Нова зброя Росії проти України та Європи – популізм

Україна матиме право на отримання 96,5 млрд євро в межах Спільної сільськогосподарської політики ЄС протягом семи років. Згідно з дослідженням, це фінансове зрушення призведе до скорочення сільськогосподарських субсидій існуючим державам-членам ЄС приблизно на 20%», — пише Financial Times .

«Україна також матиме право на отримання 61 мільярда євро з фондів гуртування (Cohesion Fund) ЄС, які спрямовані на покращення інфраструктури у найбідніших державах-членах», — сказано у публікації.

І це, на думку ведучого Олександра Швеця, може спричинити занепокоєння в інших «нових» членів Євросоюзу, фінансування яких може скоротитись. А «старим» членам ЄС доведеться зазнавати значно більшого навантаження.

Сполучені Штати Європи… Чи… що?

– У чому тут складності, – розмірковує доктор політичних наук Олександр Романюк. – У тому, що рішення у Євросоюзі ухвалюються консенсусом. І побоювання викликає позиція Угорщини, яка постійно шантажує європейські країни та відмовляється від військової допомоги Україні. Присутність президента Зеленського на саміті у Гранаді дуже важлива для прямих переговорів із лідерами країн ЄС.

Олександр Романюк також звернув увагу на ситуацію за океаном. У США відкладено ухвалення бюджету трампісти гальмують виділення допомоги Україні. І на цьому тлі, звичайно, потрібні домовленості з Європейським союзом.

Політолог Євген Ярошенко вважає, що саміт у Гранаді дуже важливий насамперед для самих європейських країн.

- Можна сказати, що провідні країни Європи прокинулися від летаргічного сну, – образно висловився Євген Ярошенко. – І їм доводиться з великим скрипом вирішувати дуже болючі проблеми. Зрозуміло, що популісти насамперед на виборах у тій же Угорщині і, на жаль, у Словаччині намагаються взяти своє. Я не думаю, що на польських виборах станеться щось подібне, хоча передвиборна риторика й у Польщі дещо зашкалює.

Політолог сподівається, що за рахунок інструменту дотацій лідерам ЄС вдасться привести до тями угорського лідера Орбана, а також є надія на позицію скандинавських держав, які завжди були двигунами демократії та підтримки України.

У цьому сенсі, упевнений Євген Ярошенко, глава української держави має ту опору, яка дозволить йому проявити себе на саміті в Іспанії з тим, щоб на наступних самітах Україна отримала запрошення до ЄС.

Харківський громадський діяч Едуард Рубін за останні півтора роки часто буває в європейських країнах, в Італії та Німеччині.

– І я бачу лише одне: незважаючи на те, що в Італії перемогли праві, вони допомагають Україні, – зазначив Едуард Рубін. – Тож не всі праві проти допомоги Україні, для них основна проблема – біженці з Африки тощо. Угорського лідера я не називав би правим. Найімовірніше, у нього диктаторські замашки. У Словаччині - мафіозі. А в Німеччині зростають голоси у правої Альтернативи для Німеччини, яку підгодовує Росія. Так, німці побоюються, що «Альтернатива» може набрати багато голосів на виборах, але навряд чи складе коаліцію.

На думку Едуарда Рубіна, на нашому континенті нині здійснюється довгостроковий проект – Сполучені Штати Європи. Тому він вважає, що Україна все ж таки отримає запрошення до Євросоюзу, можливо, із застереженням «після закінчення війни».

Він зазначив, що досить проблемною залишається Молдова, яка має у своєму складі сепаратистську республіку. Цікаво, як там вирішуватиметься проблема інтеграції з ЄС?

Як росіяни підкуповують популістів у Східній Європі?

Про те, що думають у політичних колах Молдови про запрошення країни до переговорів про вступ до Євросоюзу, коментує Надзвичайний та Повноважний Посол України у Республіці Молдова Марко Шевченко:

- Відверто кажучи, у політичних колах Молдови про саміт в Іспанії говорять набагато менше, ніж про початок чи не початок переговорів щодо вступу до ЄС. Молдовське суспільство більше хвилюють внутрішньополітичні скандали та спроби проросійського реваншу партій популістського штибу.

Щодо ЄС, то в країні більше звертають увагу на виконання 9 рекомендацій Європейської комісії, так званих передумов для позитивного рішення. Йдеться і про боротьбу з корупцією, і про реформування системи юстиції, прозору систему відбору суддів, яка, як сказав Марко Шевченко, «з великою кров’ю пробиває собі дорогу в Молдові».

- Влада Молдови має певні успіхи на цьому шляху, - констатує посол. – І вони вважають, що мають хороші шанси на позитивне рішення Єврокомісії наприкінці цього року. І вона поставила собі дуже амбітну мету: не просто завершити переговори, а вступити до ЄС до 2030 року.

Завсідників «кав’ярні» цікавило, якими є шанси проросійкою, олігархічної партії «Шор», яка заперечує рішення Конституційного суду Молдови про її заборону.

Довідка «Громади»

Партія «Шор» (молд./рум. Partidul „ȘOR”) — заборонена проросійська політична партія у Молдові. До 3 жовтня 2016 року партія носила назву Громадсько-політичний рух «Рівноправність». Голова партії — Ілан Шор, проросійський політик і олігарх.

У 2022 році, після російського вторгнення в Україну, партія «Шор» почала активно взаємодіяти з російською владою, депутати відвідали Москву та налагодили міжпартійні контакти. Після цього партія організовувала протестну діяльність проти уряду чинної президентки Молдови Маї Санду.

26 жовтня 2022 року, політична партія була внесена до санкційних списків США як партія пов’язана з Іланом Шором, який потрапив під санкції США через його зв’язки з російським урядом та організацію заворушень з метою підірвати демократичний розвиток Молдови.

Ілан Шор — молдовський політик, бізнесмен, оголошений у міжнародний розшук у справі про вкрадений $ 1 мільярд. На даний момент знаходиться в Ізраїлі.

Що ж до соціалістів Додона, то, судячи зі слів Марка Шевченка, Росія в них розчарувалася і вважає «збитими льотчиками» після перемоги на президентських виборах Майї Санду. І росіяни зробили ставку на партію "Шор".

- Власне, точно так, як вони зробили по всій Європі, - наголошує Марко Шевченко. – У Молдові Росія використовує ті самі інструменти – ставку на популістів в умовах, коли мало хто ризикує відкрито називати себе проросійською партією, а там, де це можливо, вирощування ще й проросійських радикалів. Подібне ми бачимо у Румунії, Угорщині, Словаччині.

Цікаво, що днями Конституційний суд Молдови припинив дію норми, яка забороняла всім членам партії брати участь у виборах. І таким чином колишні члени партії та її лідери теоретично можуть балотуватись. Щоправда, це не зачепить тих, хто був засуджений або перебуває під слідством.

Насамперед це пов’язано з політичною корупцією. Затримано осіб, які займалися перевезенням, розподілом коштів проросійських сил, серед яких виявився навіть один із діячів української громади, котрий, як з’ясувалося, був однокласником Ілана Шора. Він також був одним із претендентів на посаду мера Кишинева.

Таким чином, у Молдові триває боротьба з політичною корупцією, триває слідство у справах, які (як усі справи за такими статтями) далекі до завершення.

Гроші як камінь спотикання

Саміт у Гранаді несе нам і шанси, і ризики. Політолог Володимир Воля навіть не знає чого більше!

- Справа в тому, що до середини вересня в Україні серед активістів, політиків, чиновників був поширений наратив, ніби Україну хтось не пускає до ЄС, мовляв, не вистачає політичної волі, щоби прийняти нас до ЄС та НАТО, - розмірковує він.

Що ми побачили зараз? Якщо хтось вважає, що у Польщі популістська риторика припиниться після виборів, то Володимир Воля сумнівається. Тому що запущено дуже відверту дискусію. І на цьому тлі кілька держав використовують заборону на ввезення аграрної продукції з України.

І це може вилитися в те, що на саміті в Іспанії йтиметься не так про права національних меншин, про що турбується Орбан, а саме про майбутні гроші.

Тут з’явилася новина про понад 180 млрд євро для України протягом семи років. Деякі держави ЄС у рамках механізму вирівнювання перестануть отримувати фінанси. І в цьому може неприємно для України виявитись усе те, про що досі мовчали.

- Ось цікаво, чи відмовляться балтійські країни від субсидій? – запитує експерт. – Чи вони наполягатимуть, щоб субсидії їм залишили? Що скаже Польща?

Орбан блокує допомогу Україні, говорячи, що гроші необхідні угорцям. До влади в Словаччині вернувся колишній прем’єр-міністр країни Роберт Фіцо та теж саме каже.

Тож у кулуарах саміту очікуються дуже цікаві дискусії. Європейський Союз зараз шукає модель функціонування у розширеному форматі, і нова модель фінансування в ЄС є інструментом прийняття нових членів.

Мета даного саміту – це відповідь на війну

А ось відомий політик, доктор юридичних наук Степан Гавриш бачить дещо іншу картину. Він вважає, що розширення ЄС – це цивілізована відповідь Росії на її силову експансію.

- І це свідчить про те, що Євросоюз ідеологічно та мотивовано поєднується. Це дуже важливо, – наголошує Степан Гавриш.

Він також повідомив, що Франція та Румунія домовилися з ЄС, що переговори щодо вступу України та Молдови слід здійснювати синхронно.

І переговори розпочнуться у грудні. Це відомо. Йдеться лише про те, наскільки Україна на той час встигне виконати необхідні умови. За публікаціями нашої преси ці умови виконуються. Але судячи з ноти з Держдепу США, яка була направлена до нашого МЗС на 22 сторінках, не все так просто.

Отже, йдеться про внутрішні реформи, ті позиції, за якими звітуватиме президент Зеленський.

- Однак мені здається, - каже Степан Гавриш, - що мета даного саміту – це відповідь на війну. Від її результату залежить курс України до Європейського союзу та НАТО. І головна дискусія розгорнеться щодо військової допомоги Україні.

Питання не в тому, як отримати близько 186 мільярдів євро протягом семи років. А чи готова Європа нести витрати, пов’язані з гальмуванням допомоги з боку США? Адже ситуація, що склалася в США, досить загрозлива.

Причому спікера палати представників Маккартні «завалили» демократи. 208 демократів проголосували разом із 8 трампістами. Адже саме він був не проти розглядати окремі закони щодо фінансування допомоги Україні.

На думку Степана Гавриша, йдеться про новий виток політичної напруги навколо України. І, напевно, рішення саміту в Іспанії стануть для нас вирішальними. Тому не дивно, що Європа намагається згуртуватися, щоб уникнути кризи євроатлантизму у разі приходу Трампа до влади.

До речі, поляки не просто сваряться з Німеччиною. Йдеться про своєрідний Брексит, що може стати інструментом тиску на Брюссель.

Досвідчений політик Степан Гавриш не відкидає, що нові члени ЄС, зокрема Україна, необхідні Євросоюзу для зміцнення внутрішньої сили.

Тому й мову починають вести про прийняття рішень не консенсусом, а більшістю.

- Враховуючи, що в саміті візьме участь британський прем’єр, я думаю, що мова може йти про спільну оборонну систему та формування нової безпекової архітектури у Європі, - підсумував Степан Гавриш.

Більше цікавих думок та аспектів ви дізнаєтесь з ефіру Харківського пресклубу:

Читайте також:

"А потім окупанти привезли крематорий..."

 

Слідкуйте за нами в месенджерах:

Telegram: (https://t.me/ogoNOVYNA)

 Facebook: (https://www.facebook.com/ogo.novyna)

 

 Viber: (http://surl.li/kufhk)