«Жаба в окропі»: безполітна зона над Україною: скоріше ні, ніж так? Чудо-проекція на Віндзорському замку; «лев Голлівуду» стрибнув у... Вічність

Що пишуть світові ЗМІ про це?

Політичний оглядач Neue Zürcher Zeitung нагадує, що Росія вже багато років веде проти Заходу кампанію «повзучої ескалації».

Спочатку йшлося про загадкові вбивства та кібератаки, потім пішли диверсії проти підводних кабелів та оборонних підприємств, порушення повітряного простору та змови з метою підриву транспортних літаків. Тепер до цього арсеналу додалася перша великомасштабна атака дронів на територію країни НАТО.

На думку NZZ, ситуацію найкраще ілюструє метафора «жаби в окропі».

Європа звикає до кожної нової провокації Москви і переконує себе, що «спека» ще терпима.

Але саме так агресія стає нормою, а вікно для рішучих кроків у відповідь все швидше закривається. Кремль же діє послідовно: перевіряє реакцію НАТО, виявляє слабкі місця та накопичує досвід майбутніх конфліктів.

Польща запропонувала таку зону після масштабного вторгнення Росії. Але політичні вагання та військові недоліки створюють явні перешкоди.

Про це пише The New York Times.

Після нещодавніх вторгнень російських безпілотників над Польщею та Румунією, польський уряд відродив розмови про створення безпольотної зони над Україною для захисту від подальших вторгнень Росії.

«Якби Україна попросила нас» збивати дрони «над її територією, це було б вигідно для нас», – сказав Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Польщі, в інтерв'ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Він додав, що рішення має бути прийняте разом із партнерами по НАТО та Європейському Союзу.

Газета нагадує, що три з половиною роки тому західні союзники відхилили прохання президента України Володимира Зеленського про створення безпольотної зони над його країною. У той час лідери НАТО заявили, що побоюються, що запровадження такої зони ризикує ескалацією війни та може втягнути західні військові у конфлікт з Росією.

Характер російської загрози змінився, оскільки Кремль тепер покладається на масове виробництво далекобійних безпілотників замість винищувачів, що стрімко ширяють у небі.

Але політичні виклики для безпольотної зони, яку забезпечує НАТО, залишаються значними, кажуть аналітики, а технологічний прогрес з 2022 року також зробив це питання складним у військовому плані.

Майкл Р. Карпентер, колишній посол США в Організації з безпеки та співробітництва в Європі, заявив, що Пентагон навряд чи підтримає запроваджену Заходом безпольотну зону, оскільки це означатиме, що «це перейде від опосередкованої війни до прямого протистояння».

Якби західні союзники України взяли на себе відповідальність за допомогу в захисті українського неба, це створило б дилему. Якщо вони не зможуть зупинити російські безпілотники, це виявило б безсилля НАТО. А якщо вони перехоплять їх дорогими ракетами, єдиним реальним варіантом з їхньою нинішньою обороною, це швидко виснажить їхні арсенали.

Анлітики визнають, що єдиною армією у світі, яка стикається з масованими атаками дронів, є Україна. Вона розробила багаторівневу оборону, що включає мобільні вогневі групи, озброєні ракетами та важкою зброєю, винищувачі, безпілотники-перехоплювачі та засоби радіоелектронної боротьби.

Щоб бути ефективнішими, за словами аналітика пана Бронка, європейські винищувачі повинні інтегрувати систему вдосконаленої високоточної зброї, яка використовує недорогі ракети з лазерним наведенням, розроблені BAE Systems, для знищення безпілотників.

Пол Сміт, керівник BAE, заявив минулого тижня на оборонній виставці в Лондоні, що компанія працює над тим, щоб система, яка використовується американськими літаками, була встановлена ​​на європейських винищувачах.

Протягом багатьох років Україна придбала низку західних систем протиповітряної оборони, які спростили б процес інтеграції. Але політичні вагання Заходу залишаються сильними. Румунія, яка зазнала вторгнення російських безпілотників минулими вихідними, заявила, що вона ще не підтримує безпольотну зону.

 

Вони бачать, що загроза з боку Росії ближча, ніж вони думають,

– сказав виданню Олександр Мусієнко, оборонний аналітик, який зараз служить в українській армії.

Він висловив сподівання, що повітряні вторгнення Росії у Східну Європу змінять менталітет західних урядів.

Що насправді означає другий державний візит Трампа до Великої Британії, розмірковує королівський кореспондент Sky News Ріаннон Міллс.

Вона впевнена, що, поки президента Трампа частуватиме королівська родина, інші будуть тиснути на нього за лаштунками з питань оборони, бізнесу тощо.

На ії погляд, все було організовано так, щоб виглядати вражаюче, і Білий дім, безсумнівно, буде в захваті.

Оглядачка нагадує 2019 рік, коли був інший монарх, королева Єлизавета II , і інше місце – Букінгемський палац. Але знову ж таки, це було «чудовою демонстрацією того, як наполегливо ми працювали, щоб утримати президента США на своєму боці».

Лорд Саймон Макдональд був постійним заступником міністра закордонних справ і керівником дипломатичної служби на момент цього візиту.

Він сказав королівській кореспондентці, що у них не було жодних проблем із заповненням місць на державному бенкеті «з повним складом», і ця поїздка зміцнила відносини президента Трампа зі Сполученим Королівством.

Йдеться не лише про карети та тіари. Йдеться про світовий порядок денний,

– сказав він.

Лорд Кім Даррок був послом Великої Британії в США під час першого державного візиту Трампа – поїздки, під час якої, незважаючи на критику прем'єр-міністра Терези Мей напередодні, президент «був уособленням абсолютного шарму».

Він пояснив, що цього разу, поки президента частує королівська родина, інші будуть за лаштунками тиснути на нього з питань оборони, бізнесу тощо.

Я маю на увазі, що наші стосунки з Європою, з Європейським Союзом, дуже важливі, але з точки зору двосторонніх відносин, це найважливіше, – сказав мені лорд Даррок. – Якби у нас були погані стосунки зі США, що призводило б до високих тарифів, люди в цій країні втрачали б роботу, а промисловість банкрутувала б.

Щоправда, зауважує журналістка, гламур замку не може затьмарити фон скандалу з Епштейном як для уряду Великої Британії, так і для Білого дому, а також триваючі геополітичні потрясіння.

The Guardian, висвітлюючи цю подію напередодні візиту американського президента до Великобританії, нагадує, що минулого тижня демократи в Палаті представників США оприлюднили лист, який Трамп нібито написав Епштейну на день народження понад 20 років тому, хоча Білий дім заперечує його справжність.

Лист також проектували на замок разом із фотографіями жертв Епштейна, новинними уривками про справу та поліцейськими звітами.

Видання зазначає, що оприлюднення листа знову привернуло увагу до питання, яке стало політичною занозою в оці президента.

Хоча він закликав своїх прихильників відійти від цієї теми, попит на подробиці про злочини Епштейна та про те, хто ще міг знати про них або бути з ним пов'язаний, залишається високим.

Після вбивства правого активіста Чарлі Кірка Дональд Трамп використовує трагедію як привід для атаки на ліберальні організації та опозицію, констатує The New York Times.

Під гаслами боротьби з "мовою ненависті" та "внутрішнім тероризмом" адміністрація готує заходи проти фондів Сороса та Форда, загрожує відкликанням віз, податковими перевірками та навіть ярликами "терористів".

Так само, як Путін у Росії використав теракти для закручування гайок та знищення демократичних інститутів, Трамп перетворює вбивство Кірка на інструмент політичної розправи.

Як повідомив виданню високопосадовець адміністрації на умовах анонімності, в рамках кампанії розробляється президентський указ про боротьбу з політичним насильством і "мовою ненависті", який може бути підписаний вже цього тижня.

Деякі праві побоюються, що удар по "мові ненависті" обернеться проти них, якщо демократи повернуться до влади, відкривши "скриньку Пандори, про що ми всі можемо пошкодувати".

Контроль за висловлюваннями, як вважає The New York Times, стає головним інструментом адміністрації.

Генеральна прокурорка Пем Бонді заявила, що влада "рішуче переслідуватиме" протестувальників за "мову ненависті", а також каратиме бізнеси, які відмовилися друкувати плакати до поминальних акцій на згадку про Кірка.

Загрози репресій вже починають чинити ефект. Серед великих донорів демократів та ліберальних фондів панує атмосфера страху. Керівники фондів вживають запобіжних заходів, уникають витоків інформації про плани, які могли б бути сприйняті як виклик Трампу.

Деякі великі жертводавці приватно висловили небажання робити внески, що вимагають розкриття їхніх імен, наприклад, на підтримку кампанії демократів проти переформатування виборчих округів у Каліфорнії.

Виходить, нахабство диктатури здатне налякати та придушити волелюбність демократії дуже легко.

Експерти попереджають, що Росія має «досить гарну карту» важливої ​​мережі підводних кабелів Великої Британії, що потенційно може створити для Володимира Путіна «вразливе м’яке підчерев’я» для атаки, зазначає Sky News.

Нещодавній доповіді аналітичного центру IISS (Міжнародного інституту стратегічних досліджень) було підкреслено, наскільки європейська та світова економіки залежать від мережі підводних кабелів.

Кабелі передають близько 95% світових потоків даних і щодня підтримують фінансові транзакції на суму приблизно 10 трильйонів доларів,

– йдеться у повідомленні.

Експерти вважають, що Росія останніми роками таємно картографувала підводні кабелі на Заході, деякі з яких є військовими, а їхнє місцезнаходження не є публічно відомим.

Експерт аналітичного центру RUSI, доктор Каушал стверджує, що хоча підводні кабелі, що обслуговують Велику Британію, певною мірою є надлишковими, трубопроводи, які доставляють газ до британських домівок, можливо, більш вразливі.

Я думаю, що в деякому сенсі трубопровідна мережа набагато крихкіша, оскільки там ми більше залежимо від кількох критично важливих трубопроводів,

– сказав він.

Стало цікаво, скільки підводних кабелів зв'язку з'єднують Україну зі світом? «Громада» отримала відповідь від сервісу ШІ Gemini.

Переважна більшість підводних кабелів зв'язку прокладені через Атлантичний та Тихий океани, а також Середземне та Червоне моря, з'єднуючи континенти між собою. Україна, маючи вихід лише до Чорного моря, не має прямих міжконтинентальних підводних кабелів, які з'єднують її з рештою світу.

Єдиний підводний кабель, який мав пряме відношення до України у Чорному морі – це Black Sea Fibre Optic Cable System (BSFOCS). Цей кабель з'єднував Одесу (Україна), Варну (Болгарія) та Новоросійськ (Росія). Проте його статус та працездатність після 2014 року та початку повномасштабної війни викликають питання, і його роль у сучасному міжнародному трафіку України мінімальна.

Весь міжнародний інтернет-зв'язок України здійснюється переважно по наземних оптоволоконних мережах через сусідні країни: Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію, Молдову. Ці країни, у свою чергу, підключені до великих міжнародних магістралей.

Філософіня Оксфордського університету Маріарозаріа Таддео попереджає, що розвиток автономних дронів, які можуть убивати без участі людини, веде до моральної відчуженості та «холодокровних вбивств».

В інтерв'ю Der Spiegel вона пояснює, що масове використання дронів у війні Росії та України стало переломним моментом у військовій історії.

За її словами, міжнародне право не встигає за технологічним прогресом, а відсутність чітких правил загрожує новими військовими злочинами та втратою контролю над технологіями ІІ на полі бою.

Помер голлівудський титан Роберт Редфорд, якого Меріл Стріп називала «левом Голлівуду».

Про це багато пишуть видання у США та Британії.

Агентство Reuters публікує докладну статтю про роль актора у сучасному кінематографі.

Я не можу пригадати жодної іншої людини, яка б вплинула на незалежне кіно та оповідання історій, а також на кінематограф у світі незалежного кіно, ніж Роберт Редфорд, 

 

– цитує агентство Торі А. Бейкер, генерального директора і президента Кінотовариства Солт-Лейк-Сіті.

Редфорд придбав землю в Юті в 1970-х роках для сімейного відпочинку. Звідти він використав свій голлівудський статок для заснування некомерційної організації «Інститут Санденса» – семінару для кінематографістів-початківців, названого на честь його ролі у фільмі «Бутч Кессіді та Санденс Кід».

Його метою було виховувати митців, які знімали фільми, що не були традиційним продуктом великих голлівудських студій.

Фестиваль «Санденс», ініційований Редкліфом, показав, що можна створити спільноту навколо незалежних фільмів, яка була б окремою від Голлівуду, і що Голлівуд — це не єдине, що може запропонувати американське кіно.

Про це сказав Ерік Кон, художній керівник театру «Саутгемптон Плейхаус» у Нью-Йорку та колишній журналіст, який відвідував фестиваль «Санденс».

Голлівудський актор Роберт Редфорд помер у віці 89 років. Зірка відома за зйомки у таких фільмах, як «Бутч Кессіді та Санденс Кід», «Стінг», «Вся людина президента» та нещодавно у кінематографічному всесвіті Marvel.

Кінофестиваль «Санденс» став настільки масштабним, що цього року організатори оголосили про переїзд заходу з Парк-Сіті, штат Юта, до Боулдера, штат Колорадо, у 2027 році.

Читайте також:

Вибори після війни: чи можуть бути ризики?

Якщо Ви хочете бути в курсі, про що пише світова преса, читайте наші щотижневі огляди щосереди.