Чому в Норвегії борщ харків’янки назвали «український лапскаус»?

Відгук-роздум на кількарічне етнографічно-кулінарне дослідження  письменниці  Світлани Короненко, опублікований на сайті Громада груп, викликав інтерес у багатьох і продовжує збирати відгуки з різних країн.  Дякую за розповіді й фото.  З дозволу однієї із читачок ділюся «борщовими історіями»  Норвегії, точніше українсько-норвезької родини. Це Лариса Семеніхина-Нес.  Вона свого часу закінчила факультет іноземних мов Каразінського університету, жила і працювала в Харкові. Тут народилися її діти. Задовго до війни вона зустріла (ні, не в кав’ярні за борщем, а в театрі) норвежця. Через деякий час вони побралися в Осло.

На сайті Громада.груп уже була розповідь про випробування, які випали 2022 року Ларисиним дітям і онукам в Україні, а також  про те , як їм допомогли норвежці, в першу чергу, її чоловік Магне Нес. Колаж відтворює типовий норвезький пейзаж, а головне – ту кількість борщу,  яку готувала господиня для рідних після їхньої довгої дороги від Харкова, де ворожі обстріли доводилося пересиджувати в метро, до Осло – столиці однієї з найблагополучніших країн світу. Але нинішня розповідь – про кулінарну адаптацію  і гастрономічну дипломатію.

Тож почитайте, як готують і борщують в Осло в українсько-норвезькій родині.

"Не складно було взагалі зварити ні перший борщ, ні наступні. Було цікаво, яким виявиться  на смак. Бо вода кришталево чиста і смачна в крані. Якісна яловичина, хоча й без кістки. Можна додати трохи свинини, але з кісточкою тут не знайдеш. То варю з яловичини, бо тільки її можуть з'їсти з борщем, варену. Свинину варену їсти не будуть, бо існує традиція свинину запікати, готувати на грилі, смажити, як і яловичину. Супи тут взагалі не готують, хіба інколи грибний суп-пюре, і тільки лисички.

Молодь робить смузі (із зелені, овочів). Можуть на роботу брати. Також овочеві салати. Потім зап'ють колою чи просто смачною водою з крану. Піца  –  то їхнє все, а ще бутерброди. Вважають себе нацією бутербродів, відійшли від традицій предків.

З куркою не те що борщ не варять, її майже не їдять.  Лише як незначна, швидка закуска. На обід курятину  не готують, лише яловичину, баранину, свинину. Це їжа.

Великий помідорний вибір. І пюре, і січені або цілі помідори без шкірки в томатному ж соку.  Італійські, турецькі. Дуже смачні! 

Магне був в Україні й до мене, з друзями в Одесі, Чернівцях, то борщ їв.

Борщ  він полюбив, аби тільки густий, та побільше буряка в ньому тушкованого з різними добавками. Здебільшого це  – ложка чи дві квасу – із  квашених буряків, яким збризкую сирий буряк перед тушкуванням. Квасолю беру готову, з баночки. Ще 2-3 штуки в'яленого чорносливу (на велику каструлю). Та ще ложку-дві якісного порошку бульйону яловичини, як дрібку солі. У продажу різні тут є. Ще додаю зелень, якщо є під рукою. Але й без неї добре, та й дорога вона тут. 

 

Спочатку Магне їв борщ тільки свіжий, перший день. Я їм і на другий, і на третій день. Не знаю, чому, але їжа тут зберігається довше і краще, ніж в Україні. Може, клімат, може, якісь бактерії відсутні, Північ. То готую 8-літрову каструлю одразу, сама можу й двічі  на день їсти, бо не так часто його готую. І Магне також вже на 2-й день їсть борщ, колись навіть і на 3-й разом зі мною їв. Буряк йому корисний для кров'яного тиску та процесу травлення, він відчуває це.

Його брати також скуштували борщ, коли були у нас зі своїми сім'ями. Але повинен бути густий! Бо в них є своя страва, типу нашого овочевого рагу, з м’ясом. Лапскаус називається. То я їм представляла наш борщ як «український лапскаус». А старший брат навіть випередив мене, сказавши, що це український лапскаус. Ми з ним зійшлися думками, не знаючи про це раніше.

Норвезьке рагу Лапскаус дуже популярне. Але  героїня розповіді Лариса не любить його і не їсть,  бо не сприймає ні смаку, ні запаху брукви. Тож далі читайте її розповідь про особливості українського  борщу в Норвегії.

«Звичайно ж,  додаються сметана і часник. Пампушки не підходять, бо  норвежці  їдять сірий хліб з високоякісного борошна  стовідсотково грубого помелу. Дуже смачний! Або такі сухі тоненькі коржі, як маца. Подають до обіду. Отож борщ для мене тут, як і для Магне,  майже святкова їжа, яка не часто готується, тому дуже бажана. Їмо його з великим задоволенням, насолоджуємося!""

Ще про одну гарячу страву, яка наближається за інгредієнтами до борщу.

"Перекладається  з німецької як «все в одному горщику». Різні овочі та сосиски чи ковбаски. Тут також інколи готують таке: готовий порошковий бульйон, смачний, туди картоплю, моркву та сосиски порізані. Таке собі.  Бо першої страви, як наш борщ, ніде не зварять.

У нас цього року літа майже не було. Кросівки та куртка постійно на мені були. Вночі у нас вже 0 градусів, вдень 8-10. Листя жовте, а дикого винограду ще не червоне. То будемо частіше варити борщ! У 8-літровій каструлі голубій, що на фото, борщ може зберігатися на веранді хоч і тиждень, не замерзаючи при цьому."

Читайте також:     Понад 900 рецептів борщу! Перше кулінарно-етнографічне дослідження Світлани Короненко про найвідомішу страву українців