Економістка у ролі детектива

Премію пам’яті Альфреда Нобеля з економіки присуджено за гендерні дослідження. Клаудіа Голдін з Гарварда — дослідниця економічних механізмів, що лежать в основі однієї з головних соціальних змін XX століття — масового виходу жінок на ринок праці.
©Йохан Ярнестад/Шведська королівська академія наук»

Премію пам’яті Альфреда Нобеля з економіки присуджено за гендерні дослідження. Клаудіа Голдін з Гарварда — дослідниця економічних механізмів, що лежать в основі однієї з головних соціальних змін XX століття — масового виходу жінок на ринок праці.

У коментарі, розміщеному на сайті Нобелівської премії, Клаудіа зазначила, що перше, що вона зробила, дізнавшись про премію, це розповіла чоловікові, який запитав її, що він може зробити. "Я сказала йому вивести собаку і заварити чаю, а мені потрібно підготуватися до прес-конференції".

- Її роботи - приклад вміння струнко мислити про напрочуд складну систему, що включає трудові контракти, соціальні норми, макроекономічну динаміку та демографічні зміни, і водночас ретельної роботи з даними, - сказав «Громаді» кандидат економічних наук Тимур Теміров.

Професор Гарварда Клаудія Голдін на прес-конференції після оголошення про її Нобелівську премію. Найлз Сінгер/штатний фотограф Гарварда.

Довідка «Громади»

Клаудія Голдін народилася 1946 року в Нью-Йорку. У 1967 році отримала ступінь бакалавра економіки в Корнеллському університеті, в 1969 році стала магістром з економіки в університеті Чикаго, в 1972-му там же отримала докторський ступінь з економіки. 1990 року приєдналася до викладацького складу економічного факультету в Гарвардському університеті. У 2013-2014 роках була головою Американської економічної асоціації.

Голдін часто називають серед 10 найвпливовіших економістів у світі. Вона започаткувала роль жінок в економіці 40 років тому, надихала нові покоління жінок-економістів і допомагала зробити гендерну економіку загальновизнаним напрямом.

«Завдяки новаторському дослідженню Клаудії Голдін ми тепер знаємо набагато більше про фактори, що лежать в основі, і про те, які бар’єри, можливо, слід усунути в майбутньому», – заявив голова комітету з присудження економічних премій Якоб Свенссон.

Приклад таких бар’єрів для жінок дає і Нобелівська премія. Голдін стала лише третьою жінкою, якій присудили Нобелівську премію з економіки. До неї лауреатами були американська політологіня та економістка Елінор Остром (2009 року), а також французька економістка, професор Массачусетського технологічного інституту Естер Дюфло (2019 року).

– Закономірності, виведені Голдін, прості та зрозумілі настільки, що їх можна пояснювати першокурсникам, – продовжує наш експерт. - Наприклад, Клаудіа Голдін (у співавторстві з чоловіком Лоренцем Кацем) з’ясувала, що поява оральної контрацепції уможливила відкладання шлюбного союзу і тим самим збільшило віддачу від здобуття вищої освіти.

Важко уявити, що ще 60 років тому на медичних чи юридичних факультетах у США жінки становили лише 5% від усіх студентів (зараз — близько половини).

До речі, студенток в Україні вже багато років поспіль більше за студентів. За даними гендерного огляду, нині в Україні 52% студентів та 55% випускників вишів складають жінки.

Роботи Голдін про фактори ґендерного розриву в доходах, динаміки нерівності зарплат при розвитку нових технологій, механізмів дискримінації при відборі на роботу не просто стали класикою, але фактично призвели до появи цілої галузі економічних досліджень ґендерної нерівності.

Джерело: журнал МВФ "Фінанси та розвиток" 2015 року.

Сама Клаудіа Голдін, яка стала однією з перших жінок-економісток, котрі здобули повну професорську позицію в Гарварді, стала прикладом для наступних поколінь. У цьому сенсі її внесок в економічну науку та економічну професію є абсолютно фундаментальним, а її премія — цілком очікувана і заслужена.

Голдін відома у світі своїми роботами про місце жінок в економіці. Її найвпливовіші статті у цій галузі – про прагнення жінок до розвитку кар’єри та прихильності до сім’ї, а також про причини того, чому жінки тепер складають більшість серед студентів.

«Я зрозуміла, що чогось не вистачало, — писала вона у своєму автобіографічному есе «Економіст у ролі детектива» 1998 року. — Я недооцінювала членів сімей, життя яких у довгостроковій перспективі зазнає найглибших змін — дружин та матерів. Я не приділяла їм уваги, тому що джерела даних їх ігнорували. Жінки знаходили відображення у даних, поки були молодими та незаміжніми, і, часто, коли ставали вдовами. Але після їх одруження розповідь про них майже замовкала».

©Йохан Ярнестад/Шведська королівська академія наук».

Нобелівський комітет зазначає, що Голдін розкрила ключові причини ґендерних відмінностей на ринку праці. Вона представила перший повний звіт про доходи жінок та їхню залучення до ринку праці. Вивчивши архівні дані більш ніж за 200 років, вчена наводить свій погляд на причини гендерної різниці в доходах, що зберігається, а також показує, як рівень зайнятості змінювався протягом двох століть.

У своїй роботі 2006 року "The Quiet Revolution That Transformed Women’s Employment, Education and Family", Голдін виділила чотири фази, починаючи з кінця XIX століття, які формували роль жінок в економіці США.

Вона вважала перші три фази "еволюційними", визначивши їх як "незалежність робітниць" - до 1920-х років; «пом’якшення обмежень для участі заміжніх жінок у робочій силі» - 1930–1950-ті роки; і «коріння революції» - 1950-ті-1970-і роки. Потім з кінця 1970-х років почалася «тиха революція».

Хоча протягом еволюційних фаз було досягнуто важливих зрушень, жінки в ці періоди частіше розглядали свою трудову діяльність як непостійну і як прогодувати сім’ю, — писала Голдін.

Проте тиха революція не усунула гендерний розрив в оплаті праці. У роботі 2014 року “A Grand Gender Convergence: Its Last Chapter”, Голдін виділила скорочення цього розриву як одне із заключних завдань для досягнення ґендерної рівності на робочих місцях у США та інших країнах із розвиненою економікою.

Довідка «Громади»

Що цікаво, в Україні показник ґендерної нерівності у зарплатах практично такий самий, як у ЄС: 17,5% (2021). А ось різниця в зарплатах чоловіків і жінок на подібних позиціях у Росії становить 37,3% (дані НІУ ВШЕ, 2022), тоді як у Європі – лише 16–19%.

Робота Клаудії Голдін показала, що хоча за останні десятиліття і був досягнутий прогрес у скороченні розриву в доходах, мало надій на те, що він повністю скоротиться найближчим часом.

Вона пояснила цей розрив факторами, що варіюються від прямої дискримінації до таких явищ, як «жадібна робота». Це термін, який вона вигадала для робочих місць, де платять непропорційно більше за годину, коли хтось працює довше або має ненормований робочий день. Таким чином, у збитку виявляються жінки, яким необхідний гнучкий графік праці.

Саме в цій галузі дослідження Голдін проклали нові шляхи та вивели дискусію на новий рівень. Вона показала, що розрив в оплаті праці найбільше відображає високі витрати «гнучкості робочого часу», коли жінки повинні працювати менше годин або за більш гнучким графіком, щоб мати змогу дбати про дітей.

Як наслідок, скорочення гендерного розриву в оплаті праці залежить від реструктуризації робочих місць з метою надання більш гнучких умов усім працівникам (і чоловікам, і жінкам, і батькам сімей та матерям), що знизить витрати, пов’язані з гнучкістю роботи.

«Може здатися, що здійснити таку корінну зміну вкрай складно, але Голдін зазначає, що це зрушення вже відбулося в низці областей, включаючи технології, науку та охорону здоров’я. Це йде на благо і жінкам, і чоловікам», - вважає вона.

Історію наукового внеску Голдін можна уявити як детективний роман, головна героїня якого шукає «винних» у тому, яке становище займають жінки на ринку праці. Як часто буває в детективах, розв’язка здається ніби заздалегідь зрозумілою, але на шляху до неї на читачів чекає безліч загадок і несподіваних «підозрюваних». До детективної метафори постійно вдається сама Голдін: в одному з есе вона зізнавалася, що в дитинстві мріяла стати детективом і їй це вдалося - адже проводячи дослідження, вона висуває версії і потім шукає докази, щоб їх перевірити.

Ілюстрація: ©Йохан Ярнестад/Шведська королівська академія наук.

Цю пристрасть Голдін відзначили і в Нобелівському комітеті: на офіційній ілюстрації, якими супроводжуються прес-релізи про присуджені премії, Голдін зображена в капелюсі як у Шерлока Холмса і з лупою в руці, а перед нею — шафа, типова для американських державних архівів. Архівні дані - улюблені «докази» Голдін, адже пошук відповідей про сучасне становище трудящих жінок вона почала з далекого минулого.

 Читайте також:

Горіли люди, книги, картини. Історія бібліотекаря на Північнії Салтівці

 

Слідкуйте за нами в месенджерах:

Telegram: (https://t.me/ogoNOVYNA)

 Facebook: (https://www.facebook.com/ogo.novyna)

 

 Viber: (http://surl.li/kufhk)

 

 

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту