"Пантера" насувається. Що буде з «Оплотом»?

Деталі переговорів, как пише Spiegel,  озвучив голова компанії Армін Паппергер. Він повідомив, що завод може бути побудований за 200 млн. євро і міг би виробляти до 400 танків "Panther" ("Пантера") на рік. Переговори названі багатообіцяючими, на рішення сподіваються наступні два місяці.

Паппергер також оцінив скільки потрібно танків Україні — від 600 до 800 для перемоги над росією. Танк "Panther" — нова технологія. Він кращий за Leopard 2, які постачають Україні союзники.

Армін Паппергер на тлі "Пантери". Джерело: DW

200 млн євро - ціна нового заводу! Кожен харків’янин знає, що Україна мала розвинене танкобудування. І, як мінімум, могла його успішно розвивати, маючи дуже непоганий Т-84 «Оплот».

Однак мільярди доларів 8 років зливали на будь-що, але не зміцнення обороноздатності. Більше того, існувала думка, що в сучасній війні танки... не знадобляться. Мовляв, війна, якщо й буде, то зовсім інша. Але сталося не так, як гадалося…

 Найбільші танкові битви у Європі

На українських полях відбуваються найбільші танкові битви у Європі ХХI століття.

«Танк — це сила», — кажуть танкісти 3-ї танкової бригади ЗСУ. Вони одні з тих, хто зупинив наступ росіян в районі Ізюма. За наслідками одного з боїв командир роти Сергій Пономаренко отримав Героя України. У тому бою його 6 танків вийшли на 20 танків ворога. Знищили 9 ворожих одиниць, з бою вийшли без втрат техніки.

Заступник командира 9-го батальйону 3-ї танкової бригади Герой України Сергій Пономаренко розповів журналістам, як новий український танк «Оплот» врятував життя екіпажу.

«Він дуже класний. Один тільки приклад наведу, чого тільки варті сенсори, які стоять по периметру машини. Вони дозволяють фіксувати, коли ворог по тобі робить лазерний замір. Це дуже класно — потрапити в засідку майже не можливо», — розповів Пономаренко.

За конструкторською документацією нашого "Оплоту" незадовго до вторгнення ганялися "орки".

Так, у лютому 2021 року, за рік до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, контррозвідка СБУ затримала у Харкові агента збройних сил РФ. В СБУ заявили, що він виконував завдання здобути для країни-агресора технічну документацію з розробки і виробництва українського танку Т-84БМ «Оплот».

Харківський БМ «Оплот» експерти відносять до п’яти найкращих бойових танків у світі.

Це німецькі Leopard 2А6. Головна особливість Leopard 2А6 — це, в першу чергу, висока якість і надійність. Завдяки цьому нині німецькі фахівці є «законодавцями моди» в галузі танкобудування. «Леопард» може вести позиційні бої й виконувати бойові завдання у тісній взаємодії з іншими військами.

Французькі AMX-56 Leclerc. Завдяки потужному двигуну та зменшеній вазі танк має чудову прохідність, рухливість та маневреність. У витраті палива Leclerc набагато економічніший за багато інших танків. Він може проїхати 547 км без дозаправки, порівняно з 418 км Abrams. Це знижує труднощі з матеріально-технічним забезпеченням танка.

Американські M1A2 SEP V2 Abrams. Головною відмінністю M1A2 SEP V2 від більш ранніх модифікацій танка Abrams є високий рівень насичення сучасними електронними системами, серед яких вдосконалене програмне забезпечення системи управління вогнем, кольорові цифрові екрани для відображення тактичної обстановки, вдосконалений електрооптичний приціл з інфрачервоними каналами, а також низка інших технологій, розроблених за програмою "Бойові системи майбутнього".

Ізраїльські Merkava Mk4, на якому вперше в ізраїльському танкобудуванні було встановлено комплекс активного захисту Trophy. Цей комплекс призначений для захисту танка від ПТКР і протитанкових гранатометів. Захищається сектор 360 °. Чотири радіолокаційні станції, розташовані по периметру башти, безперервно випромінюють електромагнітні хвилі. На дальності до 100 метрів РЛС виявляє протитанковий снаряд противника і видає команду на його знищення.

Удосконалений харківський танк БМ «Оплот» є основним бойовим танком, призначеним для вирішення широкого спектру бойових завдань у наступі та обороні, вдень і вночі, у різних кліматичних та дорожніх умовах, в умовах застосування противником зброї масового знищення, а також здатний долати водні перешкоди по дну.

