Алгоритми зростання під... бомбами. Що буде з економікою у 2025 році?

«Всепропальщикам» цей текст читати протипоказано. Можуть сильно засмутиться!

Наш читач - харківський аграрій Сергій Лобас живе і працює під девізом Витримаємо! Вистоїмо! Переможемо!». Девізу нашого читача слідують тисячі й сотні тисяч підприємців і керівників підприємств. Бо це те, що тримає їх в умовах страшних небезпек війни. Якщо в тебе є справа, за яку ти несеш відповідальність, то всі біди відступають.

Саме з такими думками під завісу 2024 року читаєш аналітичний звіт про сучасні тенденції в промисловості України від Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД).

Важко навіть уявити, яка економіка і який народ можуть витримати такі втрати…

У 2022 р. промислове виробництво скоротилося на 36,7 %.

За даними НІСД, втрати у промисловості України внаслідок повномасштабної російської воєнної агресії нараховують щонайменше 426 великих і середніх підприємств, що були пошкоджені або зруйновані.

Серед галузей найбільше постраждала металургія.

Зокрема, зруйновано три підприємства, які є найбільшими в переліку пошкоджених / зруйнованих – ПрАТ «Металургійний комбінат “Азовсталь”», ПрАТ «ММК ім. Ілліча» та ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод».

Серед регіонів найбільше постраждала Донецька область, на неї припадає майже половина загальної суми прямих збитків підприємств.

Також чималі втрати в Харківській, Луганській та Київській областях.

- Пам'ятається, що чимало політичних аналітиків ще тоді переконували владу і суспільство в необхідності переведення української економіки на військові рейки за прикладом країни-терориста, - коментує для «Громади» кандидат економічних наук Тимур Теміров. - Інші ж, навпаки, наполягали, що вільна ринкова конкуренція забезпечить нам економічну перевагу перед сильним, але не демократичним противником.

Як би воно було в умовному способі, ми не знаємо. Але ми знаємо, що маємо в підсумку до кінця третього року повномасштабної війни.

Як ідеться в аналітичному звіті НІСД, вже у 2023 році вдалося започаткувати відновлювальний тренд у промисловості, що стало можливим завдяки попиту на внутрішньому ринку (у т. ч. на продукцію для потреб ЗСУ та для інфраструктурної відбудови країни), релокації виробництв, лібералізації доступу українських товарів на ринки інших країн, зокрема ЄС, диверсифікації шляхів експорту українських товарів.

За підсумками 2023 року промислове виробництво зросло на 6,8 % порівняно з 2022, а у І півріччі 2024 – на 8,1 % порівняно з відповідним періодом попереднього року (см. рис.).

Індекси промислового виробництва в Україні у 2023 – 2024 рр. Джерело: НІСД.

При цьому у переробній галузі за підсумками шести місяців 2024 року зафіксовано зростання на 11 %, у добувній – на 5,6 % до відповідного періоду 2023.

- Що стосується Харкова, - звертає увагу Тимур Теміров, - то економічний потенціал мегаполіса виявився настільки потужним, що його третій рік не вдається зламати навіть КАБами.

Економіка Харкова адаптувалася до роботи в умовах повномасштабного вторгнення на думку 70% опитаних респондентів. Другу сходинку в рейтингу посіла Вінниця (67%), третю - Луцьк (63%) - далекі від фронту міста.

Опитування провела соціологічна група «Рейтинг» від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту у 21 обласному центрі, не підконтрольному РФ.

- Як ми пам'ятаємо, промислове виробництво на Харківщині (здебільшого машинобудування) зазнало збитків ще 2014 року. Харків, що був логістичним хабом до 2014 року, став тупиком.

Як зізнавалася пані почесний консул Німеччини в Харкові Тетяна Гавриш, коли разом із німецькими партнерами вони стали шукати Харків на логістичній мапі Європи — на цій мапі його не було, вона закінчувалась Києвом.

Однак вплинув розвиток аеропорту. Харків мав з’єднання з більшістю міст Європи, що було перспективним і дозволило бізнесу відновитися після 2014 року, вирівняти зруйнований баланс до 2018-2019 року.

Харківський бізнес відновився, після 2014 року переорієнтувався на ринки Євросоюзу, Азії та Африки, аграрний сектор був орієнтований на переробку.

Три стовпи економіки Харкова:

• це середня і важка промисловість (машинобудування);

   

•  аграрний сектор. Харківщина в трійці міст України по експорту зерна й обсягу валової продукції зернових. Головні проблеми — мінування земель;

   

• IT-сектор;

   

• Малий бізнес, сфера побутових послуг є важливою гілкою економіки за соціальною складовою.

ІТ-сектор працює. В Харкові та області неможливо працювати так, як до війни — комфортно та спокійно. Тим не менш, ІТ-сектор працює завдяки тому, що він незалежний від інфраструктури чи локації — це не завод. Працюють вдало, з точки зору відсотку сплачених податків і наповнення бюджету.

