"Бахмут відпочиває". Три російські штурмовики розповіли, що відбувається у Вовчанську...

Це всього лише усний людський документ, але такі теж зберігає історія, оскільки особисті свідчення сучасників - це її невід'ємна частина.

Навесні Артем (усі імена змінені редакцією газети) несподівано уклав контракт із Міноборони і пішов на війну. На моє запитання "навіщо?" - відповів ухильно, але було зрозуміло, що головною причиною для нього, багатодітного батька, стало безгрошів'я, пише  журналістка Тетяна Сметаніна.

У травні час від часу він надсилав свої світлини зі зброєю на тлі бронетехніки, а днів десять тому раптом написав, що у Вовчанську вони потрапили в пастку: їх впустили, командири відзвітували, що місто взяли, а потім загін "роз'їбали з усіх стволів НАТО".

Крім нього, у лісосмузі десь під Вовчанськом, де він ховався, перебували ще двоє бійців - Сергій і Микола. Усі вони воюють у штурмовому загоні.

За їхніми словами, вони перебувають у лісосмузі на околицях міста.

"Там [у Вовчанську] пацанів довбають ці "птахи". Там і "двохсотих", і "трьохсотих" повно... Сотнями гинуть, сотнями! Щодня! Були б мисливські рушниці, ми б в'їбашили по цих [дронах]. Там на кожного пацана по сім "пташок" припадає. І РЕБ не працює. Чому? Не працює - тому що нічого немає. Який РЕБ нах? Нічого немає! Автомати і кулемети, все".

Якщо вірити солдатам-оркам: дронів "тут більше, ніж комарів у лісі. Їх так багато, що вони в повітрі стикаються".

"Вагнерівці", хто був під Бахмутом, кажуть, що Бахмут відпочиває!

 

Сергій: "Коли ми в "накат" (наступ - ред.) пішли, 95 осіб, нам сказали: зайняти такі-то вулиці. Ми зайшли, і нас почали роз'їбувати їхні "пташки". Там просто їх дофіга! А в нас проти "пташок" не було жодної зброї: ні антидронових рушниць, ні РЕБ, нічого не було. Ми заходили, і нас роз'їбували щодня. По 100, по 200 осіб. Учора 400 осіб роз'їбали, 400!"

"Поклали пацанів без толку! Їх навіть винести звідти не дають. На вулиці Орлова, на Олеся [Досвитного], на 8-го Березня - там сотні пацанів лежать, сотні! І це я ще не кажу про підвали, які засипані. Знайдуть, не знайдуть... Там будинків немає, усе зрівняли. Жах? Я кажу те, як воно є. У нас немає нічого, у них є все. По нас працювало все: і танки, і артилерія, починаючи з "пташок" і закінчуючи "Ураганами". Чому в нас нічого немає? Два дні тому по нас працювали їхні літаки.

Запитання: "Казали, що у ЗСУ немає літаків?", - викликає на тому кінці дроту дружний гогот.

Сергій: "Вам це по телевізору сказали? А ми на власні очі бачимо, як із літаків криє пацанів. Вони заходять [у місто], а по них хуярять "Урагани" і літаки".

Окупант зізнається: "У перші два дні вам сказали в новинах, що частини РФ просунулися до річки Вовча, так? А ми в перші дні взяли тільки шість вулиць і одну дев'ятиповерхівку. Яка нахуй 

Вовча річка? До річки ще кілометри. Нас так херачили, що туди не пройти".

Далі ворожий солдат скаржиться, мовляв, з Європи "пташок" привезли і прислали свіжі сили "найманців". На вбитих українських військових вони нібито бачили шеврони "польської, чехословацької (тільки не смійтеся, - ред.) і німецької армій".

...На думку психологів, з якими консультувалася "Громада", навряд чи ці солдати бачили якісь "чехословацькі шеврони" на власні очі. Скоріше, про це в їхніх батальйонах розповідають так звані політруки, а далі пропагандистська бурда поширюється солдатськими масами, бо кожному хочеться розповісти, що то не політрук сказав, а він сам (такий герой) усе "бачив на власні очі".

- Це ознака елементарної потреби у власній значущості, у визнанні з боку товаришів по службі, - сказав "Громаді" психотерапевт Владислав Власов. - Однак цим прийомом - розпусканням чуток - часто користуються в інформаційних війнах.

Краєм вуха журналістка чула про іноземних добровольців, які воюють у складі ЗСУ, але гадки не має ні про їхню кількість (відносно невелику), ні про те, що ті носять українські шеврони, а не шеврони рідних їм держав.

Так одна інсинуація, народжена в головах "фронтових орків", переноситься в російські опозиційні ЗМІ.

Але все одно стаття хороша! Для нас, харків'ян:

"Я пройшов Кавказ, але таку бездарність уперше зустрічаю!  - ділиться враженнями про своє командування бувалий окупант. - У 1995-му в Новий рік я брав участь у штурмі Грозного, це була жопа. А тут п'ять жоп поспіль. Один мій знайомий служив у ПВК "Вагнер" майже десять років. Він і в Африці був, і під Бахмутом. Коли наш загін формувався, він намагався налагодити нормальний армійський порядок, але ні хера не вийшло. Нам потрібна дисципліна, яка була у "Вагнері", тоді буде армія. А зараз приходять люди, яким пообіцяли мільйон або півтора. Отримують виплати, і їм більше нічого не потрібно, нецікаво".

Артем: Я сам в армії служив, багато чого бачив, але те, що зараз відбувається, - це повна жопа. Таке командування! По рації командир із позивним "Тільзіт" каже, що, мовляв, у нього "всі олівці стерлися", і що йому потрібно ще 100 осіб.

Він не вважає нас за людей, ми для нього олівці, стерся - значить помер. Полковник, сука, тиловий щур! Ми для нього гірші, ніж "Шторм Z".

Артем: Нас обробляють тут на м'ясо, на шашлик. Ніхто правду не знає, як нас обробляють. Сьогодні зв'язок з'явився, тому можемо розповісти. Ми штурмовики, зараз тут, чаю попили, а через дві години нам скажуть "штурм" - і все, ми пішли. Нас чи то знайдуть, чи то не знайдуть.

І, нарешті, блискучий завершальний акорд:

А ваш довбаний телевізор - розбийте його нахуй!

 

...Як відомо, на тлі великих втрат під час боїв за Вовчанськ росіяни планують перекинути на Харківщину морпіхів із Тихоокеанського флоту.

На них чекає "гарячий" харківський прийом!

Як повідомляє репортер BILD з харківської лінії фронту, ЗСУ знищують цілі на підході - в Білгородській області німецькими Panzerhaubitze 2000.

Кореспондент BILD Бйорн Штріцель провів кілька днів на позиціях артилеристів ЗСУ, які знищують військові цілі в Білгородській області німецькими самохідними артилерійськими установками (САУ) Panzerhaubitze 2000.

Їхня далекобійність - до 30 км, в екіпажі п'ять осіб. Вони базуються в замаскованих лісистих місцях під покровом дерев. Щойно з'являється наказ на новий удар, САУ виїжджає на місце, випускає кілька осколково-фугасних снарядів DM121, а потім залишає точку стрільби, щоб її не знищили у відповідь.

Українські розвіддрони фіксують, що вогонь PzH 2000 вкрай ефективний: вони точно знищують російську артилерію і підрозділи ЗС РФ, які наступають, у Білгородській області.

За даними BILD, ще з 2022 року деякі західні системи озброєння застосовувалися проти цілей у Росії. Але їхнє масове використання почалося лише наприкінці травня, коли Захід дозволив це на тлі наступу РФ у Харківській області.

Артилерист ЗСУ розповів BILD, що російська артилерія "мало нас турбує", набагато небезпечніші дрони-камікадзе, наприклад, "Ланцет". Військовий також поділився, що всередині PzH 2000 дуже спекотно, оскільки немає кондиціонера. Це не тільки вимотує людей, а й призводить до відключення деяких систем. За даними BILD, у новітніх моделях PzH 2000 кондиціонер передбачений.

Читайте також:

Погляд із верхівки айсберга. Заява синьйора Гроссі, мотиви Гутерреша, де відбудеться Антисаміт та інші загадки глобального комюніке ...