Паливний зашморг для кошика: 100 доларів за Brent, 100 гривень за хліб?

Як нафта, логістика та Ормузька криза визначать вартість хліба й пального в Україні?

Український споживач уже звик жити в режимі постійної адаптації, проте свіжі макроекономічні дані та розмови про чергову хвилю дорожнечі знову змушують рахувати копійки в гаманцях та піддаватися паніці.

Але чи справді все так жахливо, і де пролягає межа між реальними економічними загрозами та штучним ажіотажем?

Темпи зростання споживчих цін в Україні прискорилися до 8,6% у річному вимірі, а Національний банк прогнозує, що до кінця року інфляційний тиск лише посилиться, зафіксувавшись у межах 9,2–9,4%.

Утім, варто розуміти, що офіційні близько 10% інфляції на мові економістів — це усереднений макроекономічний показник, який зазвичай не збігається з відчуттями покупців. На практиці реальні цінники на базові продукти та послуги першої потреби, які людина купує щодня, на жаль, зростають значно швидше та виглядають набагато вищими за звіти НБУ.

Наприклад, у квітні 2026 року українські мережі супермаркетів помітно підвищили вартість соняшникової олії від найпопулярніших виробників, встановивши абсолютний ціновий рекорд за останні дев’ять років.. Через це базова пляшка об’ємом 850 мілілітрів суттєво додала в ціні порівняно з березневими показниками, змусивши покупців витрачати більше.

Базовий сценарій Trading Economics на кінець поточного кварталу дає дещо оптимістичніші 8,5%, але загальний тренд очевидний. На тлі стратегічної мети НБУ повернути інфляцію до таргетованих 5%, реальність диктує жорсткі умови: головними драйверами дорожнечі залишаються стрибки цін на енергоносії та зростання витрат бізнесу на оплату праці.

Подальша цінова динаміка залежатиме від загальної економічної ситуації в країні, однак наразі українцям доводиться звикати до нових рекордних цифр на полицях продуктових магазинів.

Прогнози експертів щодо деяких позицій виглядають майже шокуюче: хліб може додати в ціні до 25%, а вартість овочів борщового набору через скорочення площ та дорогі сховища ризикує зрости вдвічі.

Як зазначає аграрний експерт Іван Томич, пальне формує від 10% до 17% собівартості продовольства.

Директор департаменту аналітичних досліджень «Райффайзен банку» Олександр Печерицин підтверджує цей зв'язок: під найбільший удар потрапляють товари з високим паливним компонентом — імпорт, побутова хімія та продукти харчування. Водночас аналітики закликають уникати паніки.

Штучний ажіотаж та масова скупка товарів «про запас» лише провокують локальний дефіцит і підживлюють інфляційне багаття.

Проте внутрішні ціни в Україні є заручниками глобальної геополітики. Зважаючи на імпортозалежність українського ринку пального, ключові ризики сьогодні лежать у площині світових цін на нафту та стабільності критичних транспортних артерій, зокрема Ормузької протоки.

Залежно від розвитку подій на Близькому Сході, ситуація на українських АЗС та прилавках магазинів може розвиватися за трьома сценаріями. Про це «Громаді» розповів економіст Тимур Теміров.

Геополітичний контекст: напруга навколо Ормузької протоки спадає, ризики блокування судноплавства мінімізуються. Світовий попит на нафту балансується збільшенням видобутку країнами ОПЕК+ та США. Ціна на нафту марки Brent утримується в коридорі $75–85 за барель.

Вплив на пальне в Україні: вартість бензину та дизелю на українських АЗС залишається відносно стабільною, зазнаючи лише незначних коливань через планове підвищення внутрішніх акцизів. Коридор цін на пальне коливається в межах поточних ринкових показників.

Прогноз для кошика: тиск на собівартість продуктів з боку логістики є помірним. Подорожчання продовольства відбуватиметься суто через сезонні та внутрішні чинники (енергокриза, дефіцит робочої сили). Інфляція втримається в межах прогнозу НБУ (до 9,4%), а панічні настрої швидко зійдуть нанівець.

Геополітичний контекст: періодичні загострення на Близькому Сході, локальні атаки на танкери або затримки суден в Ормузькій протоці створюють постійну нервозність на біржах. Світові ціни на нафту Brent піднімаються та закріплюються в діапазоні $90–100 за барель.

Вплив на пальне в Україні: нафта по сто доларів автоматично штовхає вгору ціни на європейському ринку нафтопродуктів, звідки Україна здійснює весь імпорт. Вартість літра бензину та дизельного пального на українських заправках демонструє зростання на 10–15%.

Прогноз для кошика: з урахуванням формули аграрного експерта Івана Томича, підвищення ціни пального на 15% додасть до кінцевої вартості продуктів харчування додаткові 1,5–2,5% чистого логістичного навантаження.

З урахуванням подорожчання хліба й овочів, загальна інфляція впевнено перешагне психологічну позначку в 10% і на кінець року може сягнути 10,5–11%. Продукти харчування першої необхідності стануть головним маркером цього зростання.

Геополітичний контекст: повномасштабний конфлікт на Близькому Сході призводить до тривалого або повного блокування Ормузької протоки, через яку проходить близько п'ятої частини світового споживання нафти. Світовий ринок стикається з фізичним дефіцитом сировини, ціни на Brent злітають вище $120–130 за барель.

Вплив на пальне в Україні: європейський ринок пального реагує дефіцитом та різким стрибком гуртових цін. В Україні роздрібні ціни на бензин та дизель можуть продемонструвати стрибок на 30–40%. Бізнес починає закладати у вартість пального ризики його майбутньої закупівлі.

Прогноз для кошика: для українського агросектору та рітейлу такий паливний шок стане критичним.

Товари з високим логістичним та імпортним компонентом (імпортні фрукти, овочі, побутова хімія) подорожчають миттєво.

Навіть традиційний «борщовий набір» та хлібобулочні вироби отримають додатковий імпульс до зростання, перевищивши навіть найгірші очікування аналітиків (хліб +35%, овочі — у 2,5 раза). За такого сценарію інфляція в Україні ризикує вийти з-під контролю НБУ і сягнути 13–15%, що спровокує нову хвилю споживчого ажіотажу та спроб населення робити довгострокові запаси.

Експерти пов’язують подальшу динаміку цін із ситуацією на енергетичних ринках і погодними умовами. У разі стабілізації геополітичної ситуації можливе уповільнення інфляції, однак за загострення конфліктів та несприятливого врожаю інфляційний тиск посилиться. 

У спробах пом'якшити удар для найбільш вразливих верств населення, Кабмін та Мінекономіки утримують у діючому арсеналі декілька інструментів, хоча від жорсткого адміністративного тиску часів початку повномасштабної війни держава свідомо відмовилася.

Головний запобіжник сьогодні — це обмеження граничної торговельної націнки на рівні не більше 10% на обмежений перелік соціально значущих продуктів, - пояснює експерт.

Ритейлери не мають права заробляти надприбутки на базовому пшеничному борошні, житньо-пшеничному хлібові, батоні, пастеризованому молоці (2,5% у плівці), соняшниковій олії та курячих тушках чи яйцях категорії С1.

Щоб бізнес міг швидше реагувати на ринкові виклики та міняти логістичні маршрути, уряд скасував для мереж обов’язкове попереднє декларування зміни цін. Тобто реагувати на здорожчання палива супермаркети можуть оперативно, але виключно в межах дозволеного урядом 10% ліміту надбавки, за чим суворо стежить Держпродспоживслужба.

У підсумку, українські цінники в супермаркетах сьогодні прямо залежать від того, наскільки безпечно танкери проходитимуть повз береги Оману та Ірану.

Державна «подушка безпеки» здатна стримати спекуляції на місцях, але заблокувати об'єктивне імпортоване подорожчання логістики урядовими заборонами не вдасться — економіка диктуватиме свої умови.

Макроекономічний шторм триває, і він вимагатиме від українців тверезого та виваженого підходу до планування власних бюджетів.

Читайте також

Зум-покоління біля порожніх пробірок…

Неупереджена журналістика, експертний аналіз, обґрунтовані думки. Тільки перевірена інформація на нашому сайті та в наших соцмережах.