Жодна країна колишнього Східного блоку не розвивалася швидше, ніж Польща. Незабаром вона обжене Японію…

Територія навколо Познані нагадує єдиний промисловий парк, пише Фолькер Пабст для Neue Zürcher Zeitung.

Незалежно від того, в якому напрямку ви рухаєтесь від центру західної польської столиці до навколишніх районів, промислові підприємства, склади та офісні будівлі простягаються вздовж міських магістралей на багато кілометрів. У Польщі, країні, що розвивається, Познань є одним з основних регіонів, що процвітають.

Тут лежить низка прихованих чемпіонів – місць, назви яких відомі небагатьом, проте вони можуть похвалитися вражаючим послужним списком.

Наприклад, Тарново-Подґурне – одне з таких місць. Муніципалітет, розташований за 20 кілометрів на північний захід від міста та відомий за прусських часів як Шлеген, має 33 000 мешканців та 7 557 підприємств. Це означає, що на кожних чотирьох мешканців припадає одне підприємство.

Як і всюди в Польщі, це включає багато мікропідприємств, часто створених виключно з податкових міркувань або як конструкцію для фіктивної самозайнятості. Однак тут також розташована значна кількість малих і середніх підприємств та кілька великих компаній, таких як польські філії британської тютюнової групи Imperial Tobacco та німецький дисконтний продуктовий рітейлер Lidl. Останній є найбільшим платником податків міста.

Загалом очікується, що Тарново-Подґурне зібере цього року понад 400 мільйонів злотих (трохи менше 90 мільйонів швейцарських франків) податків. Це значна сума для Польщі, де лише 5 відсотків податків з прибутку підприємств надходить до приймаючої громади.

Ця громада, на яку сильно впливають промисловість і торгівля, ймовірно, ніколи не отримає нагороду за найгарніший міський пейзаж Польщі. Однак процвітання Тарново-Подґурне, безумовно, очевидне.

Муніципалітет може похвалитися дуже великим, дуже сучасним багатофункціональним залом, «Центром демократії та громадянської інтеграції», який також встановлює архітектурні стандарти. Вулиці в ідеальному стані. На околиці села розташована нова середня школа з технічним акцентом. Термальний спа-центр через дорогу, відкритий десять років тому, є найбільшим у районі.

Тадеуш Чайка був свідком перетворення свого рідного міста з сільськогосподарського села з соціалістичними виробничими кооперативами на процвітаючий бізнес-центр. Чайка пропрацював у муніципалітеті Тарново-Подгурне 31 рік, останні два десятиліття – на посаді мера.

«У нас був план розвитку нашої громади ще на ранньому етапі», – каже Чайка.

Це означало, що вони були готові, коли перші міжнародні компанії прибули до регіону в 1990-х роках.

Спочатку прийшов ізраїльський виробник кави, потім німецький виробник шоколаду. Після цього поширилася чутка, що тут справи йдуть добре.

І донині Тарново-Подґурне продовжує прагнути залучення компаній. Нові підприємства в місті отримують податкові пільги протягом перших трьох років. Щороку найкращі компанії відзначаються на урочистому заході. Місцеві підприємства були залучені до розробки навчальної програми для нової середньої школи, щоб забезпечити випускникам необхідну кваліфікацію.

І, звісно, розташування є перевагою, каже Чайка. Поблизу міста багато добре навчених працівників. А кордон з Німеччиною знаходиться менш ніж за дві години їзди автострадою.

Те, що можна спостерігати в невеликому масштабі в Тарново-Подгурному, багато в чому стосується країни в цілому.

«Жодна колишня соціалістична держава не впоралася з трансформацією так добре, як Польща», – пояснює Марцін Пятковський. Професор економіки приватного Університету Козмінського у Варшаві досліджує економічний розвиток Польщі після зміни системи та написав книгу про «Чемпіона зростання Європи».

«Економічний обсяг виробництва Польщі в три з половиною рази вищий, ніж 35 років тому», – каже Пятковський.

За даними Міжнародного валютного фонду, до кінця року країна перевершить Японію за рівнем доходу на душу населення, скоригованого з урахуванням купівельної спроможності. «Це неймовірна історія успіху».

Глобалізація економіки означає зростання та процвітання для багатьох, але не для всіх. На Заході робітники втратили засоби до існування, а цілі регіони стають безлюдними. Тепер Дональд Трамп хоче допомогти тим, хто залишився, і покладається на протекціонізм. Що робить Європа?

Пятковський називає п'ять факторів, які сприяли успішній структурній трансформації. Він називає їх своєю «теорією п'яти Е», що базується на початкових літерах англійських термінів.

Окрім гарної освіти населення та розумної економічної політики, економіст наголошує на підприємництві, яке продовжувалося навіть за часів соціалізму. У той час 20 відсотків економічного виробництва генерувалося приватним сектором.

Пятковський також наголошує на егалітарному суспільстві, що виникло після переломного моменту 1989 року, який позбавив влади старі еліти та уможливив соціальну мобільність і вплив ЄС. Однак інституційні реформи до вступу були важливішими, ніж кошти з бюджету ЄС після нього.

Хоча Польщу в цілому вважають взірцем успіху, розвиток не скрізь був однаково вражаючим.

«Більшість із 350 мільярдів євро прямих іноземних інвестицій з 1990 року було здійснено в регіонах на захід від Варшави. Там просто більша здатність до поглинання», – каже професор економіки Пятковський.

Регіон навколо Познані здавна характеризувався сільським господарством. Зараз у багатьох місцях ландшафт домінують промислові парки та промислові цехи. Тим не менш, деякі сільськогосподарські підприємства все ще існують.

Близькість до основних ринків, особливо Німеччини, є однією з причин. Вищий рівень освіти населення – ще однією. Західна Польща традиційно значно випереджає східні регіони країни за всіма показниками розвитку.

Особливо сильно виграв регіон навколо Познані. Успіх Тарново-Подґурного там не є поодиноким випадком.

Сухи Лас, ще одне передмістя західної польської метрополії, минулого року показав ще кращі результати в рейтингу найуспішніших економічних муніципалітетів Польщі. Численні великі компанії також оселилися у Сважендзі на сході.

Через великий завод VW, заснований у Познані в 1990-х роках, сектор постачальників відіграє важливу роль в автомобільній промисловості. Однак він ніколи не став кластерним ризиком, як у Чеській Республіці, де безпосередньо відчувалося падіння продуктивності німецьких автовиробників.

Економічна структура різноманітна. Окрім виробничого сектору, сюди також входить логістична галузь, яка процвітає не в останню чергу завдяки онлайн-комерції. Успішна інтеграція в глобальні ланцюги створення вартості та ринки, особливо в Німеччині, має вирішальне значення для всіх секторів.

Рік тому німецька компанія DHL відкрила найсучасніший логістичний центр країни в Робакові, на південний схід від міста, на новому майданчику неподалік від автомагістралі Берлін-Варшава.

«Багато людей, які замовляють щось онлайн у Німеччині, не очікують, що їхня посилка часто надходитиме з Польщі», — каже керівник об'єкта Пйотр Межвіцький. - Виробники виробляють тут товари, а також мають тут свої склади. А ми гарантуємо, що товари потраплять до клієнта наступного дня».

За словами Мєрзвіцького, бізнес йде добре. У найнавантаженіший день з моменту відкриття закладу, невдовзі після Чорної п'ятниці, його співробітники обробили 682 000 посилок. І очікується, що ця цифра зростатиме. Мєрзвіцький оцінює щорічне зростання свого центру на 20 відсотків.

Познанський регіон вражаюче демонструє, наскільки Польща виграла від інтеграції в Європу. Тому ізоляціоністські тенденції, такі як ті, що виникають у дедалі запекліших дебатах щодо польської міграції, викликають тут особливе занепокоєння.

«Тридцять відсотків усього польського експорту йде до Німеччини. Для наших компаній ця цифра, ймовірно, сягає 50 відсотків», – каже Тадеуш Чайка, мер Тарново-Подґурного. Польща нещодавно відновила прикордонний контроль з Німеччиною. Прикордонний контроль на німецькому боці діє вже два місяці. «Затори коштують грошей», – каже Чайка.

Професор економіки Пятковський розвиває цю проблему далі. «Міграція стала лайливим словом», – каже економіст. Неупереджена дискусія про демографічні проблеми в Польщі наразі майже неможлива, хоча вона вкрай необхідна.

Фактично, в абсолютному вираженні жодна інша країна ЄС не зазнала більшого скорочення населення минулого року, ніж Польща. Рівень народжуваності є одним з найнижчих на континенті. Старіння населення в Польщі прогресує особливо швидко. Економіка також відчуває наслідки. У таких регіонах, що розвиваються, як Познань, нестача робочої сили є однією з найбільших проблем для підприємців.

«Наші службові автобуси вже перевозять працівників до компанії на відстані до 70 кілометрів», — каже менеджер DHL Мєжвіцький. З рівнем безробіття від 1 до 2 відсотків, район Великої Познані можна вважати повністю зайнятим.

Польща, країна еміграції, таким чином дедалі більше залежить від імміграції. Фактично, минулого року вперше з Німеччини до Польщі переїхало більше людей, ніж у зворотному напрямку. Багато поляків, які колись виїжджали за кордон у пошуках кращих можливостей заробітку, тепер повертаються на батьківщину.

Українці становлять найбільшу групу іноземців у країні. Однак цей потенціал для додаткової робочої сили вже майже вичерпаний, незважаючи на приплив одного мільйона біженців лише з початку війни. 80 відсотків українців у Польщі працюють, що є рекордним показником у Європі.

Немає жодного способу уникнути контрольованої імміграції, зокрема з інших країн, каже економіст Пятковський. «Польща повинна залишатися відкритою країною. Інакше ми ставимо під загрозу наш успіх».

Читайте також:

Від «Боже мій, що ми накоїли?» — до «Допомогти видворити легіони Сталіна». 80 років після Хіросіми – всесвітній страх

Неупереджена журналістика, експертний аналіз, обґрунтовані думки. Тільки перевірена інформація на нашому сайті та в наших соцмережах.