Якщо хочеш отримати Нобелівську премію з хімії, виступи спочатку на Харківському хімічному семінарі

Президія Національної академії наук України затвердила рішення Комітету: у номінації «Найкращий науково-просвітницький проєкт року» перемогу здобули харків’яни.

Автори та менеджери проєкту  — перший заступник генерального директора з наукової роботи, завідувач відділу органічної та біоорганічної хімії, директор Інституту хімії функціональних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» НАН України, академік Валентин Чебанов, помічниця генерального директора Лариса Сєростанова та молодша наукова співробітниця відділу аналітичної хімії ім. А.Б. Бланка Маргарита Чернякова — змогли перетворити локальну ініціативу на міжнародний науковий хаб.

Харківський хімічний семінар — це не просто лекції. Це простір, де студент Каразінського університету чи аспірант «ХПІ» може напряму дискутувати з тими, хто пише підручники з хімії прямо зараз. Перехід в онлайн-формат через війну не послабив, а навпаки — розширив межі спільноти. Сьогодні це унікальна екосистема, де панує логіка та віра в те, що українська наука є частиною глобального прогресу.

Серед науковців уже з’явився жарт: хочеш Нобелівку — спочатку виступи в Харкові. І це не пусті слова.

Яскравий приклад — Нобелівська премія 2025 року. Її присудили Сусуму Кітагаві, Річарду Робсону та Омару Ягхі за створення металоорганічних каркасів (MOF).

Цікаво, що Омар Ягхі виступав на Харківському хімічному семінарі ще до свого тріумфу у Стокгольмі. Тоді він розповідав про фантастичні речі: як MOF можуть вилучати воду навіть з найсухішого повітря пустель.

Саме Україна кілька років тому почала активно працювати в галузі створення металоорганічних каркасів. І сьогодні це стало для нас мейнстрім-темою,

— підкреслює академік Валентин Чебанов.

Сьогодні українські фахівці готуються інтегрувати вітчизняні розробки у світову практику. Зокрема, йдеться про використання MOF у системах кондиціонування, які споживають мінімум енергії, та про їхнє масштабування для промисловості.

Спектр тем семінару вражає. Тут обговорюють не лише промислові реактори, а й майбутнє медицини. Наприклад, Нобелівський лауреат Жан-Марі Лен (Страсбурзький університет) презентував у Харкові ідеї щодо адаптивних матеріалів для лікування органів.

• Супрамолекулярні системи, що не відторгаються організмом.

• Інноваційний пластир, який затягує хірургічний розріз без жодного шва.

• Адресна доставка ліків у конкретну клітину організму.

Президент НАН України. академік Анатолій Загородній зазначив, що цьогорічний конкурс був надзвичайно представницьким. До складу журі увійшли не лише вчені, а й медійні авторитети — Алла Мазур, Олег Панюта та  наукова журналістка "Громади", минулорічна переможниця конкурсу НАНУ у номінації «Найкраща науково-популярна публікація (або серія публікацій)» Олена Зеленіна. Перемога харків’ян серед 25 потужних робіт підтверджує: Харків залишається інтелектуальною столицею навіть у надскладних умовах.

Поки на Харківському хімічному семінарі готуються до виступів нові світові зірки, українська наука продовжує доводити: ми не просто спостерігачі, ми — гравці вищої ліги. Бо, як казав легендарний Лев Ландау, що працював у Харкові: «Все, що є в хімії наукового, це фізика, а решта — кухня». І на цій «науковій кухні» в Харкові сьогодні готуються відкриття світового масштабу.

Читайте також:

«Хірургія без наркозу: навіщо пророкувати Україні долю "озброєного інваліда" під боком у ЄС?

"Громада" — незалежне медіа про події та процеси, які формують сьогоднішню реальність. Ми публікуємо перевірені новини, репортажі та аналіз без шуму та маніпуляцій — щоб допомагати читачеві розбиратися у складному.