Біографічна сенсація. 15-річний гімназист Максим Рильський у документах царської охранки

Досі невідомий факт із життя майбутнього класика,  відкрила знаний  в Києві  архівіст  Рена Коваленко.

Протягом багатьох років Рена Яківна,  головний спеціаліст відділу використання інформації документації Державного архіву Київської області,   досліджує і оприлюднює  архівні факти із життя М.Т. Рильського та його родини.

Черговий пошук, на цей раз в історичному архіві, виявився сенсаційним!

Перед нею відкрилися справа таємного нагляду і сторінки  філерських донесень 1910 року( ЦДІАК ф.275, оп.1. спр. 2164, арк. 7-8, 21).

Оскільки стежили  таємно , то й справжнє  прізвище  піднаглядового було приховано під вигаданим – Кладовський.

Але відомо, що проживає він за адресою, вул. Паньківська, 8, кв. 7., та ніби  значиться в списках УСРДП.

Довідка «Громади»

Украї́нська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП) діяла від грудня 1905 до 1950 року, визнавала марксистську ідеологію; складалася з інтелігенції, почасти з робітників і селян. Підкреслюючи національні питання і домагаючись автономії України, УСДРП вела свою діяльність незалежно від Російської соціал-демократичної робітничої партії, та мала принципові розходження по національному, зокрема українському, питанню.

У документах царської охранки позначено і справжнє прізвище - Рильський.  Вказано і прикмети: «гимназист, лет 17-19,( тобто виглядав старшим за свої 15 років),   среднего роста, умеренного телосножения, лицо продолговатое, смуглое, нос прямой. Одет: форма гимназиста, в пальто».

Як пише Максим Рильский (онук), спостереження вели декілька «топтунів». В справі ретельно, похвилинно, зафіксовані пересування Максима Рильського протягом 7  – 11 вересня 1910 року, вказувалося всі адреси,  за якими він бував, та особи, з якими  зустрічався.

Найчастіше протягом цих днів Максим Рильський  бував у центрі Києва: названі  вулиці Паньківська,  Фундуклеївська, Маріїно-Благовіщенська, Хрещатик, Велика Підвальна, Караваєвська, Пирогівська. 

А серед осіб, з якими він зустрічався, варто виділити двох: це «Баклажкін»  і «Листопадний».

Під псевдонімом «Баклажкін» у філерських донесеннях визначався відомий  український політичний і громадський діяч, публіцист,  соціолог, поет, у майбутньому – член Центральної Ради,  Микита Юхимович Шаповал (1882 – 1932); у таємній справі на російський манер названий Шаповаловим.

У 1909 – 1914 роках він був видавцем і співредактором журналу «Українська хата». 

Під псевдонімом «Листопадний» ховався ще один видатний діяч української культури Микола Кіндратович Вороний (1871 – 1938), у донесеннях названий Вороновим,  – письменник, перекладач, театральний режисер, актор, громадсько-політичний діяч, театрознавець.

До речі, який в юності жив у Харкові на Великій Гончарівській вулиці і навчався в реальному училищі на Петінській.

Серед інших відвідувань «Листопадного» названа адреса редакції «Української хати», з якою він співробітничав:  вул. Велика Кудрявська, 16Б.

Відомо, що Максим Рильський перед тим, як видати свою першу поетичну збірку «На білих островах», друкував  окремі вірші в цьому часописі, зокрема  в номерах 6. 7 і 8  за 1910 р.

І хоча ці поезії  -  інтимно-ліричного, романтичного характеру, замилування природою, містять  співи про очі, сльози, ревнощі кохання і дружби, саме ідеологічне,  національно – демократичне спрямування місячника викликало підозру царату, як і постаті осіб, з якими спілкувався юний поет у виданні.

За власним зізнанням другу з гімназійних років Олександру Дейчу,  у нього не існувало наміру зупинити свій вибір саме на цьому журналі.  Проходив повз, побачив вивіску редакції , і вирішив залишити свої вірші. Раптом надрукують.

Те, що саме в 1910 році підліток  Рильський  проживав за адресою Паньківська,8, в будинку, який належав хрещеному батьку, а згодом опікуну Осипу В’ячеславовичу Юркевичу (1855 – 1910), засвідчує у спогадах  відомий бібліограф Віра Шпілевич ( “у двір, праворуч, перший поверх”), яка знала Максима ще з дитячих років, бо дружила з дочкою Юркевича Ніною, часто бувала в їх родовому селі Криве, куди був засланий «неслухняний» лікар.

Можна зробити висновок, що,  сам того не усвідомлюючи,  Максим Рильський вже у гімназійні  роки потрапив під таємний поліцейський нагляд,  найменше за трьох обставин:  у зв'язку з своїм  знайомством з видатними діячами української культури, публікаціями в «ненадійному» часописі, а також через  дружбу і спілкування із О. В. Юркевичем,  земським лікарем,  особистістю яскравою, з багатьма талантами, якого селяни прозвали за доброту і благодійність   “сонячним лікарем”. 

Свого часу Юркевич був звільнений з університету, навіть ув’язнений, а тепер  перебуває  під гласним наглядом поліції.

Читайте також:

Науковці, як вітаміни в організмі, без них немає безпеки та розвитку, як людей, так і країни