Чоловіки пішли на фронт. Слюсарки, верстатниці, операторки котельні. На Харківщині кількість жінок, що опановують «чоловічі» професії зросла  на 10%

Це – вимушений крок. Чоловіки пішли на фронт. На підприємствах виник гострий дефіцит кадрів.

Через це уряд  у листопаді цього року запровадив проєкт з навчання жінок професіям, в яких традиційно домінували чоловіки. Українки за державний кошт зможуть опанувати понад 30 професій та працевлаштуватись в сферах, де вони були менше представлені.

У Харківській області навчати жінок чоловічим професіям почалося значно раніше. Цього року за сприяння служби зайнятості професійне навчання пройшли 2046 жінок, що становить 82% від загальної кількості осіб, які набули нової кваліфікації.

Серед них - Людмила Шеремет з Барвінкового Харківської області. Вона опанувала чоловічу професію і тепер працює операторкою котельні у БКП «Благоустрій».

- Чому оператор котельні? Бо інших вакансій не було, -  прозаїчно відповідає Людмила Шеремет. - Довелося обирати з того, що було. До того ж, операторка котельні  - не така вже складна професія, щоби її опанувати.

Людмилі - 49 років. Раніше  працювала у Барвінковому листоношою, потім була оператором поштового зв’язку. Був період, коли працювала на Слов’янському заводі високовольтних ізоляторів контролеркою-приймальницею.

- Звільнилася ще до повномасштабного вторгнення,  - розповідає вона. -Так склалися сімейні обставини. Слов’янськ - це Донецька область, туди складно було добиратися, потім почалися ще й затримки з зарплатою.

Щодня  доводилося долати майже 60 км в один бік, електричка була о 5-й ранку, додому поверталася, якщо дуже пощастило, десь о шостій вечора. Зазвичай пізніше.

-  Це було дуже важко, - згадує вона.

Вдома на неї чекав син підліток, якого Людмила виховує сама, та старенька мама, які потребували  її піклування.

Син зараз навчається у коледжі транспорту та інфраструктури, на фахівця з енергозабезпечення Укрзалізниці. Матусі – 83 роки. Вік, на жаль, дається взнаки… Тому про роботу в іншому населеному пункті цього разу навіть не йшлося.

-  Я шукала роботу, щоби бути ближче до дому  і щоби був час для сім’ї, - відповідає Людмила на питання, яку роботу вона шукала. -  І щоби це була робота, яку я зможу виконувати.

На облік у центр зайнятості Людмила Шеремет  стала у 2022 року.

Справа в тому, що підприємств у Барвінковому немає –  лише лікарня, банк, пошта, магазини, суд, ліцей, поліція.

Дві третини міста Барвінкового окупанти зруйнували під час боїв за Ізюм. Місто ще й досі не оговталося від руйнівних обстрілів рашистами, яке відбувалося впродовж семи.

-  В липні цього року, коли з’явилася вакансія оператора котельні, жодних інших вакансій не було, - зазначає Людмила.  – Тому я одразу погодилася.

Чи складно було вчитися  на операторку котельні в Центрі зайнятості?

-  Складно було, коли не було світла та інтернету, бо спочатку навчалися онлайн, - розповідає Людмила. – Боялася щось пропустити. Потім вже була практика безпосередньо у котельній.

Навчання тривало два місяці. Операторкою в котельні вона працює трохи більше місяця. Зарплата мінімальна, плюс доплата за нічні зміни. В середньому виходить десь 10 тисяч гривень на місяць. Не густо…

Що входить в обов’язки оператора котельні? Адже оператор – звучить з чималою претензією на автоматизацію. Як насправді? Запитую про розпорядок роботи.

-  Приймаю зміну, дивлюся, чи всі прилади працюють, далі стежу з приладами та подаю у топку паливо, - розповідає Людмила.

Чомусь певна, що цей процес відбувається автоматично.

- Ви ж не руками брикети носите? –  уточнюю про всяк випадок.

- Ні, вручну ношу, - відповідь Людмили приголомшує. – Скільки треба? Десь до 1,5 тони брикетів за зміну, можливо трохи більше.

