Цього року з 4 мільярдів гривень, які онкоцентри отримали на безоплатне лікування хворих, 2 мільярди стабільно знаходиться на їх рахунках. А з пацієнтів вимагають гроші…

Лікування онкозахворювань дуже  вартісне, і держава гарантує великий пакет безоплатної допомоги для  таких хворих. Це радіо- та хіміотерапія, проведення операцій, діагностика, психологічна допомога та ліки, які закуповуються державним коштом.

Втім, чи завжди гарантоване державою лікування пацієнти отримують  безоплатно? Що відбувається насправді? З якими проблемами найчастіше стикаються  вони у  медичних закладах?

Щоби з’ясувати це, громадська організація «Афіна. Жінки проти раку»  провела дослідження, яке тривало з 2020 року, в рамках якого  було опитано понад 2 000 пацієнтів з онкологічними захворюваннями.

Що показали результати дослідження? Як реагує на виявлені проблеми НЗСУ?

 Вікторія Романюк, віцепрезидентка ГО «Афіна. Жінки проти раку»,  репрезентуючи  результати дослідження, відзначила певну позитивну динаміку. Якщо у 2020 році лише 26 % пацієнтів відповіли, що відчули зміни на краще в онкоцентрах, то у 2023 році цей показник зріс до 43 %.

- Щодо безоплатного отримання медичних послуг за Програмою медичних гарантій, то і тут динаміка досить гарна, - стверджує вона. -  У 2023 році лише 6% онкопацієнтів зазначили, що не отримали медичні послуги. Ми знаємо, що не завжди пацієнти всі медичні послуги в рамках програми отримують, але покращення відчули всі пацієнти

Водночас комп’ютерну томографію, яка необхідна для діагностики та для відстеження динаміки лікування,  у 2023 році не змогли пройти безоплатно 57%. У 2020 році таких пацієнтів було 77%. Динаміка є, проте це обстеження все ще залишається дуже великою проблемою.

Ультразвукова діагностика – також важливе обстеження для онкопацієнтів. У 2023 році 43% пацієнтів все ще не могли пройти безоплатно УЗД. У 2020 році  таких пацієнтів було 69%.

Мамографія , яку проходять  жінки, хворі на рак грудей, є надважливим інструментом для діагностики. Незважаючи на те, що у багатьох медичних закладах встановлено це обладнання, 38%  жінок все ж сплачували за мамографію у 2023 році. У 2020  таких пацієнтів була майже половина – 49%.

-  Дуже важливою є така медична послуга, як імуногістохімічне дослідження. Без цього дослідження неможливо точно призначити лікування. Адже це дослідження  дозволяє визначити тип пухлини,  навіть при одному виді онкозахворювання може бути декілька різних типів пухлин.

При раку грудей можуть бути різні гістохімічні результати  і кожний вид  раку лікується по-іншому, - пояснює Вікторія Романюк.

На жаль, тут дуже незначна динаміка змін. У 2023 році 68% пацієнтів так і не отримали цю медичну послугу безоплатно, у 2020 році – 74%.

-  Це свідчить про те, що варто працювати і над розвитком лабораторій, і над доступом пацієнтів до якісного лікування, - вважає Вікторія Романюк. -  Ненадання цієї послуги безоплатно може впливати на подальший хід лікування. Більше того, може призвести до критичних наслідків для життя пацієнта. Адже, якщо не знати типу пухлини, лікування виявиться марним.

Операції є одним з основних видів лікування, особливо коли пацієнти на початкових стадіях захворювання. У 2023 році 55% пацієнтів оплачували операцію. У 2020 році таких пацієнтів було 85%.

-  Ще років п’ять, і я, думаю, можна буде говорити про те, що усі операції будуть  проводитися безоплатно. Але сподіватимемося, що це станеться швидше, - прогнозує спікерка.

Здивували дані щодо госпіталізації.

- Для мене було несподіванкою, що пацієнти у 2023 році сплачували за госпіталізацію, - зізнається Вікторія Романюк. -  Цієї плати взагалі не повинно бути. Втім, таких пацієнтів у 2023 році було 8%. У 2020 році їх було 27%.

Ми відзначили декілька медичних закладів, в яких найчастіше брали плату за госпіталізацію. На першому місці  - Дніпровська міська клінічна лікарня № 4, на другому місці – Національний Інститут раку, на третьому – Харківський онкоцентр, на четвертому – Львівський онкоцентр.

Дослідження показало, що значна кількість пацієнтів, що брали участь в опитуванні, купували лікарські засоби, що входять до номенклатури державних закупівель. Це свідчить про відсутність безперебійного постачання ліків, закуплених держкоштом, у медзаклади.

 Що стосується якості наданих медичних послуг, переважна більшість пацієнтів задоволена сучасністю обладнання і ставленням медичного персоналу.

Однак 66 % пацієнтів зазначили, що лікар ніколи не запитував їх про те, як хвороба впливає на їхнє повсякденне життя. А це важливий фактор у лікуванні та реабілітації пацієнтів.

Чи є у НЗСУ механізми, щоби боротися з проблемами, які виявило дослідження? Адже держава витрачає мільярди гривень щороку, аби забезпечити безоплатне лікування онкохворих.

-  Ми розуміємо, що далеко все від ідеальності, і навіть ті покращення, які ми бачимо в 2022-2023 роках безумовно нас не надто тішать. Але ми також реалісти. Цю систему неможливо змінити за один рік і ми це прямо озвучуємо, - визнає Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я України.

 - Програма медичних гарантій - це значно ширше і більше, ніж просто обсяг фінансування, і більше, ніж просто забезпечення чіткого обсягу медичних послуг. Це в тому числі і менталітет медичної спільноти, і знання, навички, спроможності керівного складу медичних закладів.

Голова НЗСУ Наталія Гусак навела  такий приголомшуючий факт.

Цього року з 4 мільярдів гривень бюджетних коштів, які НСЗУ заплатила онкоцентрам за відповідними напрямками і пакетами, близько 2 мільярдів стабільно знаходиться на рахунках надавачів.

-  Це одразу спростовує міф про те, що коштів не вистачає і держава не може забезпечити безоплатне лікування, - констатує вона. -  Водночас свідчить про проблеми менеджменту онкоцентрів.

Ми мали зустрічі з керівниками цих закладів, ми шукали, де ж відбувається ця системна помилка, через яку  люди впевнені, що держави  не покриває всі витрати. Насправді  у онкоцентрів немає жодного аргументу, щоби сказати, чому все не працює безоплатно.

Єдиний аргумент, який може бути, це збої з поставками лікарських засобів, які централізовано закуповуються. Але і тут ми посилюємо контроль щодо залишків лікарських засобів, закупівлі і використання ліків.

Інших причин, чому при таких залишках бюджетних коштів на рахунках залишаються незахищені пацієнти, ніхто  з керівників не міг назвати.

Наступного року Національна служба здоров’я планує ввести в оновлений дев’ятий пакет «Амбулаторна медична допомога» додаткову онкодіагностику. А ще  боротися із проблемою черг пацієнтів.

 -  Першим кроком буде введення в електронну систему охорони здоров’я вже з наступного року даних про те обладнання, яке є в нас в країні. Це дасть можливість системно відслідковувати, що відбувається з завантаженістю цього обладнання, – зауважила Наталія Гусак.

- Я їжджу по регіонах і дивлюсь, як працюють КТ, закуплені за мільйони гривень, і бачу, що це вартісне обладнання не завантажене повністю. Чому тоді черги?

За словами очільниці НЗСУ, на сьогоднішній день покращуються не лише  показники  фінансового захисту пацієнтів, але й значно покращується  фінансування онкоцетрів.

- Серед усіх  медичних закладів в онкоцентрах найкращі зарплати у керівників і лікарів, - зазначає вона. -  Середня заробітна плата  лікаря-онколога  у київському  обласному онкоцентрі  становить 68 тисяч гривень. Середня зарплата онкологів у Львові - 60 тисяч гривень,  у Закарпатті – 58 тисяч гривень. Середня зарплата керівника  Закарпатського протипухлинного центру – 173 тисяч гривень, Рівненського онкоцентру– 135 тисяч гривень, Одеського– 133 тисячі гривень. Тобто вже ніхто не може сказати, що лікарі працюють «бесплатно».

 З огляду на оприлюднені в дослідженні факти, а також достатнє  фінансування онкоцентрів, Наталія Гусак рекомендує пацієнтам бути більш наполегливими щодо отримання безоплатних пакетів допомоги. Адже кошти в онкодиспансерах є, і вони мають працювати на пацієнтів.

Наступного 2025 року в Програмі медичних гарантій онкологія також буде в пріоритетною щодо надання безоплатних послуг.

Читайте також:

П’єса 20-річної Марії Ходаківської, написана, аби вгамувати потрясіння від перших днів війни у Харкові, звучатиме з оркестром в Болоньї