Як на пороховій бочці! Спалах інфекційних захворювань у будь-який час

Злочинні дії російських терористів, які підірвали Каховську ГЕС, спричинили наймасштабнішу  в Україні техногенну катастрофу,  досі незнану у 21-му столітті. Наскільки загрозлива епідемічна ситуація зараз? Які інфекції ще можуть спалахнути через затоплення південних областей? Чи варто очікувати  розповсюдження їх у Харкові? І чи готові до цього лікувальні заклади міста і області?
Ілюстративне фото: Харківський обласний ЦКПХ.

Злочинні дії російських терористів, які підірвали Каховську ГЕС, спричинили наймасштабнішу  в Україні техногенну катастрофу,  досі незнану у 21-му столітті. Наскільки загрозлива епідемічна ситуація зараз? Які інфекції ще можуть спалахнути через затоплення південних областей? Чи варто очікувати  розповсюдження їх у Харкові? І чи готові до цього лікувальні заклади міста і області?

Про катастрофічні наслідки екологічних злочинів російських агресорів "Громада" вже розповідала. Сьогодні - про інфекційні захворювання.

Епідемічна ситуація залишається складною

Цунамі, що утворилося після підриву Каховської ГЕС, знесло численні цвинтарі, розмило могильники, в яких знезаражувалася худоба, затопило вигрібні ями вуличних вбиралень та каналізаційних стоків, сміттєзвалища та сховища з хімікатами.

- Це дуже небезпечна ситуація, - заявляє Ганна Сухорукова, завідувачка відділення особливо небезпечних інфекцій ДУ “Харківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України”. -  Велики вода усе це змила до Чорного моря. Узбережжя внаслідок цього може бути вражене  різними збудниками, втім, потрапивши у солону воду,  вони осідають на дно.

- Найкритичнішим зараз є те, що на територіях, що були затоплені,   відсутнє  централізоване водопостачання, - зазначає вона. -Території, на яких порушено водопостачання - в зоні ризику. Особливо зараз, в літню спеку. Це Дніпропетровська область, частина Запорізької, Миколаївська та Херсонська. Повінь порушила і місцеве водопостачання. Були затоплені колодязі, їх треба чистити, туди можливе потрапляння хімікатів та інфекційних збудників. Люди  вже тривалий час на привозній воді. Привозна вода також зумовлює ризики, адже можливі випадки використання технічної води як питної. До того ж, кількість питної води обмежена, вона лише для приготування їжі.

За словами  очільниці  відділення особливо небезпечних інфекцій, через відсутність якісного водопостачання зростають ризики виникнення  холери та інших кишкових захворювань.

- Минулого року ми мали неконтрольований спалах холери в окупованому Маріуполі, - розповідає вона. -  Це інформація з відкритих джерел країни-агресорки. Втім ми і досі не знаємо справжнього масштабу цього спалаху. Біля Маріуполя у місцевих річках є осередки ембріонів холери. Ці збудники наші колеги виявляли щороку. Ми очікуємо, що і цього року там буде спалах холери, тому що у місті немає водогону, питної води, належної медичної допомоги. Крім цього, стійкий осередок холери є на окупованій території Запорізькій області, у річці Молочній, де періодично виявлявся збудник холери. У 2022 року ми не мали інформації щодо захворюваності. Невідомо, що відбувається там і сьогодні. І це посилює ризики. Адже  люди можуть мігрувати  і переносити та розповсюджувати  небезпечні інфекції.

 

Лептоспіроз, сибірська виразка, гепатити

- Через  вимивання під час великої води  нір гризунів можливий лептоспіроз, -  зазначає лікарка. -  Лептоспіроз - це природна осередкова інфекція, яка має важкий перебіг у багатьох випадках. Серед ускладнень - гостра печінкова та ниркова недостатність, кровотеча, міокардит, паралічі, інфекційно-токсичний шок, аж до летальних випадків. 

Джерелом цієї інфекції у природних умовах є дрібні ссавці - мишовидні гризуни та землерийки, у містах - переважно миші та щурі. У сільській місцевості можуть переносити цю хворобу собаки,  велика рогата худоба і свині.

- У Херсонській області щороку реєструвалися випадки  лептоспірозу серед тварин, - констатує  інфекціоністка. - Вірогідний спалах цього захворювання і цього року. Можливе  навіть зростання захворюваності.

Через підтоплення територій  та розмив скотомогильників існує серйозна загроза спалаху сибірської виразки.

