта на кумедний роман Ернста Теодора Амадея Гофмана "Життєві погляди кота Мурра" (1819 -1821).

 

Ну і сердилися ж ми за це на доцента Рожновського! На нас чекав іспит з усього спектра зарубіжної художньої літератури XIX століття, а Станіслав Вацлавович цілий семестр намагався нам навіщось втолкувати... "про Канта".

 

І тільки тепер до мене дійшло: учений-германіст намагався втовкмачити нам про те, що вустами Мурра романтик і містик Гофман (попередник Булгакова) нагадує про велику ідею Канта про людину як громадянина світу, як космополіта.

 

Про те, що наша спорідненість із небом, із космосом і робить нас розумними істотами, жителями не тільки всієї Землі від полюса до полюса, а й Всесвіту.

 

Учасник Другої світової війни, доцент Рожновський в епоху глухого радянського застою намагався донести до студентів, що юрист і письменник, Гофман жив в атмосфері боротьби зла і добра, нехтування правом і торжества його, боротьби цинізму і моральності.

 

І, звісно, поставало перед ним питання: на чиєму ж боці кінцеве торжество? Вічна ця боротьба чи non olim sic erit? - не завжди так буде? Війна і мир, чорне і біле, темрява і світло, хаос і гармонія...

 

І звернення до високого, піднесеного однаково відбувається і в гімні кота Мурра, і в "Критиці практичного розуму" Канта.

 

Дива як фізичного, так і етичного світів не такі вже й далекі від нас: щоб відчувати благоговійний трепет, ми повинні дивитися тільки вгору, на зірки, або всередину, на моральний закон, який ми носимо всередині себе.

 

Так говорив Кант...

 

  • Один, дивлячись у калюжу, бачить у ній бруд, а інший - зірки, що відбиваються в ній.

 

  • Зла людина не може бути щасливою, бо залишаючись наодинці з собою, вона залишається наодинці з лиходієм.

 

  • Той, хто стає плазуном хробаком, чи може потім скаржитися, що його розчавили?

 

  • Мудрий може змінювати думку; дурень - ніколи.

 

  • Війна погана тим, що створює більше злих людей, ніж їх забирає.

 

  • Любов до життя - це означає любов до правди.

 

  • Коли справедливість зникає, то не залишається нічого, що могло б надати цінність життю людей.

 

Читайте також: 

 

Чому країна-терорист прагне встигнути до 2026 року? Експертиза "Громади"

 

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: 

 

Телеграм:  https://t.me/gromada_group

 

Фейсбук:  https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti

 

https://www.facebook.com/gromada.grp

 

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту