Більше дітей матимуть змогу жити у сім’ях. На Харківщині стартував проєкт, мета якого створити більше патронатних родин

Проєкт має на меті популяризувати патронатні сім’ї, в які під нагляд професійних вихователів  влаштовують дітей, поки з їх біологічними батьками, які попали у складні життєві обставини, працюють соціальні служби, та мотивувати родини в громадах надавати патронатні послуги.

У Харківській області в проєкті візьмуть участь 14 громад. Регіон  сьогодні є серед лідерів в Україні у створенні патронатних сімей, але за нинішніх умов  цього замало, кажуть в службі у справах дітей ХОВА.

Чому цей проєкт важливий для Харківщини?

-  Проєкт розвитку послуг патронату над дитиною у нашому регіоні надзвичайно важливий та актуальний, - зазначає Марина Баркова, начальниця відділу розвитку сімейних форм виховання служби у справах дітей Харківської обласної військової адміністрації. – Як відомо, зараз у нас  вже немає будинків дитини. Усі вони наприкінці минулого року  були перепрофільовані  у центри паліативної допомоги та  медичної реабілітації дітей. З початку війни  всі вони евакуйовані. За статутом сьогодні в колишніх дитячих будинках перебувають лише ті діти, які потребують реабілітації.

Тепер дітей, яких вилучать із сімей, які потрапили у скрутні обставини, тимчасово влаштовують  не в інтернатні заклади, а у патронатні сім’ї.

-  В таких  сім’ях діти перебувають, доки не унормується ситуація в їх біологічних родинах, і тоді вони зможуть повернутися додому, - розповідає Марина Баркова. – Якщо про повернення в біологічну сім’ю з тих чи інших причин вже не йдеться, діти виховуються у патронатних родинах доки їм не знайдуть нову сім’ю -  шляхом усиновлення, влаштування до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу або взяття під опіку.  

Сьогодні на  Харківщині створено 42 патронатні сім’ї. І це найкращий показник в Україні. Водночас патронатні сім’ї є  у 22 громадах, а громад  у Харківській області - 56.

-  Дуже важливо, щоб в кожній громаді був хоча б один патронат, - зазначає Назарій Гриценко, регіональний координатор проєкту. – Попри успішну роботу в цьому напрямку в більшості громад немає патронатних сімей. Виникає проблема, куди тимчасово влаштувати дитину, коли в її родині долають скруту або на час пошуку нової родини.  

Мета проєкту, за словами Назарія Гриценка, забезпечити  права дитини на зростання у сімейному  середовищі, покращити якість послуг  патронату, а також  забезпечити  доступність патронату для вразливих сімей з дітьми, який є альтернативою інтернатним закладам.

-  Щонайменше має бути одна така родина у громаді, - зазначає Марина Баркова. – Але може бути  більше. Кожна громада  сама вираховує, скільки таких сімей  їй потрібно. Це залежить від того, скільки сімей перебувають у складних життєвих обставинах, кількості в громаді дітей, що залишилися без батьківського піклування, скільки є рішень органів опіки про негайне відібрання дітей у зв’язку із загрозою для їхнього життя і здоров’я.   Якщо сім’я потребує підтримки, вона за заявою може влаштовати дитину у патронатну сім’ю. А далі громада разом з  профільними  державними відомствами допомагає вивести цю сім’ю зі складних життєвих обставин, щоби дитина повернулася додому. Це водночас є  профілактикою соціального сирітства.

Дитина у патронатній родині перебуває від трьох до шести місяців, щоби вона не звикла до цієї сім’ї. Водночас цього часу достатньо, щоби її біологічна  сім’я подолала скрутні обставини.

Вихователь проходить спеціальний курс навчання у Харківському обласному центрі соціальних служб. У нього має бути добровільний помічник, неоплачуваний, але який  також має подати документи і пройти курс навчання. У разі потреби помічник чи помічниця  мають підстрахувати патронатного вихователя. Наприклад, якщо  вихователю з дитиною  треба поїхати до лікарні, то з рештою дітей вдома залишається помічник.  Це особа, яка проживає на одній  житловій площі з патронатним вихователем. Помічником чи помічницею можуть бути бабуся,  мати, чоловік, сестра, брат або повнолітня старша дитина.

Патронатний вихователь отримує грошову винагороду – 5 прожиткових мінімумів – майже 15 тисяч гривень на місяць, а управління соціального захисту сплачує ЄСВ, аби забезпечити пенсійні гарантії.

Також виплачується допомога на кожну дитину відповідно до віку —2,5 прожиткового мінімуму. До шести років ця сума становить близько 6 500 гривень, від 6 до 18 років — близько 8 000 гривень. Якщо дитина з інвалідністю, то — 3,5 прожиткового мінімуму. До 6 років — це близько 9 000 гривень, від 6 до 18 років — близько 11 200 гривень.

Законодавством передбачено, що патронатна сім’я може виховувати одну дитину, або одну родинну групу - братів і сестер  між собою. 

-У нас був  такий випадок, коли в патронатній сім’ї перебувала  родинна група з 8 дітей, - наводить приклад  Марина Баркова.  – Але під час воєнного стану можна брати  дітей з різних родинних груп, водночас не більше 5 дітей на одного вихователя.

Перевагою патронатних сімей є те, що дитина залишається у своїй громаді, може ходити у свій дитячий садок та школу, не перериває  зв’язок  з родичами.

Що це таке складні  життєві обставини? Адже під час війни усі ми перебуваємо у скрутних обставинах? Як цей термін  щодо дітей тлумачить законодавство?

-  Це умови, які негативно впливають на життя дитини, стан її здоров’я і розвиток, - пояснює  Марина Баркова.  –  І далеко не завжди  це неналежне батьківське піклування. Це може бути безпритульність, знайдені діти на вулиці, діти, що перебувають у конфлікті з законом, дитяча експлуатація, залежність від психотропних речовин, жорстоке поводження і домашнє насильство. Навіть дитина-інвалід вже є складною життєвою обставиною, яка потребує супроводу .

Чи збільшилася під час війни кількість таких сімей?

-  В Харківській області за останніми даними 940 дітей з 550 сімей перебувають у складних життєвих обставинах, - повідомляє Марина Баркова. - До війни ця цифра було дещо більша – понад одну тисяча дітей. Це пов’язано з тим, що в області тривають бойові дії, чимало родин виїхало, кількість населення зменшилася. Куп’янський район  зараз майже увесь підлягає обов’язковій евакуації, і люди  часто виїжджають за межі нашого регіону.

 

На Харківщині 97,2% дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, передано у сімейні форми виховання – найкращий результат в Україні

-  Сьогодні робота служб у справах дітей, центрів соціальних служб спрямовані на те, щоби діти вибували в родину, - констатує Марина Баркова.  –  В Харківській області в  чотирьох центрах паліативної допомоги та реабілітації, колишніх дитячих будинках, зараз перебуває 40 дітей віком до шести років.

У першому кварталі 2024 року до центрів не було зараховано жодної дитини, діти лише вибували. Вони вибувають у сімейні форми виховання – прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, під опіку та піклування, в тому числі і родичів.

У 1 кварталі 2024 року  131 дитина перебувала у патронатній сім’ї, з них 110 ще знаходяться у цих сім’ях, 21 дитина вибула, з них 12 повернуто до біологічних сімей. Тобто за перший квартал 57% від загальної кількості дітей , що вибули, реінтегровано до біологічних сімей. Власне державна політика  і скерована на те, щоби підтримати сім’ ю і  щоби дитина залишилася в ній.

Харківська область за цим показником займає лідируючі позиції в Україні - 97,2% дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, передано у сімейні форми виховання.

Читайте також:

Що буде, якщо змінити ген бактерії? Українські  молекулярні біологи  перемагають у «війні» з бактеріями-вбивцями

удемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: 

Телеграм:  https://t.me/gromada_group

Фейсбук:  https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti

https://www.facebook.com/gromada.grp