Бог, звісно, «створив наш світ», а потім...? Старі суперечки про головне: «мавпячі процеси» у США, Росії, Україні...

Чарльз Дарвін (1809 - 1882) - один із найвідоміших учених усіх часів. Особистість, що вплинула на становлення сучасної біології і не тільки. І його наукові досягнення викликають таку бурю обурення і дискусій, а то й судових розглядів, насамперед, з боку віруючих людей.

Найбільше обурюються тезою про те, що «людина походить» від мавпи. Ще за життя Чарльза Дарвіна у ЗМІ публікували карикатури, які зображували вченого в мавпячому вигляді.

- Книга Дарвіна «Походження видів» насправді не про походження людини від мавпи, а про те, як розвивалося й еволюціонувало все живе на планеті Земля, - розповів «Громаді» історик і правозахисник Володимир Пономаренко. - Великий натураліст усього лише запропонував ясний алгоритм, як це могло відбуватися, переконавшись, що всі живі істоти мінливі під час конкурентного природного відбору.

Вчений прекрасно розумів, що зазіхає на релігійну картину біблійного Створення світу. І тому основні приклади наводив із життя та розвитку птахів, рослин, тварин. 

Сама ж ідея про походження людини від мавпи задовго до Дарвіна була висловлена іншими вченими. Наприклад, великим еволюціоністом Жаном-Батистом Ламарком у книзі «Філософія зоології» (1809 рік - рік народження Дарвіна).

Через 12 років після публікації «Походження видів» Дарвін наважився на нову працю «Походження людини і статевий відбір». І ось там він пише, що люди походять від стародавніх мавп Старого Світу. Мавпи розділилися потім на дві великі гілки: мавп Старого і Нового Світу. Від перших же походить у віддалений період часу людина, як висловився вчений - «чудо і слава світу».

Його вперто намагаються називати атеїстом, але це не зовсім так, адже в молодості він навіть хотів стати священиком. Пізніше, у зрілі роки, він називав себе послідовником деїзму, тобто ідеї про те, що Бог, звісно, створив наш світ, просто потім одразу віддалився і не втручався в подальші процеси в ньому.

Геніальність ученого полягає в тому, що відкриття Дарвіна відповідають сучасним даним палеонтології та генетики.

Після того, як Дарвін викликав фурор своєю книгою, розгорнулася велика битва між двома ідейними таборами: тими, хто був упевнений, що Дарвіну необхідно всіма силами протистояти, щоб захистити релігійні вчення, і тими, хто вважав, що наукове знання - основа людського прогресу і його неприпустимо підміняти вірою.

Перші - креаціоністи (від creatio - «творіння») - релігійне і філософське вчення, згідно з яким світ і людину створив Бог за допомогою надприродного акту творіння.

Другі - «еволюціоністи», відповідно від еволюційної теорії Дарвіна.

Про «всі релігії», до речі, неправда. Католики не дадуть збрехати: ще 1950-го року Папа Пій XII заявив, що немає конфлікту між християнством і теорією еволюції.

Здавалося б, настало століття високих технологій, коли розвиток держав визначається науковим мисленням і досягненнями науки. Проте, похмурі середньовічні «скріпи», часом, своїми гострими кінцями впиваються в сучасну цивілізацію...

Найяскравішою суперечка креаціоністів та еволюціоністів вийшла (і триває нині) у США, де (особливо на Півдні та Південному Сході) традиційно велика релігійність населення. А найвідомішим проявом цієї суперечки став так званий «мавпячий процес» (monkey trial) у 1925 р.

У штаті Теннессі в цей рік було ухвалено закон, який забороняв учителям громадських шкіл та університетів заперечувати біблійне вчення про походження людини і викладати теорію еволюції. Серед противників закону, природно, виявилося багато викладачів, які одномоментно могли перетворитися на злочинців.

Як протидію закону і було ініційовано судовий процес. Шкільний учитель Джон Скоупс (John Scopes) зголосився (як виявилося пізніше) стати добровільною жертвою. Взагалі-то він викладав фізкультуру, але, замінивши біолога, розповів на уроці про теорію антропогенезу і його звинуватили в порушенні нового закону.

Обвинувальна сторона теж готувала шоу. Процес обіцяв стати гучним, тож представляти обвинувачення зголосився триразовий кандидат у президенти США Вільям Дженнінгс Браян (William Jennings Bryan), який дбав про свою популярність.

Вулиці Дейтона, в якому проходив суд, прикрасили плакатами, поставили намети з лимонадом, дівчата продавали сувенірних мавпочок, у вуличних виставах брали участь живі мавпи, яких привезли нібито як свідків обвинувачення.

Гучний процес, звісно ж, висвітлювала преса. Сан-франциський таблоїд The San Francisco Examiner, наприклад, опублікував карикатуру, присвячену «мавпячому процесу»: три мавпиДизнатися визначення в словнику за трьома мавпами не хотіли говорити, чути і бачити еволюцію. Вердикт «Винен!» знімає всі сумніви: під мавпами художник розумів суддів.

До речі, вчителя справді визнали винним і засудили до штрафу, проте пізніше вирок скасували з технічних підстав. Тричі невдалий президент помер через п'ять днів після перемоги в процесі, так і не встигнувши покинути Дейтон. Закон про заборону викладання еволюції було скасовано тільки в 1967 р. А жителі Дейтона створили музей процесу і щороку влаштовують його реконструкції.

У 2006 році 15-річна школярка Маша Шрайбер із Санкт-Петербурга звинуватила міністерство освіти у злочині, який полягає в тому, що учням викладають лише еволюціоністську теорію походження людини.

Що цікаво, дівчинку виставив перед обличчям суддів... татусь. Батько Маші - Кирило Шрайбер заявив, що викладання винятково дарвінської теорії «утискає свободу совісті та віросповідання, проголошену Конституцією».

У суді Машу представляли три адвокати: мусульманин, іудей і християнин.

На захист Маші став митрополит Володимир (Котляров, 1929 - 2022), тоді - вища особа в церковній ієрархії Санкт-Петербурга.

29 січня 2007 року Патріарх Московський і всієї Русі Алексій II заявив про неприпустимість нав'язування школярам теорії походження людини від мавпи. «Ніякої шкоди не буде школяреві, якщо він буде знати біблійне вчення про походження світу. А якщо хтось хоче вважати, що він походить від мавпи, - нехай так вважає, але не нав'язує це іншим».

Суд тоді вирішив у задоволенні позову Шрайбер Марії Кирилівни ... відмовити.

Цікаво, яке рішення ухвалив би суд у сьогоднішній Росії, якби Кирило-Гундяєв став на захист Маші Шрайбер?

За відомостями сайту CNews, усе це феєричне дійство задумав керівник піар-агентства Антон Вуйма - друг Кирила Шрайбера . Вуйма заявив, що позов школярки Марії проти міністерства освіти - це піар-акція, зізнавшись, що «для самореклами доводиться проводити демонстраційні акції, які відповідають концепції чорного PR.

Наприклад, ми робимо «чорний» PR проти дарвінізму.

Якщо провокатори судового розгляду в Петербурзі не приховували шоу-характер своєї акції, то в Києві подібний процес цілком серйозно не змусив себе довго чекати.

В Окружному адміністративному суді Києва 2010 року відбувся безпрецедентний процес. Вісім позивачів - батьків школярів із Харкова, Львова та Дрогобича зажадали від Міністерства освіти і науки (МОН), щоб у програмі та підручниках з історії, фізики, астрономії, географії, біології, природознавства теорія еволюції подавалася в порівнянні зі Святим Письмом.

На думку обурених батьків, відомості про походження всього живого подаються в суто атеїстичному ключі. Це нібито порушує конституційне право дітей на вибір світогляду. З точки зору позивачів, сьогодні в школі обирати нема з чого.

Богдан Рудий, виконавчий директор Інституту проблем походження і розвитку Всесвіту і життя (сайт этой организации «Громаде» найти не удалось), тоді заявив привселюдно, що «поки Європа і Росія не пустять креаціонізм у школи, українські чиновники на революцію в освіті не наважаться». Ось як!

Що цікаво, «Громада» інформації про судове рішення не знайшла. Мабуть, преса втратила до нього інтерес.

На думку историка Володимира Пономаренка, за подібними позовами стоять проповідники протестантських громад, які якраз у ті роки активно просували себе в Україні і навіть купували час на національних телеканалах. Пам'ятаєте ранкові телеефіриі на кшталт «Голос пастора»?

Цікаво, що 2007 року з'явився лист десяти академіків на ім'я Путіна, вчені скаржилися на клерикалізацію російського суспільства.

Серед підписантів ми бачимо видатні імена, зокрема нобелівського лауреата Жореса Алфьорова.

 «Вірити чи не вірити в Бога - справа совісті та переконань окремої людини, - написали академіки. - Не слід забувати, що проголошений державою курс на інноваційний розвиток може бути здійснений лише в тому разі, якщо школи і виші озброять молодих людей знаннями, здобутими сучасною наукою. Жодної альтернативи цим знанням не існує».

У Києві вчені, навпаки, організували лист за «креаціонізм». Серед підписантів - володарі кандидатських і докторських ступенів

Наприклад, Валентин Жалко-Титаренко, доктор медичних наук, співробітник інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського АМНУ,  а також тодішній ректор Донецького державного інституту штучного інтелекту, доктор технічних наук і доктор богослов'я, нині - член-кореспондент НАНУ Анатолій Шевченко.

Чому вчені йдуть за креаціонізмом?

Вчений-інженер Генрі Морріс (1918 - 2006) вважається фактичним засновником сучасного «наукового креаціонізму» як організованого руху, якій протистоїть загальному науковому співтовариству щодо історії Землі та Всесвіту.

-  У 1972 році він створив Інститут креаційних досліджень, написав кілька книжок, виданих російською та українською мовами, - розповідає історик Володимир Пономаренко. - У наш час людям науки властива наукова спеціалізація в дослідженнях і, коли йдеться про інші галузі знань, вони нерідко схильні піддаватися враженням від таких книжок.

Морріс зміг створити сучасну школу думки, засновану на вірі в непогрішність Біблії та буквальне тлумачення книги Буття , став першоджерелом більшості тверджень, які використовували креаціоністи, коли відкидали первинні ідеї загальної науки: від розширення Всесвіту до тектоніки плит,  від біологічної еволюції та генетики.

- Я не думаю, що вченим варто витрачати час на те, щоб агресивно боротися з релігією. Ба більше, і креаціонізму є своє законне місце на уроці біології - у розділі про розвиток поглядів на живу природу, - каже учитель біології Аліна Коротченко. - Але треба розуміти, що не потрібно спотворювати реальну картину на догоду чиїмось релігійним поглядам.

Підручник біології не повинен висвітлювати всі існуючі думки людей, включно з помилками. Він має дати дитині інформацію про сучасний стан наукового знання. А в сучасній біології креаціонізм неактуальний, щодо нього не публікують статей у наукових журналах, не ведуть серйозних досліджень. Це просто ненаукова гіпотеза, одна з багатьох.

Проблема, вочевидь, характерна для багатьох європейських країн. Щодо неї змушений був виступити Комітет з культури і науки ПАРЄ.

Резолюція про небезпеку креаціонізму в освіті - ухвалена 4 жовтня 2007 року (48 голосів - за, проти -  25).

Резолюція стверджує, що «креаціонізм не може претендувати на те, щоб вважатися науковою дисципліною», а також закликає «пропагувати вивчення в рамках шкільних програм еволюції як основоположної наукової теорії».

Далі - цитуємо…

Креаціонізм у будь-якій його формі, як-от «розумний дизайн», не ґрунтується на фактах, не використовує жодних наукових міркувань, а його зміст однозначно не підходить для уроків природничих наук.

Однак деякі люди закликають викладати креаціоністські теорії в європейських школах поряд або навіть замість теорії еволюції. З наукової точки зору немає жодних сумнівів, що еволюція є центральною теорією нашого розуміння життя на Землі.

Асамблея закликала освітні органи держав-членів сприяти науковим знанням і викладанню еволюції та рішуче протидіяти будь-яким спробам викладання креаціонізму як наукової дисципліни.

Еволюція — це не просто питання еволюції людей і популяцій. Заперечення цього може мати серйозні наслідки для розвитку наших суспільств.

Прогрес у медичних дослідженнях з метою ефективної боротьби з інфекційними захворюваннями, такими як СНІД, неможливий, якщо заперечувати всі принципи еволюції. Неможливо повністю усвідомити ризики, пов’язані зі значним зменшенням біорізноманіття та зміною клімату, якщо не зрозуміти механізми еволюції.

Наш сучасний світ базується на довгій історії, важливу частину якої становить розвиток науки і техніки. Однак науковий підхід ще недостатньо зрозумілий, і це може сприяти розвитку різного роду фундаменталізму та екстремізму. Повна відмова від науки, безумовно, є однією з найсерйозніших загроз правам людини і громадянина.

Війна проти теорії еволюції та її прихильників найчастіше бере початок у формах релігійного екстремізму, які тісно пов’язані з крайніми правими політичними рухами. Креаціоністські рухи мають реальну політичну владу. Справа в тому, і це неодноразово виявлялося, що деякі прихильники суворого креаціонізму прагнуть замінити демократію теократією, констатувала Асамблея.

Читайте також:

Топ-ІПСО тижня (16.09 - 22.09): «змова» проти Харкова; хто “відвіз собі на дачу” Еллочку Людожерку; гра з цифрами втрат на фронті...