Городоцька громада на Львівщині під час війни: квартири для ВПО, корейський проєкт та допомога ЗСУ

Про Городок писав ще Нестор-літописець. Його перша згадка про Городок датується 1213 роком. Це майже на пів століття раніше, ніж перша згадка про Львів.

Городок дуже любив польський король Владислав ІІ Ягайло. Він часто навідувався  у Городок, подовгу тут жив і  тут помер. Похований він у Вавелі, але за легендою серце короля залишилося тут.

Сьогодні Городок - центр міської  територіальної громади, в якій проживає майже 40 тисяч людей.

На Городоччині  побували журналісти  з 10 регіонів України під час престуру, організованого Харківським пресклубом.

Як живе городоцька  громада сьогодні? Які виклики і досягнення її під час  війни? Які пріоритети діяльності? Про це дізнавалися журналісти у міського голови під час пресконференції, яка відбулася у Городоцькій Ратуші.

У перші дні великої війни  неквапливе життя старовинного містечка різко змінилося. На Городоччину нахлинув потік людей, які тікали зі сходу та півдня України. На початку війни  у невеличкому містечку з населенням 16 тисяч перебувало до трьох тисяч людей, які через війну покинули свої домівки. Частина з них жила тут короткий час і їхала далі закордон, частина  людей шукала прихистку на Городоччині.

Гостро постало питання розміщення людей.

-  Ми створили три локації для проживання ВПО, - розповідає Володимир  Ременяк, городоцький міський голова. - Одна з локацій - приміщення старої школи у селі Братковичі.

Наприкінці 2021 року ми здали в експлуатацію нову школу. А стару будівлю школи у Братковичах переоблаштували  для проживання ВПО.

Ще одна локація – село Родатичі. У цьому селі ми також  2021 року здали в експлуатацію  нову амбулаторію сімейної медицини, а у старій амбулаторії розмістили ВПО.

І третя локація – у Городку. Завдяки тому, що 2021 року ми завершили будівництво  нового неврологічного корпусу  у лікарні, колишнє відділення неврології  ми також передали для проживання ВПО.

Чи є зараз вільні місця у гуртожитках, де живуть ВПО?

-  Місця  є, але їх одиниці, і ми не зможемо прийняти групи людей у разі загострення ситуації на сході , - зазначає міський голова.  – Водночас ми знаємо про  Сумщину, Харківщину, мешканців  яких російські окупанти  щодня тероризують масованими атаками. Знаємо про цілі села, які переселяють з зони бойових дій.

Тому у селі Керниця сьогодні реалізується  проект, який має на меті забезпечити ВПО житлом. Але не місцями в гуртожитку, а невеликими за площею бюджетними квартирами для сімей.

-  Цей проєкт ми почали здійснювати ще на початку війни за сприяння та фінансування благодійної організації з Іспанії, - розповідає Володимир  Ременяк . -  У 2022 році вона  задекларувала готовність інвестувати кошти, щоби перетворити адміністративні приміщення  у житло для ВПО. Але їхні фінансові ресурси були недостатніми. І коли через рік вони побачили, що напруження  щодо розміщення ВПО трохи спало, вони  стали менше звертати увагу на цей проект. Але ми, розуміючи, що можлива нова хвиля міграції ВПО на захід України, активно працюємо  по об’єкту.

За словами Володимира  Ременяка, недавно відбулися перемовини ще з одним благодійним фондом.

-  Цей фонд пропонує створювати  в адміністративній будівлі не місця для ВПО, як у гуртожитку, а невеликі за площею квартири для сімей, - наголошує  Володимир  Ременяк. -  Якщо об’єднати фінансові зусилля цих двох фондів, реалізація цього проєкту значно прискориться. Думаю, що у селі Керниця квартири для ВПО  будуть вже до кінця літа.

- Значна кількість ВПО знайшла роботу, - стверджує міський голова. - У зв’язку з виїздом  за кордон частини населення нашої громади, у нас утворився вакуум робочої сили.  

У нас є багато підприємств, які є лідерами регіонального ринку у своїй сфері, і потребують сьогодні робочих рук. Це велике підприємство «Бадер Україна» - провідний виробник шкіряних сидінь для автомобілів Audi та BMW.

Це великі підприємства з виготовленням полімерних труб Інсталпласт та Ельпласт, а також «Озон» - завод з виготовлення виробів з бетону та тротуарної бруківки. Є кілька релокованих підприємств з Харківської області, які відкрили у нас свої виробництва, і  також потребують робочої сили.  

-  Чимало людей з нашої громади, зокрема ВПО, працюють у Львові, - наголошує Володимир  Ременяк. -  До обласного центру йде  багато маршруток, рух добрий. Дістатися до Львова, якщо там є добра робота, не складає проблеми.

- Контакти  з Південною Кореєю  на рівні  представників бізнесу та органів самоврядування виникли кілька років, -  зазначає Володимир  Ременяк. -  Завдяки цій співпраці  у рамках корейського проєкту ми отримали для нашого комунального господарства у 2022 році п’ять тракторів. Для нашої лікарні вони  поставили рентген апарат експортного класу фірми Samsung, вартість його становить близько $105 тисяч, УЗД-апарат вартістю майже $27 тисяч та медичний автомобіль виробництва Hyundai.

У січні цього року Володимир Ременяк підписав з представниками Південної Кореї меморандум про співпрацю  у сфері управління водними ресурсами.

- Мережі водопостачання, водовідведення та каналізації в громаді  зношені на 80% і більше, - каже він. - А технологічно – це  вже давно застарілі системи. Але зараз жодна громада не зможе собі дозволити вкладати кошти в реновацію цих мереж. Тому ми дуже зацікавлені у цій співпраці.

Корейська корпорація водних ресурсів «K-water» невдовзі має провести моніторинг та проаналізувати варіанти реалізації  цього коштовного інфраструктурного проєкту. І вже  тоді  вирішуватиметься питання щодо інвестування.

-  Але основним фактором для корейців щодо прийняття рішення про надання інвестицій, звичайно, буде те, як розвиватимуться події на фронті, - наголошує  Володимир Ременяк. -  Корейці прагматичні люди. У них великий інтерес до України.

Якщо загроза того, що ворог окуповуватиме нові території буде меншою, ніж загроза, що він це робитиме, корейці вкладатимуть кошти.

Ми їх цікавимо  не лише як ринок для корейських товарів, корейських технологій, але й як територія, що межує з Євросоюзом, і у найближчій перспективі  як член Євросоюзу. У них стратегічне мислення на перспективу.

Одним з пріоритетних напрямків громади є допомога ЗСУ.

-  Ми часто їздимо на фронт, - розповідає міський голова. -  У крайню поїздку ми завезли нашим хлопцям, що воюють на Запорізькому та Харківському напрямках,  200 дронів- камікадзе, куплені за кошти  бюджету.  А також 5 мавіків,  звичайні та тепловізійні дрони.

Я переконаний, і наша громада, і весь депутатський корпус, що видатки на ЗСУ є першочерговими. Ми отримуємо запит від військових частин, де вони дають характеристики того, що треба їм купити. Закуповуємо  необхідне на Прозоро і потім передаємо військовим частинам. Минулого року наша маленька громада за кількістю закуплених дронів була на п’ятому місці в Україні.

Читайте також:

Як війна звела двох пекарок з півдня і заходу, і зараз вони разом у Львові випікають крафтовий хліб із закваски, вивезеної з окупованої Каховки

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: 

Телеграм:  https://t.me/gromada_group

Фейсбук:  https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti

https://www.facebook.com/gromada.grp