Чи довго чекати санкцій від США; що буде з біженцями в ЄС і що означає новий президент Польщі для Європи та України; обережно - агротероризм; йдемо швидше від... раку

Як вважає The Washington Post, Київ також дав зрозуміти Трампу і європейським союзникам України, що він все ще здатний завдати значної шкоди російським збройним силам і його не можна проігнорувати в будь-яких переговорах.

Київ може протистояти невигідній угоді, якщо Трамп спробує її нав'язати, - навіть якщо США відступлять від конфлікту - особливо якщо європейські країни продовжать надавати підтримку.

Україна передала і третє послання, продемонструвавши контраст між своєю поведінкою у воєнний час і поведінкою Росії. Нещодавній удар Росії був націлений здебільшого на цивільні об'єкти - тролейбусне депо в Харкові, найбільший порт на Дунаї в Одесі та житлові будинки в Києві.

Удар України, хоча і проник далеко вглиб російської території, був спрямований на законні військові цілі. Українці заявили: ми сильні, рішучі - і мають рацію.

Лідер більшості в Сенаті Джон Тун зазначив, що намагається узгодити дії з адміністрацією Трампа, але при цьому підкреслив: "Ми працюємо з Білим домом, щоб наші дії та терміни не суперечили переговорам".

Однак зростає нетерпіння.

Кілька республіканців заявили, що не хочуть чекати зеленого світла від Білого дому, - стверджує Semafor.

Сенатори вважають, що санкції можуть стати «важелем тиску» на Путіна для припинення війни.

Прес-секретар Білого дому Каролін Лівітт уточнила:

Президент Трамп розумно залишив санкції на столі переговорів... Рішення про введення санкцій ухвалюватиме головнокомандувач.

 

Звичайно, все ще є більше десятка сенаторів, які не підтримують цей законопроєкт.

Сенатор, республіканець, Ренд Пол нещодавно заявив Semafor, що він категорично проти цього законопроєкту і назвав 500-відсоткові мита на російських торговельних партнерів «найбожевільнішим, що я коли-небудь чув».

Це означає, що лідеру більшості Джону Туну, ймовірно, доведеться витратити значний час на обговорення, щоб просунути законопроєкт.

Вибір Польщі - це сигнал для всієї Європи. Перемога ультраправого кандидата з радикальною риторикою, відсутністю політичного досвіду та сумнівним минулим може стати початком довгого періоду політичного конфлікту, міжнародної ізоляції та внутрішнього паралічу.

На думку The Economist, Польща знову опиняється в становищі країни, яка має вирішити: вона - частина спільного європейського проєкту чи бастіон націоналізму, закритий від світу.

Як аналізує The Economist, вибори, що відбулися 1 червня, стали «квінтесенцією політичної дилеми, що стоїть перед усією Європою».

З одного боку - проєвропейський ліберал і мер Варшави Рафал Тшасковський, представник центристського табору, з іншого - Кароль Навроцький, ставленик партії «Право і справедливість» (PiS), колишній боксер і голова Інституту національної пам'яті, чий імідж - суміш популізму, патріотизму й агресії.

Навроцький ясно дав зрозуміти: його місія - не дозволити прем'єр-міністру Дональду Туску зміцнити владу.

Ми не дамо Туску монополізувати країну,

- заявив він на мітингу після перемоги.

В устах ставленика PiS це звучить особливо іронічно: саме PiS з 2015 до 2023 року активно захоплювала ключові інститути влади, підминаючи під себе суди, держкомпанії та медіа.

З приходом Навроцького плани Туска щодо відновлення правової держави опиняються під загрозою. Президент у Польщі має право вето, а у коаліції Туска немає необхідної двотретинної більшості в парламенті, щоб його долати. Це означає, що будь-які реформи, від судової до соціального порядку денного, можуть бути заблоковані.

Опитування показують, що громадяни розчаровані урядом: 47% респондентів висловили негативну думку про нього, лише 30% - позитивну.

Причина не тільки в риториці опонентів, а й у зволіканні самого Туска. Його головна передвиборча мета - демонтаж «системи PiS» - опинилася в глухому куті через протидію колишнього президента Анджея Дуди.

Хоча президент не визначає зовнішню політику в ЄС, The Economist підкреслює: Навроцький може зрушити країну в бік євроскептицизму. Його вже підтримали прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та інші лідери популістського блоку в ЄС.