Перепочити не вдається, весь час потрібно підкидати брикети. Зміна триває 12 годин. День вдома, потім в ніч, а потім два дні вдома.

Що найскладніше в роботі? Мабуть, нежіноче фізичне навантаження, припускаю я.

- Ні, - заперечує вона. - Найскладніше не втратити контроль за приладами. Щоби не сталося аварії. Мушу і за топкою доглядати, щоби там весь час було паливо, і за приладами стежити.

З’ясувалося, що пільг для жінок, що працюють в чоловічих професіях, не існує Ані збільшеної відпустки, ані додаткового вихідного.

- Принаймні начальство наразі нічого не обіцяє,  - ділиться Людмила. – Можливо щось буде після війни.

На роботу Людмила не скаржиться. Вона дуже відповідально ставиться до своїх обов’язків. А за характером вона оптимістка.

- Я завжди сподіваюся на краще, - зізнається вона. – І це вже не раз допомагало  у важких обставинах.

 

У Харківській області з січня по жовтень 2024 року порівнянно з відповідним періодом 2023 року кількість жінок, що опановують «чоловічі» професії зросла  на 10%, - повідомляють у Харківському обласному центрі зайнятості.

-  Все більше представниць прекрасної статі освоюють традиційно чоловічі професії, - зазначає Вікторія  Бараненко, начальниця відділу інформаційної роботи та зовнішніх зв'язків Харківського обласного центру зайнятості. -  Так, з числа осіб, що стоять на обліку в центрах зайнятості, професію верстатниці широкого профілю  після безкоштовного навчання у нас отримала одна жінка, операторками верстатів з програмним керуванням  стали дві жінки, слюсаркою механоскладальних робіт – одна, троє жінок опанували роботу штампувальниць. Є жінка, що освоїла фах охоронниці.

Втім, здобути нову професію у Центрі зайнятості можуть не тільки ті, хто офіційно має статус безробітних, але й ті,  хто не перебуває на обліку в державній службі зайнятості. Зокрема, ВПО.

Вони можуть отримати ваучер на безкоштовне навчання за 155 професіями та спеціальностями.

У 2024 році  на Харківщині такі ваучери отримали 1625 людей. Найчастіше ними скористалися саме жінки – 73%.

-  Серед цих 155 професій популярними серед жінок залишаються традиційні -  швачка, кравчиня, кухарка, медична сестра, а також робота у таких сферах як психологія, медсестринство, медицина, фармація, дошкільна освіта, - розповідає Вікторія  Бараненко.

Однак жінки опановують і чоловічі професії.

Троє жінок отримали ваучер, щоби здобути професію водійки тролейбусу, 47 жінок навчалися за професією водійка автотранспортних засобів, ще 9 освоїли професію охоронниці. 

Опанування «нежіночих» професій підвищує їхні шанси на працевлаштування.

 

Яким ще «нежіночим» робітничим професіям навчають у Харківському центрі професійно-технічної освіти державної служби зайнятості?

Загалом таких 15 спеціальностей.

Зокрема, тут можна здобути такі професії, як монтажник-складальник металопластикових конструкцій, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, оператор верстатів з програмним керуванням, шліфувальник, тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва, машиніст крану, лицювальник-плиточник, електрозварювальник. слюсар-ремонтник, токар тощо.

Найбільше користуються попитом серед жінок такі чоловічі професії, як оператор котельні та водій автотранспортних засобів категорії «С».

 

Війна спричинила зростання ролі жінок на ринку праці.

 У Збройних силах України сьогодні служать  67 тисяч жінок, що на 40% більше, ніж у 2021 році. А кількість жінок-офіцерів збільшилася вшестеро.

Зросла  також частка жінок-підприємців. Зокрема, у першому кварталі 2024 року серед зареєстрованих ФОП 58,8% були жінки, що на 7,8 % більше, ніж у відповідному періоді 2021 року.

Серед шукачів роботи приватного сервісу Work.ua частка жінок становить 59%.

Читайте також:

У нас будуть працювати іноземці. Чому українцям важко знайти роботу, а деякі підприємства через брак робочої сили змушені закриватися?