Повернення золота скіфів. У тому числі - знахідок харків’ян (фото)

Як нагадали у музеї, з лютого по серпень 2014 року в Музеї Алларда Пірсона (Амстердам) тривала виставка «Крим: золото й таємниці Чорного моря» (De Krim. Goud en geheimen van de Zwarte Zee). На ній демонструвалися предмети з колекцій Національного музею історії України та чотирьох музеїв Криму: Національного заповідника «Херсонес Таврійський» (Севастополь), Центрального музею Тавриди (Сімферополь), Бахчисарайського історико-культурного заповідника та Керченського історико-археологічного заповідника.

Фото: picture alliance\dpa. В. Маат

Наприкінці лютого 2014 року росія почала окупацію Криму. Предмети з колекції Національного музею історії України повернулися до Києва після завершення виставки. Проте повертати цінності з кримських музеїв на окуповану територію було неможливо.

Фото: Національний музей історії України

Йшлося про 565 експонатів, або ж 2111 одиниць зберігання. Це, зокрема, античні скульптури, скіфські та сарматські прикраси, китайські лакові шкатулки, яким дві тисячі років. Проте музеї окупованого Криму, які були захоплені російськими окупантами, подали до суду. Спір між Україною та росією пройшов три етапи, включно з апеляцією та касацією. Усі три суди виграла саме Україна.

Фото: Музей Алларда Пірсона

Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Нідерланди в Україні Єннес де Мол: «Як представник Нідерландів я хотів би з гордістю відзначити, що в поверненні також є ознаки незалежності нідерландської судової системи, яка пройшла важкі випробування. Верховний Суд Нідерландів дійшов висновку, що Україна має законний інтерес у захисті своєї культурної спадщини. Я, як археолог за першою освітою, сподіваюся, що в досяжному майбутньому артефакти можна буде повернути у звільнений Крим. Нехай усім буде зрозуміло, що Крим – це Не можна не відзначити видатний, а то й основний внесок, який зробила харківська археологічна школа у відкриття всього світу скіфських скарбів.

Фото: Олексій Чугуй

Більське городище, єдине скіфське місто Гелон, яке згадує Геродот. Це нинішній Більськ Полтавської області.

Дослідником цієї унікальної пам’ятки є патріарх харківської археологічної школи професор Б.А. Шрамко. Це місто існувало протягом трьох століть, починаючи з VII ст до н.е. і кожен із етапів його розвитку відзначений найбагатшими різноманітними знахідками, що характеризують духовну та матеріальну культуру місцевих племен, їх зв’язки зі своїми сусідами та давніми греками, засновниками низки міст на чорноморсько-азовському узбережжі.

Фото: Олексій Чугуй

Як розповідали авторке археологи Каразинського університету, тут же, в районі Більського городища та в басейні Сіверського Дінця розташовані численні скіфські кургани і найбільш чудові з них відкриті під Харковом, біля Люботина.

Фото: Олексій Чугуй

Найдосконаліша фантастика! Тут знайдено зразки типового іранського мистецтва VII-VI століть до нашої ери. Ці матеріали були принесені сюди скіфами, які повернулися зі своїх знаменитих близькосхідних походів, про які повідомляють і давньосхідні, і грецькі письмові джерела.

І якщо ми з вами говоримо про скіфів, слід згадати про роботи випускників Харківського університету, які відкрили низку видатних курганів скіфської та сарматської знаті. Так, А. А. Щепинський розкопав у Криму одне з найбагатших поховань, де, мабуть, знайшла вічний спокій сарматська цариця першого століття н.е.

Її супроводжували численні дорогоцінні знахідки, серед яких не можна не згадати унікальну багатовиткову золоту гривню, прикрашену фризами, що зображують фігури трьох крилатих грифонів, очі, вуха, ребра, хвости яких інкрустовані кольоровими скляними вставками.

Тут же опинилися золоті діадеми, сережки, персні, ручні та ножні браслети, туалетні флакончики, брошки, фібули. Серед усієї цієї золотої пишноти впадає в очі фібула у вигляді фігурки дельфіна, зробленого з гірського кришталю, а його голова і хвіст виконані в золоті.

Фото: Олексій Чугуй

Не менш блискучим відкриттям увінчалися розкопки кургану скіфської знаті Передерієва Могила у Донецькій області, де учениця Б.А.Шрамко О.О. Маруженко виявила золотий парадний шолом, на поверхні якого за допомогою гравіювання митець зобразив сцену бою між старими та молодими скіфами. Ця батальна сцена є чудовою ілюстрацією скіфського міфу, переказаного нам Геродотом, про боротьбу старих та молодих скіфів за панування у степах Причорномор’я після повернення скіфів із близькосхідних походів.

Згідно з указом Міністерства культури та інформаційної політики України колекції кримських музеїв мають зберігатися у Національному музеї історії України.

Фото: Олексій Чугуй

Фото: Національний музей історії України

Читайте також:

Голодомор на Харківщині. Рідкісні світлини з колекції Інніцера (фото)

 

Слідкуйте за нами в месенджерах:

Telegram: (https://t.me/ogoNOVYNA)

 Facebook: (https://www.facebook.com/ogo.novyna)

 

 Viber: (http://surl.li/kufhk)