Після Каховського цунамі: коли відновиться зона затоплення?

Він розповів про екологічні наслідки підриву російськими військовими Каховської ГЕС, вплив цієї техногенної катастрофи на біорізноманіття та стан екосистем півдня України і Чорноморського регіону в цілому в інтерв’ю програмі «Про науку. Компетентно» ведучему – академіку Володимиру Семиноженко для YouTube-каналу НАН України.

– Це катастрофа планетарного масштабу, – наголошує Сергій Афанасьєв.

Тому далі за текстом авторка вирішила писати це слово з великої літери – планетарна Катастрофа внаслідок терористичного акту Росії-агресора.

Скріншот "Громади"

Довідка «Громади»

Сергій Олександрович Афанасьєв (1959 р.н.) – український гідробіолог, член-кореспондент Національної академії наук України (2018), директор Інституту гідробіології НАН України з 2021 року. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2013, за серію робіт «Розробка наукових основ та методів біоіндикації та біомоніторингу природних екосистем України», у складі наукового колективу) та премії імені Шмальгаузена НАН України (2011, за серію робіт «Раритетна іхтіофауна показник екологічного стану рік України», у складі наукового колективу).

Під керівництвом Афанасьєва було проведено обстеження основних річкових басейнів України, розроблено концептуальні засади порівняльної оцінки екологічного стану річкових систем України та проведено екологічну оцінку басейнів Тиси, Прип’яті, Верхнього Дніпра, Південного та Західного Бугу.

Прісноводне цунамі: 90 тисяч тонн води за секунду!

Каховське море. Фото авторки. 2021.

Як повідомив Сергій Афанасьєв, за розрахунками вчених, викид води становив приблизно 90 тисяч тонн води за секунду. У Чорне море за перші три доби надійшло у сто разів більше прісної води, ніж зазвичай. Ця хвиля, це прісноводне цунамі змітало на своєму шляху все живе, що було вниз за течією.

- Наслідки підриву Каховської греблі ми матимемо коротко- та довгострокові, – розповідає вчений. - Короткострокові – ті, які ми бачимо у перші три тижні. Це насамперед опріснення Чорного моря, аж до Одеської затоки. Ми бачимо загибель величезної кількості морських організмів і винесення в море настільки ж величезної кількості прісноводних організмів.

Є такі мікроводорості, які живуть у товщі води, – фітопланктон. Навесні вони ще не досягли максимуму свого «цвітіння», але кожної доби після підриву виносилося до Дніпровсько-Бузького лиману і далі – у море 17 тисяч тонн мікроводоростей.

Дуже багато померло риби. Тільки на відрізку від Херсона до Дніпро-Бузького лиману під ударом опинилося близько 8 тисяч тонн товарної риби. Рибний молодняк помер майже весь. Все, що віднерестилося в нижній течії Дніпра. Це був період, коли тільки-но закінчився нерест і пішли мальки.

Якщо ми порівняємо фітопланктон (17 тисяч тонн на добу) та риби (8 тисяч тонн загалом). І вся ця органіка опинилася у Чорному морі. У морській воді це все загине, хоч і проіснує деякий час у кулях прісної води, але лише до тих пір, поки ці кулі не будуть розбиті штормами.

Уся мертва органіка осяде на дні Чорного моря. А це призведе до підвищення рівня сірководневого шару та торкнеться всього Чорноморського басейну.

Апокаліптична картина гниючої «пустелі»

Площа Каховського водосховища 215 – 218 тисяч га. І після осушення водоймища, на перший погляд, перед нами постає апокаліптична картина піщаної пустелі.

Однак слід розуміти, що пісків на дні водосховища не так і багато. Це в основному піщані та глинисті мули. З одного боку – це органічні добрива, а з іншого – депо накопичення забруднень, які стікалися сюди з усього верхнього басейну Дніпра.

- І коли мені кажуть: ось, мовляв, тепер звільниться 200 тисяч га землі, я відповідаю, що тепер звільниться 200 тисяч га піску та мулу. І на цих пісках та мулах живуть донні організми у великих кількостях.

Є такий прісноводний молюск дрейсена (Dreissena), всі, хто живе на берегах Дніпра, дуже добре його знають. На глибині від трьох до п’яти метрів він жив цілими колоніями, і його біомаса сягає кількох кг на квадратний метр. А в середньому по всій площі водоймища від 100 до 150 грамів. І запаси цієї дрейсени, не кажучи вже про інші молюски, досягають загалом 500 тисяч тонн.

Каховське море після Катастрофи. 2023. Фото з відкритих джерел.

Вчений наголосив: 500 тисяч тонн органічних речовин, які, будучи мертвими, почнуть загнивати. І це вже проблема! Це є джерелом бактеріологічних захворювань.

Щось вивітриться, щось висохне, але єдиний спосіб нейтралізувати такі величезні обсяги органіки – це за допомогою дрону виявляти її найбільше скупчення. Якщо такі ділянки знаходяться поблизу населених пунктів, то треба проводити вапнування ґрунтів (хімічну меліорацію, – ред.), це санітарний метод, спрямований на запобігання погіршенню епідеміологічної ситуації. Знадобиться величезна кількість известки, приблизно – тонна на гектар.

І в будь-якому випадку це доведеться робити місцевим громадам, бо величезна кількість гниючої жижі просочуватиметься і в підземні горизонти. І це може призвести до того, що вода зі свердловин стане непридатною для вживання.

Скріншот "Громади"

- Важливо, щоб люди це знали. Тому що, я бачу, що у громадському обговоренні тему зміщено у бік потрапляння у воду нафтопродуктів.

На різних рівнях прозвучало, що 150 тонн нафтопродуктів дрейфують Дніпром. Однак з огляду на величезний напір води – ті тисячі тонн на добу, то стік нафтопродуктів не такий критичний, як про це заведено говорити.

Заборонено промисловий вилов риби по всьому регіону

З хімічної точки зору надзвичайне значення матиме зміщення донних відкладень із важкими металами, такими як кадмій, марганець, залізо. Вони виробляють колоїдний розчин, який ми вже бачимо в пробах води.

І все це мчить у Чорне море і, коли досягає солоної води, тут же випадає на дно. І це також шкідливий вплив на акваторію Чорного моря. Ми отримаємо анаеробні умови, коли всі ці окиси переходять у розчинну форму, і тоді вже якість води дуже погіршується.

На сьогоднішній день вже заборонено промисловий вилов риби по всьому регіону, і це правильно, тому що у людей може бути спокуса заморозити, засолити рибу, а цього робити в жодному разі не можна.

З погляду впливу рибне господарство – це катастрофа. Понад 70 видів риб мешкало у Дніпро-Бузькому лимані, з них 18 – червонокнижних. Наприклад, є бузький судак (у народі його називають «бугівець»). Довгий час ця порода вважалася вимерлою, потім ми його знайшли десять років тому, і тепер його популяція однозначно зникне.

Державний осетровий завод у Херсоні – це також величезна втрата, племінне стадо втрачено. І де брати дніпровських осетрів для відновлення породи також не зовсім зрозуміло. Дай Боже, щоб збереглися породи дніпровських осетрових, які гуляють у морі та піднімаються до Дніпра, проте наслідки їхнього потрапляння під рукотворне злочинне цунамі можна буде оцінити лише згодом.

Катастрофа біорізноманіття

На берегах Чорного моря в Болгарії та Туреччині знаходять тіла дельфінів з українських берегів. Зафіксовано понад 150 офіційних випадків. Не виключено, що течія принесе в ці країни косуль, лисиць та зайців з Південного регіону України.

На затопленій території мешкало близько 20 тисяч видів диких тварин.

Червона книга Херсонщини. Фрагмент. Скріншот "Громади"

Змиті і загинули гніздування птахів, наземні червонокнижні види фауни – дрібні гризуни, наприклад, степовий муранчик, якого ще називають земляним зайцем, більше половини ареалу його проживання залито водою. І що з цим робити, поки що незрозуміло.

Мишівка Нордмана – затоплено 70% ареалу її проживання. Всі українські види мишівок рідкісні та внесені до Червоної книги України (2009).

Піщані богомоли лише на цій території й мешкали.

Стрілка Ліндена (Erythromma lindenii) — вид комах з родини стрілкових та десятки інших червонокнижних видів, що мають охоронний статус.

На затопленій території знаходиться понад 50 об’єктів природного заповідного фонду України, серед них три ландшафтні національні природні парки, Чорноморський біосферний заповідник, території, що потрапляють під так звану Смарагдову мережу.

Довідка «Громади»

Смарагдова мережа України  (англ. Emerald network) — українська частина Смарагдової мережі Європи, розробляється з 2009 року.

Це мережа, що включає Території Особливого Природоохоронного Інтересу (Areas of Special Conservation Interest, ASCI»). Мережа Емеральд проектується в державах, які є сторонами Бернської конвенції (всього 26 держав), використовує юридичні і фінансові інструменти ЄС.

Втрата всього цього і загибель – це страшно! Тому з Чорнобильською катастрофою це в жодне порівняння не йде, там навіть близько такого катастрофічного впливу на природне біорізноманіття не відбувалося.

У будь-якому разі мати-Природа своє візьме?

Буквально на другий день після Катастрофи у Національній академії наук України було створено робочу групу, яка зайнялася прогнозними розрахунками наслідків Катастрофи. Насамперед це Інститут проблем математичних машин та систем, Український гідрометеорологічний інститут (УкрГМІ), Інститут гідробіології НАН України.

Природно, що до робочої групи увійшли також співробітники Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ, Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України.

Довідка «Громади»

Співробітники наукових відділів «Математичного моделювання навколишнього середовища» та «Математичного моделювання морських і річкових систем» ІПММС НАН України спільно зі спеціалістами із геоінформаційного аналізу Центру ГІС АНАЛІТИК під час військової агресії РФ виконали роботи з прогнозу зон затоплень у нижніх б’єфах ГЕС Дніпровського каскаду водосховищ для різних сценаріїв руйнування гребель ГЕС унаслідок аварій чи військових дій при різних гідрологічних режимах водосховищ

Терміни остаточного подолання наслідків Катастрофи, за словами вченого, залежать від темпів деокупації даної території, чи відновлюватиметься дамба, якщо так – як швидко відбуватиметься цей процес.

Якщо відновити дамбу, повернути еко- та біопроцеси, як кажуть, на круги свої можна буде відносно швидко.

Щодо нижньої течії Дніпра, то вона в принципі пристосована для повені. Не такого катастрофічного, звичайно, але тваринний світ може відновитися за 10-20 років, рослинний – набагато швидше, іхтіофауна – ще швидше, бо риба прибуватиме з верхньої течії Дніпра.

Якщо ми дамбу не відновимо, то наслідки будуть відчуватися щонайменше 100 років.

За аналізом ґрунтів можна судити, що за тисячі років, починаючи з періоду до нашої ери, у басейні Дніпра сталося 11 природних катастроф. І стабілізація затоплених територій відбувалася тисячоліттями.

Ще Олександр Довженко журився про затоплення історичних козацьких земель та пам’яток через будівництво ГЕС та Каховського моря.

На дні Каховського водосховища біля Нікополя Дніпропетровської області виявлено залишки церкви, про яку говорив Олександр Довженко та яку зображував на своїх малюнках Тарас Шевченко.

Після висихання Каховського водосховища, в Україні почали звучати пропозиції не відновлювати ГЕС, а розпочати масштабні розкопки на території Великого Луга часів Запорізької Січі, що був на цій території. Багато хто вважає, що Великий Луг можна назвати одним із головних символів України та української ідентичності, тому його потрібно зберегти.

Скріншот "Громади"

Вчений за всієї емоційної складової дуже скептично ставиться до цієї ідеї відновлення Великого Лугу.

Немає і не може вже бути того Великого Лугу і того степу, про який ведуть мову історики та романтики. Немає і не може бути в тих місцях легендарних ґрунтів. Там будуть величезні ареали загнивальної дрейсени.

Засівати територію луговими травами можна й треба, вербу садити, щоб не було пустелі, та стабілізувати екосистему хоча б біля населених пунктів.

Проте щоб зробити це на 200 тисячах гектарів, які ж знадобляться ресурси?

Як прогнозують вчені, при відновленні рівня води хоча б до метрового стабілізація відбудеться відносно швидко.

Читайте також:

Люди змінили нахил осі Землі: чому це сталося?

Ядерний шантаж від Сибіру до Донбасу. Експертиза "Громади"