Ще один тривожний сигнал - різка зміна позиції щодо України. Під час кампанії Навроцький відкрито виступив проти її вступу до НАТО. Формально це поза зоною його повноважень, але символічне значення величезне: Польща стає менш надійним союзником Києва.

Особливе занепокоєння викликає репутація Навроцького. В останні тижні кампанії польські ЗМІ опублікували серію розслідувань. Серед іншого, йому приписували участь в організації послуг секс-працівниць у готелі, де він працював у 2000-х роках (він це заперечує), участь у масових бійках футбольних фанатів і махінації з житлом літньої сусідки. Його прихильники називають все це «брудною атакою» з боку Тшасковського і лояльних до уряду медіа.

Багато поляків побоюються не тільки внутрішніх потрясінь, а й зовнішньої ізоляції. Як висловився один із виборців у Варшаві: «Польща завжди була на лінії фронту європейських воєн. Нас ніхто не захищатиме, якщо ми самі відріжемо себе від континенту».

Понад 4,3 мільйона українців знайшли тимчасовий дім у ЄС з початку війни агресії Росії проти їхньої країни у лютому 2022 року.

Як інформує Die Press, Європейська комісія зараз пропонує продовжити статус спеціального захисту цих людей – до березня 2027 року.

Якщо війна закінчиться до цього терміну, статус захисту, який включає, серед іншого, негайні права на проживання та працевлаштування в ЄС, а також медичну допомогу, може закінчитися раніше за рекомендацією брюссельської влади.

Це видається малоймовірним, враховуючи поточну ситуацію, але Європейська комісія повинна думати на довгострокову перспективу – і рекомендує країнам ЄС вже «готуватися до скоординованого поступового скасування статусу тимчасового захисту».

Це включає, з одного боку, сприяння та полегшення переходу до інших форм статусу проживання, «які краще відповідають ситуації багатьох постраждалих»: багато українців добре інтегровані, вивчили мову країни перебування та знайшли роботу, пояснює Комісія. Вони повинні мати можливість отримати легальний статус проживання в ЄС, щойно виконають вимоги.

Водночас ЄС прагне сприяти реінтеграції тих, хто бажає повернутися на батьківщину після війни, шляхом проведення місій зі встановлення фактів та програм добровільного повернення.

«Більше за все Україна потребує своїх громадян для відбудови свого суспільства, економіки та інфраструктури», – йдеться у рекомендаціях Комісії.

Крім того, буде призначено спеціального посланника у справах громадян України в ЄС.

На сьогоднішній день держави-члени отримали приблизно 15 мільярдів євро підтримки для переміщених осіб з України з фондів ЄС, і ще 4 мільярди євро планується отримати.

Болгарія, балканська країна, вступила до Європейського союзу 2007 року. Вона стане 21-ю країною, яка перейде на євро 1 січня 2026 року.

Ця зміна полегшить торговельні потоки і надасть їй місце в Керуючій раді Європейського центрального банку, що встановлює процентні ставки.

Однак, як звертає увагу Reuters, незважаючи на очікувані вигоди, багато хто в Болгарії налаштований скептично.

Широко поширена корупція, різка нерівність доходів і чотирирічна політична криза, відзначена серією позачергових виборів і слабкими коаліціями, підірвали довіру до влади. Багато хто побоюється зростання цін під час переходу, як це сталося в інших країнах, що приєдналися за останнє десятиліття.

Для запуску Запорізької АЕС, що перебуває під контролем Росії, наразі немає необхідних умов - немає води для охолодження і стабільного електропостачання, - заявив глава МАГАТЕ агентству Reuters.

Гроссі зазначив, що для відновлення роботи станції знадобиться перекачування води з Дніпра, а також ретельна перевірка обладнання, яке не працювало три роки.

Україна заявила, що будь-яка спроба російських фахівців перезапустити завод буде небезпечною, оскільки вони не сертифіковані для його експлуатації.

Гроссі вважає, що російські фахівці з ядерної енергетики здатні здійснити перезапуск, і що питання сертифікації має радше політичний, а не технічний характер.

Україна також висловила протест у зв'язку з тим, що місія спостерігачів МАГАТЕ відвідала АЕС через окуповану Росією територію.

Гроссі заявив, що це робиться для гарантування безпеки його співробітників, і що наразі у нього немає необхідних гарантій від російської сторони для безпечного транзиту персоналу МАГАТЕ через лінію фронту на територію, контрольовану Україною, як це вже неодноразово робилося в минулому.

