Скільки років знадобиться для відродження екосистеми після підриву ГЕС?

Воєнний злочин російських окупантів спричинив масштабну гуманітарну, екологічну та економічну катастрофу. За попередніми підрахунками загальний  розмір збитків становить $4,5-6,5 млрд та недоотриманий ВВП  - приблизно $2 млрд  на рік.

 Негативний вплив цього теракту для дикої природи спостерігаються на площі не менш як 5000 км² .

Джерело: Радіо Свобода.

 - Масштаби екоциду катастрофічні, - зазначив Віталій Харченко, директор Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, доктор біологічних наук в інтерв’ю програмі «Про науку. Компетентно» ведучому – академіку Володимиру Семиноженко, яка виходить на YouTube-каналі НАН України.  -  Не зважаючи на те, що південь України  в основному аграрний регіон, там є певні острівці степових екосистем. Це природно-заповідні об’єкти різного рангу - їх там близько 50. Якщо рахувати не в об’єктах, це 2-3% всієї території. Найважливішим об’єктом є Чорноморський біосферний заповідник, Олешківські піски, Кінбурнська коса і  Наддніпрянський національний парк, розташований уздовж плавнів. Нам хотілося, щоби вони збереглися.

Віталій Харченко. Скріншот "Громади".

 Постраждали тварини, занесені до Червоної книги України

За словами  Віталія Харченка, проводити моніторинг щодо зникнення популяції чи міграції тварин, відслідковувати інші зміни у фауні Херсонського регіону зараз неможливо. Тут тривають активні бойові дії, частина області окупована, щодня російські військові  піддають обстрілам Херсонщину.

- В  сам Херсон і пониззя Дніпра ми попасти не можемо, - стверджує вчений. -  Але в Одеській області працюють наші співробітники  в експедиції, і  в Тузлівських лиманах знаходять  тисячі червонокнижних дунайських тритонів, різних амфібій, змій, що знищені. Якщо амфібія попадає в солону воду, вона гине. Найбільша загроза, це втрата тих видів, що занесені у Червону книгу.

Загиблі внаслідок руйнування Каховської ГЕС тритони. Фото: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

- Щодо піщаного сліпака чи тушканчиків ємуранчиків, які занесені до Червоної книги України, то не весь ареал цих видів був затоплений і вони можуть повернутися у своє природне середовище проживання, якщо воно буде відновлено. Те саме стосується усіх безхребетних. Хтось  з них виживе, а хтось прийде ззовні. Можливо, з інших ареалів.

Так, муха Дідушицького була описана на заході України - на Тернопіллі та Чернівецькій області, занесена у Червону книгу, ніхто  її 50 років не бачив, а потім вона з’явилася у тому регіоні і її зафіксували наші ентомологи.

Австралійський пастушок такахе теж з’явився там через багато років після того, як він вважався вимерлим. Все це ймовірнісний процес.

 “Ми втратили  більше половини ендеміків”

- Зараз ми не можемо достеменно  сказати про ендемічні види, які щезнуть, але  ми точно знаємо, що дуже сильно постраждають змії, гризуни та вся дрібнота, яка не зможе вижити при затопленні - ящерки, жаби, - зазначає  директор Інституту зоології. - Було затоплено десь 50-70% ареалу піщаного сліпака. Це ендемік півдня України, а саме нижньодніпровського піщаного лісостепу й лук.

Ендеміки - це види, роди, родини тварин, що мешкають у межах обмеженого простору, ізольованого географічно та екологічно від інших середовищ існування.

Основна частина  піщаного сліпака перебуває в межах Чорноморського біосферного заповідника. За межами заповідника населення його дуже фрагментоване. Умовно ми втратили половину, навіть більше, але частина їх може повернутися з інших місць.

Сліпак піщаний — ендемік Олешківських пісків; площа його ареалу є найменшою серед хребетних, поширених в Європі. Фото з відкритих джерел.

У Червоній книзі, багато  видів, які знаходяться на межі ареалів. Тобто, вони зайдуть туди зі свого основного ареалу. Той же рожевий пелікан, який всюди є, а у нас рідкісний і занесений у Червону книгу.

 Рожевий пелікан. Фото з відкритих джерел.

Якщо зникла їжа?

Природа влаштована так, що існують ланцюжки залежності одних видів тварин до інших. Якщо щезають одні види, разом з ними часом зникає і кормова база. Наскільки це може загрожувати тваринам?

- Залежність одних видів від інших носить не функціональний характер, а більше корелятивний, - пояснює Віталій Харченко. -  Дуже багато тварин є політрофними. Тобто, якщо немає однієї їжі, вони переходять на іншу. І це їх вберігає. У нас немає таких видів тварин, як коала в Австралії, яка їсть лише певні види евкаліптів. І - більш нічого. У нас, якщо певний вид харчується  рослинами, тваринами чи комахами, а їх немає, він знаходить собі інший вид живлення. Або  мігрує туди, де краща кормова база.

 Екосистема відновиться, але зміниться

Сьогодні все частіше говорять про відновлення Каховської ГЕС. На це потрібно $1мрд і п’ять років будівництва. Якщо ГЕС відновлять, чи повернеться екосистема до стану, який був до підриву? І скільки часу  для цього потрібно?

- У розвитку живого світу взагалі немає такого поняття - буде так, як раніше, - стверджує учений. - Завжди відбуваються зміни. Ту саму екологічну нишу, де існувало природне середовище проживання  попередніх видів, до затоплення, можуть зайняти зовсім інші види. Якщо відновиться Каховське море, гадаю, так і станеться.

Каховське море. Пляж в Нікополе. Довоєнне фото Олени Зеленіної.

- Що стосується плавнів внизу Дніпра, там буде дещо інша ситуація. Вона буде подібна до тієї, що була до затоплення, але на це потрібно буде багато років роки. Можливо там буде навіть більше тварин.

Віталій Харченко навів приклади відновлення екосистем після глобальних  природних катастроф.

- Пам’ятаєте  індонезійський землетрус у 2004 році, коли хвиля цунамі пройшла Таїланд, Індію, частину Африки, Мальдівські острови, тобто, увесь Індійський океан. Загинуло понад 250 тисяч людей. Це буж жах.  З того часу був ще  ураган Катріна, найбільш руйнівний ураган в історії США, який  спустошив Новий Орлеан після прориву двох дамб у місті. А також Фукусіма -2. Колосальний землетрус. Але зараз все поступово відновилося.

- Екосистема  у нас також відновиться, але вона зміниться, вона не буде такою, якою була раніше, - вважає вчений. -  Буде на якомусь іншому рівні. Невідомо зараз на якому. Можливо навіть з’явиться  інша структура видів тварин.

За словами Віталія Харченка, ці процеси ускладнюватимуться тим, що у нас велика територія вже замінована і буде мінуватися далі, доки триватиме війна.

- У нас така проблема, що і в Камбоджі, - зазначає він. - До того ж, невідомо, що ще окупанти утнуть з різними хімікатами, зокрема, на заводі “Кримський титан”, що під Армянськом, який загрожує довкіллю  хімічними викидами.  Нам з цим доведеться боротися.

Скріншот "Громади"

- Відродження екосистеми  після підриву Каховської ГЕС може зайняти 10-20 років, - прогнозує вчений. - До цього терміну слід додати це років п’ять будівництва самої ГЕС. Буде продовжуватися  сукцесія - послідовна необоротна й закономірна зміна одного біоценозу іншим на певній ділянці середовища, коли кожна попередня стадія  формує умови для розвитку наступного.

- Це дуже цікавий напрям досліджень  з біологічної точки зору, - ділиться вчений. - Тому що триває екологічна сукцесія. Ми зможемо спостерігати  зміни, що відбуваються в екосистемі на цих мулах. Там все починається прямо з нуля.

Подивитися можна тут:

Читайте також:

"Метаморфози" медичного канабісу. Чи отримають його пацієнти?

Як на пороховій бочці! Спалах інфекційних захворювань у будь-який час