Подкаст «Градусник: осколки з рідного вікна». Епізод 7. Красноград

Спершу запрошую туди, де роботи народжувалися. Як театр починається з вішалки, так садиба Скринників за розмальованою квітами брамою починається драбиною до майстерні. Переведеш подих на маленькому балкончику, побачиш двір, будинок і сусідню ділянку, де за словами художників, ще не так давно стояла мазанка  під соломою. Вона тепер лише у згадках та на картинах Скринників.

У родині всі професійні художники. Люблять оточувати себе унікальними речами. Дім, споруджений 1907 року, стараннями господарів має міні-етномузей. Галина Миколаївна, Наталя і Василь Васильович можуть багато розповідати  про відреставровані власноруч ліпнину  на стелях, камін і велику гасову лампу, підвішену над столом, рушники і куту залізом скриню. 

Можливо, старі речі теж перепитують господарів «Як ти?»  після численних повітряних тривог  і ворожого удару по вулиці неподалік від тієї, де живуть Скринники. Одне з вікон підсобного приміщення й досі без скла. Війна підвищила попит на двп. Деревоволокнисті плити почали виготовляти у світі сто років тому, у США. Роботи Наталі за період повномасштабної війни створені олією на двп. 

Майже поряд із виставкою Скринників у краєзнавчому музеї розташована зала, що зустрічає табличкою про реекспозицію. Це історія нинішньої російсько-української війни. Дизайн експозиції теж розробляла і втілювала творча родина красноградців. Коментує співпрацю з ними і нинішню виставку музейниця Тетяна Козловська.

1982 року музей розширився за рахунок справжньої картинної галереї. Заклад має 38 експозиційних залів. В одному з них зібрані картини  вітчизняних художників, присвячені подіям Другої світової війни.

Віктор Толочко (1922  –  2006), робота «У степу ковиловому»

У війну після бою його  напівмертвого врятував із уже засипаної ями товариш, який не хотів вірити у смерть друга.  Віктор Толочко вижив, закінчив Харківський художньо-промисловий інститут. Став народним художником України.

Галерейні зали розташовані так, що їх можна обходити по колу, повертатися, щоб знову побачити те, що не одразу устиг роздивитися.

Війна теж, на жаль, повертається до кожного нового покоління. Щоразу – страшніше. Картини не тільки її фіксують, а й допомагають протистояти морально.

Виставка «Як ти?» продовжує своє життя і в стінах галереї, і в Інтернеті, соцмережах. Як сприймаються такі перегляди на відстані? Відгуки людей, які пов’язані долею з Харківщиною і Донеччиною, прозвучать в інтерв’ю й коментарях подкасту. Ігор Зоц (Київ, колишній редактор газети «Донеччина», нині – інформаційний волонтер), Дар’я Красномовець (воєнна біженка з Харкова, нині живе в Канаді, Ванкувер).  

Подкаст слухати тут.

Фото і колажі Марії Чумак

Читайте також:У Краснограді перша виставка після вторгнення