Караджале, Ейнштейн, Дракула, тирани і генії. Історичні персонажі очима художників-гумористів...
Лайф | | 670 | Автор: Олена Зеленіна

Колаж Олени Зеленіної. Фестивальні малюнки.
Праховська філія Спілки професійних журналістів Румунії спільно з Музеєм гумору в Плоєшті організувала Міжнародний фестиваль шаржів «Великі особистості в історії людства». Серед професійних художників різних континентів, які взяли в ньому участь, - кілька авторів з України, зокрема й дипломант фестивалю, художник «Громади», харків'янин Олександр Сидоренко.
Різноманітні фестивалі гумористичного малюнка в Плоєшті проводить Музей гумору «Йон Лука Караджале».
Ви чули це ім'я? Що ми знаємо про цю людину? Тепер і ви знатимете! Різноманітні культурні фестивалі в Плоєшті привертають увагу до особистості цього неординарного румунського митця.
Йон Лука Караджале (1852-1912) - особистість для румунів культова. Письменник-сатирик та драматург - автор комедій, 1873 року дебютував як журналіст, публікував нариси та фейлетони.
Подивіться, як малюють Караджале художники в різних країнах!

Літературознавці зазначають, що його комедії написані з великим талантом і тонкою спостережливістю, виведені в них типи, відображають моральні принципи того часу і національні сторони характеру і побуту.
На честь Караджале назвали: румунський Національний театр в Бухаресті, директором якого він був у 1888-1889 роках; Національний університет театру і кіно; у Молдові на його честь були випущені поштові марки.
Обов'язковою умовою фестивалю є малюнок румунського культурного діяча. І, звісно, серед них всесвітньовідомий Міхай Емінеску - румунський і молдовський поет, класик молдовської та румунської літератури.

Звісно ж, карикатуристи - учасники фестивалю не могли оминути увагою фантасмагоричного Влада Дракулу. Своєрідний туристичний бренд Румунії, особливо для тих, хто вірить у трансільванські легенди.

Плоєшті - обласний центр із 200-тисячним населенням, місто з високорозвиненим нафтовидобутком і машинобудуванням.
Здавалося б, що ще потрібно для популярності, щонайменше, в Європі? Однак місто водночас стає столицею найрізноманітніших культурних заходів.
Українські митці представили румунському та міжнародному глядачеві наші знакові імена.

У Плоєшті щоосені відбувається джазовий фестиваль, на якому виступають музиканти з Румунії та інших країн. А також фестиваль кіно Golden Carpathian Ploiesti European Film and Fair.
Тут є історико-археологічний музей, Музей Караджале, Музей годинників, Музей нафти, Музей природознавства, театр.

«Громада» подивилася, кого найбільше люблять карикатуристи всього світу. Виявилося, Альберта Ейнштейна! Майже кожен учасник намалював на конкурс творця теорії відносності.
Можливо, тому, що цей великий вчений знав про наш світ дещо таке, що заслуговує на те, щоби показати язик і реготати!

Зрозуміло, художники-гумористи недолюблюють (м'яко скажемо) тиранів усіх мастей. Тому що вони, тирани, гумор і гумористів просто ненавидять, а то й знищують. Ну що ж, тирана можна знищити без кровопролиття - однією лише влучною карикатурою!

У Плоєшті громади Харківщини могли б повчитися як просувати свої національно-культурні бренди по всьому світу.
Так Музей гумору «І Л. Караджале» - культурний проєкт, започаткований 30 років тому в Плоєшті, який за ці роки організував сотні культурних подій Румунії та за кордоном.
Як писав про нього журнал «AlPHel»: «...можна сказати, що це утопія - створити в Плоєшті міжнародний центр вивчення і просування культури, натхненний творчістю Караджале.
Комплексний культурний центр, із заходами літератури, театру, образотворчого мистецтва, музики, кіно... став культурним гербом Плоєшті, відомим і шанованим у світі.

Фішка фестивалю - малюнки, присвячені письменнику Францу Кафці (якого гумористи люблять не менше за Ейнштейна). Цього року виповнилося 100 років від дня його смерті.

Вдалося вирвати з провінційної нудьги місто, що очікує, ніби скромність колись буде винагороджена; вирвати з омани, що дріб'язковість колись буде поважана; і вирвати з ілюзії, що посередність колись буде продуктивною.
Тому що ми втомилися бути скромними, дріб'язковими і посередніми, ми хочемо в Плоєшті культурний центр, у якому під покровом його імені культурна спадщина Караджале відтворюватиметься, споживатиметься й експортуватиметься ритмічно й постійно.

«Місто чорного золота» ((жахливо кліше!) увінчало пошук себе за допомогою істинної, цінної, безпомилкової та довговічної культурної праці.

Що для цього потрібно? Чотири основні речі: політична воля, адміністративне невтручання (якщо вірити перекладу з румунської, саме так журналіст і написав, мабуть, маючи на увазі, що місцева влада не завжди йде творчим ініціативам назустріч), фінансова стійкість і культурна компетентність.

І чотириста фундаментальних речей: серйозність, професіоналізм, компетентність, щедрість, моральність, працьовитість, розум, кмітливість, ясність, креативність, відповідальність, оптимізм і, ледве не забув, трохи божевілля.
"Це важко? Як думаєте, це складно? Чорт забирай! Це точно складно і складно! Просто і легко - продовжувати бути немодним, дріб'язковим і посереднім".
Непогано сказано, чи не так?
Читайте також:
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз