12 мільйонів тонн уламків! Як на Харківщині відновлюють пошкоджене житло з будматеріалів, вилучених із зруйнованих будівель

Пілотний проєкт  так і назвали "Циркулярне будівництво на практиці". Він реалізовується  в рамках швейцарсько-українського проєкту "Підтримка відновлення України".

Які результати цього проєкту? Чи ефективною є циркулярна відбудова в громадах Харківської області? Чого найбільше потребують люди, які відновлюють зруйноване війною житло?

Про це під час пресконференції, що відбулася у Харківському пресклубі, розповіла екологиня  Анна Прокаєва, керівниця цього проєкту та очільниця ГО «Нуль відходів Харків», засновниця руху Kharkiv Zero Waste.

-  Що таке циркулярне будівництво? Це, коли розбирають розтрощені ворогом будівлі, знаходять вцілілу деревину та цеглу, вилучають їх з руїн  і використовують для відбудови, -  пояснює Анна Прокаєва. – Цей проєкт спрямований на надання другого життя функціональним і придатним до повторного використання матеріалам, а також зменшення обсягів того, що може потрапити на полігони і звалища.

 

В Україні внаслідок руйнувань утворилося вже понад 12 мільйонів тонн відходів. І ця цифра продовжує зростати. Зазвичай такі відходи потрапляють на полігони.

Крім цього, циркулярне будівництво передбачає  повторне використання  будматеріалів, що демонтовані або не використані під час ремонтів.

Проєкт "Циркулярне будівництво на практиці" на Харківщині реалізується Helvetas Swiss Intercooperation в межах підтримки України з боку Швейцарії за фінансування Swiss Solidarity.

Для європейського простору циркулярність в будівництві - це звична практика. Більше того, в країнах Євросоюзу заборонено вивозити на полігон будматеріали.

-  В Україні це дозволено.  Більше того, це був основний шлях  утилізації, доки не з’явилася техніка, що подрібнює будматеріали, які потім використовуються на підсипку, - зазначає керівниця проєкту. -  У нас на полігоні також вже  почали подрібнювати будматеріали.

Для  реалізації пілотного проєкту Руську Лозову, що у Дергачівській громаді, вибрали не випадково. Протягом чотирьох місяців село було в окупації, руйнування його становить на 70%.

- Втім, будматеріали це ресурс, який можна використовувати повторно, - розповідає Анна Прокаєва. -  Ми розібрали минулого року будівлю сільради у Руській Лозовій на цеглини, вилучили близько 20 тисяч цеглин, посортували їх на види, там була керамічна, силікатна цегла, шлакоблок.

Цегла була навіть не ціла, а половинки, третинки. Люди сказали, що будуть використовувати такі будматеріали у відбудові.

Тому що багато хто з них не отримав або не отримає державну підтримку, бо ще не має готових документів, або документи знищені під час «прильотів».

Таку цеглу люди використовують для відбудови тих приміщень, на відновлення яких держава не дає компенсацію. Наприклад, це холодний коридор, веранда або комора, які за законом не вважаються житлом чи тим, без чого людина не може прожити. 

- Ми розібрали будівлю на балки, але вони  були непридатні, як будматеріали, тому що будівля була стара, десь 70-х років минулого століття. Їх забрали у нас малозабезпечені родини на опалення, - ділиться екологиня.

Цеглу люди розібрали на відновлення будинків. І металеві конструкції ми віддали на переробку, і навіть будівельний дріб’язок, малі фракції люди забрали на підсипку вирв, утворених від прильотів ракет.

-  Ми на цьому прикладі показали, що абсолютно нічого з розібраної будівлі  не потрапило на полігон, 

- резюмую вона.

- Ми протестували цеглу у «Харківстандартметрології», - наголошує екологиня. -  Виявилося, що навіть після прямого влучання в будинок цегла зберігла щільність.

Ми двічі проводили випробування, і вилучена цегла повністю відповідала марці М50, М100 і М150.  По суті, цеглу  М150, що має підвищену міцність, можна використовувати для зведення стін будівель.

Далі ми почали вивчати потреби людей Дергачівської громади і зрозуміли, що в першу чергу руйнуються вікна.

Людям потрібні вікна. Ми почали збирати вікна, які демонтують рембригади, або які не потрібні людям. Вони привозили їх на наш майданчик і люди забирали ці вікна.

За підтримки Helvetas та фонду  Swiss Solidarity минулого року ми отримали близько 400 вікон. І вони розлетілися у нас, як гарячі пиріжки. Цього року нам привезли знову близько 400 вікон. 

Деякі люди приїжджали  до нас вдруге, тому що вдруге через обстріли в будинку вилітали вікна.

- Демонтовані двері і вікна – найбільш популярні позиції, які  люди хочуть взяти для відбудови, - стверджує Анна Прокаєва. -  Люди втратили роботу, грошей не вистачає. 

В цьому проєкті ми поєднали екологічну місію повторного використання будматеріалів та гуманітарну. Ми поєднали ці функції  лише на час війни.

У нас працює екохаб, станція сортування, зона повторного використання речей.

Йдеться не тільки про одяг і взуття, але й про багато інших позицій – це фурнітура, постільна білизна тощо. Сьогодні багато вимушених переселенців приїжджає з Куп’янська до Харкова, вони приходять до нас і забирають, що їм потрібно для побуту на новому місці.

- Ми починали з Дергачівської громади минулого року, зараз працюємо з громадами усієї Харківщини. До нас приїздить  багато  людей з Ізюму, Балаклії, Золочева. Сьогодні можна з впевненістю сказати, що пілотний проєкт виявився успішним, - констатує екологиня. – Ми і далі  продовжуємо  допомагати людям в громадах.

- Мені дуже імпонує відкритість органів місцевого самоврядування Дергачівської громади.

Крім цього проєкту, Дергачі стали учасниками програми LIFE за підтримки Євросоюзу у проєкті «Міста. Нуль відходів в Україні», - ділиться Анна Прокаєва.

В проєкті беруть участь чотири міста України – Дергачі, Луцьк, Херсон та Покровськ.

-  Ми є партнерами і консультантами цього проєкту, - зазначає Анна. - Проєкт розрахований на чотири роки. Цього року має бути проведений морфологічний аналіз.

 

Ми зараз думаємо над тим, що це може бути компостування при багатоквартирних будинках. Адже морфологічний аналіз показує, що зазвичай  половина відходів – це органічні або біологічні відходи.

Війна перетворила  ідею «нуль відходів» на нагальну потребу. Особливо, коли йдеться про циркулярне будівництво.

-  Однак відходи руйнування – це не так просто,- зауважує Анна Прокаєва. -  Під час вибуху можуть виділятися важкі метали,  втім, методології дослідження вторинних будматеріалів  у нас немає.

Ми не знаємо, радіоактивні вони чи ні, чи містить важкі метали або інші шкідливі елементи.  

Нам, коли ми вперше звернулися  до «Харківстандартметрологія», відмовили у проведенні дослідження. Ми пояснили, що нам потрібне таке дослідження в рамках пілотного проєкту, щоби самим переконатися, яку міцність та вологостійкість має цегла із зруйнованих будинків і чи придатна вона для відбудови. І лише тоді вони провели лабораторні дослідження.

-  Тому найбільш оптимальний варіант сьогодні – передавати від людей до людей демонтовані  під час ремонтів вікна, двері  та інші елементи, які не будуть використовуватися у несучих конструкціях, - вважає екологиня. - В майбутньому  ми хочемо зробити великий хаб, в який можна  буде провозити вторинні будматеріали і забирати  їх на відбудову.

- Якщо говорити про циркулярний підхід у будівництві, то там ще складніше, -  наголошує екологиня. - Наразі закон забороняє використовувати вторинні будматеріали у нових будівлях.

Аби це стало можливим, потрібно буде вносити зміни до державних будівельних норм, потрібні будуть спеціальні ТУ, яким мають відповідати вторинні будматеріали. Потрібна методологія повторного використання, тестування.

Хто має стати ініціатором, щоби держава звернула увагу на циркулярне будівництво?

-  Ця тема відкрита, вона  постійно піднімається на конференціях, до неї є інтерес з боку бізнесу, активістів-екологів, наразі створена робоча група з фахівців, яка цим займається, – зазначає Анна Прокаєва. -  Але це дуже тривалий процес, треба дослідити директиви європейського Союзу, їх досвід.

Адже це доволі небезпечна тема. Не можна просто так взяти будівельні відходи і використати їх у новому будівництві.

Зараз в Україні благодійний фонд «Разом» з благодійником з Австралії реалізовують пілотний проєкт з виготовлення цегли з відходів руйнування.

 

-  Хоча пілотний проєкт реалізується в Гостомелі, відбудовувати такою цеглою планують на Харківщині, Сумщині, Херсонщині, 

- зазначає екологиня.

Куди звертатися?

-  Якщо хтось хоче вивезти будівельні відходи, є можливість замовити вивезення в інстаграм чи на сайті ZeroWaste Kharkiv, ­- зазначає засновниця цього руху. - Люди часом використовують чати будинків, в яких повідомляють, коли ми приїдемо. 

У нас є можливість забрати будівельні відходи після ремонту, або матеріали, що непотрібні. Або речі, що були демонтовані, у нас  навіть душові кабінки були, а також облицювальна плитка, яку люди не збивали, а акуратно зняли. Люди несуть інструменти, які залишилися після ремонту, шпалери.

 І все це забирається, бо все це потрібне людям для відновлення будинків.

-  У нас на сьогодні є близько ста вікон,  - зазначає Анна Прокаєва. -  Люди можуть подивитися їх розміри на наших ресурсах, ми весь час оновлюємо розміри вікон, що залишилися. Можна  також зв’язатися з нашою адміністраторкою телефоном, і приїхати, щоби забрати вікна для відновлення.

Що для цього потрібно?

-  Ми не вимагаємо жодних документів,  - наголошує  вона. - Єдина умова, щоби людина не подавалася на єВідновлення, аби не було дублювання, тому що це перевірятиметься, і мала з собою фото зруйнованих вікон.

Якщо вікна функціональні, в цьому випадку ми не даємо вікна. Часом люди думають, що це допомога в  рамках реновації чи підготовки до зими. Однак це виключно для підтримки людей, чиє майно  постраждало внаслідок війни.

Окрім українців, які приносять нам демонтовані конструкції, ми розраховуємо на ринок Євросоюзу. Про нас дізналися в Брюсселі, і нам пропонують приблизно 500 рам з вікнами.

Харківщина, один з регіонів, що найбільше страждає від російської агресії, де постійно відбуваються прильоти і руйнування осель. Тож скільки триватиме війна, стільки у нас буде потреба у демонтованих елементах інтер’єру та споруд.

Що ще можна привозити та приносити в екохаб, крім демонтованих будівельних конструкцій?

-  Потрібно усе. Варто лише уявити, що людина має з чогось їсти,  на чомусь сидіти, на чомусь спати тощо. Навіть важко перерахувати все, що потрібно людині в побуті. Це і меблі, і кухонне начиння, і  столові прибори, і постільна білизна. Ми зараз збираємо для військових на Куп’янському напрямку ліки, ковдри, матраси.

Адреса екохабу Kharkiv Zero Waste: Харків, вулиця Малопанасівська, 5/7. Вівторок, четвер, суботу, неділю  з 10.00 до 14.00, тел.: 050 689 66 13.

Реалізовано ГО «Нуль відходів Харків» в рамках проєкту  "Підтримка відновлення України" реалізується Helvetas Swiss Intercooperation в межах підтримки України з боку Швейцарії за фінансування Swiss Solidarity.

Читайте також:

Чоловіки пішли на фронт. Слюсарки, верстатниці, операторки котельні. На Харківщині кількість жінок, що опановують «чоловічі» професії зросла  на 10%