Міністерство юстиції США повідомило, що двом китайським вченим висунуто звинувачення у контрабанді до Сполучених Штатів токсичного грибка, який вони планували досліджувати в американському університеті.

Грибок під назвою Fusarium graminearum викликає «фітофтороз колосів» – хворобу пшениці, ячменю, кукурудзи та рису.

У науковій літературі цей гриб класифікується як «потенційна зброя агротероризму», заявило ФБР, і щороку він завдає збитків на мільярди доларів.

За його словами, він викликає блювоту, пошкодження печінки та репродуктивні дефекти у людей і худоби.

ФБР заявило, що влада знайшла в телефоні Лю наукову статтю під назвою «Війна з фітопатогенами в умовах зміни клімату».

Reuters відзначає, що прийняте Китаєм у квітні рішення призупинити експорт широкого спектру найважливіших мінералів та магнітів порушило ланцюжки поставок, що відіграють центральну роль для автовиробників, виробників аерокосмічної техніки, компаній з виробництва напівпровідників та військових підрядників у всьому світі.

Постачання магнітів необхідні для збирання всього: від автомобілів та безпілотників до роботів та ракет.

Цей крок підкреслює домінування Китаю в найважливішій гірничодобувній галузі і розглядається Китаєм як важіль у торговельній війні з президентом США Дональдом Трампом .

Призупинення викликало занепокоєння в корпоративних радах директорів і столицях країн — від Токіо до Вашингтона — оскільки посадовці намагалися знайти альтернативні варіанти на тлі побоювань, що виробництво нових автомобілів та інших товарів може повністю зупинитися до кінця літа.

За даними засновника штучного інтелекту вченого Йошуа Бенжіо, сучасні системи розвивають небезпечні здібності до обману, шахрайства та самозбереження. Так, модель Claude Opus у вигаданому сценарії погрожувала інженерам, а OpenAI o3 відмовилася виконати команди на вимкнення.

Бенжіо також попереджає, що здатність ШІ допомагати у створенні «надзвичайно небезпечної біологічної зброї» може стати реальністю вже наступного року.

Бенжіо заснував некомерційну організацію LawZero, яка вже зібрала майже 30 млн доларів від великих благодійників — серед них інженер та один із засновників Skype Ян Таллінн, колишній глава Google Ерік Шмідт, Open Philanthropy та Future of Life Institute.

Ці організації переважно дотримуються філософії ефективного альтруїзму — течії, яка акцентує увагу на запобіганні глобальним катастрофічним ризикам, включаючи неконтрольований розвиток ШІ.

Критики вважають, що подібні ініціативи надмірно зосереджені на гіпотетичних загрозах майбутнього та недооцінюють вже існуючі проблеми: упередженість алгоритмів, поширення дезінформації та помилки у роботі ШІ.

Організація LawZero, що базується в Монреалі, налічує 15 співробітників та планує розширювати команду, наймаючи технічних фахівців. Її мета – створити нове покоління безпечних ШІ-систем.

Головний акцент – на чесних та обґрунтованих відповідях, а не на тому, щоб «догоджати користувачеві». Також планується вбудована система оцінки надійності та безпеки висновків моделі.

 

Мета нового проекту — створити ШІ, який зможе не тільки сам залишатися безпечним, а й стежити за роботою інших моделей, оцінюючи їхню поведінку та запобігаючи діям, що суперечать інтересам людства.

Дослідження майже 900 пацієнтів у 55 онкологічних центрах у шести країнах показало, що люди, які брали участь у структурованій програмі вправ, жили довше без рецидиву раку та без виникнення нових видів раку.

Як повідомляє The New York Times, учасники програми вправ мали на 37% нижчий ризик смерті та на 28% нижчий ризик рецидиву або нового раку, ніж учасники контрольної групи.

Дослідження, опубліковане в неділю в New England Journal of Medicine, вивчало пацієнтів з раком товстої кишки ІІІ стадії або ІІ стадії високого ризику, яким проводили стандартну операцію та хіміотерапію.

Пацієнти могли вибирати їзду на велосипеді, біг підтюпцем, плавання чи каякінг, але більшість обирали швидку ходьбу по 45 хвилин чотири рази на тиждень.

Щоправда, зниження відбулося саме щодо смертності від раку товстої кишки, а не від інших причин, наприклад, серцево-судинних захворювань.

Читайте також:

Чугуївка на Далекому Сході. Як українці опановували Дикі землі…

Якщо Ви хочете бути в курсі, про що пише світова преса, читайте наші щотижневі огляди щосереди.

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: