Ексклюзив «Громади». Чи є раби в Україні?

Трафікер. Рисунок Олександра Сидоренка
Трафікер. Рисунок Олександра Сидоренка

Торгівля людьми у ХХІ столітті. Сучасне рабство в країнах демократій та епоху цифрових інновацій. Чи можливе таке? На жаль, це гостра й болюча проблема, з якою і досі стикається людство. Що треба знати, аби не опинитися у сучасному рабстві?

За даними ООН, торгівля людьми за рівнем прибутків на другому місці після торгівлі наркотиками та зброєю. Щорічний дохід злочинців від торгівлі людьми у всьому світі складає близько 150 мільярдів доларів.

 

В Україні ця проблема ще більше загострилася з початком повномасштабного вторгнення, коли мільйони українців виїхали з країни, рятуючись від війни, або перемістилися у більш безпечні регіони. Сьогодні українські біженці, що за кордоном і в середині країни, перебувають у вразливому стані, що значно збільшує ризики потрапити в ситуації, пов’язані з торгівлею людьми, кажуть експерти.

 

«Це  було важко фізично,
ї доводилося працювати понаднормово»

 

-  Вплив війни на ситуацію, коли людина може потрапити у будь-яке  рабство або експлуатацію, надзвичайно великий, - констатує Катерина Черепаха, президентка ГО «Ла Страда-Україна». – Торгівля людьми - це злочин, направлений насамперед на тих, хто перебуває у вразливому стані.

Власне, в такому стані перебувають  всі українські біженці, що виїхали за кордон. Багато хто з них опинився сам на сам в чужій країни, з купою проблемам там і вдома, без знання мови, що ускладнює пошук роботи, а відтак унеможливлює оренду житла тощо. В той же час, вони не можуть повернутися додому, тому що їхнього будинка немає, територія або окупована, або знаходиться в зоні бойових дій. За таких умов люди часто пристають на сумнівні пропозиції, вважають, що не мають іншого виходу, тому погоджуються на будь-які умови.

Цим вразливим станом українців користуються злочинці, шахраї та різного гатунку аферисти, що застосовують до біженців жорстку трудову експлуатацію.

 

-  На жаль,  українці в переважній більшості не знають своїх прав, як особи що отримали тимчасовий прихисток в країнах ЄС, - зазначає Катерина Черепаха.

 

 – До нас на гарячу лінію «Ла Стада» зателефонувала жінка, яка потребувала допомоги, - розповідає вона. - Це жінка  середнього віку, яка з початку  війни  виїхала з невеличкого містечка на сході України до Німеччини. Влаштувалася там в одному містечку на невелике виробництво. Їй запропонували попрацювати два тижні без зарплати, ніби як випробувальний термін. Потім обіцяли офіційно працевлаштувати. За словами жінки, це була важка фізична праця, але вона погодилася. Крім того, що це важко фізично, їй доводилося ще багато працювати понаднормово.

 

-  Після двох тижнів її попросили ще попрацювати, посилаючись на те, що захворіла людина, яка оформлює працівників, - розповідає далі  очільниця  «Ла Страда-Україна». - Потім з’явилися ще якісь «обставини», через які її знову попросили попрацювати. І  обіцяли заплатити. Так жінка пропрацювала майже два місяці. Без оплати.

 

А потім їй сказали, що в принципі офіційно працевлаштовуватися не потрібно, можна й далі так працювати. Коли жінка почала наполягати на офіційному оформленні, їй сказали, що раз вона така розумна, то нехай йде геть! А якщо вона кудись поскаржиться, то за те, що вона працювала нелегально, її притягнуть до відповідальності, а потім депортують.

 

Це був психологічний тиск. Такого закону в Німеччині не існує.

 

Консультанти «Ла Страда» сконтактували  жінку з організаціями, що надають правову допомогу в тому містечку, де вона перебувала. А також з фахівцями, які  могли би проконсультувати її, як можна вплинути на роботодавця, аби він заплатив їй за роботу.

 

Чим закінчилася ця історія, чи заплатили жінці за працю не відомо.

 

-  Справа в тому, що специфіка роботи гарячої лінії і телефонного консультування полягає в тому, що люди телефонують, але не залишають контактів,  - пояснює  Катерина Черепаха. - Тому відслідкувати подальший розвиток подій  у нас  немає можливості.

На які ризики в пошуку роботи українці готові в умовах війни?

Міжнародна організація з міграції провела національне дослідження уразливості українців до ситуацій торгівлі людьми в умовах війни в Україні.

 

Дані просто вражають!

 

  • Кожен четвертий українець готовий прийняти ризиковану пропозицію роботи закордоном або в іншому населеному пункті;
  • 27% респондентів погодились би прийняти хоча б одну ризиковану пропозицію щодо роботи за кордоном, зокрема, 17% готові працювати без офіційного працевлаштування;
  • 13% за кордоном та 9% в Україні готові працювати у замкнених приміщеннях без змоги вільно залишити робоче місце;
  • 2% за кордоном та 2% в Україні готові вiддати роботодавцю мобiльний телефон чи iншi особистi речi на перiод працевлаштування;
  • 1% за кордном та 3% в Україні готові вiддати роботодавцю свiй паспорт на перiод працевлаштування;
  • За даними цієї організації, продають і використовують українців найчастіше для праці на будівництві, в сільському господарстві, домашньому господарстві, сфері послуг.

 

Продають українців в Росії, Польщі, інших країнах ЄС, Туреччині. Також існує торгівля людьми в Україні -  трудова експлуатація, сексуальна, жебрацтво та інші форми в Україні.

 

«Фактично люди перебувають в рабстві»

 

-  Якщо ми говоримо про торгівлю людьми з метою трудової експлуатації, то дуже часто постраждалі  не можуть навіть  ідентифікувати ситуацію, в якій вони перебувають, як торгівлю людьми або трудову експлуатацію, - констатує презедентка ГО «Ла Страда-Україна» Катерина Черепаха.

Зокрема - це домашнє прислуговування. Безоплатне використання українців та українок для хатньої роботи.  

 

-  Хатня примусова робота – це однозначно експлуатація, - стверджує Катерина Черепаха.  – Відомі випадки, коли переселенцям, зазвичай, це жінка з дитиною чи кількома дітьми, місцеві мешканці надавали  безкоштовне житло, їжу, але  за це жінка  мала «допомагати»  по господарству, а насправді тягнути  на собі цілий дім.

 

Багато таких випадків було в перші місяці, коли люди були готові на все і не знали про свої права. За дах над головою  вони були готові виконували у форматі 24/7 всю хатню роботу. Ще й могли зазнавати психологічного насильства, а часом і сексуального.

 

Найгірше, що вони не могли ідентифікувати, що фактично перебувають в рабстві. Деякі навіть вважають, що це  цілком нормально. Розцінюють це, як вдячність благодійникам. Такі люди не звертаються по допомогу на гарячі лінії, ці випадки не потрапляють у статистику. Але факт залишається фактом.

 

Скільки українців постраждали
від торгівлі людьми?

 

-  Такої загальної статистики  немає, статистичні дані досить розрізнені, - заявляє  Катерина Черепаха, презедентка ГО «Ла Страда-Україна». – Є статистика Національної соціальної сервісної служби України по статусах потерпілих, є статистика Нацполіції  по відкритих кримінальних впровадженнях, є судова статистика,  є статистика міжнародної організації з міграції, є статистика громадських організацій. 

 

Але точних даних  немає. Навіть, якщо просто скласти дані статистики усіх цих організацій, ми не отримаємо достовірної інформації, тому що ті ж  самі цифри можуть перетинатися в різних  статистиках.

 

Просто приголомшлива ситуація. Країна не знає, що відбувається з її громадянами. Якщо немає статистики, чи  можна зрозуміти  справжні масштаби цієї проблеми? Зокрема, скільки з тих, що виїхали закордон, потрапили в рабство?

 

- Такої цифри немає, - наголошує Катерина Черепаха. - Є цифри по окремих країнах, але зведеної статистики  немає. Ці цифри озвучують або правоохоронні органи, або ці дані є в статистиці Європола.

 

«Громада»  спробувала дізнатись про масштаби торгівлі людьми, спираючись на офіційні дані, що є у відкритому доступі. Ось що вийшло.

 

За даними Національної соціальної сервісної служби України, у 2023 році було надано 118 статусів особам, що постраждали від торгівлі людьми, включаючи дітей. Найбільше випадків було зафіксовано у Херсонській, Миколаївській, Полтавській, Житомирській областях та місті Києві.

 

Серед постраждалих – 47 жінок, 53 чоловіка, 9 -дівчаток, 9 - хлопчиків.  З них 55 осіб використовувалися у збройних конфліктах, 22 – у трудовій експлуатації, 17- втягнуто в злочинну діяльність, 11 – в сексуальну експлуатацію,  2 – продаж дітей, 1 – у жебрацтво, 10 - інші види.

 

Ще одна організація, що фіксує випадки торгівлі людьми - міжнародна організація з міграції в Україні. З 1 січня до 30 вересня 2023 року  вона виявила та надала допомогу 296 постраждалим від торгівлі людьми, з яких 24% — внутрішньо переміщені особи.

 

Майже за два роки  - в 2022-2023 роках  - у кримінальних провадженнях щодо торгівлі людьми потерпілими визнані 215 людей.

 

Назагал ці організації та відомства виявили трохи більше 500 потерпілих від торгівлі людьми. Це при тому, що, за даними ООН,  виїхали за кордон  та перемістилися в  межах Україні майже 12 млн осіб.

 

Насправді потерпілих  від рабства та експлуатації значно більше. Ми знаємо лише про верхівку айсбергу.

За соціологічними оцінками Міжнародної організації з міграції в Україні, від початку незалежності до 2019 року в Україні від трудової експлуатації постраждали понад 260 тисяч людей. Це понад 8 тисяч осіб щороку. І це без урахування фактору війни впродовж двох останніх років.

 

Де більше людей потрапляє в рабство  - в Україні чи за кордоном? Чи з зростає рабство в середині країни?

 

-  Такої статистики немає, -  знову зазначає Катерина Черепаха. - Є повідомлення про такі випадки. Так, нещодавно  національна поліція виявила факти трудової експлуатації під егідою реабілітаційного центру. Але динаміку прослідкувати важко.

 

За  її словами, внутрішня торгівля людьми в середині України - це у переважній більшості випадків трудова експлуатація у сільському господарстві або на будівництві.

 

- Як правило, це закриті приміщення, або територія, яка охороняється, - зазначає вона. -  Тобто, люди позбавлені свободи пересування, в них забирають телефони і документи, люди живуть в жахливих умовах. І працюють за їжу

 

 Як не стати жертвою торгівлі людьми?

 

Міжнародна організація з міграції рекомендує запам’ятати  5 правил безпеки та розказати про них своїм близьким та друзям.

 

1. Надавайте документи лише офіційним особам, збережіть їх електронні копії

2. Повідомляйте близьким про деталі поїздки.

3. Не віддавайте нікому мобільний телефон

4. Повідомляйте рідним про місце перебування та роботи. Домовтесь про кодове слово, яке повідомить, що ти в небезпеці

5. Приймайте допомогу лише від офіційних організацій та перевірених осіб

Телефон гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та домашньому насильству  в Україні – 15-47.

Лінія для дзвінків з-за кордону – 044 284 19 43. Цей номер обов'язково має бути у вашому записнику, якщо ви перебуваєте за межами України.

 

Читайте також:

 

Яким буде 2024 рік для України: найбільші виклики та очікування

 

Слідкуйте за нами в месенджерах:

 

Telegram: https://t.me/ogoNOVYNA

 

 Facebook: https://www.facebook.com/ogo.novyna     

 

  Viber: http://surl.li/kufhk

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту