«Окуповані» з харківцем Миколою Мохом. Не плутати з норвезькою фантастикою

Спершу про телероботу норвежців. Серіал належить до періоду розгортання, а потім і «заморожування» війни на Донбасі. У сюжеті є російське вторгнення в Норвегію, контроль рф над родовищами нафти, рух Опору і позиція ЄС, до якого, до речі, Норвегія не входить. Російські дипломати вже після релізу першого сезону «висловили жаль», бо на їхню думку автори серіалу «Окуповані» у традиціях «холодної війни» вирішили полякати  норвезького глядача «загрозою зі Сходу, якої не існує». Але серіал набув популярності, уже перший епізод (серія) залучив майже мільйон глядачів. Є в «Окупованих» чеченський біженець, змодельоване й віднесене до політичної фантастики захоплення аеропорту «ввічливими зеленими чоловічками». Вони вже тоді господарювали в реальних українських Донецьку, Луганську і Криму.  Біженці з України, утікачі від реальної війни норвезьким глядачам навіть у фантастичних снах приснитися не могли. Та й що вони чули про Україну, окрім слова «Чорнобиль»?

Значно більше про «апетити» росагресорів  знав ще в період АТО харківський актор Микола Мох, який тоді об’їздив з волонтерами чимало підрозділів наших захисників. Після початку великої війни активно долучився до тих, хто плети для бійців маскувальні сітки. На ці роки припали його кіноролі.

 2023 року знявся  у мінісеріалі, який спершу мав робочу назву «Окуповані», а потім і єдиний показ упродовж одного вечора заслужив теж під цією назвою. Не знайшла у нечисленних публікаціях пояснень, чому творча група не відреагувала на те, що в світі вже існує така серіальна спрощена назва. Будувати власні версії – справа невдячна, але підказка проситься ось така: ті, хто вкладав у роботу кошти і хто втілював творчий задум (не маю на увазі акторів) не розраховували від початку на показ поза межами України, на елементарну цікавість глядача і пошук в інтернеті додаткової інформації. Але ж на запит зразу відкривається історія, створена норвежцями. І вже далі – згадка про українську продукцію. Сценарист – київський прозаїк Андрій Кокотюха і  режисер Павло Тупік, уродженець Харкова, який спершу свою кар’єру будував з роскіноринком.

Із анонсів мінісеріалу: «За сюжетом, під час наступу російських військ головний герой Роман відвозить екс-кохану Юлю та її сина за місто до батьків. Проте вже за лічені години селище, яке здавалося більш безпечним місцем, опиняється в оточенні росіян. Місцеві фактично стають заручниками окупантів – без зв’язку та продовольства, під постійною загрозою відправитися на «підвал» за найменшу непокору. Та незважаючи на щоденну небезпеку, невизначеність і страх, Роман разом з групою сміливців організовують партизанський рух: виводять з ладу російську техніку, вчиняють диверсії, збирають інформацію для ЗСУ, під обстрілами рятують і допомагають селянам. Кожен з них розуміє, що єдиний шлях до перемоги й визволення – боротьба». Телепрем’єра  воєнної драми відбулася 8 грудня 2023 року на каналі 2+2. До речі, назва селища, де розгортаються події, не згадується, але головний герой пояснює, що його бізнес залишився в Ізюмі.

Микола Мох – харківський Святий Миколай, який у театрі – більше, ніж півстоліття, у мінісеріалі  грає літнього вчителя-рибалку. Щоб не заморочуватися, сценарист і прізвище йому «підібрав» відповідне – Рибалка.

Микола Мох. Скріншоти із мінісеріалу тут і далі авторки статті Ірини Мироненко

Як апетитно смажиться на свіжому повітрі риба його руками! І коли в тих же руках з’являється зброя, починаєш майже вірити у її реальну загрозу.  Кінороботи до «Окупованих» у Миколи Моха були невеликі, а ось учитель з’являються майже одразу поряд із головними героями і всі події теж закручують його  у свій потік.

До «Окупованих» актор із Харкова знявся у фільмах «Віддана», «Кріпосна», «Кава з кардамоном». Умовою роботи над роллю в «Окупованих» було житло в Києві,  бо коштів на готель не передбачалося бюджетом фільму. Микола Іванович скористався пропозицією друзів, яких на ту пору в  столиці не було, і оселився у їхній квартирі.

Микола Мох – у ролі  вчителя-месника. Скріншот із мінісеріалу

Подивилася «Окупованих».  Одразу написала пану Миколі: «Подумала про ефект очікування, білий екран у старенькому клубі. Отак чекала вечора, щоб «побачитися» з Вами у мінісеріалі. Ваша роль особлива, Ви природний, ніби й справді вік ловили рибу на тих берегах і напівжартома сварили своїх учнів, яких продовжували любити і через десятиліття після закінчення школи. Чекала, коли ж буде епізод із озером, про який Ви дуже цікаво розповіли в інтерв’ю. Там красиве світло в кадрі. Зі зброєю в руках Ви теж виглядали правдиво. І погляд додавав емоцій. Ви мовчали, але говорили очі. Вітаю з прем’єрою, бажаю ще знятися у багатьох фільмах».

Перший кадр трейлера до серіалу «Окуповані». Батько знайшов доньку. Вагітну дружину вбили окупанти. 

Інтерв’ю з Миколою Мохом спеціально для Харківського пресклубу і сайту Gromada.group

–     Сценарист «Окупованих» і прозаїк-багатокнижник Андрій Кокотюха  цитує актора Назара Задніпровського: «Якщо в наш час виділяти гроші на кіно, то воно має бути патріотичне. Потрібен патріотичний розважальний контент». І додає на своїй сторінці в соцмережах:  «Розважальний контент –  це не завжди комедії. Пригодницький і детективний жанр теж належать до розважальних. Як і мелодрами, до речі. А саме героїко-пригодницькі стрічки й потрібні були давно, потрібні зараз і будуть потрібні далі. До створення однієї такої я вже долучився  –  мінісеріал «Окуповані». Над наступною працюю  – шпигунський трилер». То що зняли – патріотичну розвагу про окупацію чи фільм, здатний протистояти російським теж уже знятим брехням про нинішню війну? Ваша оцінка.

–     Фільм патріотичний. Не бачу тут ніякої розважальної функції. Цікаво і природньо закручена фабула всього дійства. Цікава взаємодія персонажів і їхня жага до протистояння. Герої діють у найнебезпечніших ситуаціях. Серіал важливий, особливо для деокупованих територій.

Обговорення протестних дій. Скріншот із мінісеріалу

–     Згадаю ще одну роботу сценариста, який раніше часто бував у Харкові, приятелює з літераторами свого покоління-харківцями. Навіть один із месників в «Окупованих» у нього має позивний «Поет». Тут Андрій ніби підморгує Сергію Жадану. Пароль «Квітнуть мальви» має відзив «на маминому ганку». Це приспів із пісні Жадана, де є «місто сонця, район ХТЗ» і рефрен «Квітнуть мальви на маминому ганку, я в трьох країнах сидів за хуліганку».

 

 «Рибалка» і "Поет". Скріншот із мінісеріалу

Але спершу в кінодосвіді Кокотюхи був історичний бойовий Одеської кіностудії «Червоний». Двоє українців – повстанець Червоний та радянський льотчик Гурів – разом потрапили на каторгу. Воюючи за різні ідеали, опинившись у таборі, зрозуміли, що Батьківщина в них одна. Вони разом вирішили протистояти репресіям начальства та роблять відчайдушну та небезпечну спробу вирватися на волю, влаштувавши повстання. Восени 2017 року в межах міжнародних показів фільму «Червоний» Андрій Кокотюха як сценарист представляв цю роботу у Празі на Днях українського кіно. Він згадує: «Підготував короткий спіч, у якому заклав, серед іншого, що цей фільм важливий для Чехії особливо  –  адже російські танки 1968 року на вулицях Праги та інших чеських міст не мають забутися. Але! Мене попросили саме цієї теми  –  танків у Празі,  –  не торкатися і взагалі не згадувати росію в такому, окупантському контексті. В залі є чехи, які з цим, скажемо так, не зовсім згодні. Уточню: радянське вторгнення –  можна, російське   –  не бажано. Якщо мене просять чогось не робити, тим більше  –  такого, я просто зобов`язаний вчинити саме так. Тому коли мені дали слово, я чітко закликав глядачів, дивлячись «Червоного», згадувати і про російське вторгнення в Прагу. «Нащо ви це зробили»,  –  сумно дорікнули потім організатори. Та нічого, пішли в фойє пити вино». Ось така історія. Минуло 55 років після того, як російські (радянські танки) проревіли на вулицях Праги. У мінісеріалі про нинішню війну є й образи ворогів?

–     Це повноцінно виписані персонажі зі своїми характерами, своїми поглядами. Вони живі. Справжні.

 – Чи задоволені Ви власним створеним образом?

«Поет» і  «Рибалка». Скріншот із мінісеріалу

 – У кіно я прийшов досить пізно. Сцена в театрі й знімальний майданчик дуже відрізняються. Зніматися іноді доводилося вночі. Зйомки проходили на Київщині, а також на озері в дачній частині Києва – Пущі-Водиці. За сюжетом я повинен був перевезти зрадника човном через озеро і здати його ЗСУ. Я ніколи не плавав на човні з двома веслами. На Хоролі, в себе на Миргородщині, де виростав, плавав у дитинстві з одним веслом. І ось сідаємо ми в човен. Озеро велике. Потужне освітлення. Мені треба було випливти з темного місця, забрати цього зрадника і здати нашим. Я гребу, але права рука в мене сильніша, ніж ліва, рівно тримати човен не виходить.

Епізод на озері в Пущі-Водиці. Скріншот із мінісеріалу

Наш човен починає робити кола. Я сиджу спиною до руху, а оскільки звук зразу не пишеться, актор, який грає зрадника,  починає мені підказувати: «Правою, лівою!»

–     Актриса Анастасія Назарова, яка зіграла головну героїню, розповіла, що зйомки проходили і в одному з будинків Гостомеля, де під час тимчасової окупації жили вороги. Ви теж там знімалися?

Дім у Гостомелі. Скріншот із мінісеріалу

–     Так, у мене там була сцена із вчителькою, колишньою колегою Рибалки. Вона за сценарієм майже не чує і їй не кажуть, що в селищі окупанти. Там були задіяні й головні герої. Я їм усім смажив рибку. Гостомель на час наших зйомок влітку 2023 року був уже прибраний, хоча десь залишалися руїни, затулені фанерою вікна. Сліди війни на кожному кроці.

–     Миколо Івановичу, варто додати ще й такий факт: зйомки фільму почалися з автографів на відстріляній і розфарбованій гільзі.  Її знімальній групі передали військові, які визволяли Харківщину.

Фінальні кадри мінісеріалу. Скріншот авторки статті

Слухайте також:

 Микола Мох: Актори дуже точно «влипали» у свої ролі в «Окупованих»

«Непогасне». Мереф’янські потоки пісень і картин доньки й батька