Науковці, як вітаміни в організмі, без них немає безпеки та розвитку, як людей, так і країни

Як ідеться в доповіді, опублікованій ЮНЕСКО, від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, було пошкоджено або знищено 1 443 установи та лабораторії, а також 750 одиниць наукового обладнання.

Крім того, наукова спільнота України зіткнулася зі значним скороченням наукового фінансування.

До вторгнення Росії Україна була відома у світі своїм внеском у комп'ютерні науки, ядерну фізику та астрономію. З 2015 по 2019 рік загальний обсяг наукових публікацій зріс в Україні на 45%. Тільки в галузі штучного інтелекту і робототехніки в Україні в період з 2012 по 2019 рік було випущено 6214 публікацій.

"Ситуація стає дедалі критичнішою, тому ми повинні захистити і підтримати наукові дослідження в Україні, - заявила Генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Азуле. - Вчені, інженери та інші фахівці відіграватимуть важливу роль у справі відновлення країни, не кажучи вже про те, що цей сектор є цінним джерелом інновацій для решти світу".

За даними ЮНЕСКО, за останні два роки було пошкоджено або зруйновано загалом 1 443 будівлі, що належать 177 науковим установам. Відновлення цих об'єктів обійдеться більш ніж в 1,21 мільярда доларів.

Найсильніше постраждала наукова інфраструктура Харківської області, насамперед - Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого і Національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова.

Крім самих будівель, було пошкоджено понад 750 одиниць наукового і технічного обладнання, причому 643 одиниці не підлягають відновленню. Це обладнання, що використовується в широкому спектрі дослідницьких робіт. Загальна вартість відновлення цього обладнання оцінюється в 45,9 мільйона доларів.

Війна розсіяла українських науковців по країні та за кордоном, а умови їхньої роботи погіршилися. У лютому 2022 року в державному науковому секторі працювало 88 629 дослідників. Відтоді 12% усіх спеціалістів і професорів із 524 інститутів та університетів України були змушені переїхати до інших країн.

Найбільша кількість українських науковців у вигнанні перебуває в Німеччині та Польщі. Кількість науковців, зайнятих у державному дослідницькому секторі України, скоротилася на 4 958 осіб (5,3%).

 

Фінансування науки в Україні також значно зменшилося.

З 2021 року бюджет Національної академії наук України, що об'єднує 450 наукових інститутів, скоротився на 48%. Середньомісячна заробітна плата у сфері науки знизилася на 39%, і багато дослідників змушені працювати неповний робочий день.

- Проблема нашої державної політики полягає в тому, що наука сприймається в розділі "витрати", а не "інвестиції", - розповіла голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, доктор фізико-математичних наук Олександра Антонюк в інтерв'ю програмі "Про науку. Компетентно" (ведучий - академік Володимир Семиноженко) для YouTube-каналу НАН України.

Як повідомила Олександра Антонюк, комітет нещодавно проводив дослідження, бажаючи з'ясувати, скільки в країні вчених.

За словами пані голови Наукового комітету, якщо раніше Україна за кількістю науковців на мільйон працюючих була серед останніх, то тепер ми - найостанніші, нас обігнала навіть Румунія.

- З точки зору електоральної - науковців небагато, але вони як вітаміни в організмі - їх багато не буває, але без них не може бути безпеки та розвитку, як людей, так і країни.

На переконання Олександри Антонюк, вимушена еміграція українських науковців за кордон - це безцінний ресурс на користь України.

- Науковці можуть зіграти дуже важливу роль у нашій євроінтеграції, - наголошує Олександра Антонюк. - Ми всі розуміємо, що Росія має потужний інформресурс для того, щоб охопити весь інформаційний простір, але наші науковці, особливо ті, які виїхали за кордон, це - наші наукові дипломати.

Тому що в цивілізованому європейському світі визнають і поважають наукову думку. І це той самий ресурс, який на даний момент поки що нереалізований.

Це дуже важливо, тому що 11-12 червня 2024 року Німеччина та Україна спільно проведуть у Берліні Конференцію з відновлення України (URC2024), спрямовану на консолідацію міжнародної підтримки відновлення, реконструкції, реформування та модернізації України.

У центрі уваги конференції - людський капітал.

- Дуже важливо зрозуміти питання про науку та інновації, - підкреслює Олександра Антонюк. - І нам є що запропонувати...

На підприємствах різних галузей економіки України впроваджено 519 наукових розробок.

• На ДП «КБ "Південне" ім. М.К. Янгеля» впроваджено отримані у Фізико-технічному інституті низьких температур ім. Б.І. Вєркіна (Харків) експериментальні дані, що дають змогу зробити на етапі конструкторських розробок правильний вибір матеріалів для забезпечення надійної тривалої експлуатації літальних апаратів в умовах космічного простору.

• Установи Відділення математики НАН України розробили програмні продукти, методики та прилади, що знайшли використання на підприємствах електронної промисловості, енергетики, машинобудування, металургії, космічної галузі, у закладах охорони здоров’я та Збройних силах України.

• Науковці Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача впровадили у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного математичну модель поширення світлових променів через чутливі елементи сенсорів і створене на її основі програмне забезпечення для опрацювання сигналів, що випромінюються прицільними засобами ворожих снайперів. Зазначені розробки дають змогу визначати дальність до снайпера або точне місце його розташування, що використовуються для створення засобів попередження військовослужбовців про небезпеку вогневого ураження.

• Установи Відділення інформатики НАН України розробили й упровадили засоби системного та програмного забезпечення, інформаційні технології загального і спеціального призначення для автоматизованих систем керування й обробки даних, засоби захисту та збереження інформації.

• Фахівці Інституту програмних систем продовжили впровадження в Адміністрації Державної прикордонної служби України спеціального програмного забезпечення, бази даних та експлуатаційної документації складових глобальної автоматизованої інформаційної системи «Гарт» та інтегрованої міжвідомчої інформаційно-комунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України, - «Аркан».

• В Міністерстві охорони здоров’я впроваджено розроблені науковцями Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова методи розпізнавання черепно-мозкових новоутворень і травм, які трапляються під час воєнних дій.

• Установи ТОВ НВЦ «Енергія» впровадили гідрогелеву плівку для лікування ран і опіків, що містить бактерійну наноцелюлозу та біоцидний наповнювач широкого спектра антимікробної дії, створену в Інституті молекулярної біології і генетики. Розробка призначена для допомоги в польових і клінічних умовах у разі ушкоджень шкірного покрову та опіків ІІ ступеня, а також для трансдермальної доставки ліків і біологічно активних препаратів.

• Установи Відділення механіки НАН України розробили і впровадили нові конструкційні матеріали, методи прогнозування надійності машин і споруд, спеціальне обладнання для космічної авіаційної, автомобілебудівної та гірничодобувної галузей

• Відділення економіки НАН України підготували і передали до Офісу Президента України, Верховної Ради України, окремих міністерств і відомств, місцевих органів влади інформаційно-аналітичні та методологічні матеріали як із загальних питань соціально-економічного розвитку та відбудови України у воєнний та повоєнний періоди, розбудови зовнішньої політики й зовнішньоекономічної діяльності, переходу до сталого господарювання, удосконалення системи державного управління, так і з деяких проблем демографічних і міграційних процесів, економічних аспектів децентралізації та діяльності територіальних громад, соціального захисту та підтримки населення.

Читайте також:

«Росіянин із китайцем - брати навік».  КНР і РФ намагаються технологічно «наздогнати»... Харків! Що криється за демагогією про «політичне врегулювання»? Оцінки та подробиці візиту кремлівського правителя до Китаю...