«Бабло» перемагає Зло? Війна і життя в епоху змін. Чи зможе Європа замінити США в Україні?

З цієї актуальної цитати зі статті Андерса Фога Расмуссена, який був прем'єр-міністром Данії (2001 - 2009) та генеральним секретарем НАТО (2009 - 2014), для впливового журналу The Economist ваша оглядачка розпочинає черговий тижневий огляд світової преси з актуальними темами та їхнім осмисленням за кордоном.

За словами Бена Баррі, старшого наукового співробітника з наземних війн у Міжнародному інституті стратегічних досліджень (IISS), виведення американських військ не тільки позбавить Україну приблизно половини її озброєнь, а й позбавить країну багатьох з її «найефективніших» зразків.

Деякі американські системи, такі як танки Abrams, можна замінити європейськими, такими як Leopard. Тим часом усі F-16 поставляються європейськими країнами, а не США, тоді як у системи ППО Patriot є конкуренти, такі як SAMP/T, німецька IRIS-T і норвезька NASAMS.

Однак міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив виданню POLITICO, що «є певна зброя, певне обладнання, яке Європа не може замінити США», маючи на увазі системи ППО і деякі боєприпаси великої дальності.

«Нам потрібен час, і ми над цим працюємо... це складне завдання, оскільки немає прямих замінників або швидких шляхів, але ми можемо втрутитися з фінансами, щоб допомогти Україні виробляти більше самій», 

- сказав він.

Хоча останніми роками Європа збільшила свої витрати на оборону і доклала зусиль для збільшення закупівель і внутрішнього виробництва боєприпасів, втрата США створить розрив.

«У європейців є максимум шість місяців, щоб активізуватися», - заявила українська депутатка Іванна Климпуш, додавши, що у них “просто немає того, що є в американців”.

На запитання про те, чи може Європа компенсувати дефіцит фінансування з боку США, Франсуа Хейсбур з IISS відповів: «так, це здійсненно. Що здійсненно в політичному плані, чи вистачить сили волі зробити це, можна обговорити».

Він зазначив, що загалом фінансова підтримка США набагато менша за 183 млрд євро заморожених російських активів, що утримуються Euroclear , бельгійською кліринговою палатою.

Правопопулістська «Альтернатива для Німеччини» (АдН) домоглася приголомшливого успіху на виборах у східних федеральних землях.

Як інформує BILD, у Тюрінгії партія набрала майже 40% голосів, у Саксонії - 37,3%. У Саксонії-Ангальт АдН отримала 37,1%, у Бранденбурзі - 32,5%, а в Мекленбурзі-Передній Померанії - 35%. Східна Німеччина на карті розподілу голосів забарвилася в блакитний колір, що символізує підтримку цієї партії.

Посилення позицій АдН особливо помітне на тлі слабких результатів традиційних партій. У тих же землях ХДС і СДПН набрали менше 20%, а «Зелені» показали катастрофічно низькі результати, аж до 4% у Саксонії.

У Берліні ситуація склалася інакше: тут АдН отримала 15,2%, при цьому її підтримка значно вища у східних районах міста. Так, у Марцані-Хеллерсдорфі АдН набрала 30,9%, що зробило її найсильнішою партією в окрузі.

На заході Німеччини картина зовсім інша: тут домінують ХДС, СДПН і «Зелені». Берлін залишається розділеним: у східних районах, як-от Трептов-Кьопенік, АдН майже наздогнала соціал-демократів (21,5% проти 21,6%), тоді як у західних районах, наприклад, у Шарлоттенбург-Вільмерсдорфі, її підтримка становила лише 8,9%.

Президент Росії Володимир Путін у третю річницю повномасштабного вторгнення в Україну зробив заяви про вибори в Україні, видобуток металів і скорочення військових бюджетів. На думку політолога Івана Преображенського, риторика Путіна про вибори в Україні - чергова спроба втрутитися у внутрішню політику країни.

«Путін хоче, щоб в Україні був максимально серйозний конфлікт між різноманітними силами, - пояснив експерт в ефірі Настоящего Времени.

- Від самого початку війни він говорив про те, що якісь міфічні українські військові готові вести з ним переговори, на відміну від Володимира Зеленського. Тут нічого не змінюється: він намагається зіштовхнути лобами українську армію та український правлячий клас і спричинити максимальний хаос у країні.

 

Крім того, російський президент заявив, що не заперечує проти зменшення оборонного бюджету на 50%. На паритетних умовах зі США.

Це ще одна ідея Дональда Трампа - зменшити вдвічі витрати на армію в США, Росії та Китаї. Однак, як зазначає Преображенський, це не виглядає як реальний намір Кремля.

Оборонний бюджет Росії зараз становить приблизно дві третини чинного російського бюджету. Очевидно, що скорочення оборонного бюджету Росії вдвічі приведе його навіть не до стану до початку повномасштабної агресії проти України, а до стану найперших етапів початку повномасштабної агресії проти України. Тобто для нього це абсолютно реалістично,

- каже політолог.

Він зазначає, що, якщо Росія дійсно припинить війну, їй доведеться урізати військові витрати, інакше економіка просто завалиться.

А якщо цьому ще хтось і допоможе з урахуванням того, наскільки це складне завдання, якщо американці збираються допомогти якимось чином через якісь угоди і концесії - чудово, Путін буде щасливий,

- підсумовує Преображенський.

Ще одна тема, якої торкнувся Путін, - це рідкоземельні метали. Але не українські, а російські.

Угода між Україною і США не стосується Кремля, каже Путін, хоча американцям варто було б дізнатися, скільки запасів є в України і скільки вони коштують. А взагалі, якщо що, у Росії цих металів набагато більше і Росія відкрита до співпраці зі США в цій сфері.

Преображенський вважає, що це ще один сигнал Вашингтону.

Він хоче, щоб американські інвестиції прийшли на окуповані території України, де знаходиться значна частина українських рідкоземельних металів, і тим самим легітимізували окупацію,

- упевнений експерт.

Однак він сумнівається, що цей крок знайде відгук у Вашингтоні.

- Питання в тому, чи підуть туди якісь американські компанії. Все-таки це гарантія інвестицій на окупованих тимчасово чужих територіях, - каже Преображенський. - Давайте подивимося, скільки американських компаній працює в Північному Кіпрі? Виходячи з цього, можна зрозуміти, наскільки американці будуть готові прийти на інші окуповані території.

Звертаючись до президента Трампа, Кремль зосередився на його бажанні заробляти, вважає The New York Times.

Адміністрація Трампа, схоже, подає сигнал, що єдине, що має зробити пан Путін, щоб відкрити шлях до повного перезавантаження відносин Москви з Вашингтоном, - це закінчити війну в Україні.

Для Кремля важливим посланцем на переговорах став Кирило Дмитрієв, колишній фінансист, який спеціалізується на розвитку російських бізнес-проектів по всьому світу. У нього тісні зв'язки з де-факто правителем Саудівської Аравії, кронпринцом Мухаммедом бен Сальманом, а також він активно займався розробкою і розповсюдженням російської вакцини від Covid-19 «Супутник V» по всьому світу.

На думку спеціального прокурора Роберта С. Мюллера. Мюллера, у 2016 році Дмитрієв намагався використати ділові зв'язки, щоб налагодити «канал зв'язку» з Трампом, однак примирення не відбулося.

На переговорах Дмитрієв через інтерв'ю західним ЗМІ просував бізнес-можливості в російському нафтовому секторі та Арктиці.

Багато світових лідерів змінили свій підхід, зосередившись на бізнесі, щоб привернути увагу американського президента. Але серед урядів, які прагнуть вплинути на погляди Трампа на війну в Україні, Москва виділяється своєю успішною спробою зацікавити його.

 «Трампу не надто важливі довгострокові стратегічні цілі, Путін намагається зіграти на цьому почутті і зацікавити його швидкими матеріальними вигодами»,

- Борис Бондарєв, колишній російський дипломат.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн звернеться до прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді по допомогу в забезпеченні дотримання санкцій щодо Росії, коли лідери зустрінуться цього тижня в Нью-Делі.

Фон дер Ляєн та інші офіційні особи Євросоюзу також обговорять питання про більший доступ на ринок і високі мита Індії на такі товари, як автомобілі та вино, в рамках поточних переговорів про укладення угоди про вільну торгівлю, повідомив журналістам офіційний представник ЄС.

Як зазначає Bloomberg, Євросоюз зацікавлений у посиленні санкцій проти Росії, оскільки дії Росії проти України загрожують Індії не менше, ніж Європі.

Термін «критичні корисні копалини» - це не стільки науковий, скільки політичний термін, і в різних країнах існують різні списки критичних корисних копалин залежно від їхніх внутрішніх і геополітичних цілей.

Як інформує The Guardian, 2022 року Геологічна служба США (USGS) опублікувала список із 50 мінералів, від алюмінію до цирконію, які, на її думку, «відіграють значну роль у національній безпеці, економіці, розвитку поновлюваних джерел енергії та інфраструктурі».

Серед примітних включень були: миш'як для напівпровідників; берилій, який використовують як легувальний агент в аерокосмічній та оборонній промисловості; кобальт, літій і графіт, що мають вирішальне значення для виробництва акумуляторів; індій, який змушує екрани реагувати на дотик пальця; і телур, який використовують для генерації сонячної енергії.

Закон США про енергетику передбачає, що список має оновлюватися кожні три роки, а це значить, що цього року він буде переглянутий, і буде цікаво подивитися, які корисні копалини з'являться або зникнуть з огляду на нові політичні обставини в країні.

Є одна важлива причина, через яку Трамп так прагне роздобути критично важливі мінерали України: Китай. Більш ніж будь-коли, азіатська наддержава є світовою фабрикою, і це означає, що хоч би де у світі видобувають критично важливі мінерали, вона залишається найважливішим перевалочним пунктом у ланцюжку поставок.

Велика частина світових потужностей з переробки критично важливих мінералів розташована в Китаї.

За даними USGS, у 2024 році на Китай припадала майже половина світових запасів рідкоземельних елементів.

Оскільки Трамп фактично розпалює торговельну війну з Китаєм, вводячи високі мита на китайські товари, доступ США до критично важливих мінералів потенційно перебуває під загрозою.

Як згадувалося раніше, світ охопила непристойна боротьба за мінеральні багатства. Вони є цеглинками економіки майбутнього, і якщо США не приберуть їх до своїх рук, то це зробить хтось інший.

Фоторедактори The Guardian відбирають фотографії з усього світу.

Інсталяцію під назвою «На смертельній місії» із зображенням президента Росії Володимира Путіна та лідера Північної Кореї Кім Чен Ина відкривають перед початком карнавального параду «Трояндовий понеділок» у Майнці.

Читайте також:

Несподіваний висновок Інституту світової економіки в Кілі про міжнародну допомогу Україні

Якщо вам цікавий цей вміст, один із способів підтримати наш сайт — поділитися ним і підписатися на нас.