Alibaba продає двигуни для "поганих бомб"; соціаліст-мусульманин – мер Нью-Йорка; гра в «дрончики» по-харківськи; Трамп хоче «по багатому»; Дік Чейні помер…

Росія почала використовувати реактивні плануючі бомби для завдання ударів по цілям, розташованим далеко за лінією фронту. Це удосконалення арсеналу Москви створює додаткове навантаження на і так перевантажену систему протиповітряної оборони України.

До цього, як зазначає The Financial Times, керовані снаряди, що запускалися з винищувачів Су-34, мали дальність польоту до 80 км і застосовувалися переважно поблизу лінії фронту.

Деякі з цих плануючих бомб тепер мають реактивний двигун. Така модернізація збільшує дальність їхнього польоту до 200 км, за словами заступника голови військової розвідки України Вадима Скибіцького.

На непідтверджених фотографіях КАБ, що впала в Полтавській області минулого місяця, які опублікував український фахівець із систем радіоелектронної боротьби Сергій Бескрестнов, видно турбореактивний двигун китайського виробництва, який можна купити за 18 000 доларів на Alibaba.

Минулого місяця регіональна влада заявила, що реактивна плануюча бомба УМПБ-5Р вразила місто та залізничний вузол Лозова у Харківській області, пролетівши рекордні 140 км. Бомба вибухнула в житловому районі, викликавши пожежу, внаслідок якої 6 людей отримали поранення та 11 будівель було пошкоджено.

Однак додавання реактивних двигунів має недоліки — можна використовувати лише невеликі бойові частини вагою до 250 кг. За словами Фабіана Хоффмана, експерта з ракет з Університету Осло, бомба може бути реактивною лише на частині польоту, отримуючи прискорення перед тим, як планувати до мети.

Зохрана Мамдані було обрано 111-м мером Нью-Йорка, що стало історичною перемогою, яка поставить на чолі міста, що є столицею світових фінансів, визнаного демократичного соціаліста.

Як пише Bloomberg, коли Мамдані складе присягу 1 січня, 34-річний законодавець штату стане наймолодшою ​​людиною на цій посаді за століття. Він також стане першим мусульманським мером Нью-Йорка та першою людиною південноазійського походження, яка очолить місто за його 400-річну історію.

Ці вибори були одними з найконкурентніших, які найбільше місто США бачило за понад десять років, що підтверджується високим рівнем зацікавленості виборців та їхньої явки.

Примітка: Чинний мер Ерік Адамс вибув з перегонів 28 вересня. Він пропустив крайній термін для видалення свого імені з бюлетеня.

Президент Дональд Трамп неодноразово критикував Мамдані, називаючи його «комуністичним божевільним» і погрожуючи призупинити фінансування міста. Тому одним із перших завдань на посаді мера буде управління відносинами міста з Білим домом.

Через кілька хвилин після оголошення результатів виборів спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що наслідки «відчуватимуться по всій нашій країні», оскільки це «закріплює трансформацію Демократичної партії в радикальну соціалістичну партію з великим урядом».

Конгресмен-республіканець зробив цей коментар, навіть коли помірковані демократи переважали в інших місцях у вівторок увечері. Абігейл Спанбергер, колишня співробітниця ЦРУ, легко перемогла на виборах губернатора Вірджинії, тоді як Мікі Шеррілл , ветеранка ВМС та колишня прокурорка, тріумфувала в Нью-Джерсі.

Мамдані — син номінантки на премію «Оскар» режисерки Міри Наїр, яка народилася в Уганді,  та Махмуда Мамдані, професора Колумбійського університету та дослідника колоніалізму. 

Зохран переїхав до Нью-Йорка у віці 7 років, навчався у Вищій школі наук Бронкса та коледжі Боудойн у штаті Мен, а також спробував себе в кількох кар'єрах, зокрема як реп-виконавець, працюючи над фільмами своєї матері та консультантом із запобігання вилученню майна в некомерційній організації Chhaya, перш ніж звернутися до політики.

Він став натуралізованим громадянином США у 2018 році, а вперше виграв вибори до Асамблеї у 2020 році, представляючи округ у західному Квінзі.

Рада з американо-ісламських відносин назвала обрання Мамдані «історичним докором» ісламофобії та похвалила молодих виборців за допомогу у підтримці кандидата разом із пропалестинським активізмом.

Система винагороджує солдатів, які здійснюють удари, балами, які можна використовувати для купівлі додаткової зброї в інтернет-магазині «Amazon-for-war» під брендом Brave1, де представлено понад 100 різних дронів, автономних транспортних засобів та інших бойових матеріалів на основі дронів. У таблиці лідерів головні команди, такі як харківський «Ахіллес» та Phoenix.

Система атаки за допомогою безпілотників у стилі комп'ютерної гри стала "вірусною" серед українських військових частин і поширюється на розвідку, артилерію та логістичні операції, повідомив Guardian перший віце-прем'єр-міністр країни Михайло Федоров.

Кількість російських втрат у вересні вдвічі перевищила показники жовтня минулого року, частково тому, що київський уряд подвоїв винагороду за знищення російської піхоти з шести до дванадцяти балів, що відображає зміну пріоритетів на полі бою.

Розвідувальні підрозділи також отримують бали за виявлення ворожих цілей, а логістичні групи почали заробляти бали за використання автономних транспортних засобів, а не людей, для поповнення лінії фронту.

Федоров розповів, що українські військові також стимулюють використання дронів, частково керованих штучним інтелектом, який рекомендує вибір цілі та контролює останні моменти траєкторії польоту дрона для підвищення точності удару.

Українські оператори безпілотників іноді розміщуються всього за 250 метрів від лінії фронту, а іноді за 3 км, де вони сидять у схованках перед екранами комп'ютерів, керуючи ударами, іноді з контролерами відеоігор. «Ахіллес» входить до 10 найуспішніших полків безпілотників і діє у східній частині Харківської та Донецької областей.

Його командир Юрій Федоренко сказав, що найкращі пілоти не обов'язково є людьми, які вміють грати у відеоігри.

«Дисципліновані люди – найкращі пілоти», – сказав він. «Звичайно, якщо ви молодші, ви можете довше не спати, і вам потрібно менше часу, щоб відновити сили. Але якщо людина дисциплінована, це хороший оператор дрона».

Українська розвідка припускає, що Росія може розробляти власну гейміфіковану систему для конкуренції.

Але це відбувається на тлі попереджень про те, що країни НАТО не повинні наслідувати тенденції зростання залежності від безпілотників, оскільки російська оборона від таких безпілотних літальних апаратів стала потужною. Експерти аналітичного центру Королівського інституту об'єднаних військових сил нещодавно закликали до поновлення зосередженості на звичайній артилерії та літаках.

Британський університет виконав вимогу Пекіна зупинити дослідження порушень прав людини в Китаї , що призвело до закриття великого проєкту, повідомляє Guardian.

У лютому Університет Шеффілд Халлам, де розташований Центр міжнародного правосуддя імені Гелени Кеннеді (HKC), провідна дослідницька установа, що спеціалізується на правах людини, наказав одній зі своїх найвідоміших професорок, Лорі Мерфі, припинити дослідження ланцюгів поставок та примусової праці в Китаї.

Робота Мерфі зосереджена на уйгурах, переслідуваній мусульманській меншині в Китаї, яких залучають до програм примусової праці.

 Її дослідження, а також дослідження колег з Гонконгського центру праці, широко цитуються західними урядами та ООН і допомогли сформувати політику, спрямовану на викорінення товарів, виготовлених за допомогою примусової праці, з міжнародних ланцюгів поставок.

Китайський уряд відкидає звинувачення у примусовій праці та стверджує, що програми праці уйгурів спрямовані на подолання бідності.

У лютому Мерфі повідомили, що її роботу над Китаєм, яку раніше університет називав «новаторською», довелося припинити. Вебсайт Лабораторії примусової праці, невеликої команди дослідників Мерфі в Гонконгському університеті, було видалено, хоча кілька звітів залишаються доступними в інших, менш помітних частинах університетського архіву.

У жовтні університет заявив, що скасовує заборону на роботу Мерфі про Китай та примусову працю, і вибачився.

Але восьмимісячна зупинка – і відмова від попередніх досліджень – демонструє негативний вплив тиску з боку китайської влади на британські університети.

Офіційно університет навів дві причини: занепокоєння щодо безпеки персоналу в Китаї та той факт, що після позову китайської компанії, згаданої в одному зі звітів HKC, страхова компанія університету заявила, що більше не покриватиме ризик дифамації за роботу, створену HKC. Цей позов триває.

Роками університет стикався з негативною реакцією в Китаї та зменшенням кількості студентів.

Джеймс Мюррей, партнер юридичної фірми Doyle Clayton та спеціаліст з питань академічної свободи, заявив, що заборона університетом досліджень через уявний юридичний ризик є «дуже шкідливою практикою, яка становить серйозну загрозу академічній свободі».

Екскаватори, які знесли східне крило Білого дому за кілька днів у жовтні, здивували громадськість та професійних будівельників. Зі зникненням 123-річної споруди масштаби задуму президента Дональда Трампа щодо її заміни спантеличили експертів.

Як вважає Bloomberg, розмір нової прибудови та її ціна поставили під сумнів необхідність такого великого простору, а інші зазначили, що вартість квадратного фута значно перевищує типові державні витрати на будівництво.

Деталі проєкту обмежені, але офіційні особи кажуть, що споруда включатиме бальну залу, яка може вмістити 1000 гостей, а також інші зручності, і матиме вишукані деталі, такі як кесонні стелі та коринфські колони.

Будівництво нової споруди на території Білого дому з площею 90 000 квадратних футів — майже два футбольних поля — з новим скляним мостом , який з'єднає історичний особняк у георгіанському стилі з новою класичною бальною залою — пов'язане з високими витратами на безпеку.

 Єдиними проектами, які можна порівняти, є федеральні суди та будівлі посольств США.

Посольство США в Лондоні, яке відкрилося у 2018 році, коштувало 1 мільярд доларів на безпечний об'єкт площею 518 050 квадратних футів, включаючи витрати на нерухомість та придбання ділянки, — це набагато менше, ніж адміністрація Трампа платить за квадратний фут бальної зали.

Але його можуть не встигнути завершити, щоб Трамп зміг ним скористатися, і ще роками чи десятиліттями не буде зрозуміло, чи знайдуть йому якесь застосування інші президенти. Такий великий простір у кампусі Білого дому може виявитися справжнім випробуванням.

Впливовий республіканець помер 3 листопада у віці 84 років. Поряд із президентом Джорджем Бушем-молодшим він був одним із найвпливовіших віце-президентів в історії США.

Як зазначає швейцарська газета NZZ, в останні роки свого життя цей республіканець, відомий своєю приналежністю до істеблішменту, повністю віддалився від своєї партії. Ця відчуженість зайшла настільки далеко, що рік тому Чейні віддав свій голос за кандидата у президенти від Демократичної партії Камалу Харріс.

Після штурму Капітолію 6 січня 2021 року Дональд Трамп становив у його очах загрозу країні, був персоною нон грата. Він заявив: «Свій обов'язок — поставити країну вище за партійні інтереси, щоб захистити нашу Конституцію». Його дочка Ліз Чейні очолила розслідування Конгресу проти Трампа, яке більшість республіканців бойкотували.

Річард Брюс "Дік" Чейні народився 30 січня 1941 року у штаті Небраска. Після закінчення коледжу він навчався в Єльському університеті зі стипендії, але був відрахований за неуспішність. Він повернувся на Захід і працював техніком ліній електропередач, а потім вивчав політологію в Університеті Вайомінга.

Він переїхав до Вашингтона і впевнено просувався кар'єрними сходами в центрі політичної влади, від стажера в офісі конгресмена-республіканця до різних посад в адміністраціях Річарда Ніксона та Джеральда Форда, апарат яких він очолював.

Потім консервативного республіканця було обрано до Палати представників від штату Вайомінг. Джордж Буш-молодший призначив його міністром оборони. За адміністрації Клінтона він перейшов у приватний сектор, обіймаючи з 1995 по 2000 рік посаду голови ради директорів та генерального директора енергетичної компанії Halliburton, яка також надає послуги збройним силам США.

Це була політична трагедія, яку практично неможливо було передбачити. Перебуваючи на піку своєї могутності, віце-президент Чейні, за Джорджа Буша-молодшого, керував країною після терактів 11 вересня 2001 року.

11 вересня ми визначили, що загроза походить зі Сполучених Штатів, — сказав він CBS. Найскладнішим рішенням, за його словами, було віддати наказ про збиття пасажирських літаків, що зрештою виявилося непотрібним.

Колишній міністр оборони при Джорджі Буші-старшому був сповнений рішучості помститися за теракт, який забрав життя майже 3000 людей. Він був ключовою фігурою у війні з Талібаном в Афганістані і відкрив полювання на терориста №1 Бен Ладена (1957 – 2011).

Незабаром Чейні почав активно наполягати на вторгненні до Іраку для повалення Саддама Хусейна.

Щоб досягти цього, Чейні та неоконсервативні яструби в Білому домі погодилися на поширення дезінформації розвідки: твердження про наявність у Саддама зброї масової поразки виявилося хибним.

Ціла низка авторитетних експертів вважають, що хімічний арсенал у Саддама все ж таки був. І давно: 16 березня 1988 року в іракському районі Халепче було скоєно масове вбивство із застосуванням хімзброї. За наказом Саддама Хусейна авіація скинула на цей район півночі Іраку бомби з отруйним газом. В результаті загинули щонайменше п'ять тисяч людей, у тому числі жінки та діти, кілька тисяч постраждали.

Є підозри, що Хуссейн встиг вчасно вивезти свою хімзброю до Сирії. Внаслідок хімічної атаки сил режиму Башара Асада на передмістя Дамаска в серпні 2013 року загинуло понад 1,4 тисячі мирних жителів. І після цієї страшної трагедії режим Асада не відмовився від застосування хімзброї. Хоча офіційно заявляв, що знищив свої хімічні арсенали під контролем ООН.

У березні 2003 року розпочалася операція «Іракська свобода». Саддама швидко повалили, але головна мета – зміна демократичного режиму в Багдаді – залишилася нереальною. Натомість американці були втягнуті в криваву громадянську війну, яка тривала довгі роки.

Війни в Афганістані та Іраку обійшлися американським платникам податків у понад шість трильйонів доларів. Загинули майже 4500 американських солдатів та майже 200 000 мирних іракців.

Критики звинувачували його, колишнього генерального директора енергетичної компанії Halliburton, у представленні інтересів своїх поплічників і стверджували, що війна в Іраку насамперед була пов'язана з доступом до нафти. Чейні виступав за "посилені методи допиту", такі як тортури "водною дошкою", і наполягав на утриманні підозрюваних у тероризмі без суду на базі Гуантанамо на Кубі.

Читайте також:

Трилер 1939 - 2025. Умиротворення: від Гітлера до Путіна. Таке кіно…

"Громада" розповідає про важливі новини та злободенні теми, робить цікаві подкасти та яскраві відео про життя у громадах Харківського регіону, України та у світі.

Наша місія – просувати демократичні цінності, відповідальну журналістику та права людини.