Музей, що повертає Харкову видатні постаті. Як він працює під час війни?

Як працює музей під час війни?

Музей спочатку мав назву імені  К. І. Шульженко і був заснований 1995 року. Відкриття його було приурочено до I Міжнародного фестивалю естрадної пісні ім. К. І. Шульженко.

Музей розмістився у будинку, в якому Клавдія Іванівна Шульженко проживала з 1959 до 1974 року в квартирі на другому поверсі.

Тут експонувалися рідкісні автографи співачки, рукописи, ноти, листи, програми концертів, афіші.  Численні ексклюзивні рідкісні фотографії з сімейного альбому, оригінальні документи, що мають науковий інтерес. А також копія з книги метричних записів народження К. І. Шульженко 1906 року у Харкові.

Серед експонатів - меблі з її будинку, посуд, концертні сукні, інші особисті речі.

Зараз він має  іншу назву  - Музей видатних харків'ян ім. К. І. Шульженко.

В експозиції музею з’явилися виставки, присвячені життю і творчості легендарних митців - Леоніда Бикова, Ірини Бугримової, Людмили Гурченко, Ісаака Дунаєвського, Анатолія Ефроса, Володимира Крайнєва, Леся Курбаса, Євгенії Мірошниченко, Вадима Мулермана, Наталії Фатєєвої та багатьох інших видатних харків’ян, що  складають  мистецьку славу не лише в Україні, але й  поза її межами.

-  Зараз  усі експозиції в музеї зняті, - розповідає директор  музею Микола Шемет. – Адже  найголовніше - це   безпекові заходи. Натомість  життя у музеї не припиняється. Ми постійно проводимо художні виставки. Недавня виставка була присвячена 101-річчю Володимира Геращенка, живописця, театрального художника,  який народився на Харківщині.

На виставці було представлено біографічні матеріали та ескізи декорацій до вистав Запорізького та Полтавського музично-драматичних театрів, де Геращенко був головним художником.

-  Під час експонування виставки у нас були гості з Ротарі-клубу, які купили на аукціоні і подарували музею ескіз декорацій  художника до вистави «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», - ділиться директор. -  Це чудовий подарунок, який поповнив експозицію цієї виставки.

Теплі відгуки відвідувачів мала виставка «Ніжність у штрихах» харківської  художниці Тетяни Таран.

-  Виставкові зали у нас не бувають порожні, - зазначає  Микола Шемет. - Люди під час війни особливо потребують мистецтва, яке здатне внести гармонію в зранені душі, допомагає дещо відволіктись від важких новин.

Минулого року у музеї відбулося 11 художніх виставок.  

-  Цього року я хотів би відкрити в музеї  виставкову кімнату знаменитої на увесь світ  харків’янки Варвари Каринської, яка підкорила Голлівуд і  у 1948 році отримала «Оскар»  за дизайн костюмів до фільму "Жанна д'Арк", у якому в головній ролі знялася Інгрід Бергман, - ділиться планами  Микола Шемет. – Варвара Каринська – одна з найвідоміших харків’янок у світовому балеті.

Втім, коли 20 років тому Микола Шемет почав досліджувати  життя і творчість Варвари Каринської, у медійному просторі не було жодної згадки про дизайнерку, яка отримала «Оскар», а також здійснила справжню революцію  у балеті -  створила корсет і балетну пачку.

Микола Шемет повернув Харкову ім’я знаменитої художниці з костюмів у балеті та кіно.

- З Каринською співпрацював Сальвадор Далі, її костюмам надавали перевагу Марлен Дітріх, Інгрід Берґман, Ліз Тейлор та інші зірки Голлівуду, - зазначає Микола Шемет.  -  Її балетна пачка назавжди змінила образ артиста балету й не втратила свого значення сьогодні.

До цього часу в музеї експонувалися  лише епізодичні виставки про  життя і творчість Варвари Каринської.

-  Втім, відкриття нової експозиції залежатиме від безпекової ситуації в Харкові, - резюмує директор музею.

У музейних  планах створення ще  однієї  експозиції про видатного харків’янина, невідомого широкому загалу.

-  У  Харкові 1901 року  у сім’ї емігрантів  з Франції народився і мешкав  до підліткового віку Адольф Жан-Марі Мурон, живописець, театральний  художник, плакатист. Ще він відомий як творець логотипу французької марки одягу Yves Saint Laurent, - розповідає директор музею. - Згодом він взяв псевдоним Кассандр. Працював з Каринською у Парижі. Упродовж трьох десятиліть він  створював костюми для балетних та театральних спектаклів в Гранд-Опера, Театрі на Єлисейських полях, Франс-комеді.

 

Недавно музею подарували оригінал листівки 1915 року, що була адресована братові Кассандра, яка увійде до майбутньої експозиції.

В музеї  з’являються нові експозиції, присвячені сучасним харків’янам - героям, які віддали життя, захищаючи незалежність Україну від російських окупантів.

-  Серед них Антон Дербілов, стрілець 5-ї Слобожанської бригади Національної гвардії, на позивний «Патрік», - наголошує Микола Шемет. -  Скульптор, музикант, художник, який неодноразово виставляв свої роботи у нашому музеї. Ім’я Антона Дербілова, як талановитого митця, добре відоме  у Європі та США.

З перших днів війни Антон Дербілов пішов  на фронт добровольцем.  Брав участь у звільненні Харківщини від російських загарбників - Балаклії, Ізюма, Борової. Загинув 6 квітня 2023 року у боях за звільнення Кремінної Луганської області.

-  Зараз ми збираємо  матеріали про Антона Дербілова, - повідомляє директор музею.

Оновлюється експозиція про відомого  військового льотчика-винищувача харків’янина Андрія Пільщикова на позивний «Джус», який закінчив Харківський національний університет 

Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, звільнився з авіації, але у перші дні війни добровольцем пішов захищати небо України.

- Військовий пілот винищувача МіГ-29  40-ї бригади тактичної авіації ВПС України, капітан Андрій Пільщиков  був одним із "привидів Києва", здійснив сотні бойових вильотів, від самого початку повномасштабного російського вторгнення захищав небо Київщини, - зазначає директор музею. -  

разом зі своїм другом і колегою Олексієм Месем на позивний "Мунфіш".фАндрій Пільщиков був одним з адвокаційників на міжнародній арені, щоби Україні надали винищувачі F-16 — разом зі своїм другом і колегою Олексієм Месем на позивний "Мунфіш".

Посмертно «Джусу»  присвоєно звання «Герой України» з наданням ордену "Золота Зірка".

Загинув  він 25 серпня 2023 року, поблизу села Сінгури Житомирської області.

-  Ми робимо усе, щоби пам’ять про героїв не згасала, - наголошує  Микола Шемет.   

Читайте також:

Жінка з характером, яка «осідлала» радянську владу і співала серцем

Якщо вам цікавий цей вміст, один із способів підтримати наш сайт — поділитися ним і підписатися на нас.