Бджоли на лінії вогню: катастрофічно низький врожай меду-2025. Багато пасічників пішли на фронт…

Ринок одразу відповів різким зростанням цін. У деяких областях вартість меду зросла на 50%-100% порівняно з попереднім роком.

Скільки меду зібрали на Харківщині? Чи відбудеться подальше зростання цін? І чи не загрожує Україні дефіцит меду?

-Український ринок меду переживає одну з найскладніших криз за останні роки, - зазначає Денис Солдатов, віцепрезидент Спілки пасічників України, голова харківського відділення.  - Цього року бджолярі зібрали меду набагато менше ніж торік – в різних регіонах  30%-50% від минулорічного врожаю.

 Є регіони, де зібрали 60-70%, але вцілому для бджолярства цей рік складний і важкий.

 

Багато бджіл пропало цієї зими. Дуже теплим виявився кінець зимі і початок березня, медоноси почали стрімко розвиватися, а потім сталися весняні заморозки, коли на деревах облетів весь цвіт.

 

Майже місяць тривали холоди. І пасічники від цього втратили перший весняний мед. Його в Україні майже немає.

Бджоли, які пішли в розвиток, через заморозки присіли у вуликах. А коли почала цвісти акація, бджоли ще не були готові вилітати.  Для них був закороткий проміжок часу, щоби вони змогли набрати силу і збирати мед. До того ж,  пішли сильні дощі, які змили нектар з медоносів.

Мед бджоли взяли пізніше - вже наприкінці травня та в червні.

- Липовий мед є, акацієвий мед також є, але лише  в регіонах, що вздовж Дніпра – в  Черкаській, Полтавській, Дніпропетровській областях. Там пасічники трохи скачали акацієвого  меду, - розповідає  Денис Солдатов. - Але його небагато. І на півночі України трохи меду з акації  зібрали. Там було трохи прохолодніше, і більш рівно пройшла весна. Але там акацієвого меду ніколи багато не було.

На Харківщині  цього року акацієвого меду взагалі немає.

Через те, що акацієвого меду мало, він подорожчав чи не вдвічі.

 -  Минулого року акацієвий мед продавали 300-350 гривень за літр, цього року – 650-700 гривень зв літр, - порівнює бджоляр. -  Цього року ціна на мед дуже неоднорідна.

 В різних регіонах  вона дуже різна. Навіть на той самий мед.

Найменша  ціна, яку  я зустрічав у пасічника –  мед з різнотрав’я  за 150 гривень за літр.  

Попри критично низький  цього року врожай меду на Харківщині, ціна меду з різнотрав’я  на ринках практично не зросла.

Минулого року такий мед продавали за 200 гривень літр, така ж ціна залишилася і цього року. Гречаний — 250 гривень за літр. Весняний або травневий, в якому все намішано - і садки, і акація, і трошки може липи є, харківські бджолярі з пасіки продавали по 450 гривень літр.

На заході України цьогорічний мед  коштує дорожче, але так було завжди, бо там меду збирають мало.

-  В медоносних районах на Харківщині йде війна, - констатує Денис Солдатов. - Найкращий взяток був на Старому Салтові,  Ізюмщині,  в Куп’янському, Вовчанському, Великобурлуцькому, Дворічанському районах.

Вздовж Сіверського Донця найсприятливіші умови для бджолярства - там і ліси, і посівні площі були, і дикі медодаї.  

На сході Харківської області тримали дуже великі пасіки, де збирали дуже багато меду. Зараз там 60% пасік знищені або покинуті через війну.

Решта Харківщини – переважно степ, оранка,  і бджолам там складно збирати мед. Є розвиток лише на початку весни, потім, через те, що немає лісів, виходить провалля у нектаровому конвеєрі. І лише, коли зацвіте гречка та соняшник, бджоли знову збирають мед.

Війна завдала нищівного удару бджолярству Харківської області.

-  В спілці пасічників Харківської області  до війни було 2000 бджолярів, зараз залишилося менше 200, - засмучується  Денис Солдатов. - Люди покинули пасіки, бо там зараз лінія фронту або сіра зона, багато пасічників пішли на війну.

Жінкам, що залишилися, складно доглядати пасіки. Вони лише наглядають за вуликами, але бджоли все одно пропадають. Тому зараз дуже складна ситуація.

-  Це великою мірою позначається на здоров’ї бджіл та на збиранні меду, - стверджує Денис Солдатов. -  Високий рівень шуму  від вибухів та вібрації після вибухової хвилі  травматичні для бджіл, порушують їхню нервову систему.

Зазвичай бджоли використовують звуки для орієнтації під час польоту. Постійні вибухи та шум перешкоджають їм у цьому, призводячи до втрати орієнтації та загибелі під час польоту. 

Це позначається на збиранні меду. На бджіл впливають також електромагнітні частоти, що пов’язані з РЕБами. У сірій зоні бджоли набагато слабші, ніж там, де менше обстрілів.

На Харківщині зазвичай з вулика збирають в середньому 50 кг і більше. На півдні України – 80 кг з вулика і більше. Але цього року все інакше - хтось накачав 10 кг, хтось 15-25 кг. А є райони, де зібрали багато меду.

-  Щоби зібрати один кілограм меду бджолина родина облітати 2 млн квіток, - розповідає цікаві факти бджоляр. - Загалом, для виробництва одного кілограма  меду бджоли долають величезну відстань, приблизно 120–150 тисяч кілометрів, що дорівнює трьом кругосвітнім подорожам.

Одна бджола приносить за раз 0,5 грама нектару, з нього  випаровується 70% вологи і залишається  лише 0,06 грама нектару.

Однак, поки бджола перебуває в польоті до свого вулика, вона харчується цим нектаром.

Якщо летіти потрібно далеко, то бджола приносить тільки 30-40% того, що зібрала.

У середньому робоча бджола здатна зібрати лише 1/12 чайної ложки меду за життя, що становить  приблизно 0,8–1 грам меду.

Щоби виробити один кілограм  воску, що необхідний для будівництва стільників для своїх гнізд, бджолам потрібно  з’їсти приблизно 5-8 кг меду. Це лише на віск, але ж вони ще самі харчуються, харчують молодь.

Фактично бджоли приносять мед для себе. Але вони завжди збирають більше, з великим запасом, і тому меду вистачає і людям.

-  Попри низький врожай українцям меду вистачить, - запевняє Денис Солдатов. – Можна буде навіть ванни медові приймати.

Адже 80-90% українського меду продається на експорт. Минулого року також був низький врожай меду, і Україна відправила на експорт 86 тисяч тонн меду, увійшовши до трійки найбільших експортерів в світі.

В Україні внутрішнє споживання невелике. 2024 року на внутрішньому ринку продали не більше 5 тисяч тонн, враховуючи кондитерську промисловість.

Сьогодні експортери  також купують мед у бджолярів.

-  На гурті мед зараз коштує 80 гривень за кілограм, - зазначає Денис Солдатов. – Ціна набагато нижча, ніж на ринку.

Але, якщо продати мед гуртом, одразу 5-10 тонн, ці кошти можна  інвестувати в бджолярство, це дає можливість планувати. У роздрібному продажу немає жодних гарантій, що мед куплять.

Все дуже ситуативно, люди в основному купують мед у серпні-вересні.  На мед немає стійкого попиту.

Минулого року найбільшими покупцями українського меду стали Німеччина, яка закупила обсяг у 18,9 тисяч тонн, США — 12,1 тисяч тонн, Польща — 9,7 тисяч тонн, Франція — 9,6 тисяч тонн та Бельгія — 7,1 тисяч тонн.

Крім цього, український мед надходив на ринки інших країн, зокрема Туреччини, Великої Британії, Японії, Швейцарії, Канади, Катару та Йорданії.

Втім, у 2025 році знову введені експортні квоти, що створюють додаткові перешкоди на шляху експорту українського меду в Євросоюзу.

Читайте також:

«Жаба в окропі»: безполітна зона над Україною: скоріше ні, ніж так? Чудо-проекція на Віндзорському замку; «лев Голлівуду» стрибнув у... Вічність

Неупереджена журналістика, експертний аналіз, обґрунтовані думки. Тільки перевірена інформація на нашому сайті та в наших соцмережах.