“Зелена” генерація - це про виживання за екстремальних обставин
Статтi | | 1,960 | Автор: Наталя Меркулова

Найбільший в Європі Теофіпольський біогазовий комплекс. Хмельницька область України. Джерело: Біоенергетична Асоціація України.
Імпорт енергоносіїв та залежність від викопного палива стали зброєю в руках країни-агресорки, що напала на нашу країну, а також потужним джерелом фінансування кровопролитної повномасштабної російської війни проти України. Як Україні досягти власної енергетичної незалежності? Які кроки Україна вже здійснює у цьому напрямку?
Як альтернативна енергетика підвищить гнучкість та надійність національної енергетичної мережі? І чому так важливо, щоби післявоєнне відновлення економіки та забезпечення потреб громад відбувалося на засадах “зеленої” енергетики?
Біопаливо має конкурувати з газом
Сьогодні майже 80% будинків в Україні опалюються природним газом, десь біля 10% біомасою і приблизно 10% – вугіллям.
- Україні треба мати якнайбільше відновлювального тепла, - заявив Георгій Гелетуха, голова правління “Біоенергетичної асоціації України”під час конференції ”Угода мерів” у Львові. - Литва зараз має має у системах централізованого теплопостачання 80% тепла з біомаси і до 2030 року планує мати 100% тепла з біомаси. Що вони зробили? По-перше, в них немає три ціни на газ, як у нас, - для населення, бюджетної сфери та промисловості. У попередній опалювальний сезон у нас ціна на біомасу зросла утричі. Що відбулося? Біомаса припинила бути конкурентною до газу, що використовують для населення. Газ для населення залишився найдешевшим видом палива.

Дані для інфографіки надані статистично організацією Євростат. Обробку даних здійснювали аналітики НАК “Нафтогаз України” та Мінекономрозвитку.
- Це давня застаріла проблема: ми субсидуємо газ і він стає найдешевшим видом енергоресурсу для населення, - переймається очільник “Біоенергетичної асоціації . - Звісно, що за такої ціни газу, його невигідно ані заміщувати, ані утеплювати житло, фактично нічого не вигідно робити з економічної точки зору. Вигідно просто сидіти і спалювати газ. Як ми можемо рухатися у бік заміщення газу альтернативою, коли він залишається найдешевшим видом палива?
Як зазначив Георгій Гелетуха, зараз він не бачить перспектив заміщення газу на відновлювальні джерела тепла. І ось чому.
- Перш за все, нам треба розібратися з тарифною політикою і припинити викопне паливо робити штучно найдешевшим, - наголошує він. - По-друге, якщо ми хочемо масово використовувати біомасу, нам потрібна, так звана, біопаливна біржа.
Так свого часу зробила Литва. Біомасу дуже зручно купувати у такий спосіб. З комп’ютера набираєте потрібний об’єм і вказуєте місце, куди її треба доставити.
Варто зазначити, що під біопаливом ми розуміємо пелети чи брикети з лушпиння соняшника, деревини, соломи, зернових тощо, а типове біопаливо для промислових котелень в Україні – це деревна тріска.
І третій інструмент, який працює у Литві - це, по суті, приорітезований доступ відновлювальних джерел енергії до систем централізованого теплопостачання.
Як це відбувається?
- Якщо ви побудуєте біомасову котельню і запропонуєте ціну дешевшу ніж ціна у системі централізованого теплопостачання, за законом у вас зобов’язані купити цю теплову енергію, - стверджує Георгій Гелетуха. - Це принцип конкурентних відносин у системі централізованого теплопостачання: хто пропонує дешевше - той у системі. У нас, на жаль такого немає. Я навіть знаю приклади, коли приходили до системі централізованого теплопостачання з пропозицією дешевше постачати теплову енергію, але їх туди не підключили. Тобто, є маса законодавчих норм, які дозволяють не підключати. Доки така ситуація існуватиме, ми не можемо очікувати, що відновлювальне тепло потрапить у систему.

У рамках конференції Угоди мерів міські голови відвідали обʼєкти інфраструктури управління побутовими відходами міста Львів. Джерело: ФБ-сторінка Георгія Гелетухи.
Що замість “зелених” тарифів?
Під час ракетних обстрілів російськими терористами енергетичної інфраструктури, значна частина її зруйнована, і на відбудову енергомереж знадобляться роки. Зрозуміло, що при цьому генерація значно знизилася і для подальшого післявоєнного відновлення економіки та великої хвилі повернення громадян додому таких обсягів електроенергії може бути недостатньо. Поповнити цей обсяг можна буде за рахунок відновлювальної енергетики.
- У нас, я вважаю, був правильний закон про “зелені” тарифи, який зіграв позитивну роль, - висловлює експертну думку Георгій Гелетуха. - Ми мали певне зростання у секторі відновлювальних джерел, але починаючи з 1 січня 2023 року нові проєкти на біомасі та біогазі вже не можуть отримати “зелені” тарифи.
Тобто, якщо ви зараз побудуєте електростанцію на цих відновлювальних джерелах, для вас відкритий шлях на ринок тільки на добу наперед. А там свої обмеження, прайси та низькі тарифи. Нам потрібне щось на заміну “зелених” тарифів.

Найбільший в Європі Теофіпольський біогазовий комплекс потужністю 26,1 МВт. Хмельницька область України. Джерело: Біоенергетична Асоціація України.
Зараз у першому читанні прийнятий законопроект про аукціони державної підтримки, де буде певна квота, яка розігруватиметься між інвесторами. І хто готовий побудувати електростанцію під тариф, який він виграє на цьому аукціоні, йому на 12 років дається цей фіксований тариф.
Такий інструмент можливо допоможе запустити нові проєкти на біомасі та біогазі в галузі електрики.
За біоенергетикою - майбутнє
Щоби у перспективі замістити природний газ на відновлювальні джерела, потрібний біометан. Біометан - газоподібне паливо, отримане з біогазу, концентрація метану в якому становить 95-98%. Джерела біогазу: відходи тваринних ферм, стічні води, органіка на сміттєвих полігонах тощо. Збагачений біометан не відрізняється від природного газу, тому його легко можна транспортувати та використовувати із мінімальною модернізацією інфраструктури.

Біогазові системи є центрами кругової економіки, яка має численні переваги відповідно до принципів відновлюваного сільського господарства. Джерело: Біоенергетична Асоціація України.
- У нас чудові умови в Україні для виробництва біометану. Ми аграрна держава, у нас дуже багато ресурсів та сировини, яка підходить для виробництва біометану, - зазначає Георгій Гелетуха. - Перший біометановий завод в Україні вже запустився. В цьому році ми очікуємо ще чотири заводи. До кінця року і в період війни ми отримаємо п’ять біометанових заводів.

В Чернігівській області в квітні 2023 року компанія Галс Агро ввела в експлуатацію біометановий модуль на біогазовому заводі, який виробляє біометан. Потужність заводу - до 3 млн кубометрів біометану на рік. Джерело: www.rada.gov.ua
За словами експерта, біометан Україна може навіть експортувати. Адже поряд великий європейський ринок, який готовий купувати велику кількість біометану. За прогнозами фахівців, до 2030 року споживання біометану у Європі має зрости у 10 разів.
- Відповідно, якусь частку зростання цього попиту могла би закрити Україна, - вважає Георгій Гелетуха. - Але для цього треба вирішити питання експорту, підключення до мереж і тут є певні проблеми. Зокрема, фінансування.
Де взяти первинні кошти на інвестиції?
До слова, у виробництві біометану можуть брати участь громади, у них є значна частина ресурсів - це органічні відходи, біометан, який можна виробляти з органічних фракцій побутових відходів та з очисних споруд водоканалів, а ще трава з газонів, опале листя тощо. Усі ці ресурси підходять для виробництва біометану.
Експерт вважає, що біоенергетика у всіх вищезгаданих секторах може зайняти суттєву частину.
- Якщо дивитися на альтернативний енергоринок, у Європі з усіх відновлювальних джерел біоенергетика займає приблизно 60%. В Україні навіть більше - понад 70%, - аргументує він. - Темпи зростання енергії сонця та вітру у нас вищі, ніж у біомаси, і до 2050 року у нас буде мікс - 50% біоенергетика і 50% - всі інші відновлювальні джерела.
Якщо ми хочемо, щоби у відновлювальну енергетику пішли фінанси, проекти для інвесторів мають бути прибутковими. Зараз, на жаль, більшість проєктів з відновлювальної енергетики або збиткові, або рентабельність їх надто мала, тому ніякі кредити тут не допоможуть.

Показники енергоефективності української економіки. Джерело: Економічна правда.
Важливість розвитку альтернативних джерел - енергії сонця, води, вітру, біо- та геотермальної енергії пов’язана з тим, що ця система є більш розгалуженою, а відтак і більш стійкою до ракетних та дронових ударів російських терористів, кажуть фахівці. Вивести повністю з ладу значну частину такої генерації окупантам набагато складніше.
“Зелена” енергетика - це про виживання в екстремальних умовах
- Під час жорстких обмежень електроенергії у нас жодного дня не було відключень тепла завдяки ефективним проєктам, які ми завершили вже під час війни. Це одна велика ТЕЦ для Житомира та декілька котелень, які ми запустили 2022 року, що дозволило нам нормально пройти опалювальний сезон, - розповідає Сергій Сухомлин, Житомирський міський голова. - Коли останній великий трансформатор у Житомирі був зруйнований прямим влученням у березні 2023 року, ми могли отримати невелику частку енергії з Хмельницької та Київської областей.
Мережу підтримувала побудована ТЕЦ, а також 50 мегаватт електроенергії, що виробляє сонячна електростанція, побудована у Житомирській області.
Тоді почала змінюватися свідомість людей стосовно того, що таке “зелена” енергетика і чому вона потрібна. Це не просто про екологію, що дуже важливо, це про виживання за екстремальних обставин. Під час війни ми ще запустили першу чергу сміттєпереробного заводу, зараз він працює, друга черга ще будується. Глибина переробки становить 85%.
Щодо “зеленої” енергетики, то у 2020 році в Житомирській області викиди СО2 скоротили на 25%, у 2022 році - вже на 36%.

Житомир. Після модернізації сума в платіжках за тепло для мешканців будинку зменшилася на 40-50%. © Ecopolitic.com.ua
- Ці розрахунки, виходять з конкретно втілених багатьох проектів, - підкреслює житомирський голова. - Зокрема, реконструкції котелень, утеплення майже сотни громадських будівель, а не в результаті економічного падіння промислового виробництва. Це високі показники, але людям, на жаль, вони не цікаві. Коли я спілкуюся з житомирянами, я розповідаю їм про таке: 2015 рік - використання газу “Теплокомуненерго” - 93 млн кубів, 2022-2023 рік - 49 млн кубів газу. Як наслідок, у нас один з найнижчих тарифів в Україні. І лише 4% втрат у мережі.
Через такі прості речі люди розуміють важливість ”зеленої” енергетики.
Читайте також:
Майбутнє громад: якими стануть українські міста після відбудови?
Ще декілька актуальних новин на зараз