Щодо машинобудування і важкої промисловості, відбулась зміна профілю у бік військово-промислового комплексу. Більшість підприємств працює і задіяні в ОПК-галузі.

На думку аналітиків Центру економічних стратегій (ЦЕС), маємо на важку промисловість робити ставку в майбутньому, зокрема з приводу підготовки кадрів, адже це є і буде актуальним в найближчі роки, десятиріччя.

Нарівні з навчальною базою, науковими центрами та військово-промисловою галуззю маємо найбільшу кількість заводів для ремонту та виготовлення продукції будь-якого профілю, від аерокосмічних технологій і літаків до важкої бронетехніки.

Військово-промисловий комплекс, приватні підприємства працюють в оборонній галузі, у тому числі в напрямках РЕП і дронів. Кількість тільки збільшується.

У світовому рейтингу виробників чавуну Україна за підсумками січня – вересня 2024 року піднялася на 13 місце порівняно з 16-м у 2023, у рейтингу виробників сталі – на 20 місце порівняно з 24-м у 2023.

Внутрішній попит на продукцію галузі активно підтримують у будівництві, гірничо-металургійному комплексі (ГМК), машинобудуванні, зокрема в оборонно-промисловому комплексі (ОПК).

Зростання в будівництві тривало за рахунок високого бюджетного фінансування відновлення пошкодженої внаслідок бойових дій критичної інфраструктури, капітальної відбудови, будівництва оборонних споруд. а також ремонту дорожнього покриття на аварійних ділянках.

Будівельні проєкти стали драйверами зростання попиту на арматуру, катанку, оцинкований прокат, фасонний прокат (балки, кутники, швелери).

Активізація залізничного машинобудування (виконання контрактів ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на поставку пасажирських вагонів для Укрзалізниці) стимулювала попит на листовий прокат. Постійно зростає попит на металопродукцію з боку ОПК, де використовуються інструментальні швидкорізальні марки та жаростійкі сплави.

У машинобудуванні за результатами шести місяців 2024 року відбулося зниження виробництва на 0,9 % порівняно з відповідним періодом 2023, переважно внаслідок проблем з доступом підприємств до електроенергії (тривалих відключень споживачів від енергопостачання).

Це найбільше вплинуло на енергоємні виробництва, потреби яких складно забезпечити засобами автономного живлення (важке машинобудування).

Водночас державне, зокрема й оборонне, замовлення сприяло збільшенню виробництва транспортних засобів (залізничних локомотивів і рухомого складу – на 13,7 %, військових транспортних засобів – на 7,9 %).

Оборонна промисловість залишається одним із найбільших рушіїв відновлення економіки, потреби ЗСУ у військовій техніці дедалі частіше задовольняються зразками українських виробників.

 

Так, за шість місяців 2024 року Міноборони України допустило до експлуатації майже 480 нових зразків озброєння та військової техніки, з яких близько 290 зразків – вітчизняна продукція. 

Активне виробництво відбувається за напрямами: бронетехніка; морські й радарні системи; високоточне озброєння; боєприпаси; авіабудування; авіаремонт.

Десятки тисяч одиниць українських БпЛА були поставлені у рамках закупівель Міноборони. Джерело: Міноборони.

Цьогоріч Україна планує витратити на закупівлю, виробництво та ремонт озброєння понад 265 млрд грн, у пріоритеті – виробництво дронів, снарядів, патронів та броньованої техніки.

Стабільний внутрішній попит та пожвавлення зовнішньоекономічної діяльності сприяли збільшенню виробництва у фармацевтичній галузі – обсяг виготовлення основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів збільшився на 6,8 %.

У легкій промисловості формуються нові перспективні напрями й виробництва, які користуються попитом на внутрішньому ринку та орієнтовані на експорт. Серед таких виробництв – виготовлення military-продукції та спецодягу для силових структур (військового, медичного, тактичного та пожежного одягу), вироблення домашнього одягу.

- На третьому році війни ми маємо 25 заводів, які вже збудовані або просто зараз будуються в індустріальних парках, - підкреслює Тимур Теміров. - Приватні компанії за перше півріччя збудували близько 200 МВт потужностей відновлюваної енергетики для покриття власних потреб.

Завод Jabil — частина однієї з найбільших у світі корпорацій із контрактного виробництва електроніки. Фото: Дмитро Кисилевський/Фейсбук

У середині листопада США та Україна оголосили про запуск трьох нових проєктів у сфері малих модульних реакторів. Це будівництво пілотного заводу з виробництва чистого водню та аміаку («Чисте паливо»), перепрофілювання вугільних електростанцій на ММР («Фенікс») і розробка дорожньої карти декарбонізації сталеливарної промисловості за допомогою ММР («Чиста сталь»).

 

Через воєнні обставини ми фіксуємо зміну державної політики. У промисловості відбуваються прагматичні зміни: робиться все для того, щоб у країні розвивалося власне виробництво.

І все це об'єднано в політику «Зроблено в Україні», мета якої - створити умови для того, щоб в Україні стало вигідно виробляти товари, потрібні для оборони і для життя, вигідно інвестувати у виробництво та експортувати товари з високою доданою вартістю.

Створений каталог української техніки для громад. Запущено Національний кешбек - програму, що має на меті змінити споживацькі звички українців і зробити українське товаром першого вибору.

Відновлені або продовжують функціонувати інші програми: 25% компенсація вартості української с/г техніки, гранти на розвиток переробної промисловості, політика локалізації, доступні кредити 5-7-9, експортне фінансування і страхування через ЕКА, єОселя, Шкільний автобус.

Проєкт «Каталог виробників» покликаний популяризувати українську техніку і транспортні засоби серед українських покупців, тому містить інформацію про затребувану продукцію: громадський транспорт, комунальну та спеціальну техніку.

Як пояснив, виступаючи на Київському міжнародному економічному форумі заступник голови комітету з питань економічного розвитку в Верховної Ради України Дмитро Кисилевський, - Ми довго іржали над програмою інвестиційних нянь, доки дві компанії зі значними інвестиціями не скористалися нею, - розповів Дмитро Киселевський.

Отримати державну підтримку можуть інвестори, які планують реалізувати проєкти вартістю від €12 млн.

Тривалість реалізації таких проєктів - до п'яти років, а сфери можуть охоплювати переробну промисловість, видобуток корисних копалин для подальшого перероблення, транспорт, логістику, освіту, наукову діяльність, охорону здоров'я, поводження з відходами, мистецтво, культуру, туризм, спорт та електронні комунікації.

Держпідтримка може надаватися у формі податкових пільг, права на користування землею за спецумовами, будівництва або реконструкції необхідної інфраструктури за кошти держави. 

Дмитро Кисилевський не уточнив, про яки проєкти йдеться, але «Громада» дізналася, що серед них - компанія «Астарта» для заводу з переробки сої та ТОВ «Буковель» (найбільший у Східній Європі аквапарк на гірськолижному курорті).

Як відомо, курорт «Буковель» по кишені людям з тугими гаманцями. Тож цією опцією, з точки зору вашої оглядачки, особливо пишатися не варто.

А ось чим справді можна пишатися, так це виробництвом всюдиходів «SHERP» - 90% локалізації (українських комплектуючих!).

Сьогодні «SHERP» знають в усьому світі, це всюдихід номер один для рятувальних операцій, доставки продовольства і медикаментів у найвіддаленіші райони планети, для будівництв і обслуговування комунікацій у місцях, куди більше ніхто доїхати не може.

Як сказав засновник виробництва Володимир Школьник,

і ми з гордістю на кожній цій прекрасній машині пишемо: «made in Ukraine».

На фото: фрагмент шоу «Золото сім'ї Хоффман» на Discovery. Тодд і його команда вирушають в епічні пригоди з українським всюдиходом «SHERP». Фото: Володимир Школьник/Фейсбук.

Українські підприємці стійко долають виклики, продовжуючи розвиток своєї справи та відкриваючи нові бізнеси. Так, кожен шостий опитаний підприємець відкрив свій поточний бізнес вже після початку повномасштабної війни, при цьому 66% з них не мали попереднього досвіду бізнес-діяльності.

Сьогодні вже 75% підприємців активно використовують цифрові канали у продажах та спілкуванні з клієнтами і 56% опитаних експортують або планують виходити на інші ринки.

Такі результати дослідження Mastercard SME Index 2024, у рамках якого було досліджено стан та ключові потреби мікро-, малого та середнього бізнесу в Україні, а також перспективи їхнього розвитку.

Кожен шостий респондент (16%) вже продає свої товари або послуги за кордон, а ще 40% планують виходити на закордонні ринки. Найбільш популярними країнами для експорту стали Польща (32%), Німеччина (22%), США (16%), Литва й Італія (по 13%).

- Подальше функціонування і розвиток промисловості залежать насамперед від: швидкості відновлювальних робіт в енергетичній системі (і, відповідно, наявності / відсутності нових ударів з боку РФ), - розмірковує економіст Тимур Теміров. - Від повернення мігрантів та їхньої економічної реінтеграції; залучення наявної робочої сили до економічної діяльності (зокрема працевлаштування ВПО, молоді, жінок, осіб літнього віку) у спосіб навчання, підвищення кваліфікації, перекваліфікації тощо.

- Нам сьогодні необхідні точки зростання. Держзамовлення - це точка зростання, miltech і ОПК - це точки зростання.

Не менш важливими напрямами є дальше розширення експортних можливостей для підприємств, пришвидшення євроінтеграційних процесів, а також продовження адаптаційних змін на мікрорівні в умовах наявних проблем та обмежень.

Прогнози ВВП на 2024 рік різняться від установи до установи: 3% (МВФ), 3,5% (Мінекономіки), 4,0% (НБУ), 4,7% (ЄБРР).

Читайте також:

ТОП-ІПСО тижня (25.11 - 01.12): мобілізація «з 18 років»; Мустафу Найєма «страчують таліби»; Матвієнко кидає «Орєшник» у геополітику.  Чи мають право «тварюки тремтячі»...?