Змагання технологій: де є вікно можливостей України?

Початок роботи спільного підприємства заплановано на середину липня 2023 року.

- Кривавий геноцид українського народу – це величезна трагедія 21 століття, яку допустили, з одного боку – слабкі західні лідери, з іншого – безхребетна влада України протягом усього періоду до повномасштабної атаки РФ. Але сьогодні відбуваються явно позитивні процеси. Україна отримала нове вікно можливостей, – упевнений відомий експерт у сфері військових технологій Валентин Бадрак.

Ось в єфірі UKRLIFE.TV він навів кілька позитивних прикладів.

Італія офіційно долучилася до групи держав, які ще в розпал війни активно готуються допомагати Україні у відбудові. В Римі 26 квітня відбулася двостороння конференція з відновлення України за участю прем’єр-міністрів двох країн та 600 італійських і 150 українських компаній. Розглянули плани взаємодії урядів й фінансування спільних проєктів.

Працюймо разом для відбудови України з метою її стрімкого вступу до Євросоюзу – такою була провідна теза форуму в італійській столиці. На цьому наголошували майже всі чільні промовці, серед яких були і посадовці міжнародних фінансових інституцій.

Валентин Бадрак. Фото: ФБ-сторінка експерта.

- Дехто вважає цю конференцію не дуже вдалою, але сам факт її проведення був правильним, - говорить Валентин.

У рамках заходу відбулися закриті консультації між делегаціями підприємців в таких секторах: інфраструктура і транспорт, енергія і довкілля, агропромисловість, охорона здоров’я, цифрові технології, металургійна промисловіcть, авіаелектроніка та аерокосмічна галузь.

У червні заплановано засідання у Лондоні на експертному рівні, де розглядатиметься саме оборонний блок відродження України з метою розвитку оборонних технологій.

Нещодавно у представництві ЄС у Києві Валентин Бадрак представляв ідеї "Центра досліджень армії, конверсії та роззброєння" (ЦДАКР).

- Проте за умовами Євросоюзу вони не мають права займатися оборонними проектами, - зазначив Валентин Бадрак. – Але зараз там теж відбуваються зміни, і не виключено, що штаб-квартира ЄС ухвалить рішення про те, що вкладення в оборонні технології та їх провадження стане певною можливістю Європейського союзу саме на етапі протидії російській агресії проти України.

На території України зосереджено родовища 21-го рідкісноземельного елементу з переліку 30 речовин, визначених Європейським Союзом як «критичну сировину» у виробництві пристроїв для розвитку «зеленої» енергетики.

І ми маємо використовувати наші унікальні можливості і за рідкісноземельними металами (цирконій, літій, титан). і щодо створення нових галузей промисловості, завести до нас західний бізнес, продемонструвавши, що вкладення інвестицій в Україну – це прибуток для них.

Чому Rheinmetall AG — німецький машинобудівний та зброєбудівний концерн іде до України?

- Не лише для того, щоб нам допомогти, а для того, щоби захопити світове лідерство. Адже Україна вже має потужні танкові технології, але ключові деталі, наприклад, тепловізор, система управління вогнем можуть бути німецькими (до цього ми використовували французькі технології).

Але якщо Німеччина виявить лідерство, то ми отримаємо у майбутньому танк, у якому буде суттєва частина українського виробництва. Це може бути ліцензійне виробництво чи спільне підприємство.

Великий прорив зроблено Україною у безпілотних системах, безекіпажних. І це не лише безпілотні авіаційні комплекси, а й у тому числі морські, підводні та наземні.

І ці наші успіхи необхідно просувати і, як на мене, є цілком реальна можливість створення і спільних підприємств, і використання ліцензій. Тут у нас є гарний доробок із Туреччиною, де українські технології вже присутні.

Двигуни українського виробництва використовують у першому прототипі турецького важкого бойового вертольота ATAK-II. Турецька компанія Baykar планує виробляти в Україні не лише безпілотники Bayraktar TB2 та Bayraktar Akıncı, а й безпілотний винищувач Bayraktar Kizilelma.

Винищувач Bayraktar Kizilelma. Фото: Baykar

І це не лише двигуни, а й українські інженерні рішення. Про це мало говорять, але це так. І навіть у корветах, що виробляються в Туреччині, є інженерні рішення нашого Миколаївського дослідно-проектного центру кораблебудування.

У нас є чимало цікавих та важливих технологій, необхідно лише розібратися з механізмом, як це облаштувати.

Чи живе Мінстратегпром?

На щастя, не чекаючи поки що Мінстратегпром оживе (поки жодних ознак життя ми не бачимо), карт-бланш надано новому міністру Олександру Камишину як офіційному керуючому центру Укроборонпрому. І це означає, що повинні піти у минуле дискусії на тему, хто головний – Укрборонпром чи Мінстратегпром.

До речі, "Громада" відвідала сайт Мінстратегпрому та була шокована, зокрема, розділом "Промислова політика". Дивіться скріншот:

І якщо Олександр Камишин розбереться, то він намагатиметься надбудову ліквідувати, хоча вона зараз називається не Укрборонпром, а АТ «Українська оборонна промисловість».

З погляду Валентина Бадрака, це важливо зробити, бо необхідний прямий зв’язок від кластерів підприємств із міністерством.

– У чому масштабна проблема? – розмірковує Валентин Бадрак. – Міноборони не в змозі займатися виробництвом озброєнь. Його завдання сьогодні і зараз забезпечити армію зброєю для ведення війни, воно робить закупівлю чи отримує допомогу. При цьому повноваження розділені: один заступник міністра займається прийомом допомоги, а інший – закупівлею озброєнь.

Звичайно, це безпрецедентний випадок, коли міністр після гучного корупційного скандалу залишився на своїй посаді, але коли так вирішили в ході великої війни, хай так і буде.

А хто займатиметься технологіями «на завтра»?

І ось поки не прокинувся Мінстратегпром, молода, правильно амбітна команда Мінцифри зробила кілька важливих кроків на попередження.

Перший важливий крок. Кабінет міністрів ухвалив постанову, яка значно прискорить створення та постачання на фронт вітчизняних безпілотників та створить умови для швидкого розвитку української військової авіації, оголосив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Він додав, що виробники безпілотників зможуть отримувати більше прибутку та реінвестувати його у подальший розвиток. Низький прибуток заважає компаніям розвиватися.

Фото: найновіший український розвідувальний безпілотник Shark (ukrspecsystems.com). Автор:Сергій Новіков

Щоб стимулювати розвиток БПЛА в Україні та залучити більше компаній до їхнього виробництва, держава підвищила частку прибутку до 25% (раніше ця частка становила 5-6%). Таким чином, підприємства отримують сприятливі умови для розвитку та масштабування, а військові отримуватимуть швидше та більше безпілотників на фронті.

Мінекономіки ухвалило рішення про те, щоб не лише державним підприємствам, а й приватним фінансувати чи надавати матеріальну базу щодо підготовки до виробництва продукції за держзамовленням.

І, наостанок, Мінцифри представило технокластер Brave1 -  для розвитку Defense Tech в Україні. Команда та профільні експерти кластеру надають стартапам та розробникам фінансову, інформаційну та організаційну підтримку заради технологічної переваги над ворогом та нашої перемоги.

Джерело: ФБ-сторінка Brave1

"Потенційним учасником програми може бути як досвідчений проєкт, так і стартап, у якого є лише ідея чи прототип. На сайті Brave1 є спеціальна кнопка для подачі заявок. Якщо цю розробку військові експерти оцінять як пріоритетну, потрібну зараз силам безпеки і оборони, то їй дають зелене світло і fast track."

Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністр цифрової трансформації:

«Невідкладною метою України є створення fast track для оборонних технологічних інновацій, які можуть зробити вагомий внесок у поразку ворога. Ми повинні створити середовище, де стартапи процвітають, а інноваційні продукти швидко переходять до масового виробництва. Креативність має допомагати конкретним потребам військових, з необхідною експертизою і доступною державною підтримкою, щоб перетворити проривні ідеї на військові переваги. Саме такий підхід ліг в основу створення defense tech кластеру Brave1.”

Як підкреслив Валентин Бадрак, це чудова ініціатива, яка має стати комунікаторами між усіма учасниками: і приватними, і державними. І займатися, зокрема, і пошуками альтернативного та бюджетного фінансування інноваційних розробок.

Робот Роботікс. РОЗРОБКА ЛЬВІВСЬКОЇ ПРИВАТНОЇ КОМПАНІЇ GLOBAL DYNAMICS на параді у Києві. 2021.

Залишається головне питання, яке не вирішується багато років, що Україна робитиме самостійно, що спільно з партнерами, а що краще купити.

Питання, зрозуміло, дискусійне і потребує дуже відповідального підходу. Це може бути створена науково-технічна комісія всередині міністерства або реанімований інститут генеральних конструкторів із перспективних систем озброєння для системної роботи, щоб це не було рішенням двох-трьох осіб, як це нерідко в нас бувало на користь когось із корисливими намірами.

І якщо така система буде сформована, то фактично можна буде вести мову про те, що Україна стане учасником створення потужного оборонного потенціалу для надійного захисту від Росії. А такий захист нам знадобиться на перспективу щонайменше років десять, а то й більше.

Звичайно, нам дуже хотілося б ще, щоб і обіцянка Курта Волкера збулася. «Восени ми запровадимо ще один пакет допомоги, який буде підтримувати Україну протягом 2024 року. Зараз ми обговорюємо цей пакет в 60 млрд доларів, який, я думаю, буде запроваджено у вересні», – заявив Волкер.

Якщо це станеться, то ми будемо застраховані як мінімум на 2024 рік. А ми знаємо, що відродження України заплановане до 2026 року включно, а це дивним чином збіглося з наміром Кремля до 2026 року створити півторамільйонну армію та знову піти в атаку на Україну.

Тому змагання технологій набуває першорядного значення.

Читайте також

Чи відродиться "Мрія" Петра Балабуєва?

Харків просуває "Оплот"