Пасіки під вогнем. На Харківщині зібрали меду лише 25%, в Україні – 50%. Що буде з ціною?

Пасічники Харківської області зібрали рекордно низький врожай меду – в чотири рази менший, ніж у попередні роки. В Україні бджолярі також отримали менше меду – лише 50% від врожаю, що зібрали торік.

Як таке падіння виробництва меду позначиться на бджільництві Харківщини? Чи не призведе це до занепаду «медової» галузі, яка і так постраждала внаслідок війни? Чи всі пасіки виживуть? І що буде з ціною на мед?

-  Харківщина  цього року не добрала меду дуже багато, - журиться  Денис Солдатов, голова Харківського відділення, віцепрезидент «Спілки пасічників України». - Це був дуже складний рік. Весна стартувала  вже з кінця березня. Раніше зацвіли сади, а коли зацвіли абрикоси і вишні, вночі вдарив мороз – і майже все померзло.

Бджоли не встигли зібрати весняний мед.

- Вони після зими  ще не встигли розвинутися, були дуже слабі і ще не набрали сил до цвітіння садів та інших культур, - пояснює він. - А коли бджоли зміцніли, сади  вже відцвіли. Акація цього року зацвіла на три тижні раніше, ніж зазвичай.

Потім була липнева спека, яка вплинула на виділення нектару рослинами.

- За високої температури та відсутності дощів нектару  було дуже мало, - констатує бджоляр. - Навіть з соняшника, основного медоносу, який має корінь до трьох метрів. Через відсутність дощів та низьку вологість повітря нектар з нього можна було брати лише ранком або вечерні години.

Харківщина цього року зібрала врожай меду майже в чотири рази менший, ніж зазвичай – лише 25%.

-  Деякі пасічники на Харківщині зібрали настільки мало меду, що є бджоли, яких треба самих годувати, - розповідає Денис Солдатов. – Бджоли навіть собі  на зиму не принесли меду. У вулику має бути не менше 20 кілограмів меду, аби вони прогодувалися взимку. Якщо бджоли для себе не зібрали меду, пасічник змушений годувати їх цукровим сиропом, щоби вони перезимували.

Краща ситуація в господарствах, що розташовані поблизу водойм - в Старому Салтові, у Зміївському районі, біля Краснопавлівського водосховища. Там зібрали меду не менше, ніж торік.

Схід і південь України, так званий медовий пояс, також залишилися майже без меду. Це області, які завжди давали найбільше меду в усі роки. Цього року медовий пояс змістився на північ і захід, де було більше вологи.

-  Непоганий врожай в центральній Україні  і в областях, що ближчі до Полісся, - зазначає віцепрезидент «Спілки пасічників України». - На заході України  не має промислових пасік, там люди тримають по кілька вуликів, збирають переважно лісовий мед, багато його в Карпатах зібрати неможливо, тому меду завжди мало.

 

В Україні цього року зібрали меду лише 50% від врожаю минулого року.

- У нас «відпала» частина  Донецької, Луганської, Харківської, Сумської, Чернігівської областей  - це великі території,  де було розвинене бджільництво, і які зараз опинилися під постійними обстрілами, - окреслює масштаб втрат бджільництва через війну Денис Солдатов. - На півночі України пасіки зараз під вогнем, бджолярі звідти виїжджають, вивозять господарства, згортають свою діяльність.  Або не можуть забрати мед.  

На Харківщині більшість потужних промислових пасік у Старому Салтові, Хотомлі, Вовчанську, Бурлуку, особливо на Куп’янщині, де  було розташовано понад 200 пасік, знаходилися або і зараз знаходяться в зоні бойових дій. Вони розорені, або вивезені. Більшість з цих великих колись господарств не працюють, або у пасічників залишилося по 10 вуликів.

У Вовчанську, який зараз руйнує обстрілами ворог, було більше 20 бджолярів, які тримали понад 100 вуликів кожен. Це був «медовий» район. Одне село у Вовчанському районі закривало увесь урожай меду в Краснокутському районі, де люди тримають лише по п’ять вуликів. В Бурлуцькому районі  також були тисячі вуликів.

- Ціни буквально на все підскочили вгору, а ціна на мед, якою була, такою і залишилася, - повідомляє головний пасічник області. - Сьогодні мед на Харківщині продають у роздріб – 200 гривень за літр. Пасічники хотіли би більше правити за мед, але сьогодні він не є продуктом першої необхідності.

Підвищеного попиту на мед сьогодні не існує, незважаючи на те, що його зібрали мало.

- Мед цього року по всій країні коштує приблизно однаково, можливо ціна його дещо вища у Києві, - зауважує Денис Солдатов.

У продажу є усі сорти меду, незважаючи на низький його врожай - якогось більше, якогось менше. Але дуже мало «акації» цього року. І з липи  також мало, але потроху є. До речі, ціна на ці меди не вища, як було зазвичай, а така, як і на усі  інші сорти меду. Це також парадокс. «Акація» завжди коштувала дорожче. Сьогодні пасічники ладні продати хоча би за такою ціною.

Який мед «найкорисніший» з усіх корисних?

- Дійсно, увесь мед корисний – реагує на жарт  бджоляр. – Втім, мед з акації вважають «легким» медом, його можна вживати навіть діабетикам, оскільки в ньому багато фруктози. Взагалі усі світлі сорти меду – з акації, липи, травневий, ріпаковий мають  світло-жовтий або білий колір і більш «квіткові» за смаком.

Мед темного кольору зазвичай має більш інтенсивний, гострий смак.

Переважно це – гречаний та соняшниковий мед, які містять більше мікроелементів, ніж світлі, в яких більше вітамінів. Вони кращі для вживання людей, у яких слабке здоров’я. Взагалі в меді виявлено близько 40 макро- і мікроелементів. 

- Харківщина експортує багато меду. Зазвичай, більше тисячі тонн,  - зазначає Денис Солдатов, голова Харківського відділення «Спілки пасічників України».  - Цього року можливо буде навіть більше. У деякі роки експортували 2-2,5 тисячі тонн.

В Харкові дві компанії  закуповують у пасічників мед для відправки його на експорт.

- Але гуртова ціна дуже низька – близько 60 гривень за кілограм, - ділиться він. -  Про високі прибутки не йдеться.

Майже 80-85% українського меду йде на експорт.

-  На сьогоднішній день йде потужний експорт меду з України, - констатує Денис Солдатов. - За 10 місяців 2024 року Україна вже відправили 71 тисячу тонн меду.  Це в півтора більше, ніж за цей же період минулого року. Попереду ще два місяці експорту, і до кінця року Україна можна експортувати ще 14 тисяч тонн меду.

Абсолютний рекорд експорту українського меду  було досягнуто2020 року. Тоді Україна експортувала  майже 81 тисячу тонн  меду загальною вартістю $138,9 млн.

-  І цього року є всі шанси побити цей рекорд, - сподівається Денис Солдатов.

Такі парадокси 2024 року. Рекордно низький врожай меду – і рекордно високий експорт цього продукту.

-  Гроші, які надходять від експорту меду, це прямі інвестиції у бджільництво, - зазначає Денис Солдатов. – Ці кошти йдуть на розвиток пасік.

- Європа вводить простежуваність всього ланцюжка виробництва меду, - зазначає  віцепрезидент  «Спілки пасічників України». -  Ця простежуваність прослідковує увесь шлях створення продукту - від банки українського меду в європейському супермаркеті  аж до пасічника, який виробив цей мед. Україну приєднали до єдиної європейської системи безпеки харчових продуктів. І всі наші підприємства, які експортують мед, внесені до цього реєстру.

 

Усі законодавчі документи підписані, і набирають чинності з кінця листопада. Контролювати якість виробництва меду в Україні буде Держпродспоживслужба.

-  Для бджолярів в принципі нічого не зміниться, - - пояснює Денис Солдатов. - Вони просто мають зареєструвати свої господарські потужності, щоби працювати в правовому полі  і відповідати за якість. Тепер пасічник буде під наглядом Держпродспоживслужби  - щодо захворювань бджіл, застосування хімікатів та препаратів, аби забезпечити якісний продукт.

Держпродспоживслужба має знати, скільки пасічників працює в Україні, де цей мед вироблений і як цей мед потрапляє до експортера, від нього - до імпортера, далі -  на пакування, а потім на полиці європейських супермаркетів. 

Як Держпродспоживслужба виявлятиме походження меду?

-  Під час звичайної перевірки в магазині, як це вона робить з іншими продуктами, - пояснює Денис Солдатов.  - Купили в АТБ банку меду, дослідили, виявили, що це фальсифікат. Приходять на  виробництво, де фасувався цей мед, запитують, з якої  він пасіки. Підприпємець каже, ця партія від  тих і тих пасічників, інспектори пішли по цьому ланцюжку і виявили, хто поставив неякісний мед. 

Чи зросте ціна на більш якісний український мед?

-  На сьогодні ми конкуруємо за ціною меду з Китаєм, Індією, Індонезією, Аргентиною, і там дуже низька ціна. Якщо у нас не куплять мед, бо ціна «зависока», то куплять у них. У нас немає виходу. Ми нічого не зробили для маркетингу українського меду. Ми не зробили його брендом.

Найбільшим споживачем  українського меду є країни ЄС. Найбільше купують Німеччина, Польща та Франція – на ці країни припадає близько 50% валютної виручки. 

Читайте також:

Як жив Іван Франко: що пили, чим снідали й обідали, де відпочивали… Як у родині Каменяра поєдналися традиції Слобожанщини та Галичини?