Неймовірно! Як черга до ксероксу призвела до Нобелівської премії з медицини

«Лауреати зробили внесок у безпрецедентні темпи розробки вакцин під час однієї з найбільших загроз для здоров’я людини в наш час», — йдеться в поданні шведської нагороди.

Global Look Press/Wei Xuechao/XinHua

Каталін Каріко, колишній старший віце-президент і керівник відділу заміни білків РНК у німецькій біотехнологічній фірмі BioNTech, є професором Університету Сегеда в Угорщині та ад’юнкт-професором Університету Пенсільванії (UPenn).

- Ми не працюємо за будь-яку винагороду», — сказала Каріко, виступаючи разом із Дрю Вайсманом у філадельфійському кампусі UPenn через кілька годин після того, як її розбудив дзвінок зі Стокгольма. - Важливо мати продукт, який буде корисним.

Як повідомляє Reuters, вчена роками намагалася знайти гранти на свої дослідження,

Дрю Вайсман  зазначив, що перемога була «мрією всього життя», і пригадав інтенсивну роботу з Каріко протягом понад 20 років. Вони не спали ночами, обмінюючись електронними листами, в яких обговорювали свої результати та висновки.

У 2005 році Каталін Каріко і Дрю Вайсман розробили так звані модифікації нуклеозидної основи, які зупиняють імунну систему від запуску запальної атаки проти мРНК, що раніше вважалося основною перешкодою для будь-якого терапевтичного використання технології.

- Ми не змогли змусити людей помітити РНК як щось цікаве, — сказав Вайсман. - Майже всі відмовилися від цього результату...

Каріко терпіла глузування з боку університетських колег…

Каталін Каріко виросла в угорському селі Кішуйсаллаше, у маленькому будинку без водопроводу, холодильника та телевізора. Її батько був м’ясником, а мати бухгалтером. Закінчила Реформатську гімназію імені Моріца Жигмонда (Móricz Zsigmond Református Gimnázium), показавши чудові результати у природничих дисциплінах.

Після отримання докторського ступеня в Сегедському університеті Каріко продовжила свої дослідження та вступила до постдокторантури в Інституті біохімії Центру біологічних досліджень Угорщини. У 1985 році лабораторія втратила фінансування, і вона поїхала з Угорщини до США з чоловіком та дворічною дочкою

Все їхнє багатство склало 900 фунтів стерлінгів, отриманих на чорному ринку в обмін на виручку від продажу автомобіля. Гроші сховали у плюшевому ведмежатці маленької дочки.  Це був квиток в один кінець.

Агентство новин TT/через REUTERS

До речі, та сама маленька дивчинка с ведмежатком Сьюзен Франсія - стала веслувальницею національної збірної США та олімпійською призеркою.

Як зазначають спеціалісти, шлях науки до РНК-вакцин був дуже довгим. Едвард Дженнер, творець першої у світі вакцини – від віспи, – використав для щеплень живого збудника спорідненої хвороби. З часів Пастера, тобто із другої половини ХІХ століття, для щеплень стали застосовуватися ослаблені мікроорганізми, потім — убитий вірус чи його фрагменти.

Під час великих епідемій кожна хвилина може бути на рахунку, тому РНК-вакцини, інгредієнти яких ще в 1980-х навчилися синтезувати у пробірці у великій кількості, виглядали більш перспективним варіантом.

Замість збудника захворювання у таких вакцинах використовується фрагмент його генетичного коду, де записано «інструкцію» зі збирання «ворожого» білка.

Нею клітини організму можуть зробити білок самостійно, щоб познайомити з ним імунітет. Найчастіше за основу береться шматочок поверхні вірусу, який імунним клітинам простіше розпізнати. Також важливо, щоб ген, який вибрали вчені, якомога повільніше еволюціонував, інакше доведеться постійно перевипускати вакцину.

На жаль, здебільшого РНК живе близько двох хвилин. Наполеглива Каталін Каріко довго намагалася зрозуміти, як зробити молекулу матричної РНК стабільнішою.

У 1989 році вона була найнята Пенсільванським університетом (UPenn) і працювала з кардіологом Елліотом Барнатаном над інформаційною РНК.

У 1990-х у можливість пристосувати цю молекулу для медичних цілей ніхто не вірив, і Каріко за зацикленість на цій ідеї кілька разів звільняли.

В UPenn Каріко намагалася перетворити мРНК на засіб лікування протягом 1990-х років, але не отримувала гранти, оскільки робота над ДНК і генною терапією привернула більшу увагу наукової спільноти в той час.

Каріко терпіла глузування з боку університетських колег. Ії нездатність отримати гранти на дослідження призвела до того, що UPenn звільнив її з посади штатного професора в 1995 році.

Дослідниця згадує, що їй дуже допомогла підтримка близьких: чоловік умовляв її не здаватися, а мама до своєї смерті у 2018 році була впевнена, що на її доньку чекає Нобелівська премія.

Як стати багатим? Вони не знають відповіді на це питання…

У 1997 році Каріко познайомилася з імунологом Дрю Вайсманом, який також працював у Пенсільванському університеті, і разом вони почали досліджувати, як РНК впливають на імунну систему.

Дрю Вайсман Народився в Лексінгтоні (штат Массачусетс), у єврейсько-італійській родині. Його батько був фундатором компанії з розробки оптичних дзеркал для космічних супутників, мати стоматологом.

Здобув ступінь бакалавра та магістра в Брандейському університеті у 1981 році, де спеціалізувався у галузі біохімії та ензимології.

Підготував та захистив свою дипломну роботу з імунології та мікробіології у Бостонському університеті, де отримав ступінь доктора медицини та доктора філософії у 1987 році. Після цього Вайсман отримав стипендію у Національних інститутах охорони здоров’я США (National Institutes of Health, NIH) під керівництвом Ентоні Фаучі, нинішнього директора Національного інституту алергії та інфекційних захворювань. Дрю Вайсман приєднався до UPenn у 1997 році.

Вони стверджують, що познайомилися та почали спілкуватися в 1998 році, стоячи в черзі до копіювальної машини.

- Можливо, у вас зараз є ще кілька копіювальних машин? — пожартувала Каріко на церемонії вшанування в UPenn. - Я тоді поділилася з Дрю ідеєю, що можна зробити із РНК, а Дрю цікавився вакцинами, і так почалася наша співпраця.

У 2010 році, коли вчені розповіли про розроблену ними технологію, відразу кілька компаній взялися за виробництво перших вакцин — проти вірусу Зіка та MERS-CoV (близького родича коронавірусу SARS-CoV-2). Під час пандемії технологія була дуже доречною, і обидві вакцини були схвалені вже в 2020 році. 2021-го за свої дослідження Каріко та Вайсман отримали престижну медичну премію Ласкера та нагороду Breakthrough Prize, своєрідний «Оскар» у світі науки.

Фото з відкритих джерел.

Вражає, що цього року Нобелівську премію з фізіології чи медицини присудили за відносно нещодавню розробку, хоча найчастіше дослідники чекають на таке визнання кілька десятиліть. «Завдяки відкриттям, які фундаментально змінили розуміння того, як матрична РНК взаємодіє з нашою імунною системою, лауреати сприяли безпрецедентним темпам розробки вакцин» — так пояснили свій вибір члени Нобелівського комітету.

Заслуга лауреатів - відкриття в галузі молекулярної та клітинної біології, завдяки яким безпечні РНК-вакцини стали можливими. Компанія BioNTech заявила, що близько 1,5 мільярда людей у ​​всьому світі отримали ін’єкцію мРНК, розроблену спільно з Pfizer (PFE.N) . Це був найбільш поширений удар вакциною по вірусу на Заході.

Премія, одна з найпрестижніших у науковому світі, була обрана Нобелівською асамблеєю шведського Каролінського інституту медичного університету та передбачає 11 мільйонів шведських крон (приблизно 1 мільйон доларів), які вони розподіляють між собою.

Крім того, є надія, що в майбутньому технології, що використовуються для РНК-вакцин, можуть стати в нагоді при лікуванні деяких видів раку, а також для доставки молекул різних препаратів у потрібні клітини.

- Якщо вам не подобається те, що ви робите, то вам не слід цього робити», — цитує Reuters Каріко . - Якщо ви хочете бути багатим, я не знаю відповіді на це питання. Але якщо ви хочете вирішувати проблеми, тоді наука для вас!

Ревнощі та судові процеси

Нагорода присуджена, незважаючи навіть на те, що німецька компанія CureVac (5CV.DE) , яка не змогла вивести на ринок щеплення проти COVID, а також її конкурент Moderna окремо подають до суду на BioNTech і Pfizer за нібито порушення патентів на мРНК. BioNTech і Pfizer, у свою чергу, почали судові оскарження дійсності відповідних прав інтелектуальної власності.

На «болотах» також дуже ревнують! Російський вірусолог, директор НДЦ із профілактики та лікування вірусних інфекцій Георгій Вікулов похвалився, що першими вакцину створили російські розробники вакцини «Супутник V».

Але ж вона не має жодного відношення до РНК! Рішення Нобелівського комітету про присудження премії за застосування методу вбудовування РНК оцінив вірусолог Борис Валієв.

- Це принципово нове технічне рішення, там не просто молекула РНК, але РНК із серйозними модифікаціями, та ще й упакована особливим чином у ліпосоми. Технічне рішення дуже витончене і мало глобальний практичний вихід, - наголосив експерт. - І хімічно, і навіть зовні РНК дуже схожа на ДНК, але в живих системах вони виконують різні ролі. Остання — це просто архівна копія, дуже якісний носій, здатний — як довів лауреат минулого року Сванте Паабо — зберігатися сотні тисяч років навіть поза клітинами, у ґрунті, кістках тощо. А от РНК — це робоча копія, справді універсальний носій, універсальна мова, якою спілкується все живе, від коронавірусу до людини.

У генетичному коді, яким написана РНК, майже нічого не потрібно перекладати, правити та ретранслювати: інструкція з виробництва будь-якої клітинної «деталі» буде зрозуміла і бактерії, і нейрону, і яйцеклітині без перекладу — це спільна мова всього живого.

І це справді цифровий носій: сучасні методи синтетичної біології дозволяють синтезувати будь-яку РНК взагалі без передачі будь-якого відчутного матеріалу (штам бактерії, геном вірусу тощо) — тільки на основі цифрової інформації про послідовність РНК (що робить цілком реальною передачу будь-яких РНК-препаратів хоч на марсіанські колонії – головне оснастити приймальну станцію базовими синтезаторами та реактивами).

Сер Ендрю Поллард, професор імунології Оксфордського університету, який використовував іншу технологію під час спільної розробки AstraZeneca (менш використовуваної вакцини проти COVID) , сказав, що «абсолютно правильно, що новаторська робота», виконана Каріко та Вайсманом визнана Нобелівським комітетом.

Далі буде?

Незважаючи на те, що пандемія COVID-19 поставила на коліна весь світ, вона також дозволила багатьом ученим розробити ідеї та рішення проти вірусів. До них відносяться мРНК-вакцини, які завдяки своїй універсальності у виробництві можуть представляти собою новий стандарт вакцинації.

Проте обов’язок вченого не нехтувати контролем. У цьому полягає важливість моніторингу індукованого вакциною спайкового білка «PP» через певний період часу після вакцинації в біологічних зразках людини.

 Зараз з’являються нові дослідження, які демонструють, що з часом після вакцинації генетичний матеріал не видаляється з організму та продовжує синтезувати спайк-білок.  Про це  пише  дослідницька група з Південної Італії.

«Насправді ця інформація вкрай важлива, - відзначив на своїй сторінці у Фейсбук видатний харківський учений-імунолог, доктор медичних наук Андрій Волянський. - Якщо через півроки після щеплення вакцинальне РНК примушує наш організм виробляти свій білок - це означає, що ця вакцина ЖИВА. Які ризики? Поки що важко сказати чітко, але наші клітини у відсутність інфекційного процесу мають продукувати свої протеіни, а не вірусні…»

Професор Волянський  - за вакцинацію. Це дуже потужний інструмент профілактики. Але за  вакцинацію ефективну, безпечну, а головне - персоніфіковану... На жаль, обов’язкові ковід-щеплення завдали великої шкоди інституту вакцинації, бо значна кількість людей вже не розуміє чому та кому можна довіряти.

27 сент. 2023 г. V Національний конгрес з імунології, алергології та інсектології. Інфографіка: виступ проф. О. Голубовської.

… Боротьба людства зі смертоносними вірусами продовжується. Коронавірусний імпульс поки не затих, і компанії, які займаються РНК-вакцинами, обіцяють у найближчому майбутньому зробити такі вакцини проти цілого ряду інфекційних хвороб, аж до малярії, туберкульозу, лихоманки Ебола та онкологічних захворювань.

Можна не сумніватися, що роботи Каріко та Вайсмана вимагатимуть чергової згадки, діскусії та пояснення вже скоро, коли результати цих розробок самі дадуть про себе знати..

За матеріалами Нобелівського комітету, агентства Reuters та власних джерел «Громади».

Читайте також:

Ерготерапевтична кухня. Це щось новеьке! А що в меню?

 

Слідкуйте за нами в месенджерах: