Союз непорушний КДБ, церкви та криміналу

У зв’язку з цим знову повернуся до того, що свого часу розповсюджував мені нині покійний підполковник КДБ, харків’янин Володимир Піддубний (1945-2005).

Розконсервували схрони у Франції та Британії?

Він проходив підготовку на Курсах удосконалення офіцерського складу (КУОС) у підмосковній Балашихі. Ця школа КДБ готувала диверсантів для здійснення спецоперацій за кордоном. Усі курсанти мали бути офіцерами з вищою освітою, відмінним знанням іноземних мов (Володимир Піддубний володів французькою). Їх тренували фізично, включаючи види спортивних єдиноборств, та у військовому мистецтві (стрільба, мінно-вибухова справа); вчили керувати всіма видами транспорту, включаючи вертоліт і літак (думаю, все ж таки легкомоторний).

Пам’ятаю, випускним заліковим практичним завданням для офіцера Піддубного було - проникнути на територію АЕС, що охороняється. Володимир Олексійович пишався, що таки потрапив туди. Деталі його розповіді за давністю років я вже не пам’ятаю, але у сюжеті був присутній хлопчик - син одного з керівних працівників станції, з яким Піддубний познайомився на... рибалці у селищі енергетиків.

А тепер найцікавіше: Володимир Олексійович також розповів, що з огляду на його знання французької мови його готували для диверсійної роботи у Франції. І нібито в одному з французьких великих міст у підземних комунікаціях зв’язку досі (йшлося про 2001-2002 роки) знаходиться схованка, заготовлена КДБ ще з радянських часів. У разі потреби (наприклад, військового конфлікту між СРСР і НАТО) радянський офіцер-диверсант мав розконсервувати схованку та пошкодити стратегічну лінію зв’язку.

Громадянин України, офіцер запасу Піддубний говорив мені про це цілком відкрито, навіть без застереження "не для друку", бо це, через десяток років після краху Союзу, представляло таємницю неіснуючої держави. Але сьогодні цю історію змушують згадати найсучасніші актуальні події!

Зрозуміло, що в оповіданні мого візаві йшла промова про телефонію півстолітньої давності – 70-х рр. минулого століття. Сьогодні час інших технологій.

У Франції та Великій Британії у жовтні сталися серйозні інциденти з інтернетом. Декілька підводних оптоволоконних кабелів перерізали невідомі зловмисники.

Як повідомляє Techspot, у ніч на середу на півдні Франції обрізали щонайменше три оптоволоконні кабелі, що з’єднували країну з іншими частинами Європи, а також з Азією та США.

Згідно зі звітом компанії Zscaler, яка займається хмарною безпекою, пошкодження призвело до сповільнення передання інформації та ускладнило доступ до вебсайтів. Компанія виявила три пошкоджені лінії: Марсель-Ліон, Марсель-Мілан і Марсель-Барселона. Одну з ліній одразу відновили, інші потребували більше часу.

Як повідомляє BBС, майже одночасно аналогічний інцидент стався у Великій Британії. Розрив кабелю залишив Шетландські острови ізольованими від решти світу, позбавивши інтернату приблизно 23 тис. людей. 

Компанія з кібербезпеки Zscaler заявила, що обірвані кабелі з’єднують Марсель з Міланом, Барселоною та французьким містом Ліон. У повідомленні сказано, що обрізання «вплинуло на основні кабелі з підключенням до Азії, Європи, (США) та потенційно інших частин світу».

Зауважимо, що йдеться не лише про побутових споживачів. Якщо це міжнародні лінії зв’язку, можна говорити про стратегічні цілі даних диверсій. Що ж, поки що це лише попередження для НАТО...

Таємна організація, що, по суті, керує Росією

Думаю, не одна я дивуюся, а куди поділася ціла армія кадебістів після 1991 року? 

Деяка частина залишилася дослужувати до пенсії у реорганізованих спецслужбах незалежних пострадянських держав. Ті, хто звільнився, часто очолювали служби безпеки банків, а то й ставали засновниками великих фінансових організацій.

Не писатиму про організоване злочинне угруповання/кооператив "Озеро" з грабіжницькими фінансовими аферами, бо про це і без мене багато сказано. Головне тут у тому, що це кримінальна структура, в якій після смерті Собчака "паханом" було визнано "полковника Путіна", а члени ОЗУ і сьогодні становлять найближче оточення "великого імператора". Це злочинці-інтелектуали у стилі "Бандитського Петербурга", і саме вони привели до влади свого ставленика.

У зв’язку з цим я хочу згадати свого колегу Юрія Щекочихіна (1950 - 2003). Журналіста, діяльність якого могла б 20 років тому змінити хід історії. До речі, чому про його трагічну долю забули?

3 липня 2003 року Юрій Щекочихін помер від раптової та швидкоплинної хвороби.

«Хід хвороби був обвальним і страшним: випадання волосся, стрімке старіння, відмова всіх внутрішніх органів (нирок, печінки, легень, головного мозку), майже повністю зійшла шкіра... У медичній практиці подібні випадки були: історія з радянським перебіжчиком, отруєним у Німеччини, якого дивом вдалося врятувати американським військовим лікарям... А якщо згадати до того ж контекст подій 2003 року, то наші припущення про те, що смерть нашого колеги та друга була не випадковою, переростають у впевненість», - йдеться у зверненні російських журналістів до Генерального прокурора того ж року.

Перед цим, 2002 року, Юрій у трьох номерах газети надрукував нарис про «золото партії». Як відомо, гроші КПРС зникли. Сотні мільярдів доларів, як крізь землю, провалилися.

Розслідування Щекочихіна детально встановило, як наприкінці 80-х ЦК КПРС за допомогою апарату КДБ та ГРУ (Головне розвідувальне управління Генштабу) розпочав титанічну діяльність із капіталізації «золота партії». Масштаби операцій були всепланетні. Золото партії взагалі не піддається обчисленню. А якщо піддається, то тільки в гігантських розмірах. Щоб уявити, які кошти мала партія, треба усвідомити: вона живила грошима всі комуністичні і більш-менш антизахідні режими світу! А оскільки ці режими стали ненадійними, то в усьому Радянському Союзі та в усьому світі почалося створення акціонерних товариств, спільних підприємств, банків, фінансово-промислових корпорацій. Звідки ж вони всі взялися, з такими капіталами, з такими можливостями?

Безпосередній переказ грошей у капіталістичну власність по всьому світу здійснювало Управління справами ЦК КПРС (Кручина та Павлов) з наданим йому Міжнародним відділом та спеціальними співробітниками КДБ та ГРУ. Вони все встигли. Якраз до поразки путчу в серпні 1991 року, коли почалася націоналізація майна та банківських рахунків КПРС. Тільки націоналізувати вже не було нічого. Але про всяк випадок вожді сховали кінці у воду.

З балконів своїх будинків упали головні фінансисти – керівники Управління справами ЦК КПРС Кручина та Павлов, а також відповідальний співробітник Міжнародного відділу ЦК КПРС Лісоволік. «Взагалі ж «з серпня до жовтня 1991 року на території СРСР сталося 1746 таємничих самогубств номенклатурних членів партії. Майже точно за кількістю створених КПРС спільних підприємств». (Ігор Бунич, "Золото партії", Москва, 2003.)

Уряд Єгора Гайдара відразу ж, у 1992 році, доручив розшукати «золото партії» знаменитому розшуковому агентству «Кролл Ассошіейс, Інк», що складається з колишніх працівників ФБР та ЦРУ. Банк зовнішньої торгівлі Росії перерахував на рахунок "Кролла" півтора мільйона доларів. Агентство свій гонорар відпрацювало, надало повний звіт. Але цей звіт не було оприлюднено і взагалі зникло. Більше того, в уряді РФ заперечують навіть сам факт доручення та переказу грошей.

Юрій Щекочихін пішов далі. Він розслідував, у чиїх руках, кому та чому служать ці гроші. Він вибірково опублікував записки-одкровення якогось аноніма, в яких той розповідав про створення, існування та роботу підпільного, «патріотичного КДБ», створеного ще в перші роки розбудови. Про те, що ця таємна організація, по суті, керує країною.

У списку, який він склав – 141 прізвище. Вони йдуть під графою «агенти». Майже всі імена знайомі: є колишні та чинні губернатори, колишні та чинні міністри, злочинні авторитети (включаючи чеченських), кілька журналістів, депутати... Але найбільше тих, хто так чи інакше пов’язаний із бізнесом... 

У Щекочихіна були надиктовані анонімом «банківські реквізити, номери рахунків, прізвища тих, хто сьогодні реально впливає на фінансове і політичне життя країни, змінює міністрів, підбирає людей у різні (включаючи головну) адміністрації і навіть вирішує, якій людині бути президентом Росії. А в аноніма залишилася розписка Щекочихіна, що «він, Щекочихін Ю.П., не оприлюднить його матеріали без письмової згоди» аноніма.

Коли з такою інформацією виступає заступник голови Комітету з безпеки Держдуми, журналіст, жодне слово якого не було досі спростовано, оголошено брехнею, помилкою чи неточністю, то починаєш думати... що краще б він це не друкував... Краще для себе, для рідних та близьких. Тут або шарахнути повним, відкритим текстом все, що є, або зовсім мовчати.

Офіційною причиною смерті Юрія Щекочихіна оголосили «гостру алергічну реакцію». Але головний лікар Центральної клінічної лікарні відмовив сину Щекочихіна у наданні матеріалів для проведення незалежної експертизи: «Інформація про факт звернення за медичною допомогою, стан здоров’я громадянина, діагноз його захворювання та інші відомості при його обстеженні та лікуванні складають лікарську таємницю».

Роль православного «аятоли»

Середньостатистичний український православний громадянин, який відвідує храми УПЦ Московського патріархату лише на великі церковні свята, а то й зовсім раз на рік – для освячення пасок та води, погано уявляє собі процеси, що відбувалися та відбуваються у церковному житті. Особливо в Російській православній церкві, яка давно перетворилася на ідеолога російського імперського націонал-шовінізму та кровопролитної війни з усім світом за принципом: «хто не з нами, той проти нас».

Патріарх РПЦ Кирило намагається досить успішно відігравати свою роль «православного аятоли» у системі політичних відносин у Росії.

У проповіді у храмі Христа Спасителя у Москві 6 березня, коли православні християни відзначали Прощену неділю, він висловився про військові дії в Україні.

За словами Кирила, причиною війни стало небажання Донбасу проводити гей-паради.

Тільки вдумайтеся в логіку цього «священнослужителя»: через «небажання Донбасу проводити гей-паради» мало бути вбито немовля у Харкові! Загинути російськомовні жителі Маріуполя, Харкова, Миколаєва, Запоріжжя, впасти у боях майже 90 тисяч росіян – солдатів та офіцерів армії РФ.

Російський патріарх Кирило подарував ікону командувачу Росгвардії Віктору Золотову, а той у свою чергу пообіцяв патріарху якнайшвидше зламати опір України.

Це їм патріарх РПЦ Кирило (Гундяєв) обіцяв місце в раю, назвавши Путіна «борцем з антихристом»? 

Чи не з самим... Христом він чи Путіна, чи самого себе ототожнює?

На шевронах російських священиків, які відвідували Ізюм під час окупації, парафіяни бачили букву «Z».

Це незбагненно здоровому глузду! Виходить, РПЦ давно перестала бути церквою, яка сповідує віру в Христа, натомість ставши сектою шанувальників кривавого диктатора.

Очолювана головним КДБшником Кирилом Гундяєвим, у народі відомого на прізвисько "Патріарх", ця організація зараз є найефективнішим "підрозділом" російських спецслужб.

У 1991-1992 роках російський священик і правозахисник Гліб Якунін (1934 2014) брав участь у роботі парламентської Комісії з розслідування причин та обставин ГКЧП. Комісія опублікувала архівні матеріали КДБ про співпрацю окремих ієрархів Московської патріархії з КДБ. Останнє спричинило різкий конфлікт із керівництвом РПЦ.

Гліб Якунін: "Коли церква була під повним контролем та впливом КДБ, то ще можна було пояснити, що вони в «полоні», що творяться неподобства… А зараз парадоксальна ситуація. Якщо говорити про ФСБ, то швидше ФСБ боїться церкви, тому що фактично церква поставлена в становище колишнього ЦК КПРС та Комуністичної партії».

Який у вас QR-код?

 

Навіть не ФСБ, а КДБ - та таємна організація, яка, по суті, керує Росією. Звідти моторошні привиди з минулого на кшталт пам’яток у Мелітополі генералу П. Судоплатову та полковнику Г. Бояринову. Детальніше ми писали:

https://gromada.group/news/statti/20559-navisho-melitopolyu-pam-yatnik-diversantu

За повідомленнями телеграм-каналів, останнім часом президент Росії Володимир Путін активно обговорює з людьми з близького кола введення в Росії не лише загальної мобілізації, а й воєнного стану. Обговорюється не сам факт запровадження військового стану, тут президент стверджує, що переконаний у необхідності цього заходу, а можливі формати, терміни дії та територіальний масштаб.

Серед іншого розглядається гібрид військового стану з «цифровим концтабором за китайським зразком», коли разом із запровадженням військового стану всім громадянам Росії будуть присвоєні QR-коди, що мають колірну градацію, де червоний колір означатиме заборону залишати населений пункт, в якому проживає людина, жовта - заборона залишати суб’єкт Російської Федерації, а зелена-заборона залишати межі країни.

Повний контроль над країною – давня ідея представників силовиків радянської «школи» КДБ. Путін давно хотів втілити щось подібне, але не було приводу. Цю ідею палко підтримав секретар Ради Безпеки РФ Микола Патрушев. Для втілення цього проекту, як повідомляють, все буде готове вже до кінця січня 2023 року.

Путін у вузькому колі заявив, що подібна концепція йому подобається найбільше і буде чудовий привід «втерти носа» китайським товаришам, які «мріяти не можуть» про такий контроль над країною. Путін готовий перетворити країну на ГУЛАГ, питання- чи погодиться на це країна, залишається відкритим.