В Осло відкрили пам’ятник доньці Ярослава Мудрого, який символізує її українське походження та давній зв’язок України і Норвегії

Пам’ятник Гаральду ІІІ Суворому в Осло був встановлений 26 жовтня 1905 року. А через 120 років поруч  з ним постав пам’ятник його дружині – королеві Єлизаветі Ярославні з Києва.

Нарешті вони разом!

Пам'ятник засновнику Осло Харальду Суворому. Фото: Вікіпедія. Пам’ятник норвезькій королеві Єлизаветі Ярославні. 

Норвегія святкує тисячоліття від народження Єлизавети Ярославни саме зараз, тоді як Україна вже відзначила його у 2022 році, коли Національний банк випустив пам’ятну монету.

Точна дата народження доньки Ярослава Мудрого невідома, але норвезькі історики орієнтуються на 1025 рік — приблизний час, визначений від дати її шлюбу з Гаральдом Суворим.

Єлизавета Ярославна. Портрет у керміці. Авторка: Галина Севрук.

Встановлення пам’ятника в Осло ще раз нагадує, що історія Єлизавети з Києва — спільна сторінка українсько-норвезької та європейської історії. І для істориків обох країн це може стати полем для спільного конценсусу, аби відзначити цю дату разом. 

Пам’ятник норвезькій королеві Єлизаветі Ярославні містить алегорію. Він уособлює не прекрасну Еллісів у всій красі, як у скандинавських сагах  називали київську князівну Єлизавету, а передає алегорію, яка символізує її українське походження та шлюб з норвезьким королем Гаральдом Суворим.

Пам’ятник цій київській князівні, що поєднала український і норвезький народи, було відкритоо в центрі Осло разом із Їхніми Королівськими Високостями Кронпринцом Норвегії Гоконом, Кронпринцесою Метте-Маріт і мером Осло Анне Ліндбо. 

Скульптура є гранітним каменем із конічним отвором, заповненим оніксом.

Коли сонце спрямоване на Київ (азимут 121,5 °), у прорізі з'являється "золоте кільце" світла. Пам'ятник має назву "Вартова золотої обручки" - ця тема взята із саг.

Авторка проєкту — данська мисткиня Сідсел Бонде, яка перемогла у відкритому міжнародному конкурсі.

 На цю роботу скульпторку надихнула натхненна сага Снорре Штурласона про Гаральда Гардроде, де Еллісів називають «Гулленс Герд з Києва», що можна інтерпретувати як хранителька золотого кільця з Києва.

Журі виділило пропозицію Бонде як поетичне і просте рішення, яке поєднує  київську князівну  та Гаральда Гардроде, і яке чітко передає українське походження Еллісів та її роль в норвезькій середньовічній історії.

Сідсел Бонде. 

За умовами відбору, пам'ятник мав органічно вписатися у простір міста, бути не вищим за один метр і виготовленим із матеріалів, стійких до погодніх умов Норвегії. І це мисткині чудово вдалося. Монумент підкреслює важливість ролі жінки в історії та є символом спільної спадщини і тисячолітніх зв’язків між Україною та Норвегією.

Слід зазначити, що пам’ять про про українську князівну Єлизавету-Еллісів, дружину короля Гаральда Суворого, відродила у Норвегії українка Юлія Підлісна. Вона ініціювала встановлення пам’ятника  і українська громада працювала над втіленням цього проєкту кілька років.

Юлія Підлісна приїхала до Осло як студентка за обміном у 2010 році. У 2018-2019 роках Юлія почала співпрацювати з Міністерством культури Норвегії над встановленням меморіального каменя норвезькій королеві Еллісів з Києва.

-  Мене надихнув роман Віри Генріксен «Конгеспійл», в якому йдеться про велике кохання між королем Гаральдом Гардроде та королевою Еллісів та про їхню подорож з Києва до Осло, - розповідає Юлія Підлісна. – Українською мовою роман переклала Наталія Іваничук. Пізніше  я також відкрила для себе потужну п’єсу «Еллісів та Гаральд» Інґеборг Гаген.

Восени 2022 року, після повномасштабного вторгнення росії в Україну, Юлія Підлісна почала працювати над культурними проєктами і співпрацювати з Українським товариством у Норвегії та українською школою «Кобзар».

Сьогодні Юлія Підлісна -  координаторка українських культурних проєктів у Норвегії.

Юлія Підлісна біля пам'ятника Гаральду Суворому. Афіша відкриття пам'ятника.  

Вона невтомно презентує Україну на всіх щабелях і  на усіх можливих майданчиках, розповідає про її історію та культуру нашої країни, а також про російську агресію, воєнні злочини росіян та бореться з російською пропагандою, яка спотворює історичні факти, що стосуються України.

- Пам'ятник висвітлює важливу, але маловідому частину історії Норвегії та України, - підкреслює Юлія. -  Еллісів була ключовою фігурою у зв'язках Києва та Норвегії в середні віки, і важливо, що тепер про неї знатиме більше людей. Зараз дуже важливо підкреслити  давній історичний, тисячолітній зв'язок між Києвом і Осло,  між Україною і Норвегією, нагадати, що норвезька столиця почала будуватися за часів, коли правив Гаральд ІІІ Суворий, а Еллісів була його дружиною.

Історія кохання київської князівни Єлизавети та норвезького принца Гаральда Суворого  – одна з найромантичніших у середньовічній Європі.

Гаральд подолав шлях від біженця та найманця до короля Норвегії. Не без допомоги Ярослава Мудрого — свого майбутнього тестя.

Втім, до того, як він потрапив до Києва, і став зятем Ярослава Мудрого, тому передувала досить трагічна історія.

Гарольд ІІІ народився у 1015 році в родині норвезького короля Сігурда Свині й Асти Гудбрандсдоттир.

У Гаральда був старший брат Олав, який після смерті батька став правителем норвезької держави. Проте Канут Великий — король Англії та Данії захопив трон Олафа й змусив його тікати до Новгорода.  Зібравши військо Олаф відправився повертати собі норвезький престол. Але не судилося.  Олаф загинув у битві при Стікластадіре, а тяжко поранений Гаральд зміг утекти з поля битви.

Гаральд  отримав владу, але був змушений покинути країну через своє безпорадне становище.

У 1031 році він приїхав до Русі. Перебував на службі у Ярослава Мудрого, цікавився військовою справою, бажав завоювати увесь світ і мати славу великого полководця. Неодноразово Гаральд придушував повстання на території Русі, ходив у військові походи на Польщу.

Аж одного разу він побачив Єлизавету, старшу князівську дочку…

Однак  Ярослав Мудрий не розглядав Гаральда як майбутнього зятя. Гаральд був королем Норвегії, але не маючи ні влади, ні багатств, в очах князя виглядав як бідний та босий вікінг, а не король. До того ж, його державу  тоді роздирали на шматки нескінченні загарбницькі війни. І Мудрий сказав: доки не матимеш багатства і своєї держави, про Єлизавету годі й мріяти.

Гаральд вирушив у мандри: служив у візантійській варязькій гвардії, воював у Сицилії та на Близькому Сході.

Візантійці під командуванням Георгія Маніака висаджуються на Сицилії та перемагають арабів. В експедиції, крім греків, брали участь варяги на чолі з Гаральдом Сігурдарсоном.

Зображення в хроніках Іоанна Скилици, 12 століття. 

А ще складав пісні про “руську дівчину з золотою гривною”. Старонорвезький вірш, приписуваний норвезькому королю Гарольду III Суворому, написаний у період його служби у Візантії.

У вірші король оспівує своє кохання до київської князівни Єлизавети Ярославни. Цей вірш переклав українською Іван Франко. Переклад увійшов до XVIII тому його зібрання творів. Твір є одним із найдавніших збережених зразків любовної лірики, що пов'язує скандинавську та українську історію.

Гаральд завзято воював. Придушив заколот у Болгарії, показав себе як хоробрий воїн і талановитий стратег у Північній Африці. Усі зароблені гроші й коштовності він переправляв майбутньому тестеві, щоби догодити йому.

Тут слід зазначити, що Єлизавета також закохалася у красеня Гаральда.

Саги малюють образ вікінга як блондина з бородою й довгими вусами, великими руками й ногами, атлетичної статури. Він  був справжній велетень. У давніх джерелах записано, що зріст його був до двох метрів.

У 1043-1044 роках він повернувся до Києва зі скарбами і славою. І нарешті отримав згоду Ярослава на шлюб з Єлизаветою.

Цю картину створила українсько-норвезька мисткиня Олена Абессінова. На картині зображено королеву Елісів Норвезьку, її чоловіка — короля Гаральда Гардраде, та її батька — Ярослава Мудрого з Києва. Аукціон, щоб зібрати кошти для тих, хто боронить свободу Європи на фронті.

Весільна церемонія відбулась у 1045 році і подружжя вирушило в Норвегію. Подружжя прожило разом майже 20 рокі. У шлюбі з Гарольдом Єлизавета народила двох доньок, Марію та Інгегерду.

І на цій щасливій ноті поставимо крапку.

Бо з часом стосунки подружжя стали погіршуватися. Король хотів сина, майбутнього спадкоємця. І двох синів йому народила інша жінка.

Єлизавета почувала себе пригніченою в холодній країні, без підтримки сімʼї, не розуміючи чужої мови, культури та побуту.  Так Єлизавета з розкішної князівни перетворилась у самотню королеву Еллісів, втім, яка до останнього, аж до загибелі чоловіка у битві, розділяла  з ним усі життєві труднощі.

Читайте також:

Нобель-2025. Як відкриття регуляторних Т-клітин стимулювало розробку імунологічних методів терапії раку та аутоімунних захворювань

"Громада" розповідає про важливі новини та злободенні теми, робить цікаві подкасти та яскраві відео про життя у громадах Харківського регіону, України та у світі.

Наша місія – просувати демократичні цінності, відповідальну журналістику та права людини.