Військовий з Тернопільщини Олександр Саричев керував танком Т-84 "Оплот" та потрапив на обкладинку Forbes. Чоловік допомагав звільняти від окупантів Харківщину. Він розповів, тоді російські військові безперервно обстрілювали українські позиції з усього озброєння, яке мали, але наші захисники вистояли.

"Один з найкращих танків у світі, бо він досконалий. Зазвичай Америка, Ізраїль, Франція, Німеччина, вони мають важкі танки, вони не мають середніх. Він швидший, ніж його аналоги в інших країнах світу", - сказав Саричев.

Російський «експерт» пише гидоти

«На Украине сейчас построить ничего невозможно. Киев не в состоянии сохранить даже свою оборонную промышленность - танковый завод имени Малышева в Харькове давно разрушен, авиационный завод в Харькове разрушен и так далее и тому подобное. На Украине практически нет оборонной или военной промышленности», - дізнавшись про наміри німецького концерну, заявив військовий оглядач ТАСС Віктор Литовкін.

На думку «експерта», спроба збудувати в Україні завод зі збирання «Леопардів» (насправді "Пантер", – ред.) - це начебто спроба освоїти гроші, які виділяє німецький уряд на допомогу Україні. Бо якщо завод буде збудовано, його тут же знищать російські крилаті ракети, про що, мовляв, чудово обізнані і німці, і українці.

Автор цих рядків вирішила поцікавитися, хто такий Литовкін? Виявилося, що цей пан 1945 року народження і 1967 року закінчив Вище воєнно-політичне училище у Львові. Тобто похилого віку "експерт" все своє життя присвятив марксистсько-ленінській пропаганді.

Колишній російський президент, заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв також погрожує знищенням заводу, про плани будівництва якого в Україні заявив німецький концерн Rheinmetall.

«Якщо все ж таки фріци (зневажлива назва німців – ред.) вирішать будувати по-справжньому, чекаємо з нетерпінням. Ця подія буде належним чином відзначена салютом із «Калібрів» та інших піротехнічних пристроїв», – написав Медведєв 4 березня в телеграмі.

Зате керівник Rheinmetall переконаний, що завод можна захистити від російських повітряних нальотів. "Захист за допомогою протиповітряної оборони не буде складним", - сказав Армін Паппергер.

На сьогоднішній день Rheinmetall випускає близько 250 танків.

 "Ми працюємо на повній швидкості. Ми вже ввели в експлуатацію понад 40 бойових машин піхоти Marder, а до кінця року їх буде близько 100. З 50 танків Leopard 2A4 готові близько 30. Також є близько 100 старих моделей Leopard 1, з яких ми можемо відновити 88 машин", - сказав Паппергер

Цікаво, що акції Rheinmetall ростуть у ціні щодня.

Багато питань...

Інформація про можливе будівництво заводу з виробництва "Пантер" ставить перед нами багато питань.

Кожен харків’янин знає та пишається тим, що ми маємо свою потужну українську школу з виробництва танків, включаючи висококласну школу їхнього конструювання та розробки.

Харківське конструкторське бюро з машинобудування шимені О. О. Морозова та Харівський завод шимені Малишева і за радянських часів, і за часів незалежності України створювали танки, конкруєнтоздатні на світовому ринку озброєнь.

І, безумовно, хотілося б, щоб наша конструкторсько-виробнича школа була інтегрована у створення тих же "Пантер", наприклад у вигляді спільного підприємства. Інша справа, якщо завдання полягає в тому, щоб на території України «тупо» було створено лише складальне виробництво.

Чому б уряду всі ці питання не поставити під час переговорів із німецьким концерном, обстоюючи інтереси розвитку української високотехнологічної оборонної промисловості?

Очевидно, що будівництво заводу такого масштабу – справа не одного-двох місяців. Будівництво заводу (два-три роки), організація та запуск серійного виробництва, а також необхідної логістики також потребуватимуть часу.

Ще одне питання – хто вироблятиме комплектуючі для обслуговування тих самих «Леопардів» та іншої броньованої техніки, яка вже надходить до України?

Це дуже складний процес з погляду логістики, бо з виробництвом танків можуть бути пов’язані до 100 суміжних підприємств, зокрема металургійних та ливарних, приладобудівних та транспортного машинобудування.

За радянських часів завод імені Малишева випускав сотні танків щороку. Чи можливі такі обсяги виробництва на основі сучасних технологій? Експерти вважають, що так.

До того ж, якщо техніка пройде випробування безпосередньо в боях в Україні, це додатковий бонус для подальшого виробництва танків на експорт.

Оцінки, думки, судження...

Тарас Чмут, военный аналитик, в ефірі канала «Мілітарний» висловився в тому дусі, що зараз ми отримуємо все, що нам необхідне для того, щоб насамперед воювати.

- Емоційно мені хотілося б, щоб ми залишилися в елітному клубі танкобудівників і не втратили цю нішу у світовому танкобудуванні. Чесно кажучи, я не знаю, чи ми тепер здатні виробляти танки. Теоретично – так. Однак якою буде ціна, скільки знадобиться коштів і часу, якою буде окупність? Про все це треба думати, перш ніж вкладати величезні державні кошти у виробництво танків з огляду на стан нашої економіки, де таких коштів немає.

До війни цикл виробництва танка – приблизно рік. Нині це ще більше.

Микола Саламаха, військовий експерт:

- Насамперед нам необхідно розібратися, а хто ж визначає технічну політику у галузі бронетехніки для України? Я поки не розумію, хто цим зараз займається, хто займатиметься через рік та через п’ять років?

Тому нам необхідно створювати експертне середовище, яке б визначило, що ми хочемо мати в короткостроковій та довгостроковій перспективі, а потім зі своїми пропозиціями виходити на РНБО та відповідні комітети Верховної Ради для розробки Національної програми розвитку бронетехніки. Якщо цього не зробити зараз, то через рік-два і через п’ять років ми також стоятимемо з простягнутою рукою.

Військовий експерт Олександр Коваленко налаштований оптимістичніше:

- Безумовно, український ВПК на момент повномасштабного вторгнення був дуже живучим і перспективним, але ми зараз не знаємо, наскільки він пошкоджений, зруйнований і недієздатний, або, більше того, які напрями зовсім не підлягають відновленню.

Танкобудування в Україні завжди випереджало російське, і наші “об’єкти” за рядом показників, набагато кращі за російські аналоги. Єдине чого завжди не вистачало українському ОПК та танкобудуванню у тому числі – це фінансування та технології.

Наприклад, танк "Оплот" значно випереджав російські Т-90 і на рівних позиціонувався із західними зразками. Але на його масове виробництво не вистачало фінансування, не було замовлення, а для регулярного поліпшення характеристик, щоб він відповідав викликам, що оновлювалися, не було технологій.

Зрозуміло, після війни левову частку нашої танкової галузі займатиме ремонт пошкоджених зразків та модернізація. Не виключено, що можливе відродження виробництва "Оплоту", але мені здається, що в даному випадку краще розвивати галузь вже за стандартами НАТО. Тим більше, що ми маємо заділ, який цілком можна адаптувати під стандарти НАТО, причому кінцевий результат випереджатиме навіть західні зразки на покоління!

Справа в тому, що у 2018 році в “Укробронпромі” заявляли, що “Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. Морозова” веде роботи зі створення перспективного танка нового покоління, з новим моторно-трансмісійним відділенням, новою системою озброєнь, захистом та системою управління вогнем.

У сучасних умовах у перспективі, залишаючи незмінною основу танка, «Укробронпром» може його повністю переоснастити, починаючи від ствола та закінчуючи електронною начинкою. Фактично, маючи власні ресурси та доступ до західних технологій, ми зможемо виробляти унікальний танк, створений, а точніше, модифікований відповідно до стандартів НАТО.

Танк "Леопард". Фото Bundeswehr

Сергій Згурець, військовий аналітик:

- Ми розуміємо, що удари по харківському заводу впливають на продуктивність виробництва танків і БТР, ми розуміємо, наскільки це ризиковано.

І виникає питання про виробництво бронетехніки за допомогою інших держав. Однак ці держави, зокрема, Польща мають власні проекти, пов’язані з танками та БТР. І в такому разі досить складно знайти точку дотику для нових проектів, в основі яких лежать українські розробки.

Один із варіантів – це база для виробництва іноземних зразків на своїй території, використовуючи наявні у нас компетенції. І потім уже виходити на створення бронетехнії нових поколінь. Тому що я впевнений, що після цієї війни нами буде зроблено чимало висновків про важку оборонну техніку, БМП та БТР, що має суттєво вплинути на ті зразки, які створювалися до війни.

Не виключено, що постане питання про те, що краще мати багато недорогих моделей і танків і БТР, ніж гнатися за незначною кількістю дорогих машин.

У будь-якому випадку концепцію створення танків і БТР після війни буде переглянуто. І нам слід орієнтуватися на наш досвід та цей досвід покласти в основу взаємодії з нашими іноземними партнерами.

Читайте також:

Індекс війни. Неоголошена Третя світова. 

Ракетний тролінг: замість боєголовки... чавунна болванка?