Як харків’янин на Закарпатті зібрав врожай органічних овочів

У Нижньому Селищі  на Хустщині команда креативних підприємців здійснює сміливі й амбітні проекти, які змінюють життя цього закарпатського села  та його мешканців. Зокрема, переселенців. Для них створюють чимало проектів. Один з них – органічна теплиця.
Фото авторки

У Нижньому Селищі  на Хустщині команда креативних підприємців здійснює сміливі й амбітні проекти, які змінюють життя цього закарпатського села  та його мешканців. Зокрема, переселенців. Для них створюють чимало проектів. Один з них – органічна теплиця.

«Громада» побувала у цьому господарстві під час престуру, що організував Харківський пресклуб.

З будівельника – в аграрії

У теплиці працює Сергій Д’яченко. Він  - з Харкова. У рідному місті працював на будівництві. На Закарпатті півтора року. Зараз опановує новий для себе і дещо незвичний фах – овочівництво.

- Мені запропонували вирощувати органічні овочі і я взявся за цю справу, - пояснює Сергій таку кардинальну зміну професії.

Сергій Д’яченко. Фото авторки.

У теплиці Сергій вирощує помідори.

-  Висаджував їх з розсади, а зараз вони он які вимахали, - показує тепличну ділянку Сергій.

У відкритому ґрунті, поряд з теплицею - огірки, кабачки та зелень.

Агротехніку Сергій опановує самотужки.

-  Є Гугл, з ним «раджусь», вивчаю успішний досвід, - розповідає  він. – Запитую у людей, що вирощують тут овочі. Допомагає трохи власний досвід. Коли мешкав в Ізюмі, біля будинку у нас був невеликий город.

Органічна теплиця у Нижньому Селищі діє перший рік. Як  для аматора, Сергій отримав добрий врожай.

Фото авторки.

-  Врожай огірків вийшов не дуже, а помідорів – добрий, - ділиться Сергій. - Ми овочі нічим не обробляємо, тому врожайність надто високою бути не може.  Це – органічна продукція.

У теплиці та на прилеглій ділянці городу Сергій порається один. Робота йому подобається. Зарплатою задоволений, хоча, зізнається, що у Харкові на будівництві отримував дещо більшу.

-  З Харкова ми з сім’єю виїхали  у перші дні повномасштабної війни, - згадує Сергій. – Спочатку потрапили до Світловодська. Власне там волонтери і запропонували нам евакуюватися сюди. Волонтери привезли нас у Нижнє Селище. Тривалий час всією родиною мешкали у школі. Тепер живемо у шелтері.

На Закарпаття Сергій приїхав з дружиною Марією та  11-річним сином Єгором.

-  Син тут вчиться  в школі офлайн. Школа у самому селі, Єгор ще займається футболом. Тут дуже гарні люди, гостинні, привітні, дуже тепло нас зустріли, - ділиться враженнями Сергій.

За словами Сергія, усі вирощені органічні овочі йдуть на консервування.

 Фото: «Селиський ракаш»

-  Ресторан Ґелета, який безкоштовно харчував переселенців, зараз знову  дещо змінив свій профіль, - розповідає Лера Заранко, членкиня ГО «Закарпатська асоціація місцевого розвитку». - Ми зробили вже перші овочеві консерви – томати з базиліком. Томати і базилік  - з цієї теплиці. Вже законсервували огірки – і почали продавати. Плануємо робити соус гострий з перцем чілі та багато інших закарпатських смаколиків.

У нас є крамниця локальних продуктів «Селиський ракаш», там продаються продукти, що вирощені у радіусі 150 км звідси. А тепер -  ще й органічні овочеві консерви.

Фото авторки.

За словами Сергія, наступного року він продовжить роботу у тепличному господарстві.

-  Зараз закінчимо збирання врожаю, потім невелика перерва,  а вже в лютому знову садитиму розсаду, - ділиться він планами.

Новий проект для переселенців - «10 сімей»: житло, мікробізнес та зарплата

-  Ми вирішили, що ми допомагатимемо переселенцям започатковувати бізнес, який розділяє з нами спільну філософію, - розповідає Інна Пригара, підприємиця, членкиня ГО «Закарпатська асоціація місцевого розвитку». - Це щось невелике, локальне, крафтове, що підтримуватиме місцеву локацію.

Сьогодні у Нижньоселиській громаді  почали реалізовувати ще один проект, який умовно назвали «10 сімей».

-  Проект передбачає довгострокове житло, діяльність і супровід сімей. Ми маємо за ідею допомогти людям, які хочуть залишитися тут на довготривалий період, отримати окреме достойне житло, започаткувати якусь діяльність або залучитися до вже існуючої, - пояснює Інна  Пригара. - Ми зараз очікуємо надходження коштів на рахунок, щоби  вже почати купувати  житло. Це будуть перші дві сім’ї, які переїдуть у довготривале житло з шелтера. Це одні з вмотивованих людей, які хочуть залишитися тут, на місці. Їм тут подобається, вони готові тут працювати і жити.

Сім’я Сергія Д’яченка – одна з цих двох сімей.

Житло в цьому проекті буде безстроково соціальним. Це буде доступне  і достойне житло. З ремонтом, меблями, усіма вигодами.

Звідки кошти на житло?

– Це німецька організація, яка вже фінансувала нам купівлю та ремонт шелтера, - зазначає Інна  Пригара.  -  Зараз ми з ними готуємо цей великий проект, де вони оплачуватимуть купівлю не лише житла та його ремонт, а також обладнання для мініцехів, мініпідприємств та зарплату ВПО на перші два роки, щоби вони могли стартувати в проекті, а потім змогли самі заробляти на себе.

 Читайте також:

Як зробити, щоби найбільш постраждалі громади стали спроможними?

 

Слідкуйте за нами в месенджерах:

Telegram: (https://t.me/ogoNOVYNA)

 Facebook: (https://www.facebook.com/ogo.novyna)

 Viber: (http://surl.li/kufhk)

 

 

 

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту