Долаючи пороги. В житлових комплексах понад 50% людей потребують умов інклюзивності та безбар’єрності. Які новації в будівництві  вражають?

За підрахунками експертів, в житлових комплексах мешкає понад 50% таких людей. Це реальність, яка вимагає сьогодні будувати нове сучасне житло з урахуванням інклюзивності та безбар’єрності.

Як врахувати все це у програмах будівництва? Як правильно будувати, беручи до уваги  користувацькі шляхи та антропометричні дані людей?

Про все це та багато іншого йшлося на пресконференції ІІІ-го Українського будівельного конгресу, який відбудеться в Києві 14 листопада, і на якому учасники обговорять стратегії та рішення в будівельній галузі  на 2025-2026 роки.

На пресконференції побувала «Громада». Які новації в будівництві  вразили?

- У девелоперів розуміння про інклюзивність та безбар’єрність змінилося саме  під час війни, - зазначає Олександр Лахтіонов, засновник і CEO компаній RITM Group, експерт із розвитку девелоперських та інвестиційних проєктів  - Тому що сьогодні на вулицях наших міст ми бачимо багато наших захисників без кінцівок.

Їм треба створити інклюзивні  та безбар’єрні умови життя.  Але є ширший контекст. Мені як батьку трьох дітей треба занести візочок на другий поверх, знести ровер. А якщо це мама і вона сама йде на прогулянку з двома дітьми? Це справжній квест.

- Сьогодні безбар’єрність – це не питання економії, це питання нерозуміння цільової аудиторії, - зазначає Олександр Лахтіонов. - Багато девелоперів, коли  проєктують житловий комплекс, не розуміють обсягу цієї потреби. А це близько 50%  мешканців ЖК. Йдеться не тільки про інвалідність, а про зручність на іншому рівні.

- Найголовніший меседж, який ми маємо поширювкати, що безбар’єрність – це не тільки умовний пандус при вході в будівлю, - наголошує Віталій Мельник,  віцепрезидент UDP, спікер Українського будівельного конгресу. - Це набагато ширше питання. Це можливість і доступ до різних послуг, до цифровізації цих послуг. І звичайно, це безбар’єрність  в архітектурі і будівництві.

 

Ці питання сьогодні більше залежать від рішень девелопера чи архітектора, частково ці норми прописані у державних будівельних нормах, але при бажанні  їх, звичайно, можна обходити.

Тому ми  маємо говорити про соціальну відповідальність бізнесу, якщо ми рухаємося в напрямку європейської спільноти, щоби наше середовище було комфортним абсолютно для всіх громадян, незалежно від віку, соціального статусу і фізичних можливостей.

-  Безбар’єрність та інклюзивність в архітектурі залежить від професіоналізму людей, які займаються розробкою  проєкту, - підкреслює Дмитро Струк, директор з розвитку будівельної компанії «Креатор-Буд». -  Щоби не було пандуса, потрібно пов’язати існуючий рельєф з майбутніми входами у будівлю. І це треба зробити на самому початку проєкту. Ще на рівні ідеї.

На жаль, у нас ландшафт створюється набагато пізніше, ніж зводиться сама будівля. І тоді пандусами намагаються виправити ситуацію.

Існує також проблема пішохідної і транспортної доступності. До цього питання немає достатньої уваги на самому початку розробки концепції  проєкту. Хоча відомо, що найперше це  - пішохідна доступність, інклюзивність, безбар’єрність  і все, що з цим пов’язано. А вже далі можна додавати шрифт Брайля, колір, звук, музику.

Тетяна Ломакіна, уповноважена Президента України з безбар'єрності навела результати досліджень, які показали, що безбар’єрність  і всі адаптації, закладені на самому початку  проєктування, коштують від 1% до 5%  вартості всього проєкту.

Водночас вартість переобладнання та реконструкці може сягати до 20%. Це свідчить про те, що краще закладати інклюзивність та безбар’єрність  ще на етапі проєктування.

-  Більше того, нам треба заходити в публічні простори, побудовані багато років тому,  -  зазначає уповноважена Президента України з безбар'єрності. - Лікарні, бібліотеки, школи, центри професійно-технічної освіти – це об’єкти, які сьогодні потребують адаптації. Важливо, щоб в кожній громаді, навіть за наявності невеликих бюджетів, створювалися плани заходів з безбар’єрності. Зокрема, закуповувався міський безбар’єрний транспорт, який дозволить людям вільно пересуватися міським громадським простором.

На думку Тетяни Ломакіної, безбар’єрність зрештою матиме вплив на економіку.

