
Український прайд-марш у Берліні. Фото із соціальних мереж
Володимир Путін доручив створити на базі федерального центру психіатрії інститут вивчення поведінки ЛГБТ-людей. У Держдумі РФ документ був одноголосно прийнятий у першому читанні. Не випадково це сталося у червні. Червень - це традиційно є і Місяцем Гордості (PrideMonth), коли ЛГБТ-спільноти всього світу збираються разом і відзначають свободу і гордість бути тими, хто вони є.
Оскільки делікатна тема хвилює і українське суспільство, це рішення тоталітарного президента та настрої українців спеціально для "Громади" коментує харківський психолог, психотерапевт та автор популярних лекцій з психології сексуальності Максим Жидко.
Це повернення до часів каральної психіатрії
- Перше, що необхідно сказати: безумовно, така ініціатива - це повернення до часів каральної психіатрії. – наголошує Максим Жидко. – Це копія того, що було в нацистській Німеччині або СРСР. Професіонали, особливо ті, хто займається академічною психіатрією, сексологією та психологією, можуть мати свою наукову точку зору на природу відносин, які на сьогодні ще вважаються "нетрадиційними" певною частиною людства, але при цьому є чітке рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я про те, що гомосексуальність та бісексуальність виключаються із списку захворювань, тобто є варіантом норми. І будь-яка конверсивна терапія, тобто терапія, спрямована на те, щоб змінити сексуальність людини під деякі ідеологічні, релігійні або псевдонаукові стандарти без бажання самої цієї людини, це з точки зору професійної та юридичної є злочином.
Таким чином, пропозиція Володимира Путіна і рішення Держдуми носить архаїчний та антилюдський характер і спрямоване на використання "науки" в ідеологічних цілях. Слово "науки" я тут навмисне ставлю в лапки, бо навряд чи є наукові обґрунтування цьому, крім емоцій та словесних маніпуляцій, проте - це явна спроба використовувати наукові інституції в ідеологічних цілях.

Український прайд-марш у Берліні. Фото із соціальних мереж
Тема входить до найпоширеніших питань слухачів
Що ж до українського суспільства, то тема ЛГБТ останні 20 років входить до найпоширеніших питань слухачів на моїх лекціях з психології сексуальності.
Підвищений інтерес пов’язаний з процесами та змінами, які відбуваються всередині нашої країни. І зрозуміло, що є сили, які відстоюють традиційні цінності української сім’ї, і вони досить радикально налаштовані і щодо ЛГБТ+ спільноти.
Саме ці сили перешкоджають проведенню прайдів, прийняттю законів, що відповідають законодавчій базі європейського простору, просвітницьким заходам, виданню книг, навіть науковим дискусіям щодо цієї тематики, намагаючись подібну тематику зняти з порядку денного. Вони можуть бути більш радикальними або помірними, кажучи, мовляв, якщо ви хочете мати "нетрадиційні відносини", будь ласка, тільки не виставляйте їх напоказ.
Такі настрої в українському суспільстві є. Ця частина суспільства не скажу, що маленька. І природно, що вони використовуються і загострюються на момент політичних криз чи виборів.
Довідка «Громади»
47% опитаних українців негативно ставляться до ЛГБТ-спільноти, випливає із опитування соціологічної групи "Рейтинг", проведеного до 30-річчя незалежності України (2021).
Грубо кажучи, ставлення до ЛГБТ є своєрідним маркером "свій - чужий". Політиками часто використовується для піару. І це близько до ідей "духовних скріп", які експлуатує і «Русский мир».
Другий демографічний перехід як частина "ідеального шторму"
Як вважає Максим Жидко, ставлення суспільства до ЛГБТ змінюватиметься. І це пов’язано з об’єктивним процесом Другого демографічного переходу.
Довідка «Громади»
Основна ідея, що лежить в основі концепції Другого демографічного переходу (запропонована 1986 року нідерландськими демографами Роном Лестегом і Діркомван де Каа) в тому, що сучасна демографічна ситуація і головна її особливість — зниження народжуваності нижче рівня, який забезпечує просте відтворення населення. Це обумовлено такими причинами:
широке поширення юридично неоформлених форм спільного життя і альтернативних форм сім’ї;
перехід від дітоцентричної моделі сім’ї до «зрілої» пари партнерів з однією дитиною»;
перехід від превентивної контрацепції, призначеної для запобігання народжень ранніх дітей, до свідомого планування народження кожної дитини;
перехід від уніфікованої моделі до плюралістичних моделей сім’ї.
Максим Жидко назвав Другий демографічний перехід не лише дуже важливою науковою констатацією, а й культурно-політичною подією.
- На мій погляд - це одна з умов, яка сформувала нинішній "ідеальний шторм" (ситуацію, що виникла шляхом складання низки несприятливих факторів, внаслідок якого їхній сумарний негативний ефект суттєво зростає).
І наша війна, коли країна-агрессор жорстоко експлуатує тему знищення всього, що не схоже і не відповідає його уявленням про "традицію", у тому числі й лякає власне населення "родителем №1 та родителем №2",- одна із складових того "ідеального шторму", який розпочався кілька років тому. І коронавірус також одна з частин цього "шторму"
Зростаюча тривалість життя змінює і формат традиційної сім’ї. Наприклад, відбувається перехід від моногамії до серійної моногамії, коли люди одружуються вдруге, втретє, оскільки попередні відносини вичерпуються не тому, що ваш супутник життя - "поганий", а тому що ви - змінилися. Таке трапляється все частіше і люди розлучаються з одним супутником, щоб знайти іншого, який більше відповідає їхнім інтересам, цінностям, смислам життя.
Змінюється ставлення до дитини. Звичайно, потомство залишиться важливим, але якщо раніше сім’я зберігалася заради дітей, то сьогодні індивідуальне щастя батьків стає не менш важливим.
Фахівець веде розмову до того, що люди починають експериментувати із сексуальністю.
Це пов’язано з тим, що жінки не тільки стали будувати свою кар’єру, але й заговорили, наприклад, про сексуальне задоволення. І якщо раніше жінка обслуговувала сексуальне задоволення чоловіка, то у нинішніх партнерських відносинах і чоловікові слід відповідати бажанням жінки.

Максим Жидко (крайний справа). Фото ФБ-сторінка Sex Ed Kit.
Ось чому люди стали більше звертати увагу на свою сексуальність, на те, що їм хочеться. Сексуальність стає більш різноманітною, складною і в тому сенсі менш традиційною.
Тому, коли "дивані експерти" або популярні політики починають розповідати з трибун про те, що правильно чи неправильно, не маючи відповідної освіти та знань, користуючись уявленнями півстолітньої давності, це все також стимулює інтерес людей до власної сексуальності та експериментам.
А коли навколо інформації багато, і вона суперечлива, то неважко розгубитися. Нажаль, загальна проблема слабкого критичного мислення та зруйновного наукового світосприйняття існує і тут. Як наслідок сексуальність українців на сьогодні є в тому числі однією з мішеней гібридної війни.
Чи переможе архаїка?
Питань на кожній лекції Максима Жидка багато й про гомо сексуальність та про гетеросексуальність, трансгендерів, про нетипові сексуальні практики.
- Зрозуміло, що це не властиво традиційній українській культурі. І можна або зробити консервативний вибір, або заплющити очі і вдати, що нічого "такого" не існує. Є і третій шлях – в межах сучасної національної культури відповісти на цей виклик. Як це відбулось у більшості країн Європи, до загальнокультурного простору яких ми прагнемо приєднатися.

Український прайд-марш у Берліні. Фото із соціальних мереж
Дивлячись на те, що відбувається в Росії, можна сказати, що там пішли шляхом середньовічним: мовляв, ми вдамо, що це неправильно, покараємо і явище зникне. Але ж воно не зникне! Навпаки, відбуватиметься те саме, що відомо з досвіду Радянського Союзу – соціально це піде в андеграунд і для певної частини молодих людей може стати однією з форм протистояння режиму (коли, буде навмисно використовуватися символіка та естетика ЛГБТ+ сексуальності), а несвідомо це буде створювати велику кількість сублімованих культурних форм «нетрадиційної» сексуальності.
Крім того, дивлячись, як на протязі свого більш ніж двадцятирічного перебування у владі рашистській режим експлуатує у створенні свого іміджу естетику девіантної сексуальності це рішення можна назвати пострілом у власну ногу або акцією «бджоли проти меду».
І тут треба розуміти, що «Русский мир», який нам несуть, це назад в архаїку, в лицемірні засади тоталітарніх режимів з їх каральної психіатріею, «наукою», яка обслуговує виключно інтереси ідеологів та спецслужб, з їх прямим жорстким втручанням в особисте та сексуальне життя вільної людини (що описано у багатьох антиутопіях).
Лені Ріфеншталь у фашистської Німеччини знімала про "Тріумф волі". Цікаво, чи знайдеться хтось із документалістів, який зніме "Тріумф архаїки"?
Читайте також:
Ядерний шантаж від Сибіру до Донбасу. Експертиза "Громади"
Bloomberg про віру в Путіна. Експертиза "Громади"
Ще декілька актуальних новин на зараз