Деформація на ринку праці. Перешкода для відновлення України
Статтi | | 972 | Автор: Наталя Меркулова

Олександр Чумак, президент ГО “Асоціація приватних роботодавців”. З особистих фото О. Чумака.
Парадоксальна ситуація склалася на ринку праці. Роботодавці шукають потрібних працівників і не можуть їх знайти, водночас люди шукають роботу і також не можуть її знайти. Роботодавці та потенціальні працівники ніяк не можуть перетнутися у точці працевлаштування. Чому?
З початку 2023 року ринок праці почав стрімко відновлюватися. Кількість вакансій порівняно з минулим роком різко зросла, однак безробіття залишається ще високим і набуває ознак структурного.
Це створює нові виклики для роботодавців, головний з яких - дефіцит кваліфікованих кадрів.
Не вистачає кваліфікованих працівників
- Приватний бізнес сьогодні стикається насамперед із браком кваліфікованих працівників, - стверджує Олександр Чумак, президент ГО “Асоціація приватних роботодавців”. - Незважаючи на високий рівень безробіття, ми зараз маємо тотальний дефіцит персоналу.
Сталося це через те, що чимало харків’ян від початку війни виїхало до більш безпечних регіонів України або за кордон, чимало харківських підприємств релоковано у західні області і чимало мешканців області боронять зараз Україну на фронтах.
Все це спричинило тотальну нестачу кваліфікованих працівників на ринку праці. Одразу їх знайти або швидко підготувати неможливо, тому що втрачені професіонали з великим досвідом та високим рівнем кваліфікації, які виконували необхідні для підприємства функції. Отже, якщо людина виїхала, одразу замінити її неможливо. Це можливо лише там, де потрібна некваліфікована робоча сила.

Фото з відкритих джерел
Нещодавно Центр прикладних досліджень за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE) провели дослідження, що стосуються нинішнього стану та особливостей ринку праці та майбутнього української робочої сили. Як свідчать результати, отримані під час опитування українського бізнес-середовища, майже всі приватні підприємства стикаються сьогодні з нестачею працівників. Насамперед, бізнес відчуває дефіцит кваліфікованої робочої сили.
- Бракує кваліфікованих працівників у розрізі усіх видів економічної діяльності та за професійними групами, - підтверджує Олександр Чумак. - Це зрозуміло, тому що кількість робочих рук різко зменшилася. Кваліфікований верстатник або слюсар-інструментальник - це людина віком 45-50 років, або навіть передпенсійного віку, за плечима якої безцінний багаторічний досвід, який неможливо набути за кілька місяців. До того ж, нового робітника ще хтось має навчити професії, і це також проблема, бо фахівців немає. Та й саме навчання займає певний час, а працювати потрібно вже сьогодні.

Інфографіка: Результати дослідження «Економічні тенденції з точки зору бізнесу (квітень 2023)» Щомісячного опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни» від Інститута економічних досліджень та політичних консультацій
За словами Олександра Чумака, роботодавці, окрім подання вакансій до центрів зайнятості, паралельно ще й самі шукають робітників.
- Однак надзвичайно рідко трапляється так, що роботодавець шукає працівника певної спеціальності і кваліфікації і саме така людина знаходиться, - зазначає він. - Сьогодні на ринку праці відбулася певна деформація: запит від роботодавців є, а відповідних пропозицій з боку шукачів роботи немає, хоча рівень безробіття в країні досить високий.
І це не локальна проблема. Вона набула масштабів цілої країни і загрожує в подальшому економічному розвитку.
Це підтверджують результати Центру прикладних досліджень. Майже 80% респондентів під час опитування повністю або частково погодилися з тим, що нестача кваліфікованої робочої сили є основною перешкодою для економічного зростання України.
Низька зарплата не стимулює працевлаштування
За даними Мінекономіки, у січні цього року рівень безробіття в Україні становив 30%. А у травні 2023 року цей показник зменшився до 20%, однак він удвічі перевищує довоєнний рівень. Втім, незважаючи на такий високий рівень безробіття, роботодавці не можуть знайти працівників. Чому? Олександр Чумак наводить конкретний приклад.
- Компанія, що має власне виробництво, набирала в офіс персонал, який мав займатися продажами, - розповідає він. - Виявилося, що знайти людей важко через доволі банальну причину - зарплату, яка не влаштовує претендентів. Хоча розмір зарплати наближається до середньої і удвічі більший за мінімальну -12-12,5 тисячі гривень. Запропонувати вищу зарплату компанія зараз не може, тому що обсяги продажів дуже незначні.
Чому не влаштовує така зарплата в умовах високого безробіття?
- Якщо мама з дитиною дошкільного віку сидить вдома, то за таку зарплату немає сенсу працювати. Тому що міські дитячі садочки зараз не працюють, а вартість приватних у середньому становить 10 тисяч гривень, - аналізує ситуацію Олександр Чумак. -
Якщо мама отримує допомогу як ВПО на себе і дитину, допомогу від міжнародних організацій та гуманітарну допомогу продуктами, мотивації ходити на роботу за дві тисячі гривень, що залишаться від зарплати, звичайно, немає.
За словами Олександра Чумака, серед ВПО відбувається певна маргіналізація через те, що їм або немає куди влаштуватися на роботу, або тому, що вони вже втягнулися у життя на соціальну допомогу.
- Економічно активне населення втрачає мотивацію йти працювати через низьку зарплату, - резюмує він. - Водночас, звідки взятись високим зарплатам під час війни, коли економіка на спаді?

Ілюстративне фото з відкритих джерел
У Харківській області зараз зареєстровано 462 тисячі переселенців, це друге місце в Україні після Львівської області.
Ми проводили аналіз щодо чисельності Харківської області, і зменшення населення виявилося незначним, а у Харкові кількість людей скоротилася до одного мільйона чи трохи більше. Це свідчить про те, що основна кількість переселенців перемістилася зі сходу області в інші громади Харківщини. Деякі громади збільшилися у 1,5-2 рази. І працевлаштування переселенців залишається великою проблемою.
Роботодавці людей призовного віку як персонал навіть не розглядають
На збільшення розміру неформальної зайнятості вплинула вимога щодо реєстрації чоловіків у військкоматах для офіційного працевлаштування.
- Постановка на облік у центрі зайнятості передбачає, що чоловік вже стоїть на військовому обліку, - пояснює Олександр Чумак. - Через це чимало безробітних чоловіків уникають офіційного працевлаштування через центри зайнятості. Це створює дефіцит на кожному підприємств, де затребувані чоловічі професії - будівельники, водії, слюсарі, муляри тощо. Не вистачає людей там, де потрібне відновлення зруйнованого. Там, де чоловіків не можуть замінити жінки
Є і зворотній бік цієї проблеми. Гострий дефіцит кадрів на підприємствах виникає через призов співробітників до ВСУ.

- Сьогодні водії особливо затребувані у ВСУ, - зазначає Олександр Чумак. - В одній з логістичних компаній у Харкові була ситуація, коли вранці п’ять машин виїхало з підприємства розвозити по торговельних закладах продукцію і усім п’ятьом водіям при виїзді зі складів вручили повістки. Зараз усі вони захищають Україну. Раніше мобілізували ще п’ятьох водіїв. Усі водії стоять на обліку як ті, що мають військову спеціальність. З десяти водіїв на підприємстві не залишилося жодного.
Зрозуміло, що Перемога та незалежність зараз виборюються на фронтах і знайти вихід, як ефективно працювати економіці під час війни, надзвичайно складно. Ми зверталися з цим питанням до харківського військкома, він радить брати на роботу людей до 25 років. Або після 60 років. Тобто, роботодавці людей призовного віку як персонал навіть не розглядають. Вони шукають персонал серед молодих, вкладають кошти у їхнє навчання. Таким чином відбувається прихована дискримінація за віком - людям призовного віку можуть відмовити у роботі під будь-яким приводом.
Фахівців для відновлення країни готують за старими програмами
На думку Олександра Чумака, перезавантаження потребує уся система професійної освіти, яка готує фахівців для відновлення.
- Є у нас заклад професійної освіти, який готує фахівців за будівельними спеціальностями. Але зараз там нікого не навчають, - зазначає він. - Чому? Немає замовлень від будівельників. Парадоксальна ситуація. З одного боку, ми розуміємо, що у нас багато руйнувань і нам потрібні будівельники і багато фахових робочих рук.
З іншого боку, тотального відновлення ще немає і тому ніхто фахівців не замовляє. Як зазвичай формують набір на навчання? Коли є велике держзамовлення, на отримані від держави кошти будівельні компанії навчають фахівців у цих закладах, або люди самі прагнуть оволодіти будівельними професіями і йдуть навчатися, якщо є попит на ринку праці і відповідна зарплата. Наразі обидва ці чинники не працюють.

Ще одна проблема ринку праці - підготовка робочої сили не відповідає сучасним потребам економіки.
- Сьогодні фахівців готують за старими програмами, які існують ще за радянських часів, - розповідає Олександр Чумак. - Робітник отримує професію муляра за радянським, так би мовити, форматом. Водночас у будівництві постійно з’являються нові технології, сучасне обладнання, яким треба вміти володіти.
Вже давно існує машинне укладання тротуарної плитки, вже є машинна штукатурка, машинна кладка цегли, що створює мурування півколом при зведенні елітних будинків. Але цьому не навчають, тому будівельні компанії, які застосовують новітні сучасні технології, не квапляться брати таких фахівців на роботу. Адже підготовка їх не відповідає сучасним вимогам. І над створенням сучасних навчальних програм працювати треба вже сьогодні, не чекаючи закінчення війни.
Інфографіка: Результати дослідження «Економічні тенденції з точки зору бізнесу (квітень 2023)» Щомісячного опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни» від Інститута економічних досліджень та політичних консультацій
Читайте також:
Нерухомість за $16 млн підорвала інтернет. Хто купив?
Ще декілька актуальних новин на зараз