- Тому що ми зможемо вже не декларативно запрошувати людей з вадами руху, слуху чи зору на роботу,  - наголошує вона. – А люди зможуть самостійно діставатися на роботу, зможуть бути активними учасниками життя громади. А це надзвичайно важливо в умовах війни, коли гостро не вистачає кадрів. Безбар’єрність  - це можливість здійснювати покупки, відвести дитину до  дитячого садочка, навіть якщо людина пересувається на протезах або на олісному кріслі.

- Важливо, що безбар’єрність стає для нас  всіх повсякденним явищем, - резюмує Ярема Дуль, керівник проєкту "Безбар'єрна залізниця" (Укрзалізниця). - По всій країні змінюються публічні простори, змінюються бізнес-підходи, створюється державна політика, пов’язана з безбар’єрністю.

Це не про пандуси, не про точкові шрифти Брайля чи тактильну плитку, яка де-не-де вже з’являється. Це про зміну концепції мислення, про трансформацію безбар’єрності в сервіс. Це не має кидатися в очі, це має бути комфортним і зручним абсолютно для кожного з нас.

-  Люди купують житло на ринку нерухомості з двох причин – це загальна потреба і зазвичай, це житло економ-класу, і як інвестицію, - зазначає Віталій Мельник, віцепрезидент UDP. - Люди зараз в очікуванні. Якщо буде зрозуміла дохідність, і зрозуміла перспектива, вони витрачатимуть кошти на покупку нерухомості, бо це інвестиції.

Щодо комерційної нерухомості, то попит на неї напряму пов’язаний з діяльністю бізнесу. Якщо бізнес росте, є попит на офіси, на виробничі площі, на складські приміщення. Від чого залежить цей розвиток? Насамперед, від того, коли і на яких умовах закінчиться війна. Від того, які гарантії безпеки отримає Україна.

Тому сьогодні така увага до виборів у США, до того, як може вплинути переможець президентських перегонів на ситуацію в Україні.

- Як вплине на Україну вибраний президентом Трамп, ніхто не знає, - зауважує  Віталій Мельник. - Ніхто не знає, що для нас краще. Обговорення тривають на різних рівнях.  Але є думка, якщо би перемогла Камала Гарріс, продовжилася би та сама млява політика, що була за часів Байдена.

Для нас це негативно, тому що кожного дня ми втрачаємо. Трамп – радикальний. І тут питання – радикальний для нас в  плюс чи в мінус?

Умови завершення війни можуть бути абсолютно різні.  Як на мене, Трамп кращий для нас за Гарріс, бо є шанс, що радикальність Трампа буде на нашу користь в плані завершення війни. 

Але де буде лінія розподілу? На жаль, це може бути для нас дуже болісний момент.

 -  Але, як тільки ми будемо розуміти, що у нас мир, з гарантіями безпеки,  з зоною недосяжності для обстрілів, ринок почне активніше відновлюватися, люди будуть повертатися, в Україну будуть заходити серйозні іноземні інвестиції і багато міжнародних програм, - додає Дмитро Струк, директор з розвитку будівельної компанії «Креатор-Буд».

Але все це залежатиме від гарантій безпеки.

На конгресі говоритимуть і про безпеку світлопрозорих конструкцій в воєнних умовах.

- За даними ООН, 80% жертв серед цивільного населення під час збройних конфліктів отримують поранення вторинними уламками. А це, перш за все, уламки скла, - зазначає Михайло Орленко, виконавчий директор Асоціації «Українські виробники світлопрозорих конструкцій». - На жаль, українці цю сумну статистику підтверджують вже протягом трьох років. Тому будемо обговорювати, які рішення є в учасників ринку, щоби цю статистику зменшити максимально.

Одна з дискусій буде присвячена екологічним дерев’яним вікнам.

-  У нас ринок дерев’яних вікон з 90-х років, коли він мав 30-40%, зараз скоротився до 1-2%, - звертає увагу Михайло Орленко. - Тобто цього ринку майже не існує. Натомість в сусідній  Польщі він досить непогано розвивається.

Йтиметься про якість вікон і дверей у новобудовах.

-  У більшості випадків світлопрозорі конструкції, які встановлюються в сучасних багатоповерхівках, люди знімають і замінюють на більш якісні, - констатує директор Асоціації. - Тобто якість вікон і дверей, що встановлюються в нових будинках, сьогодні досить актуальна.

Звичайно, йтиметься про безбар’єрність. У розрізі світлопрозорих конструкцій це, в першу чергу, безпорогові  двері належної ширини. Ці рішення ми вже закладаємо у свої проєкти, і це сигнал іншим  девелоперам, які планують зводити комфортні і зручні  домівки для українців.

Читайте також:

Шалений тиск на священників ПЦУ: масована пропаганда перевертнів в рясі та обдурювання вірян. Чому сповільнився перехід церков до ПЦУ?