Безкоштовно лікуватися у приватних лікарнях. Чи це можливо?

За результатами дослідження Центру Разумкова, 74% опитаних українців прагнуть мати вільний вибір - звернутися до приватного або до державного закладу охорони здоров’я, якби принцип «гроші ідуть за пацієнтом» дозволяв би обирати серед медичних закладів різної форми власності. А чи готові приватні медичні заклади до такої співпраці з НЗСУ?
Ілюстративне фото з відкритих джерел

За результатами дослідження Центру Разумкова, 74% опитаних українців прагнуть мати вільний вибір - звернутися до приватного або до державного закладу охорони здоров’я, якби принцип «гроші ідуть за пацієнтом» дозволяв би обирати серед медичних закладів різної форми власності. А чи готові приватні медичні заклади до такої співпраці з НЗСУ?

Приватні клініки не «вписуються» в  тарифи НСЗУ

Соціологічна служба Центру Разумкова провела дослідження «Приватна медицина - перспектива розвитку в Україні», яке показало, що для отримання  первинної медичної допомоги 93% українців уклали декларації з сімейним лікарем у поліклініках та у центрах первинної медичної допомоги, що належать до державної  форми власності. І лише 6% громадян вказали, що мають декларацію з лікарем, який працює в приватному медичному закладі.

Інфографіка: Центр Разумкова

Сьогодні вимоги НСЗУ не завжди влаштовують приватні клініки щодо надання первинної  медичної допомоги. Зокрема, не влаштовує рекомендована оптимальна кількість декларацій на  одного сімейного лікаря - 1 800 дорослих або 900 дітей. Це надто велике навантаження на лікаря, вважають у приватних клініках, що може позначитися на якості послуг.

Щодо вторинної або спеціалізованої медицини, дослідження показало, що ці послуги є не такими поширеними як послуги сімейних лікарів. За послугами спеціалізованої медичної допомоги зверталися лише 37% опитаних респондентів. І переважна більшість опитаних - 61% звертались  до державного та комунального медичного закладу. До приватних клінік - лише 17% громадян.

Приватні медичні заклади не дуже активно укладають пакети послуг з НСЗУ на надання вторинної медичної допомоги. Проте у все більшій кількості приватних клінік стало можливим підписати договір із сімейним лікарем, адже це фінансово обґрунтовано для закладу.

Як висновок, напрямки співпраці приватної медицини з НСЗУ  поки що не є розгалуженими, і не завжди знаходяться способи для співпраці. І перш за все тому, що стандарти якості приватних медзакладів не «вписуються» в рамки тарифів НСЗУ через те, що послуги приватної медицини коштують значно дорожче.

-  Скажімо, складні  випадки видалення зуба у дитини під наркозом, коли потрібна госпіталізація  у стаціонар, у приватній клініці коштує 12 тисяч гривень, а НСЗУ заплатить за видалення під наркозом чотири або три тисячі гривень, - зазначає Олексій Савво, заступник директора з поліклінічної роботи Харківської обласної клінічної дитячої лікарні. - До того ж, для співпраці з НСЗУ приватним клінікам потрібно виконати певні вимоги, а вони  не завжди співпадають з планами  їх розвитку та внутрішніми стандартами клініки.

Водночас, коли б була можливість отримувати послуги спеціалізованої медичної допомоги у приватному закладі для тих, хто звертався до державного або комунального медичного закладу, більше половини опитаних - 57,4% відповіли, що обрали би приватний медичний заклад.

Цю ідею - надання якісних  медичних послуг українцям  у приватному сектору через програму медичних гарантий давно підтримує і лобіює як експерт НСЗУ з пакету «пологи» Ірина Кондратова, керівниця регіонального перинатального центру у складі  Харківської обласної клінічної лікарні.

- Державі, що фінансує охорону здоров’я, НСЗУ, як закупівельнику послуг важливо, щоб українці отримали якісне лікування. І навпаки державі неважливо, кому віддати гроші за Програмою медичних гарантій за  якісне лікування - комунальному чи приватному закладу, - переконана вона. - Головне - підвищити якість української медицини, а отже, і стан здоров’я українців.

 Якість медицини. Рахунок на користь приватної медицини

З точки зору респондентів найбільш справедливим і правильним принципом «Гроші йдуть за пацієнтом» є принцип, коли держава у межах визначеного тарифу буде оплачувати медичні послуги у будь-якому медичному закладі, який обере пацієнт — державному чи приватному. При цьому різницю між державним тарифом та вартістю послуги у приватному закладі пацієнт готовий оплачувати самостійно.

Так, 61,5% респондентів відповіли, що хотіли б мати можливість скористатися послугами приватного медичного закладу за умови, якщо доведеться доплатити частину вартості таких послуг, а частину при цьому буде сплачувати держава.

Отримані результати не здивували, а тільки підтвердили гіпотезу, що люди прагнуть отримати зрозумілі правила та передбачувані витрати. Люди об’єктивно оцінюють ситуацію і не вимагають від держави неможливого. Якщо проаналізувати середню вартість деяких медичних послуг, що надають приватні заклади охорони здоров’я, та порівняти їх із тарифом, затвердженим НСЗУ, то тариф, затверджений Кабміном, покриває у середньому 60−70% вартості медичних послуг у приватному секторі, йдеться у дослідженні.  

 

Інфографіка: Центр Разумкова

За результатами опитування, приватні медичні заклади прогнозовано з величезним відривом випереджають державні  за якістю діагностики - 48% проти 12%, за якістю медичного догляду - 58% проти 9%, і за забезпеченням ліками і витратними матеріалами - 52% проти 8%, не кажучи вже про побутові умови перебування в лікарні - 73% проти 4%.  

 - У багатьох приватних клініках більш сучасне і якісне обладнання,  вони швидше реагують на виклики і купують нове обладнання без усяких тендерів, обмежених бюджетів, що прискорює процес, і є безумовною перевагою, коли йдеться про діагностику та лікування пересічного українця, - коментує ситуацію Дмитро Мірошник, завідувач офтальмологічного відділення Харківської обласної клінічної лікарні. - До того ж, приватна офтальмологічна клініка може придбати більш якісний кришталик, у офтальмологів є можливість працювати на більш сучасному обладнанні, в повному обсязі є витратні матеріали. В той же час, і державні медичні заклади починають технологічно розвиватися, хоча тарифи на певні медичні послуги дещо занижені і це позначається на зарплаті усього медперсоналу.

У приватних клініках вища оплата медичної послуги, а тому є ресурс для створення більш якісних умов лікування для пацієнтів. Це справді так. Вважаю, що з часом ситуація вирівняється.

Якщо гроші ходитимуть за пацієнтом і в приватних клініках, це добре, тому що державні медичні заклади, які не йдуть в ногу з часом у наданні послуг пацієнтам,  обов’язково  замисляться і  конкуренція змусить їх підтягуватися до більш високого рівня медичних послуг.

Єдиний фактор, за яким державні медичні заклади випереджають приватні — це наявність більш розгалуженої мережі медичних закладів як за кількістю, так і за певними медичними напрямами. Хоча необхідно визнати, що останніми роками кількість державних закладів неухильно скорочується.

Щоби бізнес частіше співпрацював  НСЗУ, мають бути змінені тарифи, йдеться у висновку соціологічного дослідження. Тарифи, які  наразі пропонує НСЗУ, надто низькі, щоби бізнес серйозно розглядав участь у держпрограмі медичних гарантій.

Однак Ірина Кондратова, керівниця регіонального перинатального центру у складі  обласної клінічної лікарні має іншу думку.

- Зі свого досвіду зазначу - нашому перинатальному центру вистачає гарантованих державою 20 тисяч гривень за якісний супровід нормальних природних пологів без ускладнень, - стверджує вона. - Цих коштів вистачило б і приватному закладу, де мали б залишитися лише здорові вагітні та фізіологічні пологи.

Тож нехай майбутні батьки, маючи гарантовану компенсацію від держави, самостійно обирають заклад для народження їхньої дитини. А тим часом конкуренція підштовхне комунальні заклади до розвитку. 

А ускладненими пологами, на думку Ірини Кондратової, мають займатися державні медичні заклади з відповідним фінансуванням НСЗУ.

 Гроші йдуть за пацієнтом. Чи доводиться доплачувати з власної кишені?

Новий принцип  фінансування системи охорони здоров’я означає, що бюджетні кошти спрямовуються не на фінансування медичних закладів згідно з кошторисом, а на оплату  медичної послуги конкретній людині.

Номінально цей набір достатній, але як він реально здійснюється? Чи насправді базові послуги безкоштовні? Чи не доводиться пацієнтам оплачувати ліки та сплачувати додаткові платежі з власної кишені?

Опитування показало, що більшість українців невдоволені якістю послуг державних і комунальних медичних закладів. Понад половина з них — 53,6% визнали, що не змогли отримати безоплатні медичні послуги у державних лікарнях.

Майже всі респонденти вказали, що з них вимагали додаткові кошти у державних чи комунальних медичних закладах: 46,2% стикались із цим один раз, а 44,3% змушені були систематично доплачувати у державних лікарнях від 2-3 до 5 разів за рік.

Інфографіка: Центр Разумкова

З власного досвіду

Два тижні тому швидка забрала близьку людину з серцевим нападом до лікарні.

Шпиталізували його до кардіологічного відділення - з операційними та реанімацією, де в режимі реального часу рятують людські життя. Здавалося би, тут пакет послуг  має на 100%  фінансуватися НСЗУ. Однак... Після короткого огляду лікарка буквально на підвіконні у палаті написала чималий перелік ліків, які треба купити. А програма медичних гарантій? Що з нею?

Кардіологиня не стала заглиблюватися у пояснення, а страх та тривога за життя близької людини надали швидкості у бік аптеки. Дякуючи небесам, усе обійшлося. Чек - на 950 гривень. Життя дорожче, просто безцінне,  і у цей час близьким хворого не до з’ясування пакетів НСЗУ.

За результатами опитування, найчастіше сума доплат становить від 200 до 2800 гривень, близько 17% респондентів визнали, що платили від 3 тисяч до 27 тисяч гривень.

При цьому 43% опитаних сказали, що заплатили кошти особисто лікарю,  28% відповіли, що сплачували за ліки та товари медичного призначення, які вказав лікар,  24% — до каси медичного закладу. І лише менше 1% написали скаргу до Національної служби здоров’я за необхідність доплачувати за медичні послуги, які вже оплачені державою.

Інфографіка: Центр Разумкова

- Коли готувалася медична реформа, аналітики Світового банку оцінили обсяг неформальних платежів за 2015 рік на рівні 40% від усіх грошей у системі охорони здоров’я. Це відповідає близько 2,5−3% від ВВП.

Враховуючи, що держава також виділяє із бюджету приблизно стільки ж, маємо близькі до європейських показників обсяги фінансування галузі, - аналізує ситуацію Ірина Кондратова. - Неформальні платежі відбуваються через високу частку пацієнтів, які їх толерують, або вважають необхідним додатково «віддячити лікаря». На щастя, ситуація поступово змінюється.

Задля об’єктивності слід зазначити, що необхідність додатково сплачувати за ліки зумовлена тим, що у 2023  році суттєво зменшилось відшкодування для аптек у програмі «Доступні ліки». Так у 2022 році було відшкодовано на 23% менше упаковок ліків, ніж у 2021-му. Ще одна проблема полягає в тому, що програма «Доступні ліки» охоплювала лише 7% загального ринку рецептурних препаратів у 2022  році, які пацієнти можуть отримати безоплатно або з частковою доплатою. Таким чином за результатами дослідження ВООЗ, кожний п’ятий українець не зміг отримати необхідні ліки.

Читайте також:

Навіщо ЛГБТ виставляють себе напоказ. Дискусія журналіста та психолога

Деформація на ринку праці. Перешкода для відновлення України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту