Ерготерапевтична кухня. Це щось новеньке! А що в меню?

Про це дізнавалася «Громада» під час престуру, що організував Харківський пресклуб.

В планах - довготривала реабілітація

-  До війни ми працювали більше з  інсультами, а також з пацієнтами після видалення пухлин, черепно-мозкових та спинальних травм, -  знайомить з роботою відділення фізичної та реабілітаційної медицини його завідувачка Катерина Зінов’єва.

Після повномасштабного вторгнення у відділенні проходять реабілітацію  все більше військових.

- Військові до нашого центру вже побували у 5-6 медичних закладах України, але в них вони перебували два-три дні, тому у нас вони грунтовно обстежуються нейрохірургами для того, щоби розуміти, яку кількість реабілітаційних втручань ми можемо надати цьому пацієнту, - розповідає лікарка.

Фото: ОКЦНН. Ужгород

За словами Катерини Зінов’євої, у відділенні фізичної та реабілітаційної медицини створено мультидисциплінарну команду, яка працює з 2021 року.

 - Мультидисциплінарну команду очолює лікар фізичної та реабілітаційної медицини. До її складу входять - фізичний терапевт, ерготерапевт, терапевт мови й мовлення, психолог, психіатр, медична сестра, які працюють з пацієнтом для того, щоб покращити  його відновлення а також сам пацієнт, без якого не буде команди, — розповідає лікарка.

Наразі в стаціонарних умовах довготривалої реабілітації немає. Через обмежену площу. Але тут активно працюють у цьому напрямку, щоби розширити  пакет послуг з реабілітації.

 Кухня, де повертають до повсякденного життя  

У відділенні фізичної та реабілітаційної медицини є - кухня. Кухня дещо незвичайна, але справжня. З електроплитою, електрочайником, мийкою, столовим приладдям та начинням – каструлями, сковорідками тощо.

Фото авторки.

-  Це ерготерапевтична кухня,  - пояснює Катерина Зінов’єва . - Вона спеціально створена для відновлення необхідних побутових навичок та адаптації пацієнтів до самостійного життя поза медичними закладами. Кухня адаптована під потреби людей з інвалідністю. Має на меті соціалізувати пацієнтів та якомога швидше допомогти їм повернутися до повсякденного життя.

Лікарка демонструє  спеціальні пристрої, які допомагають після інсульту тримати у неслухняних руках виделку чи ложку, і навіть – ніж. Вишина варильної поверхні тут регулюється, щоби під неї можна було заїхати на будь-якій моделі візочка.

Далі Катерина Зінов’єва показує сучасні  велотренажери, доріжки, тренажери для для відновлення м’язів та суглобів. У коридорі  відділення встановлений вертикалізатор  - пристрій, що дозволяє інвалідам та пацієнтам у період реабілітації зводитися вертикально після травми.

 Фото авторки

- З початку повномасштабного вторгнення ми дуже активно працюємо над сучасним  оснащенням  відділення, - зазначає лікарка. - І дороговартісне обладнання, що ви  зараз побачите, є і у закордонних реабілітаційних центрах.

«Хотіла грати на фортепіано»

Зараз  кардинально змінився підхід до реабілітації. Орієнтир сьогодні – потреби пацієнта.

-  Раніше реабілітація була стандартизована і всі робили однакові вправи, - зазначає  Катерина Зінов’єва. - Яка користь від цього пацієнту?  Зараз підхід до реабілітації  кардинально змінився. Тепер для кожного пацієнта лікар підбирає і  розписує  план індивідуальної реабілітації, який безпосередньо впроваджують фізичні терапевти, ерготерапевти та всі спеціалісти команди.

У відділенні працюють два фізичні терапевти з Харкова.

У реабілітації є певна направленість вправ. Займаються ними з пацієнтом ерготерапевти та фізичні терапевти. Фізична терапія – це метод, який допомагає пацієнту досягти тих цілей, яких він хоче досягти  в плані відновлення втрачених функцій.

- У нас була пацієнтка, яка хотіла відновити функцію гри на фортепіано, - розповідає лікарка. - Ми робили все, щоби вона відновилася у цьому плані. Ми завжди виходимо з того, що важливо для пацієнта.

Масаж – це міф?

Раніше  основними послугами реабілітації  вважались – масаж і апаратна фізіотерапія. Нині НЗСУ категорично не оплачує ні масаж, ні апаратну фізіотерапію. Всюди масаж і апаратна фізіотерапія  стали платними послугами. Чому? Держава економить на пацієнтах?

- Зовсім – ні, - заперечує Катерина Зінов’єва. – Справа в іншому. Наскільки масаж є необхідним, якщо є слабкість руки?  Наскільки масаж додасть людині сили в руці? Скажімо, пацієнт підтягується один раз, а він хоче десять разів. Наскільки масаж допоможе йому це зробити?

Фото: Оксана Йоханнессон. ОКЦНН. Ужгород

Є пацієнт, у якого половина тіла після інсульту не працює. Ми зараз дамо йому масаж на руку. Скажіть, з точки зору функціонування, що це йому допоможе? Нічого! Ми маємо розуміти, що треба пацієнту для функціонування. І ми маємо робити такі вправи, які він хоче досягти, щоби  обслуговувати себе без сторонньої допомоги. А просто давати вправу для руки? Що це дасть з точки зору функціонування?

Наша задача повернути пацієнту  максимальне функціонування у його можливості – навчити його тримати ложку та виделку, вмикати кран. А якщо сказати пацієнту, скажімо, присідати, як це  допоможе пацієнту дійти до вбиральні? А для нього все, що стосується самообслуговування, є величезною проблою – помити руки, зняти одяг, вбрати одяг.   

- У неврології немає випадків, коли потрібний масаж, - констатує завідувачка відділення. -  Якщо ми говоримо про ортопедію, то єдиний потрібний  там масаж - це лімфодренажний масаж при переломах, коли є набряки.

Масаж – це міф?

- Абсолютний, - підтверджує Катерина Зінов’єва.

Це твердження геть ламає усі наші стереотипи. А можливо це привід замислитися, чи потрібні нам непотрібні з медичної точки зору масажі, які ще й  відчутно спустошують наші кишені.

Читайте також:

Війна та інсульти: як рятують в Ужгородському центрі?

 

Слідкуйте за нами в месенджерах: