Колаж Олени Зеленіної. Дитячий малюнок харківській арт-студії Аzа Nizi Mаzа.
Так про втрачене щастя думав американський поет минулого Емерсон. А скільки щастя ми втрачаємо на тлі страждань, гніву, відчаю, натхненних і марних надій на тлі війни? Хто порахує?
Більшість українців мають низький рівень щастя і задоволеності життям, високий рівень тривожності, водночас значна частина відчуває сенс і цінність у своїй діяльності.
Такі результати показало пілотне дослідження рівня особистого добробуту українців, що було проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) за підсумками 2024 року, і яке було оприлюднене днями.
62% опитаних українців відчувають
значний сенс у тому, чим займаються
Рівень добробуту людини в сучасних розвинених економіках є ключовим показником, який свідчить про рівень процвітання країни. Загальноприйнятий показник економічного зростання, такий як валовий внутрішній продукт (ВВП) не відображає змін у добробуті людей, а інколи навіть може мати протилежне співвідношення.
Добробут або Well-being – це рівень якості життя як людини, спільноти, так і нації загалом, і визначення того, наскільки цей рівень є стійким для майбутнього. Це збалансований показник усіх сфер життя людини, до яких можуть належати емоційний добробут, фізичне здоров’я, умови життя, стосунки з людьми, професія, освіта, екологія, суспільство тощо
В умовах повномасштабної війни росії проти України, яка триває вже три роки, це дослідження надає особливо цінну інформацію про вплив тривалої кризи на добробут громадян.
Про що свідчать результати дослідження?
Результати демонструють унікальний феномен: попри низький рівень задоволеності життям - 75%, що може свідчити про наявність соціально-економічних та психологічних труднощів, а також високий рівень тривожності - 65%, велика частина українців - 62% вважають те, чим вони займаються в житті, сповненим сенсу і вартим зусиль.
Це свідчить, що відчуття сенсу і цінності того, чим людина займається, є важливим психологічним ресурсом для українців, який частково компенсує стрес і незадоволеність життям.
Можливо, високий рівень відчуття сенсу у житті українців пов’язаний із важливістю культурних, історичних та патріотичних цінностей.
Це припущення вартує дослідження, аби з’ясувати, чи відчуття сенсу можна розглядати як ключовий фактор для програм стимулювання соціальної активності, підвищення суспільної згуртованості та підтримки психологічного відновлення, кажуть у КМІС.
Лише 25% респондентів відчувають високий або дуже високий рівень задоволеності життям, що є критично низьким порівняно з очікуваними стандартами добробуту.
А який рівень щастя українців?
Кожен другий опитаний - 57% відчуває щастя на низькому або середньому рівнях. Лише 43% респондентів вказали на високий або дуже високий рівень щастя. Це може бути стимулом для покращення рівня щастя українців через підтримку соціальних, економічних та культурних аспектів життя.
Рівень тривожності, порівняно з іншими аспектами, має значний вплив на психоемоційний стан українців. За даними дослідження 43% респондентів відчували високий рівень тривоги. Це вказує на значну нестабільність емоційного стану українців. Лише 34% респондентів повідомили про низький рівень тривоги. Це може означати, що покращити умови життя та емоційний стан людей можна, створивши дружнє соціальне середовище та більше можливостей для підтримки.
Українці vs британці
Результати дослідження також дають змогу порівняти загальний рівень особистого добробуту українців із британців.
Очікувано, що рівень особистого добробуту українців суттєво нижчий, ніж у Великій Британії за всіма критеріями.
Водночас відчуття сенсу діяльності в Україні ближче до показників Великої Британії.
Якщо серед українців 75% відчувають високий рівень незадоволеності життям, то як у Великій Британії таких лише 6%.
Приблизно троє з п’яти опитаних українців вважають свою діяльність змістовною. У Великій Британії такої думки дотримуються четверо з п’яти.
Почувалися щасливими напередодні 43% українців, у той час, як у Великій Британії – 74%.
Майже кожен другий українець зіштовхується з високим рівнем тривожності, тоді як у Британії це стосується приблизно кожного четвертого.
Що дає суспільству вимірювання добробуту?
Політичним і державним діячам вимірювання добробуту дозволить оцінювати, як політики впливають не тільки на економічне благополуччя, але й на різні важливі аспекти життя громадян, зокрема безпеку, доступ до базових послуг та емоційний стан. Це сприятиме розробці цільових стратегій відновлення, підвищенню довіри населення та ефективному управлінню ресурсами в умовах кризи.
У громадському секторі механізми вимірювання добробуту допоможуть громадським організаціям визначати потреби найбільш постраждалих груп населення, таких як переселенці, ветерани та люди, які втратили житло. Це дозволить ефективніше впливати на державну політику і посилювати свій голос у процесі прийняття рішень.
Бізнесу фокус на добробут дозволить бізнесу адаптувати свої моделі до умов війни, забезпечувати підтримку співробітників і громад, а також більш ефективно планувати соціальні ініціативи, спрямовані на підтримку українського суспільства та на відновлення країни.
Дослідження добробуту українців є важливим етапом у розумінні того, як соціально-економічні та психологічні фактори впливають на якість життя в умовах війни. Такі дослідження покликані не лише вимірювати рівень добробуту, а й визначати, як державні політики, соціальні ініціативи та економічні зміни можуть сприяти покращенню життя громадян. Впровадження досліджень добробуту допоможе створити ефективні стратегії відновлення та стійкого розвитку в Україні, вважають соціологи.
«ВВП не враховує соціальних аспектів добробуту
і не відображає якість життя»
Традиційно для оцінки економічного розвитку використовувався показник ВВП, який широко застосовується міжнародними організаціями, такими як Світовий банк, Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), урядами країн та аналітичними центрами для вимірювання економічного зростання.
Проте, автор концепції ВВП американський науковець Саймон Кузнець, ім’я якого тісно пов’язано з Харковом, наголошував, що цей індикатор не враховує соціальних аспектів добробуту та не завжди відображає якість життя.
«Навряд чи можна зробити висновок про добробут нації за показником національного доходу», - стверджував Нобелівський лауреат в галузі економіки Саймон Кузнець, чиїм ім’ям названий Харківський економічний університет.
Видатний економіст Саймон Кузнець зазначав, що для оцінки якості життя необхідно враховувати й інші аспекти, крім економічного зростання, зокрема, особистий добробут, задоволеність життям, рівень щастя чи інші важливі аспекти загального добробуту.
Це обмеження спричинило пошук додаткових показників, таких як індекси добробуту й щастя, які враховують суб’єктивні оцінки населення та об’єктивні дані, як-от здоров’я, освіта та стан навколишнього середовища.
Дослідження щастя та добробуту мають довгу історію, як на міжнародному рівні, так і в Україні. Так, на міжнародному рівні дослідження індексу щастя проводиться асоціацією незалежних дослідницьких агентств Gallup International з 1947 року в 42 країнах світу.
В Україні дослідження рівня щастя проводить, зокрема, Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), починачи з Україні з 2000-х років. Регулярні опитування протягом цих років дозволяють аналізувати динаміку щастя в контексті соціально-економічних і політичних викликів.
Цікавий факт. Згідно з результатами опитування «Самооцінка щастя населенням України до і після широкомасштабного вторгнення» у 2023 році, коли вже більше року тривала повномасштабна війна, частка щасливих українців залишилася майже незмінною: у грудні 2021 року – 71%, у травні 2023 року – 70%.
Цей розвиток підходів підкреслює важливість комплексного підходу до оцінки добробуту, який поєднує економічні та соціальні аспекти, що дозволяє краще зрозуміти загальний рівень розвитку та процвітання суспільства.
Читайте також:
Один із способів підтримати наш сайт — поділитися ним і підписатися на нас.
Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах:
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз