Голодомор на Харківщині. Рідкісні світлини з колекції Інніцера (фото)

Більшість однокласників моєї мами, якій на той час було 12 років, померли навесні 1933-го. Вони вмирали тихо та приречено. Так, як мамина подружка Олічка Каліверда. Вранці, коли під час шкільної переклички оголосили прізвище Олі – у відповідь пролунало звичне: "Нема, померла...".
Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного.

Більшість однокласників моєї мами, якій на той час було 12 років, померли навесні 1933-го. Вони вмирали тихо та приречено. Так, як мамина подружка Олічка Каліверда. Вранці, коли під час шкільної переклички оголосили прізвище Олі – у відповідь пролунало звичне: "Нема, померла...".

Розповідаючи про голод 1933 року, мама знову і знову повторювала цю скорботну шкільну перекличку, називаючи прізвища своїх дитячих друзів.

Ще вона розповідала, як люди падали з голоду та вмирали просто на вулицях великого полтавського села Яблунівка, де мій дідусь був агрономом. Як у тому ж селі не залишилося жодної кішки та собаки – їх з’їли люди. І яке це було щастя, коли навесні з землі пробилася трава, а на деревах набрякли бруньки, – все це можна було їсти!

Коли я була школяркою, мамині розповіді представлялися чимось на кшталт страшної казки. Хоч і було зрозуміло, що все це відбувалося насправді і так чи інакше стосується моєї родини, але для мого покоління ця історія була настільки ж далекою, як революція, громадянська війна і навіть Друга світова. І лише з роками, відчуваючи матусіну біль і пам’ять, усвідомлюєш, що, по суті, одна з найстрашніших соціальних трагедій відбувалася зовсім недавно.

На сторінках підручників, у радіо- і телепередачах з’являються величезні цифри в 10 - 15, а часом і в 20 млн людей, які померли від голоду.

Вчені, досліджуючи події 1933 року, розшукали в архівах помісячні відомості про кількість зареєстрованих смертей за деякими територіями. Так, у Київській та Харківській областях у весняно-літні місяці 1933 року смертність сільського населення зросла більш ніж у 6 разів за порівняно невеликого підйому смертності городян.

Офіційна статистика ГПУ України на той час зафіксувала на 1 червня 1933 року 221 випадок... людожерства.

Вивчаючи матеріали перепису населення 1959 року, демографи звернули увагу, що в районах тих, хто пережив голод, існує провал у чисельності поколінь, що народилися між 1930 і 1934 роками.

Радянські історики називали 2,5 – 3,5  мільйонів жертв Голодомору в Україні. Проте пізніше, відколи засекречені документи з державних архівів колишньої УРСР стали доступні і дослідники почали ширше вивчати злочин радянської влади проти українського народу, – науковці говорять про кількість жертв від 6,8 до 7,5 мільйонів осіб.

Сьогодні 37,7% респондентів назвали Голодомор основною трагедією в історії України.

Як свідчить дослідження, яке на замовлення Українського інституту національної пам’яті провели ТОВ «Оперативна соціологія» та Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, за рівнем трагічності у свідомості населення ця подія випереджає російськоукраїнську війну 2022 року (32,6%). Результати дослідження демонструють високий рівень готовності респондентів щорічно вшановувати цю подію: якщооб’єднати відповіді «Так, завжди» та «Інколи» на запитання

«Чи берете ви участь у щорічних вшануваннях пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років у четверту суботу листопада?», отримуємо 71,7% ствердних відповідей.

Сприйняття Голодомору проявляється в поведінкових патернах населення, пов’язаних із вибором форми вшанування цієї події: 59,7% респондентів відмітили, що вони використовують запалювання свічки у вікні в День пам’яті жертв голодоморів, що помітно різниться від поширених радянських форм відзначення пам’ятних дат. У цьому випадку вшанування відбувається добровільно, можливо, медіа і нагадують про саму дату, але ніхто нікого не змушує, це внутрішній поклик віддати шану, дуже інтимний процес, який стосується кожного особисто і для якого не потрібні свідки та суспільне схвалення.

«Громада»  пропонує читачам переглянути світлини, які зробів австрійський інженер Александер Вінербергер.

Після Першої світової війни він проживав у СРСР і працював за фахом. На початку 30-тих рр. ХХ ст. він опинився у Харкові, де йому й випало на долю зафіксувати на фотоплівку геноцид українців – Голодомор.

Його світлини зберегли для історії багатотисячні черги до Торгзіну, селян-утікачів, жертв штучно організованого голоду, місця масових поховань на околицях Харкова та вимерле від голоду село. Александру Вінербергеру вдалося таємно вивезти фотознімки з України. Їх оригінали дотепер зберігаються в Архіві Віденської дієцезії, в колекції кардинала Теодора Інніцера. На сьогоднішній день ці світлини є єдиними фотодокументами, на яких зафіксовано жертв геноциду в 1933 році в Харкові.

Всі світлини розміщені  на сайті Національного музею Голодомору-геноциду.

 

Черги за хлібом до магазину торгзіну. Харків, 1933 р. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). Фото зробив інж. А. Вінербергер Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5128

 

Жертва Голодомору. Харків, 1933 р. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії) Фото зробив інж. А. Вінербергер. Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5118.

 

Черги за хлібом до магазину торгзіну. Харків, 1933 р. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). Фото зробив інж. А. Вінербергер. Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5129.

Голодні селяни залишають село в пошуку їжі в місті. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). Фото зробив інж. А. Вінербергер. Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5134.

 

Дівчинка – жертва голоду. Харків, 1933 р. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). Фото зробив інж. А. Вінербергер. Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5120.

 

Жертви голоду. Харківщина, 1933 р. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). Фото зробив інж. А. Вінербергер. Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5136.

 

Коні голодного лихоліття. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). Фото зробив інж. А. Вінербергер. Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5135.

 

Жертви голоду. Харків, 1933 р. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). Фото зробив інж. А. Вінербергер. Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5121.

Жертви голоду. Харків, 1933 р. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). Фото зробив інж. А. Вінербергер. Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5119.

 

 

Жертва голоду. Харків, 1933 р. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). Фото зробив інж. А. Вінербергер. Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5132.

 

Голодуючі діти на вулицях Харкова в пошуках їжі. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). Фото зробив інж. А. Вінербергер Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5122.

 

Репродукція з Famine-Genocide in Ukraine, 1932-1933: Western Archives, Testimonies and New Research / Edited by Wsevolod W. Isajiw. - Toronto: Ukrainian Canadian Research and Documentation Centre, Toronto, 2003. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера, архів Віденської Дієцезії). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 0-000005.

 

Жертви голоду. Харків, 1933 р. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). Фото зробив інж. А. Вінербергер. Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5123.

 

Репродукція з Famine-Genocide in Ukraine, 1932-1933: Western Archives, Testimonies and New Research / Edited by Wsevolod W. Isajiw. - Toronto: Ukrainian Canadian Research and Documentation Centre, Toronto, 2003. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера, (Архів Віденської Дієцезії). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 0-000003.

 

Репродукція з Famine-Genocide in Ukraine, 1932-1933: Western Archives, Testimonies and New Research / Edited by Wsevolod W. Isajiw. - Toronto: Ukrainian Canadian Research and Documentation Centre, Toronto, 2003. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера, (Архів Віденської Дієцезії). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 0-000006.

 

Репродукція з Famine-Genocide in Ukraine, 1932-1933: Western Archives, Testimonies and New Research / Edited by Wsevolod W. Isajiw. - Toronto: Ukrainian Canadian Research and Documentation Centre, Toronto, 2003. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера, (Архів Віденської Дієцезії). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 0-000002.

 

Смерть від голоду на вулицях Харкова, 1933 р. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). Фото зробив інж. А. Вінербергер. Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5124.

 

Померла дитина на вулиці Харкова, 1933 р. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). Фото зробив інж. А. Вінербергер. Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5126.

 

Жертва голоду. Харків, 1933 р. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). Фото зробив інж. А. Вінербергер. Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5131.

 

Тіло жертви голоду. Харків, 1933 р. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). Фото зробив інж. А. Вінербергер. Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5133.

 Той самий будинок, що й на попередньому знімку. І та сама людина. Схоже, він помер на очах у автора фото.

Жертва Голодомору. Харків, 1933 р. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). Фото зробив інж. А. Вінербергер. Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5127.

 

Місце масового поховання полеглих від голоду на Харківщині. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). Фото зробив інж. А. Вінербергер. Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5137.

 

Масове поховання полеглих від голоду на Харківщині. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). Фото зробив інж. А. Вінербергер. Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5138.

 

Вимерле від голоду село на Харківщині, 1933 р. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). Фото зробив інж. А. Вінербергер. Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5139.

 

ˮТут категорично забороняється ховати людейˮ. Оголошення на околицях Харкова. 1933 р. Фото з Колекції Кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської Дієцезії). Фото зробив інж. А. Вінербергер. Фотодокументи надані проф. Василем Марочком (Інститут історії України НАН України). – ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Од. зб. 5140.

Що найбільше вражає на цих знімках, схоже, зроблених крадькома, - так це перехожі, які йдуть у своїх справах, повз трупи на міських вулицях.

До сказаного слід додати, що президент РФ Путін може отримати нове звинувачення у скоєнні військових злочинів за планування голоду в Україні.

Про те, що Кремль планував викрасти величезну кількість українського зерна, повідомила міжнародна правозахисна юридична компанія Global Rights Compliance. Докази військового злочину вона надасть Міжнародному кримінальному суду. У компанії розраховують, що МКС оголосить про ще одне судове переслідування Путіну.

Росія не тільки застосувала багатосторонній підхід, взявши в облогу громадянське населення, руйнуючи критично важливу інфраструктуру, а й заздалегідь спланувала захоплення та розграбування сільськогосподарської продукції в рамках підступного плану, - заявила партнер Global Rights Compliance Катріона Мердок.

Нагадаємо, раніше МКС видав ордер на арешт Володимира Путіна, а також уповноваженої за президента РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової за незаконну депортацію українських дітей.

Читайте також:

У будинку на болоті. Коли росіяні... прозріють?

 

Слідкуйте за нами в месенджерах:

Telegram: (https://t.me/ogoNOVYNA)

 Facebook: (https://www.facebook.com/ogo.novyna)

 Viber: (http://surl.li/kufhk)

 

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту