«Творчість Романа Купчинського – це гранітна плита, вмурована у величний пам’ятник Січовому Стрільцеві, який склав свою буйну голову за Україну»

Його ім’я за радянських часів було невідомо Натомість його стрілецькі пісні широко виконували оперні співаки та хорові колективи. Звичайно, без згадки про його авторство. Як народні або  козацькі.

Його стрілецька пісня  «Човен хитається серед води» мала таку надзвичайну популярність, що стала  народною. Взагалі більшість пісень саме його авторства виконувалися як народні. Хоча  насправді був відомий і автор, і дата створення, і навіть прототип цієї ліричної історії. 

Лише з настанням незалежності України повернулися до нас маловідомі  раніше імена визначних українців.

Серед них -  Роман Купчинський. Український поет -лірик,  прозаїк, критик, журналіст, автор багатьох стрілецьких пісень, композитор, громадський діяч, поручник Українських Січових Стрільців та УГА.

Про його стрілецькі пісні та журналістську діяльність, у якій вийнятково важливе місце займали дописи, пов’язані з музикою, а також про те, у яких формах поставало мистецьке і громадське життя під його гострим пером, та  про його багатогранний талант «Громаді» розповіла Роксоляна Гавалюк, музикознавиця, викладачка-методистка Львівського музичного коледжу імені Станіслава Людкевича.

Сьогодні Україна знову  веде жорстку боротьбу за свою незалежність, як і сто років тому, коли у важких боях її здобували тодішні лицарі - Українські Січові Стрільці, які віддавали молоді життя за існування держави.

Але, окрім військової звитяги, Українські січові стрільці залишили по собі великий пласт унікальної культурної спадщини. Це пісенна творчість УСС, яка не має аналогів у світовій військовій поезії. Адже тексти і мелодії стрілецьких пісень створювали безпосередні самі учасники воєнних подій.

Роман Купчинський - один з головних і найвідоміших творців стрілецьких пісень. Коли почалася перша світова війна, він залишив духовну семінарію, у якій навчався, і як свідомий  20-річний українець записався до легіону Українських січових стрільців. За довгих шість років  він зазнав усіх фронтових лих та втрат, досягнувши чину поручника та посади командира сотні.

- Першим стрілецьким Бояном новочасної України назвав його Осип Думін у своїй книжці «Історії легіону Українських Січових Стрільців», яка була видана 1936 року у Львові.  Творчість Романа Купчинського – це гранітна плита, вмурована у величний пам’ятник Січовому Стрільцеві, який склав свою буйну голову за Батьківщину,  - цитує дослідника Роксоляна Гавалюк.

Він складав  пісні, що  ставали своєрідним літописом важких битв січових стрільців. Роман Купчинський  автор слів і мелодій понад 80 стрілецьких пісень – героїчних, маршових, історичних, ліричних, створених переважно на основі справжніх подій, про конкретних людей.

«Ой, впав стрілець» була написана Романом Купчинським під час зимівлі УСС у селищі Тудинка над Стрипою 1916 року.

Ой, впав стрілець у край зруба, коло зламаного дуба і не встане вже. Йшов до бою опівночі, смерть закрила йому очі, від трьох куль на все. І хто ж йому заспіває, і хто ж його поховає, хіба вітер-сніг. Ой, за тебе, рідний краю, наші стрільці умирають. І він теж поліг.

Пісня  “Заквітчали  дівчатонька” присвячена  пам’яті підхорунжого Василя Мальованого.

Заквітчали дівчатонька стрільцеві могилу, замість мали заквітчати  стрілецькую милу. Невисокий хрест з берези заплели віночком, замість мали заплітати косу барвіночком.  

Ця пісня була написана у серпні-вересні 1916 року, коли  Українські січові стрільці зазнали великих втрат біля гори Лисоня  під час запеклих боїв з російськими військами.  У ході битви полк УСС втратив більшість свого складу, проте виконав своє завдання — зупинив наступ російських військ на Бережани, що на Тернопіллі, завдавши окупантам важких втрат.

До болю асоціюється тодішні події з нинішньою жорстокою війною…

Фактично всі пісні Романа Купчинського того часу присвячені конкретному бою, походу, побратимові чи любові. Як от «Човен хитається серед води».

«Човен хитається серед води, плеще об хвилю весло. 

В місячнім сяйві біліють сади,

здалека видно село. 

Люба дівчино прийди, прийди, 

забудем деннеє зло. 

Човен по воді вихитується, 

козак дівчини випитується: 

«Чом в тебе, дівчино, уста солоденькі?» 

Щоб їх цілував мій милесенький».

Ця пісня була написана під впливом вечірніх тужливих зітхань хорунжого УСС Василя Соловчука, що згадував свою кохану. Скільки трепету, зворушливості, внутрішнього хвилювання і чистоти містять ліричні  стрілецькі пісні, написані у жорстоких умовах воєнних битв.  

- Стрілецьким пісням  притаманні високі моральні взаємовідносини закоханих, властива внутрішня сценічність, - підкреслює Роксоляна  Гавалюк. - Роману Купчинському  вдалося створити глибоко ліричний сюжет. Цей твір став настільки популярним, що був уведений до збірників українських народних пісень, тобто, став народним. Роман Купчинський став найбільш визначним автором стрілецьких пісень, значна частина яких фольклоризувалася і ввійшла до скарбниці української усної народнопісенної творчості. Його пісні відомі  в обробці композиторів С. Людкевича,  В. Барвінського, М. Колесси, Н. Нижанківського, М. Леонтовича та інших.  

У 1920 році Роман Купчинський потрапив у польський полон, який відбував в Тухольському таборі у Польщі. Після визволення з полону він вступив на факультет філософії до Віденського університету. А невдовзі повернувся до Львова і продовжив студіювати філософію.

Тут розпочався другий період творчості Романа Купчинського - вже як письменника та журналіста. У 1924-1939 роках  він є співробітником, а потім редактором газети «Діло», де веде постійну рубрику «Відгуки дня», під якою друкував фейлетони, підписуючись псевдонімом Галактіон Чіпка.

-  Це були фейлетони, пересипані  влучними дотепами, тонкими психологічними спостереженнями, враженнями від вистав і концертів, які демонструють його елегантний літературний стиль, ерудицію, глибоке розуміння мистецтва і політики, вокалу і театру, -  відзначає Роксоляна  Гавалюк.   

 Що слухав і дивився Роман Купчинський, він же - Гак Мусій, Чіпка Галант, Галактіон Чіпка, Мирон-Доля, Харко, Учасник. Що любив і чого соромився, ким захоплювався, чим пишався і над чим підтрунював і навіть відверто глузував?

-  Один з найбільш ранніх його описів у «Ділі» був про оперного співака Михайла Голинського, з яким Романа Купчинського поєднують спогади про спільну хорову діяльність студентських часів, - розповідає Роксоляна  Гавалюк. - На час допису  Голинський потужна мистецька величина, про яку пише українська і польська преса, він зірковий гостьовий співак львівської опери.

«Львів. Вересень. Концерт. Концерт Михайла Голинського, героїчного тенора. Ridi Pagliaссіо!... Саля Музичного Товариства ім. Лисенка повна. Сцена стилево уладжена. Куліси, на яких спав цілий рік сторож, вікна повибивані на останнім “Сватанню на Гончарівці”. Ілюзія Медіоляну.

Голинський співає... Богато заслуханих, багато задивлених. Ridi Pagliaссіо!...

Я не сміюся. Недалеко мене пані, незвичайно музикальна. Останні звуки сконали на бальконі... Буря оплесків і шепіт музикальної пані:

-Той Голинський прекрасно збудований!... Я засміявся... Була вже тема до фейлетону». 

(Галактіон Чіпка, Відгуки дня, газета «Діло» № 215, 27.09 1924)

 

-  Незрівнянним документом духу того часу є фейлетон Романа Купчинського, який він підписав Галактіон Чіпка, про паралельні святкування Маланки в січні 1926 року в двох залах будівлі Музичного Товариства ім. Лисенка одночасно, - вважає Роксоляна  Гавалюк.

«Гуде дім Музичного  Товариства  ім. Лисенка у Львові. Гуде як улий, як банкові скандали, як слава язичкових законів, як кримінали під час виборів чи конскрипції. Гуде, бо в ньому Русини Маланку проганяють, Василя витають, Новій Рік зустрічають. Крім них тільки ще Серби вірять, що рік починається 14 січня.

Гуде дім Музичного  Товариства  ім Лисенка у Львові. В двох салях «Маланка». В малій українські купці без решти суспільности. В великій решта суспільності без українських купців. В малій салі дешевий буфет, в великій військова музика. Обидві салі огріті, як Бог зна коли, обидві підлоги невичищені як звичайно. Перехід з одної салі до другої відділений килимом, що має представляти хінський (китайський – авт.) мур ( стіна - авт.) у щоденнім житті. В малій салі, нагорі: вальс, полька, мазурка, коломийка, лянсіє, кадриль і инші добрі вина... В великій, на долині, танго, блюс, пассе дубль, бостон і инші глибокі декольтажі. Дехто каже, що на горі більше родинний настрій, а на долині ліпша програма. Дехто впевнює, що попід килим можна легко пройти з одної салі до другої. З цього всього користають більш практичні уми і йдуть нагору їсти, а на долі - бавляться. Обидві салі святочно зустрічають Новий Рік. 

(Галактіон Чіпка, Відгуки дня, газета «Діло» №212, Львівська «Маланка», 19.01.1926)

Роман Купчинський —людина-універсал. Відважний січовий стрілець на полі битви, командир  сотні і тонкий лірик. Автор глибокої  воєнної прози та дотепних фейлетонів, витончених  за формою, шляхетних за змістом  та з інтелігентним почуттям гумору. Він писав стрілецькі пісні, які западають в душу і серце, і  складав для них мелодії. Був композитором, першим виконавцем своїх пісень та музикантом, що підігрував своєму   гарному співу на гітарі. Його знали як професіонала та як розумну  і веселу людину, яка  вміла проголошувати смішні і дотепні промови. Людину, яка до кінця днів своїх мріяла про незалежність України.

Довідка «Громади»

Роман Купчинський народився 24 вересня 1894 року в с. Розгадів, нині  Тернопільська область. Автор роману-трилогії зі стрілецького життя «Заметіль» («Курилася доріженька», «Перед навалою» (обидві частини — 1928), «У зворах Бескиду» (1933).

Писав тексти для лялькового театру гумору і сатири «Вертеп наших днів», який у 1926 організував у Львові Левко Лепкий.

1939 року, коли радянські війська прийшли в західну Україну, емігрував до Кракова.  Наприкінці Другої світової війни виїхав до Німеччини, де продовжував займатися літературною творчістю. У 1949 році переїхав до США в м. Оссінг поблизу Нью-Йорка. Помер 10 червня 1976 року, м. Оссінінг, США.

Читайте також:

«Столітня війна» українців за свою незалежність. Російське вторгнення як основа іншого погляду на ХХ століття

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: 

Телеграм:  https://t.me/gromada_group

Фейсбук:  https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti

https://www.facebook.com/gromada.grp