ТИТАНічна робота. Настане бум у новій економічній реальності?

Про це йдеться у результатах соціологічного опитування, що було проведено Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна.

Нинішній стан економіки України, а також план економічного відновлення нашої держави у повоєнний період стали темою чергового випуску програми "Про науку. Компетентно" (ведучий – академік НАН України Володимир Семиноженко), яка виходить на YouTube-каналі Національної академії наук України. Гість програми – директор Інституту економіки і прогнозування НАН України академік Валерій Геєць.

- Дуже багато залежить від того, якою буде нова реальність з урахуванням глобальних процесів. Аналітики заявляють, що формується саме нова реальність із економічного погляду, - підкреслює Валерій Геєць. - Масштаби руйнувань та глибина втрат, особливо в регіональному розрізі, поки що не оцінені та незрозумілі. Зокрема, їхній екологічний стан.

І вся ця невизначеність дозволяє говорити про те, що плану повоєнного відновлення ми не маємо, і в той же час я можу сказати, що він є (безліч офіційних документів вже представлені на міжнародних форумах). Йдеться про наше зближення з Євросоюзом і це надзвичайно серйозна складова плану, про який усі говорять.

Наприклад, через агресію Росії проблема "зеленого переходу" в енергетиці, особливо в європейському масштабі, стає ще більш актуальною, і наш інститут має в цьому напрямі свої розробки.

Ще один важливий момент, нова економічна реальність визначатиметься науково-технічним прогресом, у якому домінують інформаційне суспільство та цифрові технології.

– Я не назвав один аспект – це якість життя, – звертає увагу академік Геєць. – І цифрова економіка впливає на соціалізацію. Формування особистості умовах цифровізації дуже серйозно змінюється. Невипадково з’явилися заклики: «Спортивний зал замість гаджетів».

Академік також наголосив, що в Україні ведуться роботи із застосування високих технологій з використанням мінеральних ресурсів.

- Я не торкатимуся всього спектру, він широкий, проте достатньо подивитися на титан.

Довідка «Громади»

Діоксид титану – один із найбільш використовуваних у світі матеріалів. Його потребує целюлозна, лакофарбова та автомобільна промисловість, виробництво синтетичних волокон, гумових виробів, пластмас, термостійкого та оптичного скла, білої емалі, керамічних діелектриків тощо. Перспективним є використання діоксиду титану як модифікатора для створення екологічних будівельних матеріалів – екобетонів та екофарб.

Зміна застарілих технологій отримання діоксиду титану дасть змогу отримати продукт високого ступеня чистоти та підвищити повноту переробки сировини.

Стимулом для активних дій має бути усвідомлення, що розвиток цього напряму — це не лише експортні перспективи України, а й передумови для розвитку українських підприємств – споживачів цінного продукту.

– Сьогодні в Україні напрацьовано технології виробництва металевого титану і якщо подивитися на весь ланцюжок, то ефективність збільшується у п’ять разів, на наступному етапі у п’ятнадцять разів. Інститут економіки та прогнозування НАНУ тут співпрацює з Інститутом електрозварювання імені Патона.

Довідка «Громади»

Проведені в Інституті електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України роботи дали змогу створити в Україні технології для електронно-променевого плавлення титану та сплавів на його основі й розробити обладнання для їх промислової реалізації.

Актуальність роботи полягає у створенні в Україні на базі технології електронно-променевого плавлення металургійної підгалузі виробництва зливків титанових сплавів, що забезпечило функціонування повного циклу титанової галузі: від видобутку титановмісних руд до виробництва титанових напівфабрикатів і кінцевих виробів.За результатами досліджень у період 2013–2018 рр. створено нові високоміцні титанові сплави з підвищеними експлуатаційними характеристиками, розроблено технології їх одержання методом електронно-променевого плавлення та способи їх зварювання.

Далі можна розгортати літій і т. д. І так само говорити про повний ядерний цикл в енергетиці.

І ми як економісти працюємо разом із, умовно кажучи, «технарями», щоб визначити якісь макроекономічні та мультиплікаційні ефекти це може нам дати.

Розвиток титанової галузі як одного з найбільш перспективних напрямів розвитку економіки дійсно може доволі швидко вивести Україну в число розвинених країн.

Ні для кого не секрет, що Україна за 30 років все більше перетворювалася на країну з сировинною економікою. І в умовах переходу від війни до миру доведеться на всіх рівнях боротися і доводити, що ми маємо технології, які дозволять нам працювати не лише на ринку зернових, а й у тому числі на ринках з продукцією глибокої переробки сільгосппродукції.

І повне розуміння цього є. Принаймні економічні напрацювання з титану, літію, алюмінію, ядерної енергетики ведуться. І за подібними розробками стоїть кілька провідних інститутів НАНУ, а в окремих напрямках закладів вищої освіти.

Сьогодні номенклатура виробів з використанням літію налічує тисячі і є навіть інвестор, який готовий вкладати в український літій.

Валерій Геєць. Фото: НАНУ

Цікаво, що перші доповіді про повоєнний розвиток економіки України прозвучали за участю вчених у червні 2022 року. Було представлено 12 ініціатив, з яких виділено шість найважливіших і над ними одразу розпочалася робота.

Війна принесла нам Каховську трагедію. І ми вже сьогодні працюємо над тим, як нам краще діяти: чи відновлювати Каховську ГЕС, чи будуть наслідки. Можливо, відновлювати частково, що буде з промисловими підприємствами через втрату Каховської ГЕС, і така робота в жодному разі не зупинятиметься.

- Буде величезною помилкою, якщо всі програми післявоєнного розвитку братиме на себе держава з погляду фінансування та реалізації, - переконаний академік Геєць. - Але вже минулого року на засіданні РНБО звучало, що у тих проектах, у яких зацікавлений світ, необхідно шукати і приватних інвесторів, і різних спонсорів, до чого слід залучати наші дипломатичні служби. Таким чином, це питання не лише внутрішньої, а й зовнішньої політики.

Ну а зовнішній інвестор дивитиметься на те, як в Україні вирішується питання внутрішньої стабільності, насамперед пов’язане з війною, проте не лише з нею, а й інституційної реалізації інвестицій.

І тут постає дуже серйозне питання: яким чином ми закінчимо війну і які умови складуться на той момент, щоб можна було інвестувати. Потрібні зусилля наших дипломатичних служб, щоб вивести той чи інший проект на спільну зацікавленість.

Це дуже копітка, тонка та ретельна робота з урахуванням вимог міжнародної практики.

При цьому академік Геєць припустив, що у нас може виникнути проблема з необхідною кількістю не стільки дипломатичних службовців, скільки науково-технічних та економічних фахівців, здатних підготувати необхідні матеріали на рівні, на якому вони прийматимуться нашими партнерами. І таких спеціалістів треба готувати.

Проте вже сьогодні є приклади інвестиційної діяльності. Наприклад, ми маємо Західний вугільний басейн. За підтримки наших європейських партнерів у частині «зеленого переходу» вже сьогодні відпрацьовується, яким чином перепрофілювання економіки та формування нових бізнесів сприятимуть розвитку регіону із залученням іноземних інвестицій. І співробітників Інституту економіки та прогнозування залучено до цієї роботи.

– Нам не потрібен план у товстому томі, як це було за радянських часів, – усміхається академік. – Важливо, щоб вирішення завдань імплементувалося на низовому рівні та приклади цього є вже сьогодні.

Читайте також:

Позиційна війна. Що стане "порохом"? Експертиза "Громади"

Слідкуйте за нами в месенджерах:

Telegram: (https://t.me/ogoNOVYNA)

 Facebook: (https://www.facebook.com/ogo.novyna)

 Viber: (http://surl.li/kufhk)