ВПО на Закарпатті. Рекламіст з Сєвєродонецька став мірошником
Статтi | | 649 | Автор: Наталя Меркулова

Фото авторки
Нижнє Селище на Хустщині – унікальне село. Тут засновано найбільше малих бізнесів у всій окрузі. І відкриваються ще нові. Підприємці, що створили тут бізнес, свого часу навчались майстерності у Франції та Швейцарії. Недавно тут придбали сучасний млин. І запустили млинарню, яка виробляє перше на Закарпатті органічне крафтове борошно.
Керує млином Артем Зуборєв – переселенець з Сєвєродонецька. Раніше млинарством ніколи не займався. Але за місяць Артем опанував нову справу і вже рік працює на млині.
«Громада» познайомилася з ним під час туру Харківського прес клубу на Закарпатті
З рекламника – у млинарі
- До війни я 12 років працював у зовнішній рекламі, - розповідає Артем свою історію. - Млинарня для мене – зовсім новий проект, але не менш цікавий. Назва цього проекту - Піклярня. Бо процес переробки зерна на борошно за давніх часів тут люди називали піклюванням. Саме тому Піклярня.
Ідея цього проекту належить місцевим підприємцям, які вже втілили чимало сміливих та креативних ідей - сироварам Інні та Петру Пригарам, а також фермеру Оресту Дель Соль, який 20 років тому переїхав з Франції до України і заснув у Нижньому Селищі екоферму.
Млин сучасний електричний, але має кам’яні жорна, як у давні часи, - пояснює Артем. – Тому усе борошно у нас органічне. Адже зерно не піддається термічному або хімічному впливу. Млин працює так, що дає можливість налаштувати дуже повільне обертання жорен, щоб не нагрівати пшеницю і зберегти усі корисні елементи, що були у зерні. Тому борошно має найвищу поживну якість.
Вироблений млин у Франції. Потужність його – 15-16 кілограмів борошна на годину. Артем на цьому мінівиробництві - і мірошник, і пакувальник, і комірник, і вантажник. Наразі з усім вправляється сам.
- Зараз виробляємо борошно з пшениці, - розповідає Артем. - Завдяки функціям регулювання висоти, швидкості, обертання жорен, подання зерна можна досягати борошна тонкого помелу. Працюємо ми лише з сертифікованим зерном, виключно органічного походження. Тобто, без застосування жодної агрохімії.
Млин виробляє борошно з будь-якого зерна – рису, ячменю, кукурудзи, спельти.
Спельта - найдавніший вид пшениці. Як зазначають фахівці, вона рекордсменка за вмістом білка, амінокислот, клітковини та вітамінним складом серед усіх видів зернових. За вмістом білка, кажуть вони, спельта є рівноцінною заміною м’ясу. Вона містить 18 незамінних амінокислот, які не можуть бути отримані з тваринною їжею. За цінність та поживні речовини її називають чорною ікрою серед злаків.
- Найближчим часом ми хочемо почати виробництво гречаного борошна, - ділиться планами Артем. – Зараз чекаємо на врожай гречки.
За його словами, найпопулярніше борошно – зі спельти та гречане.

Фото: Фейсбук/ Inna Pryhara
Все борошно, що виробляють на млинарні, крафтове органічне та цільнозернове. Тобто, виробляється з неочищених зерен, які перемелюють разом з квітковою оболонкою і зерновим зародком.
- Головна ідея проекту – дати споживачу можливість отримати борошно, не позбавлене цінних природних складових, - наголошує Артем Зуборєв. - Завдяки кам’яним жорнам ми маємо можливість отримати високоякісне борошно, яке до 90% не втрачає цінних речовин.
Нижньоселиске органічне борошно купують приватні пекарні та крамниці, що продають крафтові продукти. Зокрема, його можна придбати у «Селиському ракаші»
Млинарня – це один з проектів для ВПО
На Закарпаття Артем з батьком потрапили майже випадково.
- Просто тікали від обстрілів, - розповідає він. - Їхали власною машиною, конкретно не знали саме куди. Спочатку приїхали до Мукачева, потім потрапили у Нижнє Селище. Вже тут я познайомився з людьми, які дбають про розвиток села та розвиток сільського господарства.
Зараз місто Артема Сєвєродонецьк - в окупації.
- Коли його звільнять, там на 95% зруйнована інфраструктура, житловий фонд на 70%. Чи зруйноване наше житло не знаю, там немає у кого запитати. Немає жодного зв’язку, - констатує він.
- Млинарня – це один з проектів для ВПО, щоби вони могли інтегруватися і залишитися тут, на місці, - розповідає Інна Пригара, підприємиця, членкиня ГО «Закарпатська асоціація місцевого розвитку». - Проекти розраховані і на на місцевих, але поки працюють ВПО. Моя особиста мотивація – не лише допомогти переселенцям, але я хочу, щоби село мало розвиток.
Фото авторки.
У майбутньому у млинарні планують встановити піч, пекти власний органічний хліб та проводити майстер-класи.
Читайте також:
Як відомий кондитер з перших днів війни став волонтером
Слідкуйте за нами в месенджерах:
Telegram: (https://t.me/ogoNOVYNA)
Facebook: (https://www.facebook.com/ogo.novyna)
Viber: (http://surl.li/kufhk)
Ще декілька актуальних новин на зараз