Спадкоємність живе у здатності боронити. Харків та історія Українського радіо у подкасті «Градусник»

Антагонізму поколінь в радіодомі не було.

Хтось може пригадати, що саме позивні Харківського обласного радіо відкривали найбільші святкові концерти в нашому оперному театрі, а також у столичному палаці «Україна», коли там проходили звітні концерти майстрів мистецтв і народної творчості Харківської області. Їх теж вів Анатолій Подорожко.

За спогадами Анатолія Подорожка про спільні радіороки – картинка часу,  у якому існували свої традиції.

У 90-х працював в радіоефірі журналіст Ігор Мацкевич. Цитується у подкасті його мемуарна книжка «Пігулки оптимізму або Антистресові студії», видана в Харкові 2021 року.  

Заради ефектних картинок, написаних звуками і голосами, йому доводилося підніматися на дах обласного управління міліції, з якого збивали  радянський герб, а ще –  пірнати  в ополонку, залишаючи включеного мікрофона поряд, у змерзлих руках приятеля-моржа.

Радіо – її перша й улюблена робота. 2,5 роки Дар’я не була в Харкові. Отримала канадський    диплом, аби навчати англійської мови дорослих носіїв інших мов. Уроки радіо й зараз допомагають долати труднощі.

Скільки зараз журналістів залишилося в харківському ефірі, що пережив Роман Кривко  на вулиці Наталі Ужвій в перший день повномасштабного вторгнення і чому на аудіоінформацію зріс попит – слухайте у подкасті.

Слухайте також: До океану і в степ з мікрофоном ішла героїня подкасту «Градусник»