- Збудники сибірки можуть знаходитися у морському мулі, який постійно пересувається. Ми сьогодні не можемо сказати, де саме можуть бути виявлені збудники сибірки. Можуть будь-де інфікуватися тварини, а через них - люди. І це проблема, - наголошує Ганна Сухорукова.

- Існує  велика небезпека вірусних гепатитів  А та Е та інших інфекцій, що мають орально-фекальний механізм  передачі інфекції, - підкреслює вона. - Відсутність централізованого водопостачання  може спричинити зростання захворюваності на вірусні гепатити. Зокрема, спалах може статися восени. Сьогодні вірусні гепатити не мають циклічності по сезонах, декілька років поспіль триває зростання кишкових форм гепатитів.

 Чи можливе завезення інфекцій з півдня на Харківщину?

- Інфекції розповсюджуються дуже швидко, - наголошує лікарка. - Але сьогодні ми реєструємо у Харкові випадки лише ковіду, який завезли переселенці, яких евакуювали з Херсонської області.

В той же час, за результатами моніторингу, який  проводиться нашими колегами в областях, що були затоплені, не виявлено ані хворих на холеру, ані  патогенного збудника холери у навколишньому середовищі. Є холерний ембріон, який ми і на нашій території щороку виявляємо, але він не здатний викликати епідемічне розповсюдження. Це форма кишкової інфекції по типу харчових токсикоінфекцій. Цей ембріон не викликає спалаху холери.

У Харківському районі 07.06.2023 відбулося обласне навчально-тренувальне заняття з локалізації та ліквідації умовного вогнища холери. Перша зліва - Ганна Сухорукова. Фото: ЦКПХ.

Холероподібний ембріон виявлено і в Одеській області.

- Але патогенного збудника холери у відкритих водоймах  Одеської області, як і у Харківській,  не виявлено, - заявляє завідувачка відділення особливо небезпечних інфекцій. - Про це свідчать щотижневі проби води на дослідження збудника холери.

Хоча у 90-ті роки в Одесі був спалах холери, пов’язаний з кількою, що виловлювали у морі. Це можливо і зараз. Можливі локальні  випадки, коли хворий не повідомить, бо не знатиме, чим хворіє і буде займатися самолікуванням. Це цілком можливо.

Втім, якщо патогенний збудник холери буде завезений в Харківську область, за словами Ганни Сухорукової, протиепідемічні заходи запровадять такі, як при епідемії.

- Ми сподіваємося, що епідемії не буде, - зазначає лікарка. - Втім, при виявлення навіть одного випадку холери, заходи  проводитимуться як при спалаху. Будуть запроваджені  обмежувальні, карантинні  та протиепідемічні заходи. Ми вже зараз готуємося до небезпеки та локалізації можливих випадків. В інфекційних стаціонарах міста вже готові на такий випадок лікарняні ліжка, підготовлені лікарські бригади, є запас ліків та дезінфікуючих засобів. 

- Втім, наслідки підриву Каховської ГЕС та бойових дій ми відчуватимемо ще багато років, - стверджує фахівчиня. - Під час бойових дій, при вибухах, руйнуваннях  та порушенні герметичності водогонів під час обстрілів можливе потрапляння збудників у мережу централізованого водопостачання. І не лише на територіях, що були затоплені. Наслідки цієї катастрофи  та небезпеку ми відчуватимемо ще багато років після нашої Перемоги. 

  “Людей потрібно вакцинувати!”

- Жахливо, що в результаті затоплення була зруйнована система медичного забезпечення жителів цього регіону. Там зараз немає швидкої допомоги, медичних закладів, де можна отримати медичну допомогу, немає чистої питної води.

Абсолютно зруйнована уся медична система, яка створювала протягом тривалого часу. Практично люди опинилися у 17-18 столітті, коли середній вік життя становив 27-29 років, - відзначив керівник Лабораторії інноваційних біотехнологій Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, кандидат біологічних наук Зеновій Ткачук в інтерв’ю програмі «Про науку. Компетентно» ведучому – академіку Володимиру Семиноженко, яка виходить на YouTube-каналі НАН України.

- Люди зараз перебувають у жахливих умовах. Катастрофи такого масштабу у цьому столітті людство не пам’ятає, - наголошує вчений. -  На цих територіях потрібно відновлення усіх систем життєзабезпечення, і цього не можна зробити за місяць-два. Це потребуватиме значного часу. Тим більше, що до значної частини території не можна дістатись. Окупаційна російська влада не допускає туди ані Червоний хрест, ані інші гуманітарні організації.

 Володимир Семиноженко та Зеновій Ткачук. Скріншот "Громади".

Що потрібно робити в такій ситуації?

- Я вважаю, що потрібно проводити діагностику, - стверджує  Зеновій Ткачук. -  А для цього потрібні діагностичні системи на усі потенційно можливі інфекційні захворювання. Насамперед, кишкові. 

- Однак у 2013 році МОЗ видало наказ, за яким усі штами патогенних мікроорганізмів, які були у нас в Інституті епідеміології  та інфекційних хвороб імені Громашевського, у нас забрали і віддали в Крим, за кілька місяців до початку війни, - переймається вчений. - І вони зараз там знаходяться.

У Криму була лише невеличка санепідстанція, де було лише кілька працівників, і чомусь цю всю колекцію, яку збирали ще за часів Мечникова, відправили до Криму. Наші вороги теперь мають  усю цю колекцію.

 Якщо ви не маєте цієї колекції, дуже важко зробити діагностику інфекційних захворювань. Якщо, не дай Боже, щось станеться, штами  нам можуть надати закордонні колеги, але цей процес  вимагає  тривалого часу. До того ж,  у в умовах бойових дій, надто маловірогідно, що ці штами передадуть в Україну.  А бактеріологічна загроза може виникнути будь-якої миті. Більше того, ми не маємо діагностики. Усі діагностики, якими ми користувалися до 2014 року, вироблялися у росії. У нас до сих пір це не налагоджено. Ми втратили  навіть ті виробництва, які у нас працювали.

За словами Зеновія Ткачука, на територіях, що були затоплені,  зараз потрібні вакцини, які б дали можливість армії і місцевим мешканцям захиститися від інфекцій.

- Гострий період вже почався, - зазначає він. - Вже є випадки ботулізму, сибірської виразки.  З того, що ми бачимо, відбуваються  не класичні прояви захворювань. Ми знаємо легеневу та шкірну форму сибірки, але ми не знаємо кишкової форми. Там буде дуже багато запитань, на які можна відповісти лише відповідними дослідженнями. Але їх неможливо провести через окупацію.

 Отже, зараз цих людей потрібно вакцинувати, тому що до зими інфекційні агенти, нікуди не подінуться, будуть лише розвиватися, - резюмує науковець. - Крім того, самі люди стануть носіями. При цьому  заражатимуть інших людей не тільки в цьому регіоні, але й розповсюджуватимуть інфекції в інших регіонах.

“ Мутації потребуватимуть нових вакцин”

Вчений торкнувся ще однієї небезпеки. Вона стосується радіації. 

- Я хотів би нагадати, що під час  вибуху Чорнобильської АЕС багато радіоактивних елементів було скинуто у Дніпро. У Каховському водосховищі  водорості, що там були, забрали усю радіацію і впали на дно. А тепер уявіть собі, все це виявилося зовні. Це може спричинити серйозні проблеми, пов’язані з радіацією, - застерігає вчений.

 

Ілюстративне фото з відкритих джерел.

- Через велику кількість металургійних комбінатів і хімічних виробництв, розташованих в зоні затоплення, є висока ймовірність засмічення важкими металами, - завбачує науковець -  Крім того, це зона бойових дій. Там на ґрунті залишилося дуже багато хімічних речовин, зокрема, нітросполуки, з яких виробляють порох. Ті ж фосфати, як відомо, російські окупанти застосовували там фосфорні бомби.

Ми маємо там невеликі водойми, озерця, болота, які зараз висихають, де це все перетворюється на “бульйон”, в якому розвиваються і нарощуються мікроорганізми, відбуваються мутації.  Можна лише уявити, які там будуть мутагенні процеси. Можуть виникнути мутагенні штами. 

Це все висохне і опиниться у повітрі і почнуться різні зараження. Ми не можемо  навіть зараз знати, які саме. Ці мікроорганізми призводитимуть до нетипових проявів захворювання і лікарі можуть з цим до цього часу просто не стикатись.

У разі епідемії необхідно буде вакцинувати  і мільйони тварин. Але й тут є проблеми.

- У нас було дві фабрики, що виробляють такі вакцини - одна у Херсоні, друга - в Сумах, - зазначає вчений. -  Жодна з них сьогодні не працює. Це також проблема. В цьому разі доведеться знищувати тварин.

 - Отже, завдання  на сьогодні - створити сили швидкого реагування, - резюмує  Зеновій Ткачук. - З’явилася нова мутація - одразу створення діагностики. А відтак - нової вакцини.

 Читайте також:

Якщо війсковий потребує реабілітації... Що не так?

 

 

